Ігорю Коломойському, який неодноразово потрапляв до списку найбагатших українців за версією Forbes Україна, вручили підозру у шахрайстві та легалізації доходів. 2 вересня Шевченківський районний суд Києва арештував його на 60 діб, які він має провести в ізоляторі тимчасового тримання Служби безпеки України, із можливістю внести заставу у майже 510 мільйонів гривень. Це друга за розміром застава в історії українських судів. Більше призначали лише  колишньому очільнику Фіскальної служби Роману Насірову — 523 мільйони гривень. 

«Ґрати» розповідають, що відомо наразі про підозру, як відбувалося обрання запобіжного заходу, а також про судову історію Коломойського.  

Підозру вручили вранці

2 вересня зранку пресслужба Служби безпеки України повідомила, що українському бізнесмену Ігорю Коломойському вручили підозру за матеріалами розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки за двома статтями Кримінального кодексу України — шахрайство частина 4 статті 190 Кримінального кодексу та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом частина 3 статті 209 КК . 

«Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ», — йшлося  у повідомленні СБУ. 

В Офісі генпрокурора уточнили, що, за даними слідства, підозрюваний шахрайським шляхом заволодів сумою у понад 570 мільйонів гривень. А в подальшому незаконні грошові кошти легалізував. Коломойському вручили також клопотання про обрання запобіжного заходу.

Спецслужба опублікувала фото вручення підозри. Коломойський вийшов до правоохоронців на поріг у домашніх капцях,  футболці та спортивних штанах. За інтерʼєром на фото схоже, що перебував він у своєму маєтку у селищі Микільське-на-Дніпрі, що за 50 кілометрів від Дніпра.

СБУ вручає підозру Ігорю Коломойському в нього дома під Дніпром, 2 вересня 2023 Фото: пресслужба СБУ

Згодом журналісти місцевого телеканалу Дніпро TV підтвердили інформацію про місце перебування бізнесмена. Вони повідомили, що Коломойський був помічений за кермом своєї автівки Mercedes поруч із належним йому маєтком, й схоже, прямував звідти до Дніпра. Пізніше журналісти цього каналу під час телемарафону, присвяченому врученню підозри Коломойському, намагалися знайти його у місті. Станом на 15 годину, за їхніми даними, Коломойський перебував у єврейському центрі «Менора». Журналістів туди пустити з технікою відмовились, посилаючись на шабат Сьомий день тижня, святковий та вихідний у юдаїзмі. Триває із заходу сонця пʼятниці до заходу сонця суботи. У цей день не можна працювати, громадські установи не працюють та не допускають відвідувань, не можна користуватися електрикою, розмовляти телефоном, запалювати вогонь і світло, готувати їжу . 

Коломойський в суді: заборона на зйомку та спортивний костюм ФК «Дніпро»

Засідання з обрання запобіжного заходу призначили у Шевченківському районному суді Києва увечері того ж дня. 

О 18:40 бізнесмен прибув у супроводі адвокатів у суд на чорному мікроавтобусі. Коломойський був у синьо-жовтому спортивному костюмі футбольного клубу «Дніпро», яким раніше володів та який зник із футбольної арени країни у 2019 році. Бізнесмен був незвично небагатослівним — сказав лише, що отримав підозру у Дніпрі, а з тим, що у ній прописано, зміг ознайомитися дуже поверхнево. Водночас наголосив, що з підозрою «абсолютно не погоджується», а на запитання журналістів, що він думає з приводу причини підозри, коротко відповів: «Я взагалі не думаю».  

На початку засідання Коломойський заявив, що не визнає вину і проти того, щоб його знімали журналісти. Суддя Шевченківського суду Вадим Ковтуненко підтримав прохання бізнесмена, й повідомив журналістам, що інших учасників процесу та його самого можна знімати скільки завгодно, але Коломойського — ні.

Крім того, суддя кілька разів перепитав бізнесмена  про громадянство. Він показав документ — але із зали не було видно, який саме. Надалі у суду запитань не виникло, попри те, що згідно із повідомленнями ЗМІ, які посилались на нардепів Ярослава Юрчишина та Сергія Лещенко, 18 липня 2022 року президент Володимир Зеленський своїм указом позбавив Коломойського українського громадянства, а Міграційна служба позначила його паспорт як «недійсний». У бізнесмена залишилися паспорти Кіпру та Ізраїлю.

Захист подав клопотання про проведення засідання у закритому режимі, аргументуючи це тим, що справа базується на персональних та банківських даних. Суддя задовольнив клопотання, тож журналісти змушені були вийти із залу.

Вже за годину суддя Ковтуненко пішов до нарадчої кімнати. 

Прокурори також покинули залу. Натомість у приміщення зайшло чимало журналістів, операторів та фотографів. 

Коломойський спокійно сидів на лаві захисту разом із трьома своїми адвокатами. У залу відразу набилося чимало журналістів із камерами. Спочатку він та адвокати ігнорували ЗМІ у залі. Але зусібіч сипалися до них запитання: як сам Коломойський ставиться до процесу і чи не хоче прокоментувати підозру. 

Один з адвокатів зауважив: «Ну давайте при Ігорі Валерійовичу не спілкуватися про нього. Людина сказала, що не надає коментарів, майте повагу».

Зрештою Коломойський не витримав і вже сам сказав журналістам, що до рішення ніяких коментарів не буде.  

У залі перед оголошенням рішення також яблуку було ніде впасти — журналісти намагалися зайняти найкращі місця для того, щоб зафільмувати, що проголосить суддя. Прокурори після перерви не повернулись. 

Суддя Шевченківського райсуду Києва Вадим Ковтуненко зачитує рішення по запобіжному заходу Ігорю Коломойському у справі про шахрайство та легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, 2 вересня 2023 року Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суддя Ковтуненко зачитав рішення: вимоги обвинувачення задовольнили частково. Коломойському було призначено арешт на 60 діб, до 31 жовтня, із можливістю внести заставу у майже 510 мільйонів гривень. У разі внесення застави, Коломойський має здати усі документи, включно із паспортами, а також зобовʼязатися не спілкуватися зі свідками у справі. Під особисте зобовʼязання він тоді може повернутися до свого помешкання у Дніпрі, де він зареєстрований, але після того не залишати область. 

Після оголошення рішення  суддя швидко покинув залу. Судова охорона одразу ж попросила усіх присутніх вийти з приміщення  — аби Коломойського могли взяти під варту. Журналістам не відразу дозволили забрати мікрофони й диктофони зі столу судді. 

Чекати на бізнесмена у супроводі правоохоронців довелося у коридорі близько пів години. В той самий час будівлю суду покинув один із прокурорів. Прохання журналістів представитися проігнорував і коротко сказав: «Без коментарів».

Мовчазного й похмурого Коломойського без кайданок вивели через коридор до мікроавтобуса СБУ. 

Хтось із журналістів по дорозі намагався запитати у бізнесмена про те, чи він візьме їх із собою на каву, але той проігнорував запитання. Через велику кількість ЗМІ правоохоронцям довелося робити все дуже швидко, тож у тисняві в одного зі співробітників СБУ навіть випав запасний ріжок від автомата, який він швидко підібрав.

Коломойського завантажили до мікроавтобуса та у супроводі кількох представників СБУ повезли до СІЗО в Аскольдовому провулку. 

Захист: питання застави наразі не розглядають

За Коломойським із суду вийшли його адвокати, які коротко все ж прокоментували справу. 

Вони повідомили, що під час судового розгляду просили відмовити в обранні будь-якого запобіжного заходу, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків. За словами адвоката Олександра Лисака, захист очікує повного тексту рішення, який має бути оголошений 7 вересня, і планує подавати апеляцію. Як повідомив Лисак «Ґратам», вносити заставу не планують.

«Я думаю, обвинуваченню зараз було б дуже вигідно зняти із себе відповідальність у разі виплати застави. Тому ми навіть не розглядаємо це питання», — сказав адвокат.

Адвокати назвали рішення щодо арешту Коломойського показовим і заявили про низку порушень, але закликали дочекатись повного тексту судового рішення. 

«Суд не встановив рахунок, на який треба перераховувати кошти. І також у слідчого судді немає повноважень визначати місце утримання особи, це визначає орган досудового розслідування. Я хочу подивитися, чим в цьому випадку керувався суд», — пояснив Лисак.

У адвокатів також виникли зауваження до статей, які інкримінують Коломойському. 

«Стаття, яка інкримінується, — 209. Вона навіть у реєстрі досудових розслідувань не внесена. Якщо вона не внесена, то наскільки вона правомірна. Або внесено лише про висунення обвинувачення. От мій колега запитував про будь-які документи щодо сьогоднішньої, так званої, легалізації, але жодних документів немає. Тому ми кажемо: давайте подивимося судове рішення, нас цікавить законність судових рішень», — повідомив Лисак. 

Коментувати предʼявлення  самої підозри адвокати відмовилися.

СБУ виводить Ігоря Коломойського після засідання у Шевченківському райсуді Києва, де йому обирали запобіжний захід у справі про шахрайство та легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, 2 вересня 2023 року Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Водночас адвокати розповіли, що після вручення підозри Коломойському о «8-9 ранку», захисники отримали повідомлення про судове засідання з обрання запобіжного захисту, яке мало відбутися о 14 годині у Києві, при тому, що на той момент Коломойський перебував у Дніпрі. 

«Ми заявляли клопотання у суді про перенесення, бо людина добирається. Вона не переховується. Щоб перенести на понеділок, на вівторок, ніякого поспіху немає. Ні. Всі матеріали, які були зібрані для обґрунтування тримання під вартою, містяться в одному томі. Деякі протоколи допитів свідків, які були проведені 31 серпня, навіть не підписані людьми», — повідомив захист Коломойського.

Проте ситуацію із паспортом Коломойського адвокати так і не пояснили. 

На запитання журналістів щодо громадянства та паспорта громадянина України, на якому наголошував слідчий суддя під час засідання, та наданого суду паспорта захист відповів плутано. 

«Дивіться, ми цю ситуацію не коментуємо, ми офіційних документів з приводу цього (позбавлення громадянства — Ґ) не отримали, тому давайте ми поки це не коментуємо», — зрештою повідомив Лисак.

Щодо стану підзахисного адвокати розповіли, що його стан — нормальний. 

«Нормально з Ігорем Валерійовичем все. Людина приїхала, одягла на всякий випадок спортивний костюм. Мало яке рішення. Бачите, в спортивному костюмі приїхав, значить, розраховував, що така ситуація може бути», — розповів журналістам Лисак.

Після цього адвокати поїхали до Аскольдового провулка. 

Відразу після коментарів адвокатів суд зачинили, разом із речима деяких журналістів, які залишилися у коридорах. Тож журналістам довелося мало не штурмом брати суд, аби повернути собі залишені речі.

Через годину після рішення суду, Володимир Зеленський виступив із вечірнім зверненням та присвятив його частину питанню боротьби з корупцією. 

«Безумовно, ми захистимо Україну та повернемо свободу всій землі. І кожен із нас відчує, що це буде Україна інших правил. Кордони — ті самі. Демократія — напевно, така ж бурхлива. Свобода — одна з найбільших у Європі, як і завжди. Але точно без багатолітнього «як завжди» щодо тих, хто грабував Україну та ставив себе вище, ніж закон і будь-які правила», — зазначив президент. 

«Я дякую українським правоохоронцям за рішучість довести до справедливого результату кожну зі справ, які десятиліттями гальмувались. Закон повинен працювати. Так є. Так буде», — закінчив звернення Зеленський.  

Але прізвище Коломойського президент не назвав. 

240 судів щодо «ПриватБанку» та інші справи Коломойського

Ігор Коломойський — один із найбагатших українських бізнесменів. У листопаді 2022 року Forbes Україна оцінив його статки у 850 мільйонів доларів, і якби не втратив громадянство у липні 2022 року, посів би 11 місце у рейтингу найбагатших українців.

У 2019 році Коломойський після перемоги Володимира Зеленського у президентських перегонах повернувся в Україну. Тоді аналітична система YouControl повʼязувала із бізнес-групою Коломойського трохи менше тисячі компаній у різних галузях: металургійні та феросплавні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати і підприємства паливно-енергетичного комплексу нафтовидобувні, нафтопереробні, а також трейдерські мережі, які реалізують готові нафтопродукти . Однак найбільшим активом групи «Приват» довгий час був «ПриватБанк» — найбільший український банк, який на 2016 рік обслуговував понад 60% платіжних операцій в країні.  

За оцінкою Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), у 2020 році Коломойський входив до четвірки найбільших корупціонерів світу, через оприлюднені журналістами та банківськими аудиторами документи, які свідчили про ймовірне виведення понад 5 мільярдів доларів із підконтрольного йому «ПриватБанку» через низку офшорів. Також у 2021 році Коломойський та його родина потрапили під санкції США через те, що бізнесмен «брав участь у корупційних діяннях, що підривали верховенство права і довіру української громадськості до демократичних інститутів і процесів урядування, включаючи використання свого політичного впливу та офіційної влади для особистої вигоди».

Саме із «ПриватБанком», який до грудня 2016 року належав групі «Приват», повʼязана більша частина судових справ, які стосуються Коломойського. У грудні 2016 року банк передали державі. Причиною такої зміни власності стало те, що внаслідок перевірок Національним банком України станом на 1 грудня 2016 року у «ПриватБанку» виявили «дірку» розміром у 148 мільярдів гривень, а його ліквідність суттєво знизилася. Тобто гроші на папері у банку існували, але реальних коштів, які могли б забезпечити його діяльність, не було. За рік до того НБУ попереджав акціонерів про наявність ризиків — тоді вони погодилися виконати план реструктуризації та докапіталізувати  «Приват». 

Тодішня очільниця НБУ Валерія Гонтарєва пояснила таку велику суму дефіциту грошей великою кількістю так званих інсайдерських кредитів — коштів виданих під сумнівне забезпечення повʼязаним з акціонерами банку компаніям. Тобто компанії, які могли належати власникам чи повʼязаним з ними структурам, отримували позики у банку, натомість замість застави, яка б відповідала розмірам таких кредитів, прописували неіснуюче, застаріле майно або майно із завищеною оцінкою. Така ситуація загрожувала тим, що банк, який обслуговував понад половину працездатного населення та понад 50% рахунків фізичних осіб-підприємців, міг бути визнаним неплатоспроможним, що викликало б суттєву кризу у банківському секторі.

Тоді після перемовин держава уклала угоду, згідно з якою банк передали у державну власність, натомість зобовʼязувалася внести близько 43 мільярди гривень у його докапіталізацію облігаціями — тобто, фактично поповнити за рахунок податків українців обігові кошти банку. Загальний же обсяг докапіталізації склав понад 155 мільярдів гривень. Акціонери банку, в тому числі й Коломойський, пристали на запропоновані державою умови. 

Однак згодом Коломойський вирішив оскаржити націоналізацію, та вимагав визнати перехід банку у державну власність незаконною, або хоча б повернути два мільярди доларів статутного капіталу.  Держава та уже націоналізований «ПриватБанк» натомість розпочали низку процесів зі свого боку, аби добитися від колишніх акціонерів повернення виведених із банку грошей. Зокрема, низка процесів стосувалася родини бізнесменів та колишніх народних депутатів Ігоря та Григорія Суркісів, також колишніх акціонерів «ПриватБанку»,  у чиїх позовах суд став на бік держави.

«Приватні» справи. Судові позови сім’ї Суркісів проти «Приватбанку»

Загалом в українських та міжнародних судах розглядалося близько 240 справ, повʼязаних із націоналізацією «ПриватБанку», у більшій частині з яких фігурував Ігор Коломойський або ж повʼязані із ним люди та компанії. А 23 липня 2023 року Верховний суд поставив крапку у одній із цих справ, визнавши націоналізацію банку законною. 

Крім того, зараз у Високому суді Лондона триває процес за позовом «ПриватБанку» до його колишніх власників — Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова й афілійованих з ними компаній. Банк вимагає відшкодування, у зв’язку зі схемами, які мають ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає позивач, були реалізовані його колишніми власниками. Розгляд справи на 1,9 мільярда доларів — саме у стільки оцінили у «ПриватБанку» завдані збитки — розпочався у грудні 2017 року. Тоді ж суд видав наказ про арешт активів Коломойського і Боголюбова у всьому світі. 23 липня суд поновив слухання, й наступне засідання має відбутися восени. 

Також проти Коломойського та Боголюбова розглядається судовий позов «ПриватБанку» у США, штаті Делавер. Обох обвинувачують у відмиванні грошей та придбання на них нерухомості в Кентуккі, Огайо та Техасі на 60 мільйонів доларів.  

Не за адресою. Високий суд Англії та Уельсу відхилив позов бізнесмена Ігоря Суркіса проти Петра Порошенка про злочинну змову під час націоналізації «Приватбанку»

Крім справ «ПриватБанку», Коломойський та його оточення фігурують у справах про заволодіння коштами напівдержавного ПАТ «Укрнафта», одним з акціонерів якого є група «Приват». У вересні 2022 року українські антикорупційні органи повідомили вісьмом фігурантам кримінального розслідування підозру у заволодінні коштами «Укрнафти» на понад 13 мільярдів гривень. Серед них — топпосадовці. Загалом же Служба безпеки заявила, що встановила масштабні схеми привласнення 40 мільярдів гривень на ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта». 7 листопада держава вилучила майно п’яти стратегічно важливих підприємств, серед яких були вже згадані «Укрнафта» та «Укртатнафта», а 1 лютого 2023 року відбулися повʼязані зі справою обшуки на гірськолижному курорті «Буковель», яким володіє бізнес-група Коломойського й де він перебував на момент обшуків.