СЗЧ у «Анні Київській»: у чому слідство підозрює колишнього командира бригади полковника Дмитра Рюмшина
Екскомбриг 155-ї бригади полковник Дмитро Рюмшин у Київському апеляційному суді, 6 лютого 2025 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Справа екскомбрига 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, полковника Дмитра Рюмшина — найгучніше розслідування фактів СЗЧ правоохоронцями з початку повномасштабного російського вторгнення. Рюмшину закидають, що він не повідомив правоохоронцям про те, що бійці бригади масово самовільно залишають її. За це йому оголосили підозру в умисному невиконанні службових обов'язків .
У підозрі йдеться, що бригаду самовільно залишили понад дві тисячі військових, при цьому, за версією слідства, Рюмшин приховав 630 таких випадків, що і стало підставою для кримінальної справи. Екскомбригу загрожує до 10 років позбавлення волі. Рюмшин не визнає вину.
З 21 січня цього року він арештований, але може вийти під заставу. Першопочатково суд визначив її у 90 мільйонів гривень, однак згодом зменшив до 35 мільйонів. Полковник досі перебуває у СІЗО.
Судові засідання у справі Рюмшина відбуваються у закритому режимі, тим не менш «Ґрати» ознайомились з матеріалами слідства, позицією захисту та самого екскомбрига. Подробиці — у нашому матеріалі.
Масове СЗЧ
Публічно про проблему масового самовільного залишення у 155-й бригаді повідомив журналіст Юрій Бутусов наприкінці 2024 року.
Він провів своє розслідування ситуації в бригаді та написав розлогий пост у фейсбуці, в якому зокрема розповів, що з березня по листопад 2024 року «Анну Київську» самовільно залишили понад 1700 бійців, з них більше пів сотні — під час військових навчань у Франції. При цьому, зазначив Бутусов, кількість СЗЧ щомісяця збільшувалась: якщо у березні це було 3 військовослужбовці, то у листопаді кількість втікачів налічувала 448.
Бутусов стверджував, що після втечі бійців у Франції у керівництва цієї країни виникли питання, щодо серйозності намірів України у реалізації амбітного проєкту — створення за підтримки європейських партнерів 14 нових бригад ЗСУ, першою з яких мала бути саме 155-та бригада. Згідно з домовленістю, Франція мала озброїти, забезпечити технікою та підготувати бійців бригади. Про початок навчань бійців «Анни Київської» повідомляв президент Франції Еммануель Макрон. Після цього випадку, за даними Бутусова, ДБР й почало розслідування, щоб знайти винних.
Журналісту стало відомо, що ситуацію з СЗЧ у бригаді, вже коли вона перебувала на фронті, вивчала комісія Командування Сухопутних військ, яка визнала винним у цьому командира бригади — Дмитра Рюмшина, хоч той щойно прибув із Франції та намагався «врятувати ситуацію». За два тижні після того, як комісія зробила свої висновки, комбрига звільнили з посади.
За оцінкою Бутусова, Рюмшин — досвідчений офіцер, та його призначення у нову бригаду «виглядало обнадійливо». А винних у проблемах бригади треба шукати серед вищого військово-політичного керівництва країни, у тому числі він покладав відповідальність на Володимира Зеленського.
Екскомбриг 155-ї бригади полковник Дмитро Рюмшин у Печерському райсуді Києва, 21 січня 2025 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Мовляв, президент дав неадекватну обіцянку Макрону, а головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, генерал Олександр Павлюк, який тоді очолював Сухопутні війська, та тодішнє керівництво оперативного командування «Захід» виявились неспроможними організувати належну підготовку бригади, що не завадило відправити її у бій.
«У Францію командування сухопутних військ та ОК «Захід» послали не організовану та керовану військову частину, яка може багато чому навчитись, а натовп людей тільки-но одягнутих у військову форму, приблизно 30% від штату, які мали під час поїздки займатись організацією та знайомством між собою та з командирами!», — стверджував Бутусов.
Він зазначив, що фактично комплектування бригади почалось у червні, однак пройти повноцінну підготовку бійці не встигли, оскільки за два наступні місяці понад 2550 з них перевели на поповнення до інших частин. Тим самим, стверджував журналіст, було перекреслено усю роботу командування бригади з початку її формування. Склад бригади довелося формувати наново, тому у жовтні на навчання до Франції вирушило трохи менше двох тисяч бійців, переважна більшість яких не мали військового досвіду і служили не довше двох місяців.
Поки у жовтні-листопаді минулого року командування бригади разом з бійцями перебувало у Франції, в Україні до її складу продовжували зараховувати нових людей, з яких за цей час понад 700 вчинили СЗЧ.
З усім тим понад чотири тисячі новобранців бригади залишились у місці її дислокації в Україні та чекали на повернення штабу бригади з навчань у Франції, щоб отримати додаткове тренування. Однак ще до його повернення, стверджував Бутусов, ОК «Захід» почало перекидати мобілізованих на фронт у районі Покровська. З Франції, зазначив журналіст, все ж повернулась переважна більшість бійців.
Проблеми «Анни Київської» Бутусов використав як приклад для критики ідеї створення нових бригад ЗСУ з нуля замість поповнення штату вже існуючих бригад, які мають бойовий досвід, однак відчувають нестачу бійців.
«Звертаюсь до громадянського суспільства — будь-ласка, допоможіть у розповсюдженні цієї історії, щоб змусити владу заборонити формування нових нічим не забезпечених бригад, припинити шкідливі піар-проекти влади в армії, і спрямувати усі наші ресурси на поповнення боєздатних та досвідчених бригад та батальйонів», — написав Бутусов.
Повідомлення журналіста викликало резонанс. За тиждень ситуацію прокоментував новий командувач Сухопутних військ генерал Михайло Драпатий. Він наголосив, що події у 155-й бригаді сталися до його призначення на посаду, і додав, що вважає завчасним винесення проблем бригади на публічний загал, до встановлення всіх обставин. Разом з тим пояснив контекст ситуації з «Анною Київською».
Генерал наголосив, що формування та озброєння з нуля бригади спільно з іноземною країною відбувалося вперше і в доволі стислі строки: всього за кілька місяців. Оскільки ніхто не мав такого досвіду раніше, було неможливо передбачити всі нюанси та деталі цього процесу. Водночас генерал визнав, що не всі служби Командування Сухопутних військ спрацювали на відмінно. Натомість французька сторона повністю виконала свої зобов’язання перед Україною.
Проблеми, що виникли під час створення бригади, виникли, на переконання Драпатого, через формальне ставлення з боку «відповідальних осіб»: не було «належного» управління та контролю за всім процесом, припускалися помилки під час комплектування, приймалися «не завжди виважені рішення» щодо управління особовим складом бригади. Також Драпатий вважає, що планування підготовки в Україні та за кордоном було «недосконалим», а реакція вищого командування на проблеми у бригаді — «запізнілою».
Генерал Драпатий запевнив, що більшість системних недоліків, допущених Командуванням Сухопутних Військ, Генеральним Штабом ЗСУ, Оперативним командуванням на всіх етапах формування 155-ї бригади проаналізовані, оцінені та вже виправляються.
«Ці проблеми будуть притаманні будь-якому новоствореному підрозділу, якщо його одразу після формування застосовувати в бойових діях. Вище командування має це усвідомлювати і враховувати. Однак і причини, чому так відбувається, теж всім зрозумілі», — зазначив Драпатий.
Водночас командувач Сухопутних військ зазначив, що 155-та бригада на фронті зайняла смугу, виконує бойові завдання, тримає позиції, і паралельно працює над усуненням помилок та покращенням боєздатності, а Командування сухопутних військ (КСВ) підтримує нового командира бригади. Наостанок Драпатий подякував бійцям «Анни Київської», «які адаптуються до непростих умов і воюють».
В день, коли Драпатий написав цей пост, ДБР повідомило про затримання командира однієї з рот 155-ї бригади. За словами правоохоронців, минулого року той не лише сам самовільно залишив місце несення служби, а й підбурив на це своїх підлеглих.
Через чотири дні після цього, 12 січня Юрій Бутусов розповів, що президент Володимир Зеленський на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача заслухав доповіді щодо ситуації у 155-ї бригаді та дав розпорядження зупинити формування нових бригад та направити поповнення у досвідчені та боєздатні підрозділи.
Акція на підтримку полковника Дмитра Рюмшина перед Київським апеляційним судом, 6 лютого 2025 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Тиждень потому правоохоронці затримали вже колишнього комбрига «Анни Київської», полковника Дмитра Рюмшина.
З відкритих джерел про Дмитра Рюмшина відомо небагато, а його адвокати не коментують бойовий шлях свого підзахисного. З квітня 2022 по березень 2023 він був командиром 231 окремого батальйону 128-ї окремої бригади Тероборони «Дике поле». У лютому-березні 2024 був комбригом 47-ї окремої механізованої бригади «Магура». З березня по грудень 2024 Рюмшин — командир 155-ї окремої бригади «Анна Київська». У квітні 2022-го президент нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеню.
Після арешту полковника 231-й батальон підтримав колишнього комбата та охарактеризував його як вимогливого, дисциплінованого та досвідченого командира, який вміє швидко орієнтуватися в складних ситуаціях та приймати зважені рішення.
«Його рішучість та фаховість дозволили нашому батальйону виконати чимало складних завдань у найгарячіших точках фронту», — зазначили військові.
Затримання Рюмшина збіглось у часі з іншою гучною справою — про прорив оборони на Харківщині, в рамках якої правоохоронці затримали колишнього очільника оперативного командування «Харків» генерала Юрія Галушкіна та двох його колишніх підлеглих — екскомандира 125-ї окремої бригади Територіальної оборони генерал-лейтенанта Артура Горбенко та колишнього комбата 415-й окремого стрілецького батальйону полковника Іллю Лапіна. Таким чином вперше з початку повномасштабного вторгнення правоохоронці оголосили підозри вищим офіцерам, які командували бойовими підрозділами.
«Нові загрози національній безпеці»
Судові засідання у справі полковника Рюмшина проходять у закритому режимі. На такому форматі послідовно наполягають прокурори Офісу генерального прокурора Дмитро Явдокименко й Віктор Кобець, які представляють обвинувачення. Вони аргументують це тим, що матеріали підозри містять інформацію для службового користування та іншу інформацію, що охороняється законом.
Однак зміст підозри екскомбригу викладено у рішенні Київського апеляційного суду, опублікованому в єдиному реєстрі судових рішень. З нього відомо, що розслідування стосовно Рюмшина слідчі ДБР відкрили 17 грудня минулого року. Його звільнили з посади комбрига за півтора тижня до початку розслідування. 155-ю Рюмшин керував дев’ять місяців: з початку березня 2024 року, тобто з моменту формування бригади.
ДБР закидає Рюмшину, що він систематично приховував факти дезертирства і СЗЧ від правоохоронців, а також не усував негативні наслідки цього і не вживав превентивних заходів, щоб його підлеглі не вчиняли такі злочини.
Правоохоронці встановили, що протягом 2024 року офіцери 155-ї бригади усно та письмово доповідали Рюмшину, що бійці не повертаються з відпусток, відряджень, лікування та вчиняють СЗЧ та дезертирують. Комбриг підписував накази, якими визнавав цих військовослужбовців такими, що вчинили СЗЧ, та знімав їх з грошового та матеріального забезпечення, а також призначав службові розслідування. Попри це він не направляв результати цих розслідувань до ДБР та спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Слідство наголошує, що відповідно до Конституції , Статуту внутрішньої служби ЗСУ та накази Міноборони, це було його обов’язком.
Слідчі підрахували, що екскомбриг не направив до ДБР інформацію про 630 підлеглих, які пішли у СЗЧ. Правоохоронці не розшукували цих військових, що, за версією слідства, заохочувало інших бійців бригади ухилятись від виконання обовязків та й собі йти у самоволку. Щоправда, деякі з них потім повертались добровільно.
Окремо правоохоронці вивчали підготовку частини військовослужбовців бригади у Франції. Слідчі вважають, що Рюмшин безпідставно включив до списків на закордонне відрядження бійців, що не мали мотивації служити, а також щодо яких були застереження й заборони в окремих дорученнях та розпорядженнях військового командування.
Відповідно до них серед кандидатів для навчання за кордоном не має бути осіб, що притягувались до адміністративної відповідальності по статті про спробу незаконного перетину кордону або були мобілізовані в прикордонних регіонах, маючи реєстрацію в інших областях країни. Крім того, такі кандидати мають бути без кримінального минулого, фінансової заборгованості, без близьких родичів за кордоном та алкогольної або наркозалежности.
Як встановило слідство, попри чіткі інструкції щодо відбору до списку потрапили 22 військовослужбовці, яких мобілізували не за місцем реєстрації, а у прикордонних областях, а також 15 військовослужбовців, які у 2024 році притягувались до адміністративної відповідальності, за незаконну спробу перетину кордону , а потім невдовзі були мобілізовані.
Прокурори у справі Дмитра Рюмшина в Київському апеляційному суді, 6 лютого 2025 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
У результаті, 56 військовослужбовців бригади самовільно залишили навчальні полігони у Франції. Слідство наполягає, що екскомбриг не організував систематичного роз’яснення особовому складу «Анни Київської» відповідальності за вчинення СЗЧ та дезертирства.
«Як результат, в сукупності із ненаправленням повідомлень про злочини до відповідних правоохоронних органів, це призвело до стійкої тенденції з часу формування 155 омбр до росту кількості випадків самовільного залишення військової частини військовослужбовцями СЗЧ, кількість яких станом на кінець 2024 року становила 2120 осіб», — йдеться у підозрі екскомбригу.
Як наслідок, це ускладнило ЗСУ виконання окремих бойових завдань через нестачу бійців та підірвало авторитет та престиж «Анни Київської» та українського війська. Щобільше, слідство вважає, що дії Рюмшина призвели до появи нових воєнних загроз національній безпеці України у вигляді «занепаду морально-психологічної стійкості та готовності особового складу 155 бригади до виконання завдань у ході відсічі і стримування збройної агресії РФ на території України».
В суді прокурори зазначили, що вина Рюмшина доводиться документами щодо його призначення на посаду та його посадових обов’язків, показами свідків, рапортами військовослужбовців 155-ї бригади, доповіддю головного управління Військової служби правопорядку про роботу в «Анні Київській», листами від правоохоронних органів тощо. Прокурори клопотали про арешт Рюмшина. Однак суд, хоч і арештував екскомбрига, дозволив йому вийти від заставу у 90,8 мільйона гривень, яку з часом зменшили до 35 мільйонів.
«Необгрунтована підозра»
Адвокати полковника Рюмшина Андрій Йосипов та Богдан Забара наполягали, що підозра їхньому клієнту не обгрунтована, та просили суд звільнити його з під варти.
Захисники доводили, що підозра складена з істотними порушеннями Кримінально-процесуального кодексу.
Адвокати вказували, що Статут внутрішньої служби ЗСУ (стаття 59), на який посилається слідство, зобов’язує командира підрозділу повідомляти прокуратуру та ВСП тільки про вчинення підлеглими злочинів, пов’язаних з корупцією. Натомість СЗЧ та дезертирство не належать до таких злочинів, тож підстав для повідомлення Рюмшиним про ці злочини правоохоронцям не було.
Натомість екскомбриг призначав службові розслідування, стосовно військовослужбовців, які не повернулись до бригади, та за їх результатами повідомляв про це командувача ОК «Захід», його заступника, а також Військову службу правопорядку. Крім того, підлеглі Рюмшина, які проводили службове розслідування, самі звертались до правоохоронців.
В суді адвокати наполягали, що з 630 випадків СЗЧ, неповідомлення про які правоохоронцям слідство закидає Рюмшину, 515 стались, коли той був у службових відрядженнях: два тижні у Польщі та у Національному університеті оборони України, а також два місяці у Франції на військових навчаннях бригади.
«Обов’язку повідомити орган досудового розслідування, спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони про випадки самовільного залишення військової частини Рюмшин не мав, оскільки відомостями про такі випадки не володів і не повинен був володіти з причин перебування у відрядженні», — наполягали у суді адвокати.
Він стверджував, що у решті 115 випадках СЗЧ, неповідомлення про які екскомбригу інкримінує слідство, той подав всі необхідні документи до командування ОК «Захід» та ВСП.
Посилаючись на положення про ВСП, захисники наголошували, що саме ця служба, а не ДБР чи прокуратура має розшукувати військовослужбовців, що пішли у самоволку. Вони також наполягали: слідство не довело той факт, що повідомило про підозру всім згаданим 630 СЗЧшникам, а також іншим бійцям, що самовільно залишили «Анну Київську», коли Рюмшин був її комбригом.
Адвокат Андрій Йосипов у Печерському райсуді Києва, 21 січня 2025 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Стосовно відбору кандидатів на проходження навчання у Франції захисники зазначили, що за розпорядженням командувача Сухопутних військ Рюмшин наказав, щоб цим займалась військова комісія бригади, а екскомбриг тільки подав вищому керівництву на затвердження списки відібраних бійців. Адвокати Рюмшина не заперечували, що військовослужбовців для навчання відібрали з порушеннями інструкцій, однак заперечували, що їх клієнт зробив це навмисне, на чому наполягає слідство.
«Неналежна організація виконання вимог наказу щодо заборони залучати на навчання за кордоном військовослужбовців, які призвані за мобілізацією з прикордонних областей України, але місце їхньої реєстрації знаходиться в іншій області, не є ідентичним та тотожним поняттю умисного включення вказаної категорії осіб до списків для проходження навчання у Республіці Франція», — наполягали в суді адвокати.
Вони також наполягали, що службове розслідування, яке проводилось у 155-й бригаді, не встановило провини Рюмшина у невиконання вимог про заборону відправляти на навчання за кордон бійців, які до мобілізації притягувались до відповідальності за спробу незаконного перетину кордону.
Крім того, адвокати Рюмшина в суді наголошували, що слідство не встановило, яким саме умислом керувався екскомбриг, коли не направив правоохоронцям 630 повідомлень про СЗЧ його підлеглих, та якої саме шкоди завдали такі його дії.
Адвокати також підкреслювали, що Рюмшин має бойові нагороди, зокрема, у квітні 2022 року президент нагородив його орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
«Ланка, яка призначається винною»
В перервах судових засідань Дмитро Рюмшин сказав «Ґратам», що не визнає своєї провини. Він зазначив, що є об’єктивні причини, які зумовлюють СЗЧ на фронті: призов до війська людей з низькою мотивацією та хворих.
«Є люди, які бояться, так бояться, що тікають», — пояснював екскомбриг.
Він наполягав, що подавав довідки за фактом СЗЧ і призначав службові розслідування, однак визнавав, що були моменти, коли з об’єктивних причин виникали затримки.
«Був масштабний розголос цієї історії (щодо 56 бійців бригади, які пішли у СЗЧ у Франції — Ґ), а командир бригади і командир батальйону — це ті ланки, які призначаються винними у всіх гріхах», — сказав Рюмшин.
За три місяці, які полковник Рюмшин перебуває під вартою суд зменшив розмір його застави майже втричі, тим не менш військовий наполягає, що його родина немає можливості внести ці кошти.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
