«Жодного впливу». Голова Вищої кваліфкомісії суддів подав у відставку

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Роман Ігнатов подав заяву про відставку у понеділок, 25 березня. Комісія одноголосно задовольнила її на засіданні 27 березня. 

Після цього Ігнатов, скоріш за все, повернеться у Київський апеляційний суд, де працював до роботи у ВККС. А комісія обиратиме нового керівника чи оновлюватиме все керівництво. 

Що відомо про відставку голови ВККС — у замітці «Ґрат».

«Дійсно я подав заяву 25 березня, правові мотиви чітко висловлені в заяві, жодного впливу при подачі цієї заяви не здійснювалося. Це моє рішення, яке поступово формувалося, і 25 березня знайшло свій вихід у написанні заяви», — сказав Роман Ігнатов своїм колегам після того, як його заступник Роман Сидорович зачитав заяву під час засідання 27 березня.

Обговорення тривало у закритому режимі. Через пів години члени комісії одноголосно підтримали заяву Ігнатова. Своє рішення оголосили відкрито — засідання транслювали на ютуб-каналі комісії. 

Ігнатов відмовився коментувати свою відставку. «Ґрати» також звернулись по коментар до членів комісії. Один із них лише на правах анонімності зазначив, що про заяву Ігнатова вони не знали, і він не захотів їм пояснювати її причину.

Ігнатов пропрацював на посаді голови та члена ВККС менше дев’яти місяців, як і весь склад комісії. Він працював в Київському апеляційному і був делегований в ВККС, тобто статус судді не втрачає на цей період, як і судді-члени ВРП. Тому скоріш за все, туди повернеться.

Засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів, 27 березня 2024 року. Фото: пресслужба ВККС

[Не]російський паспорт

21 грудня 2023 року видання «Дзеркало тижня» опублікувало листа Служби зовнішньої розвідки України до Вищої кваліфкомісії суддів. У ньому йдеться про наявність російського паспорта в Ігнатова. Ігнатов у відповідь заперечив наявність громадянства РФ і називав це «провокацією на державному рівні».

Інформацію про наявність в Ігнатова паспорта РФ поширювали анонімні телеграм-канали ще раніше, у червні минулого року, як тільки його призначили на посаду голови ВККС. В інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» він заперечував, що в нього є російське громадянство. Ігнатов розповів виданню, що дійсно на початку та середині 1990-х років навчався і працював у Росії, проте мав лише паспорт громадянина СРСР, який отримав ще в 16 років. За його словами, у документі не було відміток про вступ у громадянство іншої країни. Натомість громадянство України він підтвердив за офіційною процедурою у липні 1996 року, після повернення у рідний Луганськ. Ігнатов наголосив, що з того часу проходив безліч ретельних перевірок перед призначенням на роботу в прокуратуру та суди. Зокрема останніми були перевірки Конкурсної комісією з відбору членів ВККС та ВРП, яка фіналізувала відбір. 

Після публікації у «Дзеркалі тижня» інформацію про російське громадянство перевіряла робоча група, яку спеціально для цього створила ВККС. До її складу увійшли члени комісії, представники громадськості, журналісти. За підсумками робоча група не підтвердила цих відомостей.

Провадження проти Ігнатова

Голова ВККС Роман Ігнатов. Фото: пресслужба ВККС

Приблизно у той же час, коли медіа поширили інформацію про ймовірне російське громадянство Ігнатова у грудні минулого року, до Вищої ради правосуддя надійшов лист слідчого Держбюро розслідувань. У ньому  повідомлялося, що бюро розслідує кримінальне провадження за фактом можливих неправомірних дій Романа Ігнатова. Провадження кваліфікували за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану частина 2 статті 111 Кримінального кодексу .

Слідчий посилався знову ж таки на дані Служби зовнішньої розвідки про російський паспорт Ігнатова, зазначаючи, що документ «не значиться в списках недійсних». 

«Ігнатов Роман Миколайович (рос. Игнатов Роман Николаевич), 27.10.1970 р.н. Місце проживання: м. Ворошиловград (м. Луганськ), адреса проживання/реєстрації (далі мовою оригіналу): Петрозаводск Первомайский пр-кт 58 Общ. Паспорт громадянина рф: 6140 640912 (не значиться в списках недійсних документів)», — цитувала ВРП лист слідчого ДБР.

Тому ДБР вважає, що на той момент голова ВККС повідомив неправдиві відомості про себе під час проходження конкурсу на посаду члена ВККС. Слідчий ДБР просив ВРП провести процедуру припинення повноважень Ігнатова. 

ВРП, у свою чергу, зазначила, що не має повноважень перевіряти таку інформацію, і закликала правоохоронців розслідувати факти, зазначені у листі Служби зовнішньої розвідки.

Пояснюючи свою версію подій, у коментарі «Українській правді» Ігнатов сказав, що провадження ДБР щодо нього було розпочате за заявою народного депутата Максима Бужанського, який також подавав заяву до Служби безпеки України, але вона відмовила у відкритті справи.

Розслідування пов’язане з подіями листопада 2014 року, коли він поїхав до вже окупованого Луганська, де раніше він здійснював правосуддя і де проживала його мати, однак був затриманий бойовиками  «ЛНР». В інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» Ігнатов розповів, що звільнитися з полону йому тоді допомогла знайома, яка добре знала певних осіб, які тоді очолювали «ЛНР», і якій вдалося переконати їх відпустити Ігнатова в Україну. За цими подіями проводить розслідування Національна поліція, але, як зазначив Ігнатов, у цьому провадженні він виступає потерпілим, адже справа стосується його незаконного затримання та катування.

Нова комісія

Регламент ВККС визначає термін у п’ять днів для обрання нового керівника, утім, відповідальності за неухвалення такого рішення не передбачено, отже, члени комісії можуть прийняти його й пізніше. Офіціально кандидатів наразі немає.

Очевидно, що робота комісії буде на грані кворуму: після конкурсу були призначені усі 16 членів ВККС, утім, Володимир Луганський — суддя Сєвєродонецького міського суду у відставці та адвокат, є військовослужбовцем, тому не бере участі у засіданнях. Без Ігнатова комісії не вистачатиме, відповідно, двох членів. 

Кворум при цьому буде, утім, до прикладу, для подолання висновків Громадської ради доброчесності, що оцінює суддів та кандидатів на посади суддів, потрібно 11 членів ВККС. У випадку відсутності когось із членів комісії з особистих причин голосування та пошук консенсусу може ускладнитися. 

ВККС у новому складі працює лише з 1 червня 2023 року. До цього близько чотирьох років робота комісії була заблокована внаслідок реформи президента Володимира Зеленського та російського повномасштабного вторгнення. Призначення членів ВККС було «вирішальним кроком» для впровадження масштабної реформи правосуддя і виконання однієї з рекомендацій Європейського Союзу.

Перед ВККС стоїть чимало нагальних завдань: зокрема завершити кваліфікаційне оцінювання суддів, провести конкурси в першу та апеляційну інстанцію, щоб зменшити нестачу суддів, а також у Вищий антикорупційний суд та його апеляційну палату, оскільки їм також не вистачає суддів.