«Крім мене цього б ніхто не зробив». Що привело до звільнення Руслана Кравченка з посади генерального прокурора та його виїзду з країни

15 вересня Верховна Рада погодилася звільнити Руслана Кравченка з посади генерального прокурора. Указ про звільнення невдовзі підписав президент Володимир Зеленський. Напередодні голосування у парламенті Кравченко залишив країну. 

Руслан Кравченко подав у відставку внаслідок операції «Карфаген» — розслідування НАБУ та САП про шахрайські колцентри, які діяли, за версією детективів, під прикриттям посадовця ОГП Сергія Кропиви, а генпрокурор міг сприяти незаконній діяльності свого підлеглого. Підозру наразі Кравченку не оголошували, але НАБУ оприлюднило плівки, на яких Кропива у телефонних розмовах неодноразово згадує свого керівника. 

Кравченко заперечив свою причетність до протиправної діяльності й у відповідь оприлюднив розслідування щодо директора НАБУ Семена Кривоноса, а також підписав йому підозру, закликавши піти з посади. 

Наразі невідомо, хто тимчасово виконуватиме обов’язки генпрокурора, адже його заступниця раніше теж покинула свою посаду. Також частина активістів та народних депутатів закликає змінити механізм призначення генерального прокурора та запровадити для цієї посади конкурсний відбір. Цього вимагає і Єврокомісія.

Про звільнення генерального прокурора та події, що йому передували, читайте у матеріалі «Ґрат».

Операція «Карфаген» в Офісі генпрокурора 

4 вересня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що проводять спецоперацію з викриття злочинної організації на чолі з посадовцем ОГП, яка займається покриванням роботи шахрайських колцентрів. Вночі відбулися обшуки у службових приміщеннях генпрокурора, його заступниці та інших працівників ОГП. За повідомленням «Української правди», яка посилалася на свої джерела у політичних колах, Кравченка не могли знайти від початку операції НАБУ та САП, але прессекретарка генпрокурора Наталія Баюрко це заперечувала та заявила, що ОГП сприяє слідчим діям. Водночас в Офісі генпрокурора поставили під сумнів законність обшуків у Кравченка та заявили, що детективи окрім іншого отримали доступ до матеріалів розслідування щодо керівництва та працівників НАБУ та САП.

На наступний день НАБУ та САП опублікували відео із деталями операції «Карфаген». Це розслідування про злочинну організацію, яку, за даними детективів, очолював заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива, та до якої входили партнерка Кропиви Єлизавета Івахненко, його водій, помічник та інші особи. Як вважає НАБУ та САП, Кропива користувався своїм впливом у прокуратурі, щоб отримувати від певних колцентрів хабарі в обмін на гарантії невтручання у їхню діяльність. 

Незаконно одержані кошти, за даними слідства, фігуранти легалізовували через купівлю нерухомості й іншого цінного майна, а також реєстрацію на рахунки близьких осіб під виглядом доходів від підприємницької діяльності. Загалом ідеться про легалізацію понад 89,9 мільйона гривень.

До схеми, за версією слідства, Кропива залучав прокурорів, посадовців інших держорганів, а також лобіював призначення певних людей на посади в обласних прокуратурах та Державній податковій службі. Слідчі вважають, що Кропива почав вести протиправну діяльність ще на посаді заступника голови Одеської ОВА, до призначення в Генпрокуратуру у серпні минулого року. 

НАБУ опублікувало плівки із телефонними розмовами Кропиви, в яких той, зокрема, згадував «шефа». Детективи вважають, що це міг бути Руслан Кравченко, який, за їхніми словами, наділив підлеглого повноваженнями та відчуттям безкарності. 

Під час засідання Вищого антикорупційного суду 6 вересня, на якому обирали запобіжний захід Кропиві, прокурор САП стверджував, що Руслан Кравченко підтримував діяльність свого підлеглого. А до злочинної діяльності, на думку слідства, могла бути також залучена перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко.

«З оперативно-розшукових заходів, де зафіксовано спілкування 4 березня 2026 року Кропиви з генеральним прокурором, із якого вбачається, що Кропива перебуває під протекторатом генерального прокурора, чим пояснюється наявність великих владних повноважень у Кропиви», — зазначив прокурор. 

Він процитував слова підозрюваного — як вважає слідство, у його розмові з Кравченком:

«Алло. Так, Андрійовичу. Так, шеф. Та ні, все нормально. Ні, ніхто не ображає, хто ж мене образить? Ви ж за мною, тому всі знають».

Також прокурор САП навів розмови Кропиви зі службовими особами з Офісу генерального прокурора, під час яких підозрюваний стверджував, що Кравченко планує передати під його контроль кримінальні провадження по всій країні, що стосуються шахрайських колцентрів.

Прокурор також стверджував, що наявні у слідства матеріали свідчать про те, що Кропива є довіреною особою генерального прокурора та має з ним дружні й неформальні взаємини. Серед іншого, він зачитав записи розмов, які, на переконання НАБУ та САП, свідчать про те, що Кропива займався організацією ремонтних робіт у будинку Кравченка у Козині під Києвом: узгоджував завдання зі своїм керівником, до якого звертався «шеф» або «Андрійовичу» (по батькові Руслана Кравченка — Андрійович), і спілкувався за його дорученнями з керівником будівельної бригади та іншим персоналом. Крім цього, прокурор стверджував, що Кропива оформлював візу для дружини генпрокурора, купував для неї авіаквитки, а також планував заходи до святкування дня народження Кравченка під час його перебування у відрядженні в Мадриді. 

Обрання запобіжного заходу заступнику начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергію Кропиві в Вищому антикорупційному суді, 6 вересня 2026 року. Фото: Ґрати

Коментуючи дані, озвучені НАБУ та САП у суді, Кравченко заперечив будь-яку причетність до схеми із шахрайськими колцентрами, а навпаки, після призначення на посаду він намагався активізувати роботу проти них, в результаті чого було проведено понад тисячу обшуків та припинено діяльність близько 340 колцентрів. Він також повідомив, що відсторонив Кропиву від виконання службових обов’язків і доручив провести перевірки у прокуратурі. 

Руслан Кравченко назвав звинувачення антикорупційних органів у свій бік нічим не підтвердженими. Він заначив, що його дружина самостійно займалася оформленням своїх документів, а роботи у будинку який його родина орендує в Козині, відбуваються виключно в межах законодавства та за рахунок задекларованих доходів. 

7 вересня він зібрав журналістів та повідомив, що не збирається у відставку, хоча за посаду не тримається. Пізніше того дня Володимир Зеленський зустрівся з керівниками НАБУ та САП, а також Русланом Кравченком, після чого останній все ж подав у відставку. При цьому, Кравченко назвав це свідомим рішенням, щоб уникнути використання ОГП як інструменту політичного протистояння, та наголосив, що продовжує заперечувати звинувачення у свою адресу.

9 вересня стало відомо, що Марія Вдовиченко також звільнилася з посади першої заступниці генерального прокурора.

Операція «Янус» та виїзд з країни

Протягом тижня у телеграм-каналі Руслана Кравченка була тиша. Аж вранці 14 вересня там зʼявилося відео з коротким повідомленням до нього: «Я давно мав це зробити». У ролику Кравченко заявив, що не тримається за посаду, але й не дозволить використовувати його відставку для встановлення контролю над прокуратурою тими, чи дії вона розслідувала.  

За його словами, метою операції «Карфаген» був доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо керівників і працівників НАБУ і САП, а також зупинки ухвалення рішень у цих справах —  частину таких матеріалів начебто було викрадено під час обшуків в ОГП. Кравченко повідомив, що прокуратура розслідує десятки проваджень за участі співробітників антикорупційних органів, та що він уже підписав дві підозри. Перша — директору НАБУ Семену Кривоносу — у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та фіктивному усиновленні для уникнення відповідальності в суді. Друга — близькій до керівника САП Олександра Клименка особі — щодо впливу на суддів ВАКС, пропонування їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації. 

«Раніше від ухвалення цих рішень мене політично стримував президент, стримували й самі антикорупціонери, пропонуючи гарантії недоторканості в обмін на відмову від ухвалення підозр. Я обіцяв не бути політично зручним і не відмовлятись від рішення, якого вимагають закон і докази. Я знаю, що окрім мене цього б ніхто не зробив», — заявив Кравченко та закликав Кривоноса й Клименка подати у відставку.

Менш ніж за годину після опублікованого Кравченком відео на нього відреагував Зеленський.

«У цього Генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентарів підтримати це звільнення невідкладно», — написав президент.

Генеральний Прокурор України Руслан Кравченко. Фото з офіційних соцмереж Кравченка

Невдовзі після цього Кравченко оприлюднив у телеграмі обидві підозри, які підписав Семену Кривоносу, а також ще одній особі, імʼя якої він не розкрив. Кравченко повідомив, що їх зареєстровано у ЄРДР і направлено «в передбаченому законом порядку». З документів виходить, що кримінальне провадження щодо Кривоноса було зареєстровано ще у квітні 2014 року, а другого фігуранта — у вересні 2025-го. 

У НАБУ та САП одразу на це повідомили, що директор НАБУ Семен Кривонос не отримував жодних підозр, а також заперечили слова про вилучення в ОГП згаданих Кравченком матеріалів кримінальних проваджень. Заяву Кравченка назвали продовженням системної атаки на незалежні антикорупційні органи.

Після публікації генпрокурора Михайло Ткач написав, що вночі Кравченко виїхав з України. Невдовзі той підтвердив, що перебуває за кордоном, та зазначив, що вирушив у відрядження, під час якого планує розповісти міжнародним партнерам про начебто ознаки концентрації українськими антикорупційними органами неконтрольованого впливу та ризики, пов’язані з цим. Пресслужба ОГП тоді уточнила у коментарі «Радіо Свобода» , що Кравченко вирушив у 5-денне відрядження до Франції, щоб взяти участь у Парламентській мережі ПАРЄ. При цьому, речниця ПАРЄ зазначила «Суспільному», що участь Кравченка чи інших представників ОГП у заході не запланована. За даними «Української правди», Кравченко самостійно підписав наказ про своє відрядження, а його дружина залишила країну на день раніше ніж він. 

Крім підозри, Руслан Кравченко вже з-за кордону продовжив публікувати подробиці розслідування щодо Семена Кривоноса, яке він назвав «Операція Янус». У першому відео, зробленому у схожій стилістиці, що й відео розслідування НАБУ, йдеться про те, що майбутнього директора НАБУ у 2009 році судили у Голосіївському райсуді Києва за політичну агітацію за партію «Блок Юлії Тимошенко» на позачергових виборах Київради у 2008 році, для якої той начебто підкупив студентів двох київських університетів. Згідно з опублікованими Кравченком даними, Кривоносу та його спільникам виділили для цього 90 тисяч гривень. Коли у Кривоноса запитали про цю ситуації на співбесіді в рамках конкурсу на посаду директора НАБУ на початку 2023 року, він заперечив, що брав участь у підкупі, та зазначив, що разом з іншими студентами виступав проти адміністрації університету через її спроби вплинути на голоси студентів. Однак, стверджується у відео Кравченка, що Кривонос у 2009 році незаконно отримав амністію — звільнення від кримінальної відповідальності за допомогою штучно оформленого батьківства. Дані про це батьківство він прибрав через суд за декілька років, й дитину з матірʼю ніяк не підтримував.

У другому відео розповідалося, що Кривонос під час роботи в Обухівському міськрайонному управлінні юстиції брав участь у схемі з отриманням неправомірної вигоди за виділення земельної ділянки у селі Тарасівка Обухівського району. За даними розслідування, у березні 2014 року чоловік на ім’я Владислав Рузматов звернувся до голови сільради Петра Горбаченка щодо безоплатного відведення йому вказаної ділянки, однак той захотів за таку передачу 120 тисяч доларів, після чого Рузматов звернувся до правоохоронців і надалі діяв під їхнім контролем. Горбаченко, користуючись статусом голови сільради, безоплатно передав вказану ділянку підставній особі — Віталю Оверченку, а Кривонос зареєстрував за ним право власності на землю. Далі він також доручив знайти експерта, який надасть потрібну оцінку вартості ділянки. Тільки після цього автори схеми пропонували Рузматову придбати ділянку в Оверченка, щоправда, уже за зменшеною вартістю в 72 тисячі доларів. Однак з часом учасникам стало відомо про те, що їхній план викрито, й вони так і не довели його до кінця. 

Після оприлюднення першого відео з розслідуванням Кравченка Кривонос та Клименко провели пресконференцію, на якій заявили, що звинувачення з боку Кравченка — це спроба політизувати й дискредитувати антикорупційні органи. Разом із тим, Кривонос зазначив, що вони очікували на подібні спроби тиску. Директор НАБУ сказав, що під час обшуків у прокуратурі детективи діяли законно й вилучали матеріали лише на підставах ухвал слідчих суддів ВАКС. Також очільники антикорупційних відомств підтвердили, що щодо низки детективів НАБУ відкриті кримінальні провадження, які вони вважають ще одним інструментом тиску на антикорупційні органи. Що ж стосується оприлюдненого розслідування, Кривонос відповів, що «не планує коментувати сфальшовану маячню». Також очільники відомств повторили, що ані Кривонос, ані хтось з близьких Клименка заявлених підозр не одержували. 

Тоді Кравченко написав, що відправив підозру директору НАБУ поштою, і опублікував трекінгові дані. На що гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський повідомив, що відправлення оплатили готівкою безпосередньо у відділенні, хоча, за його словами, Бюджетний кодекс та договір між поштою й ОГП передбачає безготівкову оплату. Тож, зазначив Смілянський, «Укрпошта» перевірить оформлення листів з підозрами, щоб з’ясувати, як із ними потрібно вчинити.

Натомість у самому ОГП заявили, що жодній особі у цьому провадженні не було повідомлено про підозру.

«Правові підстави для цього відсутні. Заяви про начебто підозру були позбавленими юридичного сенсу», — зазначили в ОГП.

Однак Кравченко надалі наполягав, що підозра оголошена законно. 

В день голосування за його відставку Кравченко звернувся до народних депутатів із закликом не втрачати субʼєктність та зберегти закон та заявив, що своєю чергою оберігав як представників провладних сил, так і опозиції у парламенті від політичного переслідування НАБУ та САП. Він звинуватив антикорупційні органи у спробі взяти під контроль усі гілки влади та за допомогою тиску на президента «скасувати» підозру керівнику НАБУ. 

Однак народні обранці проголосували за відставку Кравченка — рішення підтримали 317 народних депутатів, тих хто утримався чи голосував проти — не було, 23 парламентарі голосувати не стали. 

Тиск на антикорупційні органи

Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На посаду генерального прокурора Руслана Кравченка призначили у червні минулого року. Це відбулося за понад сім місяців після звільнення його попередника Андрія Костіна, який подав у відставку на фоні розслідування про прокурорів, які, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність.

Літо призначення Кравченка на посаду очільника ОГП запам’яталося стрімкою спробою обмежити суб’єктність антикорупційних органів. Попри заклики їх очільників, 22 липня Верховна Рада ухвалила, а президент підписав закон, що вносив зміни до Кримінального процесуального кодексу та Закону про прокуратуру й посилював повноваження генерального прокурора, зокрема давав йому можливості контролювати роботу НАБУ та САП. Закон давав очільнику ОГП право витребувати й перевіряти провадження, закривати їх, змінювати й призначати прокурорів. Також частково обмежувалися можливості антикорупційних органів проводити обшуки.

«Будемо однією сімʼєю». Як влада нищила, а громадяни повертали незалежність НАБУ і САП

Руслан Кравченко разом з очільником СБУ Василем Малюком публічно підтримали цей закон. Під час пресконференції 22 липня керівник ОГП запевняв, що не планує порушувати незалежність антикорупційних органів та заявив, що відтепер всі правоохоронці рівні перед законом, а генпрокурор зможе зробити їх роботу ефективнішою. 

Урізання прав НАБУ та САП викликало гостру реакцію з боку суспільства. 22 липня люди зібралися на площі біля Театру імені Івана Франка у Києві, а також в інших містах України, та вимагали не ухвалювати законопроєкт, а коли це вже відбулося — скасувати введені ним зміни. Зрештою, суспільний тиск, а також реакція європейських партнерів подіяли: 31 липня парламент проголосував новий законопроєкт, внесений президентом, що відновлював незалежність антикорупційних органів.

«На виконання обіцяного народу». Після тижня протестів громадян і зауважень ЄС влада повернула незалежність НАБУ і САП

Крім того, напередодні прийняття закону СБУ, ДБР та ОГП провели понад 70 обшуків щодо співробітників Національного антикорупційного бюро та оголосила п’ятьом його детективам підозри.

Три з них стосувалися ДТП у 2021 та 2023 роках. Підозру у державній зраді оголосили детективу Віктору Гусарову, звинувативши його упередачі засекречених даних Дмитру Іванцову, який був охоронцем Віктора Януковича та втік до окупованого Криму. А детектива Руслана Магамедрасулова, який був дотичний до реалізації операції «Мідас» щодо злочинної організації, до складу якої входив серед інших ексбізнеспартнер президента Тимур Міндіч, запідозрили разом з його батьком Сентябром Магамедрасуловим у пособництві державі-агресору — намірах продати в Дагестан, який є у складі РФ, зерна технічних конопель. 

Однак у березні цього року суд закрив справу за підозрою Гусарова у держзраді через недоведеність його причетності до злочину, а у червні звільнив від кримінальної відповідальності за статтею про несанкціоновані дії з інформацією у зв’язку із закінченням строків давності, про що клопотав прокурор.

Суд також виправдав ключового свідка у справі Магамедросулових — Юсуфа Мемешева, якого обвинувачували в наданні завідомо неправдивих показів. Під час допитів та надання показань у суді, коли Магамедрасуловим обирали запобіжні заходи, він усупереч даним слідства стверджував, що обговорював із Магамедрасуловими продаж насіння саме до Узбекистану, що означає Магамедрасулови не планували торгувати з країною-агресором. Суд дійшов висновку, що не може визнати свідчення Мамешева правдивими чи ні, оскільки їх оцінку передусім повинен здійснити інший суд — у справі Магамедрасулових та, відповідно, визначити, чи винні вони в інкримінованому злочині. Справу щодо Магамедрасулових слідство передало до суду — розгляд по суті ще не розпочинався.

У НАБУ та САП наголошували, що повʼязують ці справи з продовженням кампанії тиску на їхню діяльність.

Редакторка: Тетяна Козак