«На виконання обіцяного народу». Після тижня протестів громадян і зауважень ЄС влада повернула незалежність НАБУ і САП

31 липня парламент проголосував, а президент підписав закон про відновлення незалежності антикорупційних органів. Їм повернули повноваження, які влада забрала 22 липня. Також новий закон дещо скорочує повноваження генерального прокурора, які розширили тиждень тому. Докладніше — у замітці «Ґрат».

Повернути назад

Законопроєкт №13533 щодо посилення повноважень НАБУ і САП президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 24 липня — через дві доби після того, як підписав закон, який позбавляв антикорупційні органи незалежності. Чому він змінив своє ставлення, Зеленський не пояснив. Зазначив лише, що документ гарантує незалежність антикорупційних органів і «реальні можливості перевірити, щоб не було жодного російського втручання».

Це відбувалось на тлі наймасовіших протестів з початку повномасштабного вторгнення. В свою чергу Європейський Союз попередив Україну про призупинення всієї допомоги до «виправлення ситуації». 

«Будемо однією сімʼєю». Як влада нищила, а громадяни повертали незалежність НАБУ і САП

У пояснювальній записці до проєкту закону заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра визнала, що зміни до Закону «Про прокуратуру» та Кримінально-процесуального кодексу України, які депутати ухвалили 22 липня несуть ризики для незалежності НАБУ і САП. Тож президент прагне усунути ці ризики і водночас захистити антикорупційні органи від російського впливу.

Відновити незалежність НАБУ і САП

Акція протесту проти законопроєкта №12414 у Львові, 23 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Нові зміни законодавства повертають НАБУ і САП процесуальну автономію. Зокрема, генпрокурор більше не зможе отримувати доступ до розслідування НАБУ, доручати проводити перевірку їх ефективності та передавати ці справи прокурорам не з САП. 

САП та його керівник повернуть собі виключне процесуальне керівництво у справах, які розслідує НАБУ. Керівник САП, який паралельно залишиться заступником генпрокурора, буде вирішувати чи підслідна справа НАБУ (це право також матиме генпрокурор, як і було до 22 липня), чи подавати у справах про корупцію апеляційні та касаційні скарги тощо. 

Генерального прокурора також позбавлять права закривати кримінальні розслідування за клопотанням підозрюваних високопосадовців: президента після припинення його повноважень, депутатів, урядовців, керівників правоохоронних органів, суддів, прокурорів, вищих офіцерів ЗСУ та СБУ, а також керівників великих держпідприємств.  

Генпрокурор зберіг доступ до розслідувань всіх інших правоохоронних органів і зможе давати вказівки слідчим у справі та змінювати їх підслідність та процесуальних керівників. Він також вирішуватиме справи про підслідність розслідувань Бюро економічної безпеки. 

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у висновку до законопроєкту президента зауважило, що не змогло встановити, щодо здійснення яких повноважень генпрокурору надається доступ до розслідувань всіх правоохоронців окрім НАБУ. Експерти управління вважають, що це створює правову невизначеність і потребує додаткового уточнення. 

«Всі бачать ваші схемки»: другий день протестів із вимогою повернути незалежність антикорупційних органів

Генпрокурор також зберіг право під час воєнного стану призначати прокурорів на посади та переводити на підвищення без конкурсів. Також він зможе звільняти їх при ліквідації та реорганізації органів прокуратури чи зміни чисельності його штату — якщо прокурор не погоджується на переведення або запропоновану йому вакантну посаду. 

У експертному висновку до законопроєкту вказано, що Конституційний суд у грудні минулого року визнав імперативне звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури таким, що суперечить Основному Закону частина 1 статті 8, пункт 14 частини 1 статті 92, частина 2 статті 131-1 Конституції .

Крім того, правоохоронцям повернули право проводити обшуки без ухвали слідчого судді в усіх розслідуваннях, коли вони переслідують підозрюваного або для того, щоб врятувати життя та майно громадян. Попередні зміни дозволяли невідкладні обшуки тільки у низці конкретних справ, серед яких не згадувались корупційні злочини, тож фактично НАБУ втрачало можливість проводити таки обшуки.

Мітинг у Маріїнському парку на підтримку НАБУ та САП у Києві, 31 липня 2025 року. Фото: Ґрати

Останні зміни до законодавства запроваджують обов’язкову перевірку на детекторі брехні всіх без винятку правоохоронців, що мають доступ до державної таємниці. Її раз на два роки проводить Служба безпеки України.

Головне науково-експертне управління парламенту у висновку зазначає, що особливості служби у кожному правоохоронному органу в першу чергу визначається профільним законом, частина з яких, зокрема про Державне бюро розслідувань, і так передбачає обов’язкову перевірку співробітників на поліграфі. 

Крім того, працівники НАБУ під час воєнного стану втратять право виїжджати за кордон, окрім як у службові відрядження. Головне Науково-експертне управління Верховної Ради зазначає, що цей пункт потребує уточнення, адже йдеться не лише про детективів Бюро, а й про співробітників, що виконують допоміжні функції і не розслідують справи. 

Натомість уряд та Міністерство юстиції мають посилити роботу з екстрадиції фігурантів кримінальних проваджень та арешту їхнього майна.  

Конституційна більшість

Президент України Володимир Зеленський, 23 лютого 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Президент вніс новий законопроєкт як невідкладний, тож парламент розглянув його за прискореною процедурою. 30 липня документ майже одноголосно затвердив комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. 

На засідання комітету Ірина Мудра запевнила, що президент залишається прихильником забезпечення інституційної незалежності НАБУ і САП, але занепокоєний «встановленням численних фактів підривної діяльності агентів країни агресора», у тому числі серед співробітників антикорупційних органів. 

Напередодні позбавлення депутатами незалежності НАБУ і САП СБУ провела у їх співробітників численні обшуки, а двом детективам Бюро запідозрили відповідно у посібництві та державній зраді. 

«Президент вніс законопроєкт на виконання обіцяного українському народу та зобов’язань перед міжнародними партнерами», — пояснила депутатам Мудра.

«Джерелом влади є люди з картонками». Акція проти скасування незалежності антикорупційних інституцій у подкасті СИРЕНА

Наступного дня народні депутати прийняли законопроєкт президента одразу за основу і вцілому. За це проголосував 331 народний обранець. 

Депутати також зобов’язали спікера парламенту Руслана Стефанчука невідкладно підписати закон та одразу ж направити його на підпис президенту. Зеленський також не зволікав із його підписанням. Закон вже опублікований на сайті Голосу України й набуде чинності 1 серпня.

Пленарне засідання Верховної Ради України, 31 липня 2025 року. Фото: В. Сарахана, пресслужба Верховної Ради

Вперше з часів повномасштабного вторгнення засідання Верховної Ради транслювалося на ютуб-каналі парламенту. Раніше майже сотня громадських організацій та медіа, у тому числі видання «Ґрати», підписали спільного листа із закликом відновити трансляції ВР. 

Прямий етер з парламенту дивились й на мітингу у Маріїнському парку біля Верховної Ради, де зібралося кілька сотень людей, що вимагали повернення незалежності антикорупційним органам. Громадяни радісними вигуками привітали результат голосування.