Мріяв представляти обвинувачення проти Володимира Путіна у МКС. Що відомо про нового генпрокурора Руслана Кравченка

17 червня Верховна Рада дала згоду на призначення новим генеральним прокурором 35-річного Руслана Кравченка. Він представляв обвинувачення у справі про державну зраду Віктора Януковича, координував роботу правоохоронців після звільнення Бучі, керував Київською обласною військовою адміністрацією та очолював податкову. Докладніше читайте у замітці «Ґрат».  

Вакантна посада

Посада генерального прокурора лишалась вакантною понад сім місяців — після того, як Верховна Рада 31 жовтня минулого року звільнила Андрія Костіна. Попередник Кравченка сам подав у відставку після виходу розслідування видання «Цензор.НЕТ» про те, що сотні прокурорів, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність та крім зарплати отримують велику пенсію. З того часу обов’язки генпрокурора виконував перший заступник Олексій Хоменко. 

35-річний Руслан Кравченко — наймолодший генеральний прокурор в історії України. Він понад десять років працював в органах прокуратури, однак досвід роботи на топпосадах отримав лише нещодавно — останні пів року очолював Державну податкову адміністрацію, а у 2023 – 2024 роках був головою Київської державної військової адміністрації. 

Військовий прокурор

В автобіографії Кравченко зазначає, що працювати у прокуратурі він почав у 2012 році, одразу після випуску з Харківської юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. Тоді його, уродженця Сіверськодонецька, розподілили у Крим, на посаду слідчого Севастопольської військової прокуратури. 

Після російської анексії півострова Кравченко, тоді вже старший слідчий, виїхав з Криму і перевівся спочатку до Рівного, а потім — до Львова. У 2014-2015 роках вже на посаді прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону служив у Дебальцевому та Бахмуті, де отримав статус учасника бойових дій. 

Навесні 2015-го Кравченка перевели до Києва — прокурором Головної військової прокуратури. Її очільник Анатолій Матіос довіряв молодому прокурору чи не найрезонансніші судові процеси того часу. 

За пів року після переїзду до столиці Кравченко був обвинувачем на процесі російських розвідників Євгенія Єрофеєва та Олександра Александрова, яких українські військові полонили під Щастям на Луганщині. Це були перші російські військовослужбовці, яких судили в Україні, до того ж обидва служили у ГРУ міноборони РФ. Кравченко разом з колегами просив суд засудити кожного з росіян до 15 років позбавлення волі за звинуваченнями у незаконному перетині кордону, тероризм і ведення агресивної війни проти України. 

У травні 2016-го колегія суддів Голосіївського райсуду столиці на чолі з Миколою Дідиком визнала Єрофеєва та Александрова винними по всім пунктам обвинувачення та засудила кожного до 14 років позбавлення волі. За місяць обох росіян обміняли на українську льотчицю Надію Савченко, яка з літа 2014-го перебувала у полоні. 

Найгучнішим судовим процесом, в якому брав участь Кравченко за час роботи під керівництвом Матіоса, була справа про державну зразу експрезидента Віктора Януковича. Щоб розпочати процес над Януковичем, який переховувався у РФ, тодішній генпрокурор Юрій Луценко домігся внесення змін до законодавства, які дозволили українським судам розглядати справи заочно. 

На процесі, що тривав у Оболонському райсуді столиці майже два роки Кравченко був старшим групи прокурорів. Він допитував у якості свідків все вище керівництво України включно з президентом Петром Порошенком, а сам Янукович виступав по відеозв’язку. Зрештою, у січні 2019-го Януковича визнали винним та засудили до 13 років позбавлення волі. Згодом апеляційний та Верховний суд залишили вирок у силі.

За чотири роки роботи у Головній військовій прокуратурі Кравченко піднявся по карʼєрній драбині від прокурора до начальника відділу процесуального керівництва у досудових розслідуваннях. Напередодні президентських виборів, у лютому 2019-го Кравченка перевели на посаду заступника військового прокурора Центрального регіону. Вже після призначення він влітку 2019-го він зізнавався журналістам що мріє представляти обвинувачення проти Володимира Путіна у Міжнародному кримінальному суді.

Керівні посади та конкурс на голову НАБУ

У 2020-му команда нового президента Володимира Зеленського скасувала інститут військової прокуратури. Руслана Кравченка звільнили з військової служби, однак він продовжив працювати у прокуратурі. Змінивши за рік декілька посад, зрештою у березні 2021 року він очолив Бучанську окружну прокуратуру Київської області. 

На цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення росіян. Після звільнення Київщини 31 березня 2022 року Кравченко координував збір доказів та розслідування масових злочинів росіян, яким займались представники майже всіх правоохоронних органів. Вже за місяць прокуратура назвала прізвища десяти російських солдатів, яких підозрювали у тортурах та мародерстві. Кравченко знову потрапив у об’єктиви журналістів. На регулярних пресбрифінгах, часто разом з генпрокуроркою Іриною Венедиктовою, він розповідав про масові злочини росіян. 

«Будемо дядька Андрія відкопувати». Як в Ірпені збирають докази злочинів російської армії

При новому генпрокурорі Андрієві Костіні Кравченко зберіг посаду і за рік допоміг тому провести у Бучі міжнародну правоохоронну конференцію присвячену шляхам притягнення росіян до відповідальності. Тоді ж Кравченко брав участь у конкурсі на посаду голови Національного антикорупційного бюро. 

Громадська організація «Центр протидії корупції» стверджує, що тоді Кравченко не пройшов перевірку на доброчесність — у конкурсної комісії виникли питання через приватизацію Кравченком у 2018 році службової квартири. ЦПК наполягає, що через п’ять днів після приватизації Кравченко продав її за 816 тисяч гривень та інвестував кошти в новобудову. Крім того, антикорупційні активісти зазначають, що тесть Кравченка є членом партії «За майбутнє», а його дружина була помічницею нардепів від «Партії регіонів» та «Батьківщини» на платній основі.

Тим не менш Кравченко все ж отримав керівну посаду, однак не у правоохоронних органах. У квітні 2023 року президент призначив його очільником Київської обласної військової адміністрації, якою він керував майже два роки. Напередодні нового 2025 року президент несподівано призначив Кравченка головою Державної податкової адміністрації, яка до того понад три роки не мала постійного очільника, однак на цій посаді він пробув недовго — 16 червня президент запропонував його кандидатуру на посаду генпрокурора. 

«Кожен підпис, який я ставив на підозрі, завершувався обвинувальним вироком. Якщо є докази, я ставлю підпис. Якщо доказів немає, підпису не буде», — пообіцяв Кравченко перед голосуванням за його кандидатуру у парламенті. «За» проголосувало 273 нардепів.