Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону виніс обвинувальний вирок у справі «другої Джанкойської групи»: Леману Зекеряєву, Екрему Крошу, Осману Абдуразакову, Халілу Мамбетову, Рефату Сейдаметову та Айдеру Асанову. Адвокати кримських мусульман заявили, що кримінальна справа проти їхніх підзахисних сфабрикована, і наполягали в суді на її припиненні. Вони зазначили, що звинувачення в тероризмі на підставі однієї двогодинної розмови, а також використання приватних експертиз і засекречених свідків ставлять під сумнів весь процес. «Ґрати» розбиралися в цьому докладніше.
«Оголошується вступна і резолютивна частина вироку. Іменем Російської Федерації…», — буденним тоном зачитував рішення головуючий суддя колегії Південного окружного військового суду В’ячеслав Корсаков. Фотографувати і знімати підсудних, а тим більше колегію суду, журналістам не дозволили. Із Криму підтримати співвітчизників приїхали понад 30 осіб — родичі та активісти.
29 квітня російський військовий суд засудив кримських татар із Джанкойського району Криму — Лемана Зекеряєва, Екрема Кроша, Османа Абдуразакова, Халіла Мамбетова і Рефата Сейдаметова — до 14 років позбавлення волі. Перші чотири роки вони мають провести в «критій» в’язниці, а потім — у колонії суворого режиму. Айдеру Асанову колегія призначила менший термін — 11 років позбавлення волі, три з яких він також проведе у в’язниці.
Суддя Корсаков регулярно розглядає справи, пов’язані з Кримом, але виправдувальних вироків у його практиці не було.
«У нашій країні за вбивство і то дають удвічі-втричі менше. Терміни неадекватні. А за що? За віру», — відреагувала на рішення суду дружина Лемана Зекеряєва, Зера.
Вона працює вчителькою математики в загальноосвітній школі в Джанкої і досі не змирилася зі звинуваченням чоловіка. Він, як і решта учасників справи, перебуває під вартою понад два роки — з 24 січня 2023 року.
ФСБ Росії в Криму звинуватила Зекеряєва, як і інших фігурантів справи, у причетності до діяльності ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір” , яка визнана терористичною в Росії, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн. За версією слідства, кримські татари вели приховану антиросійську, антиконституційну діяльність у вигляді пропагандистської роботи серед населення шляхом проведення бесід».
Зекеряєв провину не визнав і заявив, що до арешту жив звичайним життям: працював у будівельній бригаді, дбав про сім’ю і не брав участі в терористичних актах, тим паче не закликав до насильства і не перебував у збройних угрупованнях.

Леман Зекеряєв у Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Його захисниця Ліля Гемеджі говорила під час дебатів:
«Я подивилася статистику судового департаменту Російської Федерації: за вбивство середній термін — вісім років і шість із половиною місяців позбавлення волі. За що такі терміни нашим підзахисним — до мене досі не доходить. Ці люди нікому не заподіяли жодної шкоди, у них не виявлено вибухівки, зброї. Вони вивчали на єдиній зустрічі, задокументованій слідством, питання, пов’язані з намазом — п’ятикратною молитвою, а також тему любові до Всевишнього. Тоді потрібно відкрито говорити про те, за що переслідуються. Якщо людину переслідують за дотримання релігії — треба говорити про це відкрито. Зрозуміло, що ця справа має певне підґрунтя».
Після оголошення вироку вона розповіла, що адвокати обов’язково оскаржуватимуть вирок.
Єдина зустріч, яку було використано як доказ провини шістьох кримських татар, сталася ще 2015 року. За версією слідства, 19 лютого в мечеті села Новостепне Джанкойського району відбувся «сухбет» за участю членів Хізб ут-Тахрір. Оперативний співробітник ФСБ по Криму і Севастополю Микола Артикбаєв стверджував, що до будівлі був «вільний доступ», тому саме це місце обрали для зустрічі члени забороненої партії.
Обвинувачення в суді надало кілька аудіофайлів розмови, яка тривала з шостої до восьмої вечора нібито в цій мечеті. Однак, стверджував захист, аудіозапис було зроблено в приватному будинку, а не в мечеті, як заявили слідчі. Ба більше, у розшифровці розмови згадуються сусіди, що, на думку захисту, ще раз підтверджує, що зустріч відбувалася в приватному будинку.
«Чому слідство перетворило аудіозапис у приватному домоволодінні на запис на території мечеті, очевидно: приватна територія потребує санкції суду на такі дії, на відміну від громадського місця», — стверджувала Гемеджі в дебатах.
Захисниця розповіла суду, що виїжджала оглядати мечеть: навіть на карті видно, що вона віддалена від житлових будинків. Крім цього, мечеть обладнана відеокамерами з функцією запису звуку — жодного з цих записів до справи не долучено.
Захисники вимагали, щоб суд запросив дані з телефонної компанії про те, в яких місцях зідзвонювалися підзахисні у 2015 році, чи перебували вони в мечеті в селі Новостепному під час проведення зборів. У всіх клопотаннях захисту відмовили.
«Усе це в сукупності підтверджує, що цей аудіозапис було отримано незаконним шляхом», — підсумувала Гемеджі і вимагала визнати його неприпустимим доказом.
Розмову кримських мусульман силовики записали і зберегли на диск ще 2015 року, але використовували її лише шість із половиною років потому.

Рефат Сейдаметов з адвокатом у Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
У грудні 2021 року диск із результатами оперативно-розшукових заходів — аудіофайли розмов — співробітники ФСБ направили на комплексну фонографічну, психолого-лінгвістичну та релігієзнавчу експертизу. На підставі отриманих даних визначили організатора і лідера зустрічі: брата Екрема Кроша — Енвера, а ще 11 осіб залучили як учасників і розділили на дві групи.
У серпні 2022 року Енвера Кроша і п’ятьох мешканців Джанкойського району заарештували в рамках кримінальної справи «першої Джанкойської групи». У січні 2023 року затримали Екрема Кроша і п’ятьох інших кримських татар — об’єднали їх у справі «другої Джанкойської групи».
«Протягом понад семи років жодних подій не відбувалося. Аудіозапис було “законсервовано” до кращих часів — до моменту, коли співробітникам правоохоронних органів знадобилося “розкриття злочинів”. Це свідчить про те, що такі «терористи» не становлять жодної загрози. Якби організація дійсно могла здійснювати теракти або підпали, правоохоронці мали б зреагувати негайно», — говорила в суді Гемеджі.
Вона заявила, що стаття 205.5 Кримінального Кодексу відсилає до чинного в Росії закону «Про протидію тероризму». Його ухвалили 2006 року, і на підставі нього політичну партію не визнавали терористичною організацією.
«Чинний закон передбачає, що мають бути певні показники, певні факти, щоб організацію визнати терористичною, — це мають бути якісь дії, що підпадають під визначення терористичного акту, або вироки, які могли б бути підставою, але таких вироків і дій немає», — зазначила юристка.

Халіл Мамбетов у Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Слідство стверджувало, що всі обвинувачені займалися активним вербуванням і пропагандою своїх релігійних поглядів, проте за вісім років слідства співробітникам ФСБ вдалося допитати тільки трьох секретних свідків. У матеріалах справи вони вказані під псевдонімами Гафаров, Аблаєв і Мустафаєв. Будь-які відомості про них у матеріалах справи приховані. А їхні свідчення, які записав старший слідчий Управління ФСБ Дмитро Грамашов, багато в чому збігаються.
«Вони є зацікавленими в результаті справи з огляду на те, що [судом] не було встановлено, чи є обставини для обмови наших підзахисних», — заявила Гемеджі.
Захисниця вважає, що такими прихованими свідками могли виступати як самі співробітники ФСБ, так і завербовані ними люди.
«Причиною їхнього засекречування є нібито загроза життю, здоров’ю тощо. Насправді цей інститут було застосовано лише для того, щоб ми не могли поставити запитання, які розкрили б їхні неправдиві свідчення», — додала Гемеджі.

Ліля Гемеджі в Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Так, наприклад, секретні свідки по прізвищах упізнали інших учасників «забороненого осередку». Усі троє повідомляли, що тривалий час відвідували зустрічі Хізб ут-Тахрір. Свідки своїми свідченнями також підтверджували версію слідства, що члени мусульманської партії нібито навмисне розпалювали і дестабілізували ситуацію в Криму. Наприклад, на початку 2018 року так званий організатор зустрічей у мечеті Енвер Крош був притягнутий до адміністративної відповідальності та заарештований на 10 діб, а його брат Екрем Крош та Осман Абдуразаков, а також Халіл Мамбетов, Леман Зекеряєв, Айдер Асанов та Рефат Сейдаметов брали участь у «силових акціях у Криму»: перешкоджали проведенню оперативних і слідчих заходів «з метою звільнення Енвера Кроша від відповідальності та впливу на владу». Такі акції, стверджували приховані свідки, проводилися біля будівель джанкойського МВС, джанкойського суду і в мечеті села Новостепне Джанкойського району.
«За фактом це були законні дії громадян — після [незаконних] затримань люди йшли під будівлі поліції і судів, це не силові акції», — впевнена Гемеджі.
Як зазначав захист у суді, ніхто з прихованих свідків не звернувся до правоохоронних органів добровільно. Усі заяви про можливу погрозу було зроблено вже під час слідства — набагато пізніше за дату самої зустрічі у 2015 році. Ба більше, вони не надали конкретних фактів реальної суспільної небезпеки підсудних.
Крім того, експертизи, на які спирається слідство, були проведені приватною компанією «Профексперт-НН» без необхідної акредитації, а не державною установою, як того вимагає закон у справах про тероризм та екстремізм. Експерти, які підписали висновки, не мали необхідної кваліфікації. Наприклад, історик виступив як релігієзнавець, а психолог і лінгвіст надали висновки з питань, які виходять за межі їхньої професійної компетенції.
«Обговорення віруючими питання заповнення намазів (молитов) було інтерпретовано як «ознака приналежності до терористичної організації», що захист вважає абсурдним і дискримінаційним за релігійною ознакою», — заявила Ліля Гемеджі.
Адвокати вказували й на інші порушення під час розслідування. Наприклад, зразки голосу Зекеряєва для фоноскопічної експертизи були зібрані ще до порушення кримінальної справи, що ставить під сумнів їхню законність. За словами захисників, цей аналіз також має бути визнаний неприпустимим, оскільки минуло багато років з моменту запису.
Захисниця Айдера Асанова Оксана Железняк зазначила в дебатах, що йому інкримінують участь у Хізб ут-Тахрір у період з 19 лютого 2015 року по 24 січня 2023 року, тобто до дати затримання. Однак у матеріалах кримінальної справи «другої Джанкойської групи» йдеться лише про поодиноку участь її підзахисного в сухбеті, що було зафіксовано в результаті оперативно-розшукових заходів.
«Крім цієї зустрічі, більше жодних дій Асанова, що вказують на участь в організації, не представлено. Прошу суд критично поставитися до свідчень засекречених свідків, оскільки на запитання захисту вони не змогли відповісти», — сказала Железняк.
Вона звернулася до суду з проханням виключити з обвинувачення статтю 278 КК РФ про насильницьке захоплення влади, стверджуючи, що дане обвинувачення є «надмірно поставленим».
«У діях Асанова немає злочинів, що підпадають під цю статтю», — підкреслила захисниця.
Крім цього, адвокати пояснили колегії суддів, що всіх понятих на слідчі заходи співробітники ФСБ привезли із собою. Серед них виявилися начальник відділу у справах інвалідів та ветеранів департаменту праці та соціального захисту адміністрації міста Джанкоя Віталій Атландеров, начальник відділу з питань архітектури, містобудування та зовнішньої реклами тієї самої адміністрації Олег Бутенко, а також завідувач сектора з питань фізичної культури та спорту адміністрації Джанкоя Євген Созонов і начальник відділу освіти Віктор Пятниковський.

Захисники «другої Джанкойської групи» в Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Усі обшуки в будинках кримських татар пройшли без адвокатів. Обшук у будинку Лемана Зекеряєва відбувся в той момент, коли він уже мав статус підозрюваного, а отже, мав право на адвоката і мав бути повідомлений про свої права. Однак, як стверджує захист, жодної з цих вимог виконано не було. Причину відсутності адвоката у справі теж не вказано.
«Про те, що він був підозрюваним, свідчить постанова про порушення кримінальної справи. Про те, що не було адвоката, — відсутність підпису в протоколі. Щойно співробітники ФСБ зайшли, всі телефони вилучили. Мій довіритель говорив, що йому не дали можливості зв’язатися з адвокатом. Його право на захист було порушено. КПК не передбачає винятків, за яких захисник може не бути присутнім», — наголосив адвокат Зекеряєва Тарас Омельченко, попросивши суд також узяти це до уваги під час ухвалення вироку.
За словами дружини Зекеряєва, зафіксованими в протоколі обшуку, в їхній дім було підкинуто заборонену літературу. Про це говорив і сам Зекеряєв. Попри ці заяви, слідство їх проігнорувало: ні його, ні його дружину не допитали, а перевірка обмежилася показаннями зацікавлених осіб.
Військовий слідчий комітет відмовився порушувати кримінальну справу за фактом підкидання книг під час обшуків в учасників справи.
«Ми подали клопотання з проханням визнати результати обшуків неприпустимими доказами. Наші клієнти також заявили про фальсифікацію доказів. У зв’язку з цим прокурор у листопаді 2024 року вирішив провести перевірку для спростування аргументів захисту», — розповів адвокат Екрема Кроша Рефат Юнус після судового засідання.
Він наголосив, що перевірка тривала близько двох місяців. Відмова у порушенні справи була винесена 25 лютого 2025 року. За підсумками перевірки слідчі органи заявили, що не змогли встановити факт скоєння злочину.

Екрем Крош у Південному окружному військовому суді 28 квітня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Під час судових засідань Екрем Крош заявив про жорстоке поводження з ним у слідчому ізоляторі в Сімферополі. Під час переведення із СІЗО-1 до СІЗО-2 у квітні 2023 року його зустріли насильством: побили, принижували та застосовували електрошокер. У камері його змушували вивчати гімн Росії та забороняли робити намаз, попри його релігійні переконання. Протягом шести днів його тримали в ізоляції, з мінімальними прогулянками та жорсткими умовами, включаючи погрози та побиття.
Його молодший брат Енвер Крош, якого судять у рамках справи «першої Джанкойської групи», ще 2015 року став жертвою тортур з боку російських силовиків. Його катували струмом з метою завербувати у ФСБ, але він відмовився співпрацювати зі спецслужбами. Згодом на нього двічі порушувалися адміністративні справи.
За словами Зери Зекеряєвої, її чоловіка Лемана намагалися схилити до співпраці із ФСБ.
«Невідомо, з яких причин Лемана посадили до спецблоку. Знаходячись там, ти ні з ким не спілкуєшся, нікого не бачиш. Перші місяці їх умовляли піти на співпрацю або взяти на себе іншу кримінальну справу, кажучи: “Отримаєш по УДВ (умовно-дострокове звільнення) три-чотири роки і вийдеш”. Але наші хлопці стійкі», — розповіла Зера.
Допити у ФСБ після обшуку закінчилися для Айдера Асанова тим, що він написав явку з повинною. Але свідчити проти інших учасників справи не став ні на слідстві, ні в суді. На волі в нього залишаються його двоє неповнолітніх дітей, дружина та літні батьки, за якими він до арешту дбав і забезпечував.
Виступаючи з останнім словом у суді, Екрем Крош заявив, що не згоден, що він терорист, як його намагаються представити ФСБ та прокуратура.
«О четвертій годині ранку я прокидаюся, як мусульманин, щоб помолитися, а люди в масках, невідомі, щонайменше десять осіб, кидаються до мене і направляють на мене чотири стволи. Хто тосторіст — я чи вони? Тероризм в моєму розумінні — це декедь комп’ютер наводить в повідомлення, де б воно ні опровергло, ужар, — ступевал Крош в суде. — Тепер мене звинувачують у тому, що я терорист, який хотів захопити владу. Але насправді, коли вони повернулися додому, то налякали моїх дітей. Я сам не боюсь, не пагался, даче не дрогнул, но мои дети и моя жена — они пугались. Терористи — це вони, в масках, що прийшли до мене».