Не за адресою. Високий суд Англії та Уельсу відхилив позов бізнесмена Ігоря Суркіса проти Петра Порошенка про злочинну змову під час націоналізації «Приватбанку»
22 вересня Високий суд Англії та Уельсу виніс вердикт за позовом президента футбольного клубу «Динамо Київ» бізнесмена Ігоря Суркіса й шести компаній його сім’ї проти п’ятого президента Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої (очільниці Національного банку у 2014–2017 роках). Суддя Нейл Калвер відмовився розглядати позов бізнесмена.
Суркіс звинуватив Порошенка й Гонтареву в змові й порушенні умов контракту. Бізнесмен стверджував: у 2016 році вони добилися, щоби компанії його сім’ї визнали пов’язаними з акціонерами «Приватбанку» Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Через це після націоналізації банку сім’я Суркіса втратила понад мільярд гривень (39 мільйонів доларів). Згодом від Порошенка йому надійшла пропозиція — передати президенту 8 % пакету акцій медіагрупи «1+1» в обмін на повернення грошей із «Приватбанку». Суркіс відмовився, а у 2020 році зажадав від Порошенка та Гонтаревої компенсацію й подав позов у Лондоні. Адвокат п’ятого президента Ілля Новіков стверджує, що Суркіс хотів отримати 350 мільйонів доларів.
«Ґрати» ознайомилися з вироком Високого суду Англії та Уельсу й розповідають як Ігор Суркіс намагався довести злочинну змову Порошенка й Гонтаревої, і чому суд йому відмовив.
Претензія
Ігор Суркіс судився з Порошенком і Гонтаревою в Англії, тому що саме там у 2012 році його сім’я зареєструвала шість компаній , рахунки яких були в кіпрському відділенні «Приватбанку».
З позову Ігоря Суркіса випливає, що приблизно 20 грудня 2016 року він зустрівся з Петром Порошенком у будівлі Адміністрації президента України. Вони обговорювали націоналізацію «Приватбанку».
За два дні до цього, 18 грудня, Національний банк України (НБУ) визнав його неплатоспроможним. Тоді ж Рада національної безпеки й оборони на чолі з Порошенком розпорядилася, щоб уряд, НБУ, Фонд гарантування вкладів та інші органи вжили заходів для стабілізації фінансової системи країни. Наступного дня Кабінет міністрів націоналізував банк, а Фонд гарантування вкладів увів до нього тимчасову адміністрацію.
Засідання у справі Суркісів проти Приватбанку. Фото: Пресслужба Верховного суду
Ситуація безпосередньо стосувалася інтересів сім’ї Суркісів. На початку грудня 2016 року, ще до націоналізації банку, комісія НБУ визначила список людей і компаній, пов’язаних з акціонерами «Приватбанку» Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Серед понад 1000 пов’язаних осіб були й компанії сім’ї Суркісів.
На рахунках у «Приватбанку» в Суркісів був понад мільярд гривень. Про нього бізнесмен і розмовляв із президентом. Він сказав Порошенку, що компанії його сім’ї не мають потрапити до списку осіб пов’язаних із Коломойським і Боголюбовим. Президент відповів, що, можливо, Суркіс і має рацію, але йому невідомо, які наслідки це матиме, оскільки цим питанням займається Нацбанк.
Суркіс звернув увагу Порошенка, що в переліку пов’язаних осіб фігурував футбольний клуб «Динамо Київ», який може через це зіткнутися із серйозними фінансовими труднощами.
«Суркіс попередив Порошенка, що якщо ФК «Динамо Київ», його батько і брат не будуть видалені зі списку осіб, пов’язаних із «Приватбанком» до того часу, коли він повернеться у свій офіс, він збере журналістів і повідомить їм, що «Динамо Київ» не може нормально функціонувати й передасть ключі від футбольного клубу Гонтаревій, щоби вона відповідала за роботу клубу», — цитується у вердикті суду позов Суркіса.
https://graty.me/uk/privatnye-dela-sudebnye-iski-semi-surkisov-protiv-privatbanka/
Він стверджував, що того ж дня, поки повертався до офісу, Валерія Гонтарева зателефонувала віцепрезиденту «Динамо» Віталію Сівкову. Вона сказала, що знає про скаргу щодо фінансування клубу й запевнила, що рахунки «Динамо», а також батька і брата Ігоря Суркіса функціонують нормально, а зі списку пов’язаних із «Приватом» осіб їх видалили.
Наступного дня, 21 грудня, Фонд гарантування вкладів провів процедуру bail-in — примусову конвертацію грошей акціонерів банку й пов’язаних із ними осіб до капіталу банку. Потім Фонд гарантування вкладів за символічну плату в 1 гривню продав 100 % акцій банку міністерству фінансів. У такий спосіб гроші Суркісів фактично були обнулені.
Проте, за словами Суркіса, у січні-березні 2017 року його старший брат Григорій Суркіс кілька разів зустрічався із заступницею Гонтаревої в НБУ Катериною Рожковою. Суркіс-молодший стверджував, що на одній із таких зустрічей у НБУ, у січні 2017 року окрім його брата й Рожкової були присутні також Валерія Гонтарева і Василь Грицак, тоді очільник СБУ.
«Під час цієї зустрічі Гонтарева сказала: «Хіба Коломойський не говорив вам, що ви маєте забрати свої гроші?» І запитала: «Ну, скажіть, чому ви не прийшли до мене раніше». Так брат пана Суркіса зрозумів, що Гонтарева мала право організувати повернення грошей сімейних компаній Суркіса, але для цього пан Суркіс мав допомогти пану Порошенку», — йдеться в позові Ігоря Суркіса.
https://graty.me/uk/svyazannye-licza-kak-prohodil-sudebnyj-proczess-po-delu-semi-surkisov-protiv-privatbanka/
За версією бізнесмена, як саме він міг допомогти президенту країни сказав Олександр Грановський, тоді народний депутат партії «Блок Петра Порошенка». Він прийшов до офісу Суркісів і нібито запропонував Ігорю Суркісу безкоштовно передати Порошенку акції компанії Bolvik Venchures LTD, яка володіла 8,33 % акцій медіагрупи «1+1». Основним акціонером каналу був Ігор Коломойський. Після цього, обіцяв Грановський, Суркісу повернуть його гроші на рахунках у «Приватбанку». Суркіс відмовився.
Зв’язки сім’ї Суркісів. Версія Нацбанку. Схема складена Вікторією Матолою, інфографіка — Антон Наумлюк, Стас Юрченко
За версією Суркіса, лише після цього, 4 травня 2017 року, керівництво НБУ доручило працівникам «Приватбанку» на Кіпрі припинити виплату відсотків за поточними рахунками і списати залишки на рахунках.
Бізнесмен стверджував, що крім іншого Порошенко порушив усну домовленість про те, що президент купить у нього пакет в «1+1». Нібито про це вони домовилися ще в лютому 2016 року, але після націоналізації «Приватбанку» той захотів отримати акції фактично безкоштовно.
Державний імунітет
З 1978 року у Великобританії діє закон про те, що дії глав держав і державних чиновників користуються державним імунітетом і не можуть розглядатися в судах. Апелюючи до цього закону адвокати Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої просили суд відмовити в розгляді позову, оскільки це питання не перебуває в юрисдикції британського суду.
Так само, Ігор Суркіс намагався довести, що в історії з націоналізацією «Приватбанку» Порошенко й Гонтарева діяли як приватні особи у своїх особистих інтересах, а не інтересах держави. Нібито Порошенко через Гонтареву домігся, щоби члени комісії НБУ, яких вона призначила, визнали компанії сім’ї Суркісів пов’язаними з акціонерами банку. Кінцевою ж його метою був контроль над медіагрупою «1+1», що мало б йому допомогти переобратися на посаду президента у 2019 році.
Петро Порошенко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Суд аргументи адвокатів Ігоря Суркіса відкинув. Суддя Нейл Калвер вказав, що Порошенко й Гонтарева під час націоналізації «Приватбанку» діяли в межах своїх посадових обов’язків і тому на них поширюється державний імунітет.
«Те, що приватною метою включення компаній у список пов’язаних осіб було змусити пана Суркіса допомогти Петру Порошенку просунути його особисту програму під час переобрання президента не впливає на цей висновок. Оскільки, якщо дія скоєна в межах владних повноважень, то те, що Петро Порошенко зловживав владою у своїх цілях, не має значення», — йдеться у вердикті суду.
Адвокати Ігоря Суркіса схоже були готові до такого рішення. Вони спробували переконати суд у тому, що держава Україна відмовилося надати Петру Порошенку і Валерії Гонтаревій державний імунітет у цій справі. З вердикту суду випливає, що 26 травня 2021 року адвокатка Суркіса Алексія Овдієнко написала листа міністру закордонних справ України Дмитру Кулебі. Вона повідомила міністру про процес у Лондоні і вказала, що Порошенко й Гонтарева вважають позов Суркіса необґрунтованим і просять суд відмовити в його розгляді на підставі державного імунітету. Овдієнко попросила Кулебу звернутися до Високого суду Англії та Уельсу і відмовою від державного імунітету Порошенка й Гонтаревої. Ще вона просила підтвердити, що Україна згодна, щоби британський суд розглянув питання, заявлені в позові.
«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Очільник МЗС Овдієнко не відповів, замість нього 11 червня їй написав виконувач обов’язків державного секретаря МЗС Володимир Лук’янов. Він повідомив, що держава Україна не є стороною в цьому судовому розгляді, і додав, що суд може розглядати справу і розв’язати питання між сторонами. Адвокати Суркіса трактували, що лист Лук’янова підтверджує згоду України відмовити в державному імунітеті Порошенку. Але суд вирішив, що в листі не було навіть натяку на відмову України від держімунітету п’ятого президента. Крім того, він не може використовуватися в суді, адже Лук’янов надіслав його адвокатці Суркіса, тоді як процедура вимагає офіційного повідомлення суду президентом, прем’єр-міністром, очільником МЗС або хоча б главою дипломатичної місії.
У результаті суд вирішив, що вимоги позивача ґрунтуються на заявах про змову й умисне правопорушення й не мають реальних перспектив на успіх.
Адвокат Ігоря Суркіса Ігор Алексєєв заявив, що розглядає можливість оскаржити вердикт.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
