Суд у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета розпочнеться спочатку після майже трьох років слухань

Шевченківський районний суд Києва спочатку розглядатиме справу про вбивство журналіста Павла Шеремета. У 2020 році прокуратура обвинуватила у цьому злочині спецпризначенця та музиканта Андрія Антоненка, дитячу хірургиню Юлію Кузьменко і військову медсестру Яну Дугарь. Усі троє заперечують вину. Їхню справу розглядав суд присяжних, двоє з них вибули з процесу. Нещодавно був обраний новий склад суду, через що слухання розпочнуться спочатку.

«Ґрати» розповідають, що тепер буде із судовим процесом і як за період повномасштабної війни склалися долі обвинувачених.

Шевченківський районний суд Києва зібрався на засідання 2 червня, щоб затвердити новий склад присяжних. До цього справу слухали двоє суддів і троє народних засідателів. Двоє з них тепер не можуть брати участь у процесі. Як повідомив «Ґратам» адвокат підсудного Андрія Антоненка Дмитро Круговий, один із присяжних мобілізувався, друга — виїхала з України.

У зв’язку із цим, суд призначив новий склад народних засідателів. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, у такому разі слухання у справі починаються спочатку. До цього суд тривав майже три роки й тепер його результати обнулилися.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у центрі Києва. Під його автомобілем спрацював вибуховий пристрій, коли він їхав на роботу — на студію радіо «Вести». Слідство вивчило камери відеоспостереження і виявило, що вибухівку під автомобіль біля будинку журналіста закладали двоє людей — чоловік та жінка. Напередодні ще одна жінка проводила розвідку місцевості і робила фотографії вуличних камер спостереження.

У грудні 2019 року поліція заявила, що двоє закладників вибухівки — спецпризначенець Андрій Антоненко, що також відомий як рок-музикант Riffmaster, і дитяча хірургиня і волонтерка Юлія Кузьменко. Розвідку перед вбивством, за версією слідства, проводила військова медсестра Яна Дугарь. На підтвердження цієї версії поліція надала лише непрямі докази. Головним доказом були «експертизи ідентифікації особи», в яких експерти вирішили, що у вбивць Шеремета на відео з камер спостереження зовнішньо схожі з підозрюваними.

https://graty.me/uk/online/ubijstvo-zhurnalista-pavla-sheremeta-itogi-sledstviya/

Усі підсудні заявили, що не причетні до вбивства. Їхні адвокати наполягали, що експертизи проведені неякісно, а експерти були упереджені і перебували під впливом слідства. Обвинувачені були відомими людьми серед ветеранів АТО та волонтерів, і розпочалася широка громадська кампанія на їхню підтримку.

Суд відправив Антоненка і Кузьменко у СІЗО, але згодом змінив запобіжний захід на домашній арешт: спочатку — цілодобовий, а потім — нічний. Третю підозрювану Яну Дугарь суд одразу відправив під домашній арешт, у травні 2020 року вона вийшла на волю під заставу 168 тисяч гривень.

Останнє засідання перед повномасштабною війною відбулося 21 лютого 2022 року — за три дні до російського вторгнення. Антоненко залишався під нічним домашнім арештом, але все одно одразу пішов воювати. Запобіжні заходи йому та іншим підозрюваним більше не продовжували.

Андрій Антоненко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Виконував свої завдання як офіцер Сил спеціальних операцій у Херсонській, Сумській та Київській областях», — так Антоненко описав свою діяльність за останні півтора року у розмові з «Ґратами».

Ще одна підсудна Яна Дугарь була мобілізована 25 лютого і, за її словами, відтоді переважно знаходиться на сході країни. Вона стала офіцеркою і нині керує медичним пунктом батальйону.

«Беру участь як у штурмових діях, так і в оборонних. Займаюся логістикою між іншими евакуаційними підрозділами та бригадами, шляхами евакуації, наданням медичної допомоги», — розповіла вона про свою роботу.

Яна Дугарь. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Юлія Кузьменко, як і раніше, працює хірургинею в Києві.

За словами Антоненка, суди відновилися ще восени минулого року, але через участь двох підсудних у війні відбулося лише два-три засідання, одне з яких — 2 червня.

На ньому захист просив суд призупинити процес, у зв’язку з мобілізацією Яни Дугарь. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом, обвинувачені мають таке право, але суд відмовив. Чому — поки що невідомо, суддя оголосила лише резолютивну частину рішення.

Підсудні по-різному оцінили відмову суду призупиняти процес.

Юлія Кузьменко в Печерському суді Києва, 3 лютого 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Юлія Кузьменко не змогла відповісти, погано це чи добре.

«З одного боку, хочеться, щоб цей аваківський театр абсурду скінчився якнайшвидше… З іншого боку — Яні та Андрію дуже складно вириватися на судові засідання через те, що вони захищають нашу Неньку», — написала вона у фейсбуці.

Яна Дугарь сказала «Ґратам», що вважає рішення незаконним. А Антоненко зазначив, що процес має бути припинений з інших причин — прокуратурі варто відмовитися від обвинувачень, бо вони — бездоказові.

2 червня суд також змінив запобіжний захід Яні Дугарь із застави на особисте зобов’язання своєчасно прибувати до суду. 168 тисяч гривень, які їй поверне держава, вона збирається передати своєму бойовому підрозділу.

Впродовж майже трьох років суд встиг практично повністю дослідити письмові докази і відео прокуратури та захисту й мав перейти до допиту свідків, яких у справі заявлено 270. Тепер процес може тривати ще довше через участь у бойових діях двох підсудних.

«Ґрати» намагалися з’ясувати позицію про перезапуск судового розгляду у представника потерпілих — матері Павла Шеремета і його цивільної дружини Олени Притули. Проте адвокат Дмитро Іванов, який їх представляв, також мобілізувався і більше не бере участі у процесі.

Повторний розгляд справи має розпочатися 23 червня.