Рада спростила до кінця року процедуру повернення на військову службу для дезертирів та тих, хто пішов у СЗЧ — як це працюватиме

На позиціях українських військових на Донеччині, 18 травня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
На позиціях українських військових на Донеччині, 18 травня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

30 листопада набудуть чинності зміни до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу», який тиждень тому ухвалила Верховна Рада. Документ передбачає тимчасове спрощення процедури повернення на службу для всіх військовослужбовців, які дезертирували або самовільно залишили частину (СЗЧ). Зміни діятимуть лише до 1 січня 2025 року. Деталі — у дописі «Ґрат».

 

Зміни до закону про військовий обов’язок зареєструвала на початку жовтня група з десяти народних депутатів на чолі з головою комітету парламенту з національної безпеки, оборони та розвідки Олександром Завітневичем (фракція «Слуга народу»). Парламент швидко прийняв документ за основу, а 21 листопада — в цілому. За тиждень документ підписав президент Володимир Зеленський.

Нововведення корегують перехідні положення до закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Зокрема, там вказано, що військовослужбовці, які пішли в СЗЧ або вчинили дезертирство до 30 листопада цього року, можуть до 1 січня 2025 року добровільно прибути до своїх військових частин чи місць проходження служби і висловити готовність продовжити службу. В такому разі командир військової частини протягом 72 годин має продовжити їм службу чи дію контракту. Виплати, соціальні гарантії та пільги поновлюються з дня продовження військової служби.

При цьому депутати уточнили, що за період СЗЧ або дезертирство військовослужбовцям грошову винагороду не відшкодовують. 

У день, коли командир продовжив службу військовослужбовця, він має письмово повідомити про це орган досудового розслідування — Державне бюро розслідувань та відповідний орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Один з авторів законопроєкту Олександр Завітневич у коментарі «Ґратам» зазначив, що зміни до законодавства стосуються всіх випадків СЗЧ та дезертирства.

«Зміни стосуються всіх, але обмежені у часі, тільки до 1 січня 2025 року. Ті, хто не повернеться до цього часу не матимуть права поновлення на військовій службі [за такою процедурою]», — сказав Завітневич. 

Він також додав, що військовослужбовця мають поновити на службі або продовжити йому дію контракту, навіть якщо щодо нього відкрито кримінальне провадження за статтями про СЗЧ або дезертирство. 

З початку повномасштабного російського вторгнення народні обранці вже декілька разів змінювали законодавство щодо СЗЧ та дезертирства. У вересні цього року набули чинності зміни, що передбачають звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які вперше самовільно залишили частину або дезертирували. Для цього було потрібно добровільно подати слідчому, прокурору чи суду клопотання про повернення на службу, а також отримати згоду від командира відповідної військової частини. Це прописано в пункті 5 статті 401 Кримінального кодексу України. 

Рада дозволила звільняти від покарання за СЗЧ та дезертирство — пояснюємо, як і чому

 

Тим не менш у пояснювальній записці до нових змін законодавства про СЗЧ та дезертирства депутати зазначили, що процедура повернення на службу все ще потребує удосконалення. 

Адвокатка Оксана Доготер з адвокатського об’єднання «Актум», яка спеціалізується на захисті військовослужбовців та військових злочинах, у коментарі «Ґратам» називає останні зміни до закону про військову службу «амністією» для СЗЧшників та дезертирів, які повернуться на службу у встановлений строк. При цьому адвокатка зазначає, що попередні зміни до законодавства, запроваджені у вересні, непогано працюють на практиці. 

«Багато хто з тих, хто пішов у СЗЧ, зробив це, тому що не міг перевестись до підрозділу, в якому хотів служити. Якщо вони згодні повернутись до попередньої частини, то можуть це зробити за згоди командира. Якщо ж вони згодні повернутися куди завгодно, тільки не до свого попереднього підрозділу, то їх приймають до резервної роти, звідки потім їх розбирають по інших частинах», — розповідає адвокатка про практику, що склалась з часу запровадження попередніх змін до законодавства. 

Доготер зазначає, що окрім спрощення процедури повернення на службу, тепер ще один стимул зробити це — поновлення грошових виплат. Вона наголошує, що існує практика, коли військовослужбовець, який пішов у СЗЧ або вчинив дезертирство, не отримує нараховані йому виплати за останній місяць служби. Натомість тепер у разі повернення до 1 січня 2025 року він отримає всі гроші, які йому нарахували до того, як залишив службу. 

Підсумовуючи, адвокатка Доготер зазначає, що з вересня цього року чотири її клієнти, які пішли у СЗЧ, вже повернулись на службу. При цьому вона визнає: кількість військовослужбовців, які пішли у СЧЗ або дезертирували, набагато більша за кількість тих, хто повернувся. 

Після набрання чинності попередніх змін до законодавства про СЗЧ та дезертирство правоохоронці посилили увагу до таких злочинів. Про це свідчить статистика Офісу генеральної прокуратури. 

СЗЧ та дезертирство під час воєнного стану — кримінальні злочини, за які можна отримати відповідно від п’яти до десяти та від п’яти до 12 років тюрми. Переважна більшість проваджень поки що навіть не дійшли до стадії повідомлення про підозру. Однак за останні два місяці правоохоронці активізували роботу. Якщо у січні — серпні цього року вони повідомили трохи більше ніж півтори тисячі підозр у СЗЧ, то у вересні — жовтні — три з половиною тисячі. За перші вісім місяців року ДБР повідомило 247 підозр у дезертирстві, у вересні-жовтні — 277.

У жовтні слідчі ДБР повідомили про підозру та затримали Сергія Гнезділова — військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ. 

«Крок, щоб привернути увагу до проблеми». Суд арештував Сергія Гнезділова — військовослужбовця, який публічно заявив, що пішов у СЗЧ

Загалом же у січні-жовтні цього року Державне бюро розслідувань відкрило понад 40 тисяч кримінальних проваджень за статтею про самовільне залишення військової частини чи місця служби військовослужбовцем стаття 407 Кримінального кодексу . З них 12 тисяч у вересні-жовтні. Також за перші десять місяців цього року слідчі ДБР відкрили 19,8 тисячі проваджень по статті про дезертирство стаття 408 КК . З них понад 4 тисячі — у вересні-жовтні. 

Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
  • Слухайте наші подкасти
  • Головне за тиждень — у поштовій розсилці «Ґрат». Підписуйтесь!