Після відставки Романа Ігнатова із посади голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів наприкінці березня цього року члени комісії неодноразово намагалися вибрати нового керівника. Утім, лише через п’ять місяців необхідну кількість голосів набрав Андрій Пасічник. До роботи у ВККС він працював керівником одного з управлінь Національного агентства з питань запобігання корупції. Згідно з законодавством, нині він є відрядженим до ВККС на період повноваження комісії — чотири роки. Після роботи в комісії має повернутися в НАЗК. Таким чином, уперше в історії ВККС очолив працівник органу виконавчої гілки влади.
Заступником голови комісії переобрали Олексія Омельяна, який до ВККС працював суддею Господарського суду Житомирської області.
Як зміниться політика ВККС після оновлення керівництва та чи позначиться це на роботі комісії загалом, — «Ґрати» запитали у членів комісії та проаналізували біографію і програму нового голови.
Андрій Пасічник висував свою кандидатуру на виборах голови ВККС двічі. За кілька тижнів до серпневих виборів запевняв окремих колег, що не балотуватиметься знову. Та 7 серпня таки брав участь у виборах і отримав дев’ять голосів членів комісії. Його конкурент — Віталій Гацелюк — набрав шість.
Андрію Пасічнику 42 роки. Він — кандидат юридичних наук, має 14-річний юридичний досвід. З 2020 року працював у НАЗК, в управлінні, яке перевіряло декларації топпосадовців, у тому числі суддів Верховного суду, Конституційного суду, Вищого антикорупційного суду та Вищої ради правосуддя.
Під час конкурсу до Вищої кваліфкомісії суддів він розповів, що за останні два роки управління перевірило близько 700 декларацій, з яких щодо ста НАЗК направила заяви про порушення до правоохоронних органів. Однак, за його словами, вони не стосувалися суддів. І лише дві справи закінчилися обвинувальними вироками. Здебільшого у процесі судового розгляду закінчувалися терміни притягнення підозрюваних до відповідальності.
Пасічник визнає, що ніколи не працював у судовій системі, але має велику юридичну практику у судах різних інстанцій в господарському, адміністративному та цивільному процесі.
У співбесіді Пасічник зазначив, що він прагнутиме підвищити репутацію ВККС, а також «інституційну спроможність», у що він вкладає зміну нормативно-правової бази за необхідності, оновлення кадрів та удосконалення автоматизації окремих процесів.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Пасічник. Фото: ВККС
Судячи з програми, яка є у розпорядженні «Ґрат», під час балотування на посаду голови ВККС Пасічник представив комісії свій план на рік повноважень. Зокрема, він запланував завершення добору і конкурсу не менше ніж на 20% вакансій суддів, наявних станом на 16 жовтня 2023 року. Відповідно до даних із сайту ВККС, у судовій системі станом на цю дату не вистачало 2205 суддів.
У третьому кварталі 2025 року Пасічних планує провести конкурс до Вищого адміністративного суду. Це відповідає оновленому меморандуму з МВФ, що передбачає прийняття закону про створення Вищого адмінсуду, суддів до якого відбиратиме Громадська рада міжнародних експертів.
До кінця наступного року комісія, за прогнозами Пасічника, мала б завершити кваліфікаційне оцінювання 50% суддів, які повинні були його пройти станом на 30 вересня 2016 року, удосконалити процес перевірки декларації доброчесності.
Новий голова також вважає, що комісія з-поміж іншого повинна збільшити штатну чисельність ВАКС на 60% у першому кварталі 2025 року, провести IT-аудит тощо.
Детальніше поспілкуватися та поставити уточнюючі питання Андрію Пасічнику «Ґратам» не вдалося. У переписці він сказав, що зможе надати коментарі дещо пізніше, оскільки «треба опрацювати багато термінових завдань».
Програма новообраного голови мало чим відрізнялась від інших кандидатів, зауважує член ВККС Руслан Сидорович , що під час першої спроби вибрати голову комісії був суперником Пасічнику, але тоді жодному кандидату не вистачило голосів для перемоги. Він додає, що це не дивно, адже комісія має два ключових завдання: завершення кваліфікаційного оцінювання діючих суддів, розпочатого ще у 2017 році, та конкурсні процедури для заповнення суддівських вакансій.
«Разом з тим успіх або неуспіх нового голови ВККС залежатиме від його здатності управляти великою кількістю одночасних процесів, адже кількість конкурсних процедур у різні суди (зважаючи на небувалий дефіцит суддівських кадрів) буде лише зростати з часом, а ціна помилки може бути непомірно високою — колапс судової влади. Також ще зарано робити висновки щодо менеджерського таланту нового голови ВККС як очільника колективного органу, оскільки досвід роботи у НАЗК був повʼязаний з роботою в одноособовому органі, що є природно для виконавчої влади», — прокоментував Сидорович.
Ще один суперник Пасічника — Віталій Гацелюк — вважає, що вибори голови ВККС передовсім підтвердили відсутність зовнішнього впливу на комісію. Ймовірно, йдеться про те, що в судовій системі можуть бути побоювання щодо цього, бо Пасічник — представник виконавчої влади.
«Хід голосування, як в ході обрання голови, коли під час кожного наступного голосування додавався один голос, так і в ході кількох кіл виборів на посаду заступника голови (коли з трьох кандидатів як мінімум двоє були за крок від мети), яскраво продемонстрував відсутність будь-якого визначального впливу на комісію зовні, це все наша суто внутрішня історія, і тут можна вже точно виснувати, що орган є незалежним», — каже він.
Утім, на його думку, надалі варто використовувати так званий «двопартійний консенсус», ймовірно, маючи на увазі, що під час виборів голови утворилося два табори членів комісії.
«Ми не очікуємо революційних змін, а сподіваємось на подальший еволюційний розвиток комісії. Як і попередньому керівництву комісії, пану Андрію доведеться докласти значних зусиль для того, щоб комісія змогла наздогнати той час, який було втрачено через відсутність повноважного складу комісії. Це стосується матеріально-технічної бази, цифровізації окремих процесів і, звісно, виконання основних функцій комісії», — зазначив у коментарі «Ґратам» інший член комісії, науковець Роман Сабодаш.
Він підтвердив, що спостерігається затримка з реалізацією окремих процедур, але вважає, що це пов’язано не лише з роботою ВККС, але й зі зміною конкурсних процедур. До прикладу, впровадженням обовʼязкового тестування когнітивних здібностей та тесту на знання історії державності — відповідні зміни у законодавство були внесені у грудні 2023 року.
На його думку, попри це комісія намагається компенсувати цей час, зокрема, завершити у цьому році кваліфікаційний іспит в межах конкурсу в апеляційні суди і перейти до завершальних стадій конкурсу у Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Фото: фейсбук ВККС
Руслан Сидорович, що до обрання нового голови ВККС виконував його обов’язки, нагадує, що комісія розпочала роботу 1 червня 2023 року, після близько 3,5 років, коли в країні не було органу, відповідального за кадрову політику у судовій владі.
«Це не з «нуля», а з глибокого «мінуса», — додає він.
Станом на сьогодні, ще 1733 судді очікують завершення кваліфікаційного оцінювання, а отже їхній суддівський статус все ще залишається під питанням.
«На сьогодні завершені наступні процедури: конкурс на вакантні посади суддів в першій інстанції на 560 місць, рекомендовано до призначення комісією 399 кандидатів. Триває конкурс на 550 вакантних посад в апеляційних судах, конкурс на 25 вакантних посад у Вищому антикорупційному суді та Апеляційній палаті ВАКС», — зазначив він.
Досі не розпочався конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, формально створений ще наприкінці вересня 2017-го.
На думку Сидоровича, найближчим часом, ймовірно, комісія розпочне добір кандидатів на посади суддів у першу інстанцію, після проведення якого необхідно буде провести конкурс на вакантні посади в суди першої інстанції (приблизна кількість вакансій — понад 1,5 тисячі), а також конкурс до Вищого адміністративного суду. Так, закону такого поки все ще немає, але оскільки створення такого суду відображено в зобовʼязаннях України в рамках євроінтеграції, прийняття такого закону, це лише питання часу.
Член ВККС також вважає, що наразі також питання часу, коли стане критичною ситуація у Верховному суді, де зараз 39 незаповнених вакансій із 200 суддів. І нагадує, що ВККС займається ще й відрядженням чинних суддів у суди з надмірним рівнем навантаження, розглядає скарги на декларації доброчесності суддів та на декларації родинних звʼязків суддів.
«Проте основними викликами залишаються наступні: відсутність готового рішення щодо когнітивного тестування (наразі у парламенті зареєстрований законопроєкт, що може уточнити вимоги до цього тестування — Ґ) та величезна кількість одночасних процедур, що вимагатиме надзвичайно ювелірного адміністрування великої кількості одночасних процесів», — підсумував Сидорович.
У свою чергу, Гацелюк вважає, що в подальшій роботі комісія повинна врахувати, що, по-перше, секретаріат комісії не може бути патронатною службою голови ВККС (хто би ним не був), а ефективним корпусом публічних службовців, що можуть однаково ефективно виконувати свої функції незалежно від персонального складу комісії чи інших обставин. По-друге, співпраця з Громадською радою доброчесності має бути швидкою і суттєво покращеною.
«Ми повинні допомогти ГРД завершити формування своєї суб’єктності в межах національного правового поля і з урахуванням найкращих стандартів, зокрема Ради Європи, щодо забезпечення довіри до незалежного, професійного та доброчесного суддівського корпусу. Наша головна зброя на цьому шляху — це, безумовно, інформація. Тому її обіг, обробка та оцінка мають бути врегульовані та налагоджені таким чином, аби запобігти найменшому ризику оскарження наших рішень з цих підстав. Це саме стосується і ГРМЕ, на яку у нас великі сподівання у конкурсі до ВАКС», — зазначив Гацелюк.
Він також зауважує, що ВККС повинна враховувати перші судові рішення Верховного Суду щодо діяльності комісії та удосконалити їх.