«Перевірочні заходи завершені». Детектива НАБУ Віктора Гусарова, підозрюваного у державній зраді, суд відпустив під домашній арешт

10 грудня, після двох днів розгляду, суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль змінив запобіжний захід працівнику Центрального апарату НАБУ Віктору Гусарову, якого СБУ підозрює у державній зраді, з утримання у СІЗО на домашній арешт до 20 січня 2026 року.

Суд задовольнив клопотання прокурора Руслана Іжука, який заявив на засіданні, що слідча перевірка завершена і доцільності тримання Гусарова в СІЗО більше немає.

Захист Гусарова просив для нього нічний домашній арешт або ж відпустити під особисте зобов’язання.

«Ґрати» були на засіданнях із продовження запобіжного заходу та розповідають деталі. 

Викриття «крота» в НАБУ

Віктор Гусаров — працівник Другого Головного спеціального підрозділу детективів (Д-2) НАБУ. Його було затримано СБУ та Офісом Генерального прокурора 21 липня, а на наступний день суд відправив його у СІЗО. 

СБУ заявила, що Гусаров входив до масштабної ворожої агентурної мережі й під час роботи у МВС з 2012 по 2015 роки збирав та передавав для спецслужб РФ персональну інформацію на правоохоронців та інших громадян із закритої бази даних правоохоронних органів. 

СБУ також стверджувала, що коли Гусаров перейшов працювати до НАБУ, керівництво антикорупційного органа попереджали про можливі ризики щодо нього, але, стверджує спецслужба, у НАБУ не відреагували.  

«А фігурант після цього продовжив роботу на займаній посаді та намагався знищити докази протиправної діяльності», — йшлося у повідомленні пресслужби СБУ.

СБУ проводило його перевірку ще з 2023 року. В інтерв’ю BBC Україна директор НАБУ Семен Кривонос це підтвердив. 

Гусарову повідомили про підозру у державній зраді (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу) та несанкціонованій дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (частина 3 статті 362 Кримінального кодексу). За цими статтями йому загрожує позбавлення волі на строк до 15 років.

За версією слідства, Гусаров передавав інформацію працівнику Управління державної охорони, заступнику керівника охорони колишнього президента Віктора Януковича Дмитру Іванцову. 

Гусаров, вважає СБУ, здійснив понад 60 епізодів передачі Іванцову інформації з обмеженим доступом і за це отримував від куратора гроші на банківську картку. 

Як працівник МВС, він мав доступ до внутрішньої закритої бази МВС АРМОР, яка містить інформацію про правові порушення українських громадян.

«Серед іншого, “кріт” збирав для ФСБ установчі дані українських силовиків та інших громадян, проти яких ворог планував вербувальні заходи та спеціальні інформаційні операції», — йдеться у повідомленні СБУ.

Слідство наголошує, що Гусаров продовжив передавати інформацію Іванцову після лютого 2014 року, коли начебто публічно стало відомо про те, що Іванцов перейшов на бік Росії, допоміг втекти Януковичу та переїхав до Криму.

«Це підтверджується, зокрема, законспірованим листуванням, яке фігуранти відновили буквально через три дні після фейкового референдуму про “приєднання” Криму до РФ», — йдеться у повідомленні СБУ.

В переписці, яку оприлюднила СБУ, проілюстровано начебто численні звернення Дмитра Іванцова до Гусарова із проханням надати інформацію про конкретних осіб. Також в одному з повідомлень (дата заблюрена) Іванцов пише, що вже перебуває в Криму і що «вже буде свої гроші отримувати тут» і також начебто Гусаров надає свої дані карточки, щоб отримати гроші від Іванцова.

До агентурної мережі, згідно зі слідством, належать, окрім Віктора Гусарова та Дмитра Іванцова, також генерал-майор СБУ Валерій Шайтанов, якого затримали у Києві у 2020 році, і він наразі перебуває за ґратами, а керував ними співробітник 1 служби департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ Ігор Єгоров. 

Прослушка, листування і свідки з СБУ: генерал-майору Валерію Шайтанову оголосили обвинувальний акт

«Можливо, я десь помилився, але це не державна зрада»

Детектив НАБУ Віктор Гусаров та адвокатки Олена Сторожук (ліворуч) й Інна Піроговська (праворуч) на засіданні 10 грудня 2025 року. Фото: Катерина Фарбар, Ґрати

Захист вважає, що підозра у державній зраді є «нікчемною» і досі єдиний доказ, який було зібрано органом досудового розслідування, — це огляд інтернет-сторінок із новинами про те, що Янукович втік з України і його супроводжували його охоронці. Про це заявила адвокатка Олена Сторожук на засіданні 10 грудня.

Слідство вважає, що оскільки інформація про те, що Іванцов втік у 2014 році до Криму була опублікована в українських ЗМІ, про це мав знати сам Гусаров. Проте захист стверджує, що підозрюваний не знав про це і продовжував надсилати дані Іванцову, адже вважав його «чинним співробітником УДО». А перевірка детектива на детекторі брехні у 2024 році, за словами адвокатки Сторожук, підтвердила цей факт.

Друга Адвокатка Гусарова Інна Пироговська у своєму виступі на засіданні 10 грудня, заявила, що захист вважає інформацію, яку надавав Гусаров Іванцову, — не інкримінуючою. Пироговська звернула увагу суду на лист департаменту контррозвідки СБУ, який є в матеріалах справи. В ньому зазначено пʼять осіб, інформацію про яких передавав Гусаров. Це колишній військовослужбовець ГУР МО із прізвищем Євдокимов — Гусаров передавав його дані у 2015 році. Разом з тим у листі йдеться, що з 2011 року Євдокимов мешкає у РФ, а з 2012 року був почесним консулом РФ у Екваторіальній Гвінеї. 

У 2015 році Гусаров передавав інформацію про Олександра Ходаковського. Він колишній начальник підрозділу Центра спеціальних операцій «А» управління СБУ в Донецькій області. Однак, зазначає захист, у 2014 році він перейшов на бік РФ, керував батальйоном «Восток» у складі угруповання «ДНР» та став «міністром безпеки» на окупованій Донеччині. 

Також, зазначила Пироговська, Гусаров передав інформацію ще про трьох «представників криміналітету», які є громадянами РФ чи довгий час проживають в Росії. Тож Пироговська піддала сумніву той факт, що ця інформація може бути використана на шкоду українській державі, адже про цих людей відомо, в тому числі правоохоронним органам, що на час передачі інформації вони так чи сяк перейшли на сторону Росії і не могли бути завербовані через провину Гусарова.

Пироговська відмітила, що дані про цих осіб також були у відкритому доступі, зокрема у базі «Миротворець», тож ніякої конфіденційної цінності не мали. А сам факт передачі будь-якої інформації, на думку адвокатки, автоматично не створює склад кримінального правопорушення за статтею «державна зрада».

Раніше захист також звертав увагу суду, що у переписці, де Іванцов зазначає, що перебуває у Криму, йшлось про події 2012 року, коли півострів ще не був окупований.

Сам Гусаров не вважає себе зрадником.

«Не вчиняв жодних дій на зраду своєї держави і навіть намірів таких не мав. Щоб ви розуміли, я взагалі припиняв спілкування з людьми, якщо я розумів, що у них якесь неоднозначне ставлення до України», — сказав він у коментарі «Ґратам».

Він стверджує, що не знав про те, що Дмитро Іванцов перейшов на бік Росії.

«Я дізнався про те, що вказана особа була саме зрадником лише 1 серпня 2024 року, коли я усвідомив, що до мене зайшли співробітники СБУ і підозрюють мене саме в зраді. Я сказав стоп, з цього моменту я відкриваю все», — заявив Гусаров під час свого звернення до суду на засіданні 10 грудня.

Він наголошував, що охоче співпрацював зі слідством, сам надав доступ до свого телефону, а також всі відомості, які були необхідні, зокрема, про те, хто його познайомив з Іванцовим. 

«Надала особа, ім’я якої я не можу називати, але це чинний співробітник СБУ, мій добрий товариш, причин не довіряти йому в мене не було», — повідомив суду Гусаров.

Самому ж Іванцову у серпні 2024 року було оголошено про підозру заочно, до слідчої справи додано цей документ, за словами адвокатки Пироговської.

Детектив НАБУ у суді наголошував, що також добровільно проходив поліграф, ходив на допит, нікуди не виїжджав, відповідав на дзвінки тощо.

«Я йшов на повну співпрацю, я вважаю її [підозру] недопустимою, тому що я не вчиняв ні проти своєї держави, я здійснював звичайну співпрацю між правоохоронними органами України», — казав Гусаров.

Разом з тим він визнає сам факт передачі даних Іванцову.

«Я виконував свою роботу, можливо, я десь помилився, але це не державна зрада», — сказав працівник НАБУ у коментарі «Ґратам».

Зміна клопотання

Працівник Центрального апарату НАБУ Віктор Гусаров у Шевченківському райсуді Києва. Фото: Олексій Арунян, «Суспільне Мовлення»

Віктор Гусаров провів у СІЗО майже пʼять місяців.

За цей час, за ствердженням Гусарова, в нього погіршилось здоровʼя. Після затримання на блокпосту біля Борисполя він заявляв про побиття, але, за його словами, йому не надали належної медичної допомоги. Крім того, він скаржився на погані умови утримання в камері СІЗО.  

Адвокатка Сторожук у суді зазначила, що без задоволення залишилися три ухвали суддів про надання належної медичної допомоги Гусарову та дослідження слідів побиття. Крім того, Гусарову не давали бачитись із дружиною. 

Розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детективу НАБУ Віктору Гусарову мав відбутися 9 грудня, проте його перенесли через поганий стан здоров’я обвинуваченого. До суду викликали швидку. 

Гусарова, за його словами, повезли спочатку в Олександрівську лікарню, де його обстежили і порадили пройти МРТ і зробити УЗД та інші аналізи, контролювати тиск. Але госпіталізувати не стали. Захист скаржився на неналежну допомогу. 

Шевченківський суд розглядав питання запобіжного заходу за клопотанням захисту ще на минулому тижні, 5 грудня. І тоді прокуратура наполягала на триманні під вартою через ризики переховування, знищення речей та документів, а також ризик впливу на свідків. Суддя погодився.

Однак вже 10 грудня прокуратура подала нове клопотання та просила, щоб Гусарова відпустили з СІЗО на домашній арешт.  Як зазначено в клопотанні, що ризиків більше немає крім одного: «знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення». 

На засіданні 10 грудня прокурор Офісу генпрокуратури Руслан Іжук  заявив, що у продовженні тримання Гусарова під вартою більше слідство не вбачає необхідності, адже всі заходи щодо перевірки агентів причетних до мережі Єгорова-Іванцова були завершені.

«(…) Ці заходи мають (…) мають певні складності оперативно-технічного характеру, вони затягувались у часі. Водночас до вечора вчорашнього дня, коли прийшла відповідна інформація про завершення тих самих заходів, які потребували своєї перевірки, станом на сьогоднішній ранок була проведена довільна нарада і спілкування із представниками сторони обвинувачення, тобто органами досудового розслідування, оперативним співробітником, й було прийнято рішення у зв’язку з тим, що перевірочні заходи слідчого і процесуального характеру завершені, які слугували підставою для тримання під вартою пана Гусарова, і від так доцільності у найбільш суворому запобіжному заході немає, було прийнято рішення про внесення клопотання і зміну попередньо внесеного клопотання про продовження строку тримання під вартою Гусарова, на домашній арешт», — пояснив суду прокурор Іжук.

Захист Гусарова просив суд задовольнити клопотання прокурора частково і відправити обвинуваченого під нічний домашній арешт, або ж відпустити під особисте зобов’язання, оскільки під  цілодобовим домашнім арештом той не зможе звернутися до лікаря чи здати аналізи, а також підозрюваний не зможе бути присутній під час операції своєї трирічної доньки.

Після двох днів слухань, суддя Володимир Бугіль все ж задовольнив клопотання прокуратури, а не захисту. 

Однак рішенням суду Гусаров задоволений.

«Єдине за, що я переживав це те, що я дітей не бачив, а решта я міг потерпіти», — сказав він у коментарі «Ґратам». 

Наступ на НАБУ

Мітинг на підтримку НАБУ і САП у Львові, 30 липня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

21 липня 2025 року СБУ, ДБР та Офіс генпрокурора спільно провели щонайменше 70 обшуків та крім Віктора Гусарова, затримали детектива Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра за підозрою у пособництві державі-агресору, а також повідомили підозри трьом детективам НАБУ у справах про дорожньо-транспортні пригоди.

А 22 липня Верховна Рада терміново прийняла законопроєкт №12414, в якому були положення, які фактично ліквідовували незалежність НАБУ і САП. Президент Володимир Зеленський в той же день підписав цей закон.

На фоні протестів проти прийнятого закону вже 24 липня президент Володимир Зеленський вніс на терміновий розгляд новий законопроєкт, що відновлював незалежність НАБУ і САП як невідкладний, тож парламент розглянув його 31 липня, а президент підписав його негайно. 

«Чтобы выполнить обещание народу». После недели протестов граждан и замечаний ЕС власти вернули независимость НАБУ и САП

У щорічному звіті про розширення ЄС за 2025 рік Європейська Комісія зазначила, що вважає, що тиск на НАБУ досі триває.

Напочатку листопада НАБУ заявило, що викрило корупційну схему в енергетиці, до якої серед інших входили високопосадовці, а очільником злочинної організації вважають співвласника «Студії “Квартал 95″» Тимура Міндіча. Наприкінці листопада провели обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Після цього президент підписав відставку Єрмака. 

Вже 3 грудня суд було звільнено з-під варти Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра. Це відбулося за клопотанням прокурора у справі, який на засіданні заявив, що «на даний момент зібрано вже достатньо доказів та матеріалів, потреба у його ізоляції від можливого незаконного впливу, зокрема на свідків, втратила актуальність».

Прокурор Руслан Кравченко запевнив у своєму телеграм-каналі, що зміна запобіжного — це не виправдання підозрюваних, а слідство триває.