Проблема негативного висновку. Як Верховний суд змінив процедуру кваліфікаційного оцінювання щодо 180 суддів 

Велика палата Верховного суду 13 червня ухвалила рішення, яким видозмінила процедуру кваліфікаційного оцінювання для суддів, що складали його до грудня 2023 року. Громадська рада доброчесності негативно відреагувала на це рішення, зазначивши, що «Верховний суд нівелював кваліфікаційне оцінювання 180 суддів». У Великій палаті ВС цю заяву спростовують. А ВККС та Вища рада правосуддя поки що не знають, що робити. 

«Ґрати» з’ясовували, що саме ухвалив Верховний суд та які наслідки матиме це рішення.

Різні, але однакові процедури

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) проводить оцінювання як чинних суддів, так і конкурси кандидатів на посади суддів, на добір їх в суди тощо. 

Після судової реформи минулого президента Петра Порошенка ВККС запровадила нову процедуру оцінювання у кілька етапів: тестування знань чинних суддів та кандидатів на посади суддів, практичне завдання, психологічне тестування, аналіз досьє та співбесіда. У цих процедурах бере участь Громадська рада доброчесності (ГРД) — орган, який складається з представників громадянського суспільства та створений для допомоги ВККС. Його члени аналізують досьє судді чи кандидата і дають свій висновок. 

Спочатку співбесіду проводять колегії ВККС, до складу яких входить 3-4 членів Вищої кваліфкомісії. Якщо ж Громадська рада дає негативний висновок, то ВККС повинна розглянути його під час засідання всього складу, і 11 із 16 її членів повинні проголосувати за рекомендацію призначити цього суддю чи кандидата. Якщо не було достатньо голосів, то суддю рекомендували звільнити, а кандидат не міг обійняти посаду судді. 

Однакову процедуру застосовували як у випадку оцінювання чинних суддів, так й кандидатів у судді. Її законність вже підтверджувала Велика палата Верховного суду Велика палата Верховного суду — найвища інстанція в судовій системі. Велика палата встановлює судову практику та розглядає справи з виключною правовою проблемою у своїх рішеннях щодо, зокрема, процедури кваліфікаційного оцінювання.

Утім, у середині червня цього року Велика палата ВС відійшла від своєї попередньої позиції щодо чинних суддів. Вона зазначила, що судді, які при негативному висновку ГРД до 30 грудня 2023 року пройшли погодження колегіями ВККС, вважаються такими, що підтвердили здатність здійснювати правосуддя. Іншими словами, успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання без голосування 11 членів ВККС на пленарному засіданні. А після 30 грудня 2023 року такі рішення повинні затверджувати під час засідання повного складу комісії. 

Чому до і після цієї дати? Саме тоді набрали чинності зміни до закону про судоустрій і статус суддів, де чітко йшлося про те, що негативні висновки ГРД в обох процедурах оцінювання (їх законодавець не розділяє) затверджує 11 членів ВККС під час пленарного засідання.

«Таким чином, до набрання чинності Законом № 3511-ІХ оцінювання судді на відповідність займаній посаді та ухвалення остаточного рішення із цього питання належало до виключних повноважень колегії ВККС України. Вирішення зазначеного питання ВККС України у пленарному складі суперечить п. 20 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  приписи якого мають імперативний характер і не підлягають розширеному тлумаченню», — йдеться в коментарі Великої палати ВС від 4 липня 2024 року щодо свого нового рішення.

Кадровий голод: скільки суддів не вистачає системі та як відбулося призначення понад сотні у місцеві суди

Справа судді Усатого

Рішення Великої палати ВС стосується позивача — судді Господарського суду Харківської області Віталія Усатого, що проходив кваліфікаційне оцінювання суддів у 2018 та у 2019 роках.

Суддя Господарського суду Харківської області Віталій Усатий. Фото: Господарський суд Харківської області

Громадська рада доброчесності тоді двічі надала йому негативний висновок, зокрема через те, що він отримував державні нагороди, що може ставити під сумнів його незалежність і політичну нейтральність, зазначив недостовірні та неточні відомості у декларації, приймав рішення у справах за наявності очевидного конфлікту інтересів та не пояснив переконливо джерела походження майна його родини. 

Колегія ВККС, що розглядала негативний висновок ГРД, вирішила, що суддя все одно підтвердив здатність здійснювати правосуддя, але зазначила, що рішення колегії набуде чинності після того, як весь склад ВККС розгляне негативний висновок ГРД і відхилить його. Суддя подався до суду, зазначивши, що не має проходити пленарне засідання ВККС.

Усатий зазначив у скарзі, що Громадська рада невчасно подала висновок щодо нього і тим самим не дала можливості подати йому заперечення — тож він був недійсним. А тому колегія ВККС не мусила враховувати його під час ухвалення рішення, а отже не було обмежень, щоб одразу визнати його таким, що відповідає займаній посаді. 

ВККС під час судового процесу як відповідач надала свою позицію та зазначила, що законодавство дає право колегії приймати рішення та вчиняти дії для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Однак подолати негативний висновок ГРД можна лише голосуванням на пленарному засіданні ВККС, як це й вказано в законі. 

«Жодного впливу». Голова Вищої кваліфкомісії суддів подав у відставку

Велика палата у своєму рішенні зазначила, що парламент уточнив, що ВККС має голосувати повним складом при негативному висновку ГРД аж через сім років після започаткування процедури кваліфікаційного оцінювання.

У підсумку Велика палата вирішила, оскільки уточнення до закону набули чинності лише 30 грудня 2023 року, то треба скасувати третій пункт у постанові колегії ВККС, де зазначено, що рішення про його проходження кваліфоцінювання набуває чинності після проведення пленарного засідання ВККС. А отже, він вважається таким, що пройшов оцінювання з моменту ухвалення такого рішення колегією ВККС.

Які наслідки

Громадська рада доброчесності вважає, що це рішення фактично нівелює кваліфікаційне оцінювання не тільки судді Усатого, ай до близько 180 інших суддів, які отримали негативний висновок від ГРД. Вони вже, пройшли засідання колегій і чекали найближчого пленарного засідання ВККС. 

Розгляд питання їхнього призначення затягнувся, у зв’язку з тим, що комісія почала працювати лише у червні 2023 року — після майже чотирирічної перерви. Серед цих суддів є ті, хто вже отримав висновок пленарного засідання ВККС і відповідні рекомендації направлені у Вищу раду правосуддя, яка надалі мала б звільнити їх. Щодо декого пленарні засідання ВККС поки не відбулися. 

Самі судді зацікавлені у проходженні кваліфікаційного оцінювання, оскільки після цього їм нараховують вищу зарплату, а також мають підтвердження своєї «компетентності, доброчесності та професійної етики».

У коментарі Верховного суду, підписаному суддею-спікером Великої палати ВС Костянтином Пільковим, йдеться, що схожі до ГРД заяви є необґрунтованими. 

«В межах процедури оцінювання судді на відповідність займаній посаді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов’язком (повноваженням) ВККС України є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності такого судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного», — зазначається в заяві.

Суддя-спікер Великої палати ВС Костянтин Пільков. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Пільков також зазначає, що є кілька окремих думок — позицій суддів, які не погодилися з цим рішенням. Але він не уточнив, які саме і хто ці судді. У судовому реєстрі окремі думки наразі не опубліковані. 

У ВККС поки не знають, як виконуватимуть це рішення. Член комісії Віталій Гацелюк у коментарі «Ґратам» зазначив, що «комісія поки його вивчає». 

Варто також зауважити, що і Вища рада правосуддя повинна визначитися, що робити з рекомендаціями на звільнення окремих суддів, які не пройшли пленарні засідання ВККС після рішення Великої палати — повертати ВККС чи таки звільняти. У Вищій раді правосуддя пообіцяли пізніше прокоментувати ситуацію.