«Ніколи ми це прізвище не обговорювали». Батько обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон засвідчив у суді

Шевченківський районний суд Львова допитав батька підозрюваного у вбивстві політикині Ірини Фаріон Вячеслава Зінченка. Під час засідання 26 листопада Федір Зінченко повідомив, що раніше ніколи не спілкувався з сином про колишню нардепку та висловив сумнів у обʼєктивності та неупередженості слідства.

«Ґрати» детальніше розповідають, що повідомив на суді Федір Зінченко та чому суд хоче заборонити адвокатам досліджувати нові докази.

Футбол, «Правий сектор» і курси БпЛА у Львові

Федір Зінченко долучився до засідання онлайн із зали суду на Дніпропетровщині, оскільки він чинний військовослужбовець і зараз служить у ЗСУ. Він давав покази як свідок захисту.  

Він розповів, що освітою сина переважно опікувалась мама Олена Зінченко. У дитинстві Вячеслав відвідував різні гуртки, а з 2012 року серйозно зайнявся футболом. У 2019 році хлопець перейшов до команди, яка брала участь у всеукраїнських змаганнях, а батько — став його особистим тренером. До війни Вячеслав намагався влаштуватись у різні футбольні клуби.

Після початку повномасштабного вторгнення, за словами Федора Зінченка, син виявив бажання служити, але на той час він іще не був повнолітнім.

«Коли почалася війна у 2022 році, я хотів, щоб дружина зі Славком виїхали з країни, але син категорично заперечив. Він сказав, що він буде, якщо потрібно, захищати країну. В тому ж році він приєднався до руху “Правий сектор” — його молодіжного крила “Права молодь”, і навіть на деякий час очолив осередок у Дніпрі», — розповів Федір Зінченко.

За його порадою син почав читати книги різних філософів, оскільки цікавився політологією, соціологією і соціальною психологією та хотів здобути гуманітарну освіту. У 2023 році він вступив на факультет журналістики Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара на заочне відділення, а у 2024 році повідомив батькам, що хоче мобілізуватися.

Шевченківський районний суд Львова допитує батька підозрюваного у вбивстві політикині Ірини Фаріон Вячеслава Зінченка, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

 

«На той час йому ще не було 18 років. І я як чинний військовий не дуже зрадів цьому рішенню, але розумів, що відмовляти — це марна справа, людина зробить тільки навпаки. І тоді я йому порадив закінчити курси операторів БпЛА, що він і зробив в березні 2024 року у Львові», — зазначив Федір Зінченко.

У квітні, коли йому виповнилось 18 років, Вячеслав Зінченко повідомив батьку, що знайшов ще одні курси БпЛА в Дніпрі та Києві, оскільки кількість годин нальоту, отриманих під час курсів у Львові, було не достатньо, щоб отримати відношення в бригаду й підписати контракт. Батько також порадив Зінченку перед тим, як мобілізуватися, отримати водійське посвідчення.

Він пригадав, що міг найдовше не спілкуватися з сином день через навантаження на службі. На запитання судді Петра Невойта* про мову спілкування вдома він відповів, що сімʼя говорила між собою переважно російською мовою, одна після початку великої війни Вячеслав почав переходити на українську.

Про день затримання

25 липня Федору Зінченку зателефонувала дружина й повідомила, що Вячеслава затримали за підозрою у вбивстві Ірини Фаріон, а в їхньому помешканні відбуваються обшуки. Дружина йому повідомила, що правоохоронці, які проводили обшуки, не показували своїх документів.

«Тоді я викликав наряд поліції на свою домашню адресу. Після того як вони приїхали, повідомили, що дійсно працює поліція, але їх туди не пустили і вони поїхали у своїх справах. Після цього я почав шукати адвоката, який би міг бути присутнім на обшуку в мене вдома. За порадою знайомих я такого адвоката знайшов у Дніпрі, але після обшуку він відмовився стати захисником Славка, мотивуючи це особистими причинами. Також я зразу повідомив керівництву свого батальйону, що з моїм сином сталася така подія», — розповів батько обвинуваченого.

Олена Зінченко спілкується зі своїм сином Вячеславом Зінченком, якого обвинувачують у вбивстві Ірини Фаріон, в залі Шевченківського райсуду Львова, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Після цього йому надали відпустку й уже 26 липня він приїхав у Дніпро. Федір Зінченко сумнівається, що слідство було обʼєктивним і неупередженим.

«Той показушний штурм нашої квартири взагалі не був потрібен, оскільки Славко не ховався. Працівникам поліції достатньо було просто прийти в квартиру і виконати процедуру затримання. Хочу ще повідомити один нюанс. Суд з обрання запобіжного заходу відбувся 26 липня о 15:00. А о 14:30 на сайті Національної поліції в розділі новин з’явилось повідомлення за підписами міністра внутрішніх справ [Ігоря] Клименка та очільника поліції [Івана Вигівського], що вони нагородили поліцейських, які вже розкрили вбивство. Суду ще не відбулось, а мого сина вже оголосили злочинцем без рішення суду. Вважаю, що такі дії слідчої групи не давали надій на те, що розслідування буде обʼєктивним та неупередженим», — сказав Федір Зінченко.

Він додав, що в ті дні, коли трапилось убивство Ірини Фаріон, він не спілкувався з сином, оскільки його підрозділ передислоковувався на складний напрямок. Можливо вони листувались через месенджер, але точно він пригадати не зміг.

На питання адвоката, чи цікавився його син зброєю, Федір Зінченко відповів, що в їхньому домі чи в знайомих зброї ніколи не було. На вишколах «Правого сектора» поведінки зі зброєю також не вчили. Він також підтвердив слова дружини, що сімʼя часто відпочивала на заході країни, зокрема в Карпатах.

«Ти дуже зацікавився рухом, який очолював Степан Бандера»

Після адвоката питання батьку почав ставити сам обвинувачений. Зокрема, він запитав, чи спілкувалися вони колись про Ірину Фаріон.

«Ні. Таке прізвище нам відоме не було. Ніколи ми це прізвище не обговорювали, чим вона займалась і хто це така до 25 липня 2024 року я навіть не знав… Єдине, що я зараз пам’ятаю, коли сталося вбивство, в новинах виступали відомі блогери: Портніков, Арестович, ще хтось. Вони казали, що вони не поділяли поглядів Фаріон, але засуджували вбивство. Так само і я як людина засуджую всяке вбивство і насильство», — сказав Федір Зінченко.

На запитання сина, чи займався той під час повномасштабного вторгнення волонтерством, батько відповів, що у 2022 році дружина брала участь у місцевому волонтерському русі, в межах якого розвозила разом із сином гарячі обіди переселенцям.

Вячеслав Зінченко також запитав батька, чи цікавився він українським націоналізмом та чи мав друзів, зокрема серед колег по футбольній команді чи тренерів, знайомих не української національності.

Обвинувачений у вбивстві Ірини Фаріон Вячеслав Зінченко у Шевченківському райсуді Львова, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Українським націоналізмом ти якраз зацікавився, коли розпочалася війна. Ти дуже зацікавився рухом, який очолював Степан Бандера, замовив його книжку, щось там у назві було про українську революцію, і замовив навіть собі футболку з його зображенням і назвою “Мій герой Степан Бандера”», — розповів Федір Зінченко, додавши, що серед тренерів сина були грузини, а серед гравців — знайомі не української національності.

Скандалів із ними на фоні їхньої національності не було.  

Питання Федору Зінченку поставив і прокурор Дмитро Петльований. Він запитав, чи був той свідком обшуків 25 липня. На що Зінченко відповів, що знає про ці події лише зі слів дружини. 

«Чи мали ви коли-небудь доступ до мобільного телефону свого сина, зокрема до месенджерів, якими він користувався?», — запитав Дмитро Петльований.

У відповідь Федір Зінченко сказав, що секретів із сином не мав, але він не контролював його особисті переписки. Він стверджує, що мав із сином дуже довірливі стосунки, оскільки певний час він був його особистим тренером.

«Тому ми дуже багато часу розмовляли з ним про його власні уподобання і переконання, чим він хоче займатися», — сказав Федір Зінченко.

Прокурорка Олена Данилів запитала, чи були в сина друзі зі Львова і чи знав він їх. На це батько відповів, що не знає й не чув, щоб син із кимось близько спілкувався з однокурсників під час навчання на БпЛА. Також він ствердив, що не знає, чим займався його син у Львові та які місця відвідував під час поїздки в липні 2024 року.

«Я цю книгу скачав і скажу вам, дуже хибна уява про неї»

Адвокатка потерпілої доньки Ірини Фаріон Софії Особи Наталія Романик поцікавилась, із якими ідеями Вячеслав Зінченко прийшов у «Праву молодь» та чому зрештою вийшов з організації.

«Він не сприймав, що вони не хочуть читати про підґрунтя самого руху. Я не є прихильником цього руху, але мені було важливо, щоб Славко міг аргументовано відстояти свою позицію, з повагою до опонента», — сказав Федір Зінченко.

Також адвокатка, посилаючись на те, що цей момент є у матеріалах справи, запитала його про ставлення сина до канібалізму та чи обговорювали вони цю тему колись. Однак суддя Петро Невойт на прохання адвоката обвинуваченого Ігоря Сулими зняв це питання.

Адвокатка потерпілої доньки Ірини Фаріон Софії Особи Наталія Романик у Шевченківському райсуді Львова, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Адвокатка розпитувала про книгу шведського психіатра Стефана Краковські «Інцелі. Як незаймані стають терористами», яку читав Зінченко незадовго до вбивства Ірини Фаріон. Вона стверджує, що в книзі описаний звʼязок примусового целібату із неонацистськими рухами. 

«Про цю книгу я дізнався від Софії Особи, доньки Фаріон. Я цю книгу скачав і скажу вам, дуже хибна уява про неї. Ці моменти він [автор] наводить як приклад і не розглядає зв’язок з [неонацистським] рухом, не розглядає як акт тероризму. Він розглядає проблему самотніх чоловіків і просто наводить ті приклади, хто самотній, і намагається в цій роботі знайти відповідь на питання, наскільки вони небезпечні для суспільства, що треба зробити, щоб вони не були самотні. Відкрийте інтернет і не виривайте загального контексту. Це книга про проблему суспільства, про проблему самотності», — переконував Федір Зінченко.

Суддя уточнив питання, чи обговорювали вони з сином цю книгу, на що свідок заперечив. Водночас суддя зняв питання адвокатки Софії Особи про те, з ким Вячеслав Зінченко мав близькі стосунки, оскільки воно особисте.

«Було багато дивних запитів щодо купівлі предметів. Наприклад, купити бороду, накладні акне. Чим можете це пояснити?», — запитала Наталія Романик. У відповідь на це батько обвинуваченого повідомив, що потреби в накладному акне в сина не було, бо він мав свої висипи.

«Ми дослідили звукозапис. Будь-яких погроз ми не чули»

Після допиту Федора Зінченка суд оголосив перерву на 50 хвилин, після чого розглянув клопотання захисників обвинуваченого: витребування гільзи, яка зберігається в Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС; виклик кінологів і витребування у поліції Дніпропетровської області даних про одного зі свідків.

«Ми дослідили пакування конверта, в якому зберігалася гільза, і лист про те, що вона там зберігається. Щоб забезпечити можливість її огляду, скеровано в НДЕКЦ заяву з вимогою направити цей речовий доказ на адресу суду на 2 грудня, коли відбудеться наступне засідання», — повідомив адвокат обвинуваченого Володимир Вороняк.

Він також наполягав на дослідження можливих звʼязків одного зі свідків, який продавав Зінченку зброю, із правоохоронними органами, оскільки раніше цей свідок працював у ГУ Національної поліції. Прокурор Дмитро Петльований щодо цього клопотання заперечив, адже в протоколі допиту цього свідка ще на етапі досудового розслідування як місце роботи вказана приватна компанія. Тому суд у задоволенні цього клопотання відмовив. Суддя зазначив, що цього свідка вже допитували й в адвокатів обвинуваченого питань щодо його місця роботи не виникало.

«Ця особа сиділа на стільчику». Суд протягом двох днів слухав свідків у справі вбивства Ірини Фаріон

Адвокат Ігор Сулима наполягав на виклику в суд кінологів, які брали участь у досудовому розслідуванні.

«У матеріалах справи є два акти використання службової собаки інспекторами-кінологами, і на зворотній стороні є нібито план-схема маршруту, слід якого взяла перша і друга собака. У двох актах вказано те, що кінологи-інспектори прибули на місце події разом зі слідчо-оперативною групою, яка в свою чергу проводила огляд місця події. Однак ані в протоколі огляду місця події немає, ні на відео не видно використання службових собак саме цими кінологами. Невідомо, яким чином ці акти отримали слідчі надалі, як вони були долучені до матеріалів кримінального провадження. При чому в одному акті зазначено те, що собака взяла слід — це шляхи відходу, а другий кінолог в акті зазначив те, що це є шляхи ймовірного підходу і відходу до місця події невідомою особою. Ми вважаємо, що цих кінологів треба допитати в судовому засіданні», — сказав адвокат Ігор Сулима.

Адвокат Ігор Сулима у Шевченківському райсуді Львова, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На це прокурор Дмитро Петльований зазначив, що кінологи керувалися внутрішніми інструкціями, а схему малювали відповідно до того, як їх вели собаки. Він заявив, що це клопотання спрямоване на затягування судового процесу, тож просив суд його відхилити.

«На місці огляду місця на огляді місця події керує слідчий. Він відповідає за складання, правдивість і внесення відомостей в протокол… Відповідно до схеми, слід переривається на вулиці Варшавській. Ми маємо зʼясувати, чи цю особу хтось забрав, чи вона кудись перелетіла далі. Сторона обвинувачення стверджує, що був відступ. Якщо собака взяла слід, йшла по ньому, тол чому цей слід перервався саме на Варшавській і що сприяло цьому. Цього ніде не зазначено», — зауважив Ігор Сулима.

Це клопотання суд задовольнив. Ще чотири клопотання стосувалися свідків, яким Вячеслав Зінченко під час перебування в камері в Пустомитах нібито зізнався у вбивстві. Адвокати наполягали на їх допиті, адже у відповідь на адвокатський запит отримати їхні дані не вдалося. 

26 липня 2024 року суд відправив Вячеслава Зінченка під арешт без права внесення застави, а 31 липня за клопотанням слідчих його перевели в Ізолятор тимчасового тримання №4 у Пустомитах, приставивши охорону. Напередодні слідчий звернувся до суду з клопотанням про проведення негласних слідчих дій. Адвокати стверджують, що після цього у камеру до підозрюваного помістили двох чоловіків, які шляхом погроз і шантажу змусили його зізнатися в злочині. Адвокати наголошують, що через погрози він мав би перебувати у камері сам. 

«Сторона обвинувачення долучила до матеріалів справи протокол із результатами проведення негласних слідчих дій, аудіо- та відеоконтроль з місця події. Однак сторона обвинувачення не надала суду жодних документів про те, хто були ці особи. Чи вони були залегендовані, чи відбували покарання в ізоляторі. Надалі цю розмову використали як доказ. Оскільки це режимний обʼєкт під охороною і доступ туди неможливий, ми просимо суд це клопотання задовольнити, щоб розуміти, хто сприяв проникненню цих осіб в ізолятор, хто помістив їх і що це були за особи», — сказав адвокат, зазначивши, що після інциденту Зінченко написав йому записку, в якій повідомив, що на нього тиснули співкамерники.

«Я підтримую позицію своїх адвокатів. Перевели мене раніше, ніж було подано клопотання про переведення мене на ІТТ, тобто не 31 липня, а 27. Також осіб було не двоє, а набагато більше. Тобто була тримісна камера, крім мене, було двоє осіб, але мене там тримали впродовж приблизно двох місяців і кожні чотири-п’ять днів ці особи змінювалися. Тобто їх було набагато більше. І на мою думку, вони були радикально налаштованими особами. А від таких осіб мене саме і намагалися нібито захистити. А вийшло так, що я саме з ними опинився в камері», — додав Вячеслав Зінченко.

Прокурор Дмитро Петльований у Шевченківському райсуді Львова, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор Дмитро Петльований наголосив, що адвокати мають доступ до матеріалів кримінального провадження, зокрема й до клопотань, що стосувалися переведення Зінченка в інший ізолятор та проведення негласних слідчих дій. Щодо розкриття персональних даних співкамерників, яким обвинувачений нібито зізнався у вбивстві, прокурор заперечив і зазначив, що вони не мають стосунку до цієї справи. 

«Ми дослідили звукозапис. Будь-яких погроз на ньому, принаймні на тих частинах, які ми слухали, ми не чули. Ознак тиску для мене не було чути. Тому, відповідно, я теж не бачу підстав надання доступу до вказаної інформації», — сказав Дмитро Петльований.

Прокурорка Олена Данилів додала, що в ухвалах і постановах слідчого суді не зазначено, що Зінченко мав сидіти в одиночній камері — ані в ІТТ в Пустомитах, ані в СІЗО.

Це клопотання залишилось відкритим, суд зобовʼязав обвинувачення надати ухвалу Галицького райсуду, якою Зінченка перевели в ІТТ у Пустомити і постанову апеляційного суду від 29 липня із клопотанням про проведення негласних слідчих дій. Також суддя наголосив, що після розгляду цих клопотань розглянуть питання про обмеження адвокатів Зінченка в наданні доказів, оскільки перед кожним судовим засіданням вони подають додаткові клопотання. Наступне засідання заплановане на 2 грудня. 

Що відомо про вбивство Ірини Фаріон

Мовознавицю та народну депутатку VII скликання застрелили у дворі її будинку на вулиці Масарика, 3 у Львові 19 липня 2024 року. За версією слідства, убивця тривалий час стежив за Фаріон, а у день вбивства вичікував її на лавці під підʼїздом, а коли вона вийшла — вистрілив із відстані двох метрів. 

Група підтримки Ірини Фаріон під Шевченківським райсудом Львова після чергового засідання щодо її вбивства, 26 листопада 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Підозрюваний у вбивстві є 19-річний Вячеслав Зінченко. Його затримали 25 липня у Дніпрі. З того часу він перебуває в СІЗО без права внесення застави. Справу розслідують справу за статтями про умисне вбивство у зв’язку з виконанням особою громадського обов’язку та незаконне придбання зброї. Вячеславу Зінченку загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне увʼязнення. 

Раніше у суді вже заслухали загалом 10 свідків, одного з яких — таємно. Серед них матір обвинуваченого Олена Зінченко та власниці квартир у Львові, в яких він орендував житло в липні 2024 року.