Спеціальний трибунал для розгляду злочину агресії проти України: як працюватиме і коли він зможе судити Путіна

Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України.

Новий орган зможе судити за цей злочин, у тому числі заочно, найвище керівництво країни-агресора. Однак президента РФ Владимира Путіна Спецтрибунал зможе судити  лише після того, як він втратить свою посаду. 

У дописі «Ґрат» — детальніше про підписання угоди, юрисдикцію, структуру  і принципи роботи Спеціального трибуналу. 

«Треба діяти швидко, щоб заохотити інші країни» 

Угоду підписали ввечері 25 червня у Страсбурзі. На церемонію у Палаці Європи Володимир Зеленський прибув з саміту НАТО у Гаазі. 

До Ради Європи Зеленський приїхав вперше за час повномасштабного вторгнення. У натовпі перед будівлею було багато українців. Вони вигукували йому «Дякуємо!», «Слава Україні!» та співали український гімн. У залі міністри закордонних справ держав-членів Ради Європи зустріли Зеленського довгими оплесками. 

Від Ради Європи, яка нараховує 46 членів, угоду з Україною підписав її генеральний секретар Алан Берсе.

Перед підписанням Берсе згадав ракетну атаку на Дніпро 24 червня, яка забрала життя 20 людей. Російське вторгнення в Україну він назвав найбільшою війною в Європі з часів Другої Світової війни. Генсекретар нагадав, що Рада Європи виключила РФ після її нападу на Україну. 

Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу в Страсбурзі, 25 червня 2025 року. Фото: Council of Europe

Підписання угоди він назвав історичним моментом та нагадуванням, що верховенство права — основа європейських суспільств, а міжнародне право має стосуватися всіх.

«Без справедливості не може бути тривалого миру для України та Європи в цілому», — зазначив генсекретар.

Після підписання документа президент Зеленський зазначив, що Спецтрибунал дає реальний шанс досягти правосуддя за злочин агресії.

«Кожен воєнний злочинець повинен знати, що справедливість буде. І це стосується і Росії, — заявив він та додав — Нам потрібно чітко показати, що агресія призводить до покарання. І ми повинні разом зробити це по всій Європі».

Спеціальний трибунал створено в рамках Ради Європи. До угоди тепер мають приєднатися країни, включаючи членів Ради Європи та держави, що не є членами, з усього світу, а також Європейський Союз. Список країн, що підтримують трибунал, наразі не оприлюднено.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе напередодні, відповідаючи на запитання від парламентарів зазначив, що треба діяти швидко, щоб заохотити приєднатися до трибуналу якомога більше країн.

Заповнити прогалину у юрисдикції Міжнародного кримінального суду

Міжнародний кримінальний суд. Фото: International Criminal Court

Про необхідність створити Спецтрибунал, щоб притягти до відповідальності російське керівництво українська влада заговорила одразу після повномасштабного вторгнення. Злочин агресії РФ проти України поза компетенцією Міжнародного кримінального суду, оскільки Росія не є членом Римського статуту. Тож Спецтрибунал має заповнити цю прогалину. Однак, якщо правоохоронці затримають особу, орден на арешт якої видав МКС, Спеціальний трибунал поступиться Міжнародному кримінальному суду.

Наразі МКС наказав арештувати президента Росії Володимира Путіна та уповноважену при президентові РФ у справах дитини Марію Львову-Бєлову. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей до РФ. Також у розшуку МКС — чотири російські командувачі: Сергій Кобилаш та Віктор Соколов у звʼязку з обстрілами цивільної інфраструктури; Сергій Шойгу та Валерій Герасимов за системні атаки на українську енергетику.

Спочатку українське керівництво наполягало створити спецтрибунал на основі угоди з ООН. Однак для цього була необхідна підтримка більшості у Генасамблеї ООН. Інакше б рішення ветувала Росія — країна-учасниця Радбезу ООН. 

«Світ втрачає страх перед Росією». Як на міжнародній юридичній конференції у Львові наближали трибунал над Володимиром Путіним

Експерти з близько 40 держав спільно з українською владою, Радою Європи та юридичними службами ЄС понад два роки розробляли статутні документи Спецтрибуналу.  Їх затвердили на зустрічі міністрів закордонних справ у Львові 9 травня цього року.  

Зрештою спеціальний трибунал вирішили створити на основі угоди між Україною та Радою Європи. Як і побоювалась Україна, цей варіант Спецтрибуналу не зможе засудити  президента РФ Владимира Путіна, російського премʼєра Міхаїла Мішустіна та очільника міністерства закордонних справ Росії Сергія Лаврова, доки вони обіймають свої посади. 

Статут

Напередодні підписання угоди Рада Європи оприлюднила статут Спецтрибуналу. Згідно зі документом, Спеціальний трибунал має розслідувати, переслідувати та судити осіб, які несуть «найбільшу відповідальність за злочин агресії проти України»: політичні та військові лідери. Йдеться лише про індивідуальну відповідальність — держава не може бути притягнена.

У Статуті зазначається, що жодні посади обвинувачених не звільняють їх від кримінальної відповідальності та не пом’якшують покарання. Однак главу держави, главу уряду або міністра закордонних справ можна буде судити лише після того, як вони підуть зі своїх посад або Спецтрибуналу не буде представлено відповідну відмову від імунітету. 

Злочин агресії — збройний напад однієї держави на іншу, зазначено у документі, порушує Статут ООН і в контексті вторгнення РФ в Україну також вважається агресивною війною. За неї несуть відповідальність всі політичні та військові керівники держави, які планували, ініціювали та зрештою здійснили її. 

«Міжнародний кримінальний трибунал — це відповідь міжнародного правосуддя на війну». Монолог судді ЄСПЛ від України про необхідність спецтрибуналу та перспективи скарг проти Росії

Розслідування та суд

Розслідувати злочин агресії має прокурор Спеціального трибуналу. Генеральний прокурор України має передати йому кримінальні провадження, інформацію або докази, що стосуються злочину та попросити почати розслідування.

Прокурор Спецтрибуналу має вирішити, чи достатньо доказів для початку розслідування, або ж закрити справу та повідомити про це Україну. При цьому, якщо особу вже було засуджено національним судом за злочин агресії, то її не будуть судити Спецтрибуналом. 

На основі розслідування прокурор направляє Спецтрибуналу обвинувальний акт, який має затвердити слідчий суддя. Якщо обвинувачений не з’являється перед Спеціальним трибуналом, його судитимуть заочно. Однак, якщо його у підсумку засудять, він має право на повторний процес — цього разу очний. 

Генпрокурори-учасники Об’єднаної слідчої групи підписують документ про початок роботи Міжнародного центру розслідування злочину агресії. Конференція United for Justice у Львові 4 березня 2023 року Фото: пресслужба ОГП

Судовий розгляд має всі складові звичайного процесу: справу слухають відкрито, обвинуваченому гарантовано дотримання його прав, він може визнати вину або наполягати на невинуватості.

За агресію проти України підсудним загрожує  до 30 років позбавлення волі, або у випадку «найтяжчих злочинів» —  довічне увʼязнення. Додатково Спецтрибунал може накласти оштрафувати їх або ж конфіскувати доходи, майно та активи отримані від цього злочину. 

Нарешті, Спецтрибунал має визначити, в якій країні буде сидіти засуджений. Це може бути одна з держав, що уклала відповідну угоду, або Україна. За жодних обставин покарання у вигляді позбавлення волі не може бути виконане в державі перебування.

Розбудова у кілька етапів

Президент України Володимир Зеленський виступає в Парламентській асамблеї Ради Європи в Стразбурзі, 25 червня 2025 року. Фото з офіційної сторінки в соцмережах прем’єр-міністра України Деніса Шмигаля

До Спеціального трибуналу оберуть 15 суддів. Вони засідатимуть у трьох палатах: досудовій, судовій та апеляційній. Кандидатів у судді запропонує незалежна дорадча група — орган з семи видатних членів вищих національних судів, колишніх суддів міжнародних кримінальних судів і трибуналів, та юристів зі значним досвідом, а відбере — керівний комітет Спецтрибуналу (до нього увійдуть представники держав, які підписали угоду про створення Спецтрибуналу). 

Суддів обиратимуть на дев’ять років без можливості переобратись. Однак серед суддів першого набору стільки працюватимуть лише п’ять. Натомість третина складу засідатимуть три роки і стільки ж — шість. 

Кожні три роки судді обирають голову Спецтрибуналу, який буде головуючим суддею Апеляційної палати. При цьому переобрати на посаду голову можна лише раз і лише абсолютною більшістю голосів. Голова Спецтрибуналу призначатиме суддів до палат. 

Судова палата складається переважно з суддів з досвідом розгляду кримінальних справ. У кожній з палат судді працюватимуть три роки, або ж поки не закінчать свій етап розгляду справи, яку слухають. 

Офіс прокурора має бути незалежним органом Спеціального трибуналу. Прокурор не повинен займатися будь-якою іншою професійною діяльністю та відповідатиме за те, щоб розслідування було чесним та неупередженим. Прокурора так само як і суддів обере керівний комітет Спецтрибуналу. Кандидатури запропонує незалежна дорадча група. На посаді прокурор працюватиме сім років і не зможе переобратись.

Статут гарантує незалежність суддям, прокурору Спеціального трибуналу та постійному персоналу Офісу прокурора. Як зазначається в документі, вони не повинні звертатися за вказівками до будь-якого уряду чи іншого органу влади, джерела, а також діяти на їхню вказівку.

Запрацює Спецтрибунал поетапно — це також прописано у статуті. Спочатку створять секретаріат, а також оберуть 15 суддів, які далі затвердять регламент та правила здійснювання правосуддя та збору доказів та інші документи, необхідні для того, щоб розпочати розслідування та розгляд провадження на різних стадіях. 

Після того як набуде чинності угода з державою, яка погодилась прийняти в себе Спецтрибунал, створять його повну структуру, і він почне здійснювати свою юрисдикцію. Коли Спецтрибунал виконає свій мандат, його розпустять.