«Ця особа сиділа на стільчику». Суд протягом двох днів слухав свідків у справі вбивства Ірини Фаріон

Протягом двох днів, 23 та 24 вересня, у Шевченківському районному суді Львова заслухали загалом сім свідків у межах справи 18-річного студента з Дніпра В’ячеслава Зінченка, якого обвинувачують у вбивстві колишньої народної депутатки від націоналістичної партії «Свобода» та мовознавиці Ірини Фаріон. 

Адвокати В’ячеслава Зінченка Володимир Вороняк та Ігор Сулима, а також прокурор Дмитро Петльований по черзі допитували свідків серед яких були сусідки та колеги вбитої, подруга, а також чоловік, що продав стартовий пістолет. На додаток питання звучали від суддів та самого Зінченка. Імена свідків суд залишив анонімними, аби запобігти розголошенню їхніх персональних даних, а сам допит відбувся у відкритому форматі.

«Ґрати» зібрало найголовніше із показань свідків у справі Фаріон і пояснюють, що вони означають для справи.

Бачили чоловіка на лавочці

Серед свідків була мешканка будинку Ірини Фаріон, саме та, яка й зробила в день вбивства відоме фото худорлявого хлопця в велоокулярах, панамі з широкими полями та чорній кофті, поверх якої вдягнута червона футболка з надписом «Los Angeles», що сидів на лавці навпроти будинку вбитої.

Незадовго після вбивства Ірини Фаріон під час пошуків вбивці, поліція поширила фотографію того, хто ймовірно скоїв злочин. Фото стало ключовим фактором, як пояснив Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ України, у пошуках підозрюваного.

Жінка свідок розповіла, що сфотографувала цю особу на стільці навпроти під’їздів в подвір’ї будинку на Масарика, 3. Фото вона зробила о 19:10, коли поверталася з прогулянки з собакою, незадовго до того як відбулося саме вбивство Ірини Фаріон. Людину на цьому місці свідкиня зустрічала протягом приблизно двох тижнів.

«Коли йшла на роботу [між 8:20 та 8:30 ранку], його ніколи не було. Коли поверталася з роботи, це година 17:15-17:30, ця особа сиділа на стільчику», — розповіла жінка.

У неї склалося враження, що особа не може пересуватися через певні фізичні вади, адже вона жодного разу не бачила, щоб людина рухалась. Жінка подумала, що «його посадили на стілець і він відпочиває».

Сусідка Ірини Фаріон надає свідчення в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Я просто вирішила, що це людина з якимись обмеженими можливостями, і я просто хотіла сказати, що зараз спека, а людина сидить довгий час… Чисто так для себе, не знаю, я не можу пояснити», — каже жінка про те, чому вирішила зробити фото зрештою з-за спини.

Цей свідок, як і наступний свідок, друга сусідка Ірини Фаріон, яка також неодноразово бачила людину, що сидить біля їхнього будинку, чи то на стільці, чи на лавочці, не бачили обличчя цієї особи, проте впізнали його як молодого хлопця за тілобудовою та одягом.

«Чорний капелюх у вигляді панами, червона спортивна куртка з білими лампасами, чорні штани, білі кросівки, здається, білі шкарпетки» — таким був опис людини, що надала перша сусідка, який друга свідкиня підтвердила своїм описом. До того ж зазначили вони, людина була одягнена занадто тепло як на спекотну погоду, яка була у той період.

Друга сусідка пригадує, що вперше побачила особу в панамі, що сиділа навпроти будинку приблизно 10 липня 2024 року, і пізніше включно до 19 липня, дня вбивства мовознавиці, спостерігала його в конкретні години. Вперше вона побачила цю особу орієнтовно 10 липня 2024 року і час від часу помічала чоловіка до дня вбивства включно. 

«Я виходила о 10:30 з собакою, до 11 він був. Потім я їхала у справах і поверталась орієнтовно о 19-19:10, то він в цей момент ще був, я виходила з собакою орієнтовно о 19:30, то його вже не було», — сказала жінка.

19 липня, у день вбивства, наголосила жінка, він теж сидів у дворі.

Одного разу свідкиня зустріла цю особу в проході між 5 і 6 під’їздом, на відстані приблизно двох метрів, проте ніколи не спілкувалася з ним. 16 липня об 11 ранку зі своєї запаркованої машини вона також зробила особі, що сиділа на лавці, фотографію з телефону.

Сусідка Ірини Фаріон надає свідчення в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«З моєї сторони це виглядало дивно, бо особа сиділа декілька днів. Мені було якось дивно, тому що він приходив в моменті, коли я виходила собакою, і йшов, коли я приїжджала додому. Не знаю, в цілях своєї безпеки», — пояснила жінка свою мотивацію.

Жодна зі свідкинь не стверджувала, що особа у панамі, яку вони бачили, — це і є Зінченко. Їх у суді й не просили впізнати його. Однак їхні свідчення були важливі, щоб показати, що існують не просто окремі докази вирвані з контексту, а система доказів, повʼязаних між собою. Так пояснює це адвокатка потерпілої Наталія Романик. 

«Звісно, вони не можуть сказати твердо, що це Зінченко. Але у нас є цей логічний ланцюжок з іншими доказами пов’язаними: з купівлею Зінченком тієї панами, з купівлею Зінченком цих окулярів, ідентичних окулярів, з купівлею Зінченком сумочки через плече маленької, де за логікою обвинувачення, він тримав відеокамеру, він же купляв і відеокамеру», — каже адвокатка Романик. 

Раніше на засіданнях суду розглядалися відеодокази, які представив прокурор із камер спостереження, де нібито видно пересування Зінченка по місту у день вбивства і також до. На відео людина зображена у чорній футболці та шортах і без капелюха. На інших відеодоказах юнак пересувається Львовом одягнутий у панаму та окуляри, подібні до тих, у які одягнений чоловік на фото свідкині. Слідство також посилається на огляд технічних пристроїв та сторінок в Instagram, які дають підстави стверджувати, що Зінченко дійсно купував одяг, в якому свідкині бачили ймовірного вбивцю.

Як встановило слідство, панаму фірми Patagonia, окуляри та футболку з принтом «Los Angeles» хлопець спеціально купив в інтернет-магазинах в травні 2023 року.

«Тобто потрібно було довести, що така особа систематично перебувала біля місця проживання пані Ірини, одягнена вона була саме таке», — пояснює адвокатка Романик.

Ще один свідок — відеограф, який веде Youtube-канал Ірини Фаріон, — у своїх свідченнях зазначив, що хоч відвідував помешкання Ірини Фаріон, та не бачив особи, що сиділа на лавці:

«Я востаннє був в Ірини Дмитрівни 16 липня, коли знімав відео, це був вечір, 10 вечора, тому що світло тоді включили, ми мали знімати відео. Я по іншім свідченням мав би бачити місце, де мав би сидіти Зінченко, але я там нікого не бачив, було темно, тому не знаю, чим я можу бути корисним».

Відеограф, який вів Youtube-канал Ірини Фаріон, дає свідчення в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Свідок був знайомий з Фаріон 5 років — їх познайомив зять Фаріон Василь, коли мовознавиця шукала оператора.

Продаж «Сталкера»

Щодо придбання пістолета свідчив чоловік з Дніпра, який навесні 2024 року продав іншому учаснику форуму, присвяченому зброї, стартовий пістолет «Сталкер». Це шумова зброя під холостий патрон, яка є легальною та доступна у вільному продажі в Україні.

Сам чоловік був зареєстрований на одному з цих сайтів під ніком Робін Гуд і сконтактувався з людиною під ніком Параноїк, яка хотіла купити травматичний пістолет. 

Під час затримання Зінченка 25 липня 2023 року слідчі вилучили його смартфон, до якого отримали доступ, разом з листуванням та історією переглядів і пошукових запитів в браузері. Таким чином з’ясували, що в травні Зінченко переглядав оголошення з продажу пістолетів.

У питаннях від судді до свідка з’ясувалося, що переписка відбулася протягом двох тижнів навесні 2024 року. Тоді ж чоловік продав стартовий пістолет за 4 тисячі гривень під виглядом травматичного, щоб позбутися свого пістолета та отримати гроші. Пізніше покупець, який зрозумів, що йому продали не той пістолет, питав у свідка, чи можна переробити його на травматичний. 

«Зверталася ця особа про переробку шумового пістолета. (…) Він спитав, чи можу я переробити стартовий шумовий пістолет під травматичний. Я йому відповів: так, що можу. Але насправді я цього не міг зробити. (…) Я не займаюся переробленням зброї, в мене немає обладнання, я не вмію цього робити», — сказав свідок.

На особисту думку чоловіка, за допомогою хорошого майстра можна дійсно переробити подібний стартовий пістолет на травматичний. Оскільки свідок сам не міг цього зробити, він каже, що надіслав особі оголошення, за якими можна було звернутися з даним питанням.

Свідок, що під ніком Робін Гуд спілкувався на форумі, присвяченому зброї та продав стартовий пістолет «Сталкер», дає свідчення в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Крім цього клієнт свідка замовив у нього змінний ствол до стартового пістолета, який той начебто мав намір використати його у створенні травматичної зброї. 

Проте за словами ж самого свідка, «ствол [стартового пістолета] від затворної рами не відділяється, він залитий», хоч і визнає, що «теоретичного було можна замінити». Пояснюючи свою мотивацію у продажі, свідок знову пояснив, що переслідував економічну вигоду.

На питання захисту, чи може бути використаний стартовий шумовий пістолет як бойовий, свідок відповів: «В такому вигляді, як я його відправляв, точно не може».

Крім цього із допиту свідка стало відомо, що особа, яка купувала пістолет, мала ще один стартовий пістолет.

Свідок надсилав зброю з міста Дніпро в місто Дніпро, проте не пам’ятає, який саме номер відділення «Нової пошти» вказав покупець, а також не міг пригадати ім’я отримувача. Чоловік каже, що відправницею на пакунку була зазначена його рідна сестра.

Саме з переробленого стартового пістолета, за версією слідства, була вбита Фаріон біля свого дому. Однак, як пояснив «Ґратам» прокурор Дмитро Петльований, знаряддя вбивства досі не знайшли, але покази продавця зброї з Дніпра доводять, що Зінченко планував злочин і готувався до вбивства. 

Погрози через діяльність Фаріон

Завідувачка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», де Ірина Фаріон працювала професоркою, розповіла суду, що у Фаріон не було конфліктів зі студентами. На питання сторони захисту, чи були у Фаріон конфлікти, свідок сказала, що у Фаріон не було конфліктів зі студентами.

«Я про такі ситуації ніколи не чула і не бачила», — сказала свідок.

У листопаді 2023 року студенти «Львівської політехніки» організовували протести із вимогою звільнити Ірину Фаріон з посади викладачки зокрема, через її висловлювання щодо російськомовних військовослужбовців ЗСУ під час інтерв’ю Яніни Соколової. Ірину Фаріон таки було звільнено, однак вже у травні 2024 року апеляційний суд Львова поновив її на посаді професорки.

«Вона була різна: і ніжна, і грізна. Вона була дуже щирою і доброю до людей, але вона не вміла миритися із несправедливістю і з антиукраїнськими настроями, тому вона у своїх політичних виступах була дуже категорична, відтак дуже багато людей помилково судять про неї як про людину різку. Я категорично заперечую це, вона ніколи різкою не бувала. Звичайно, вона дуже категорично і прямо висловлювалася щодо своїх політичних поглядів», — сказала жінка.

На питання, чи отримувала Ірина Фаріон погрози після свого інтерв’ю з Яніною Соколовою, свідок відповіла, що вона, Фаріон, подавала заяву до правоохоронних органів та просила розслідувати погрози, які лунали в її сторону. Каже, що до її відома на кафедру теж телефонували з образами та погрозами.

Завідувачка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» дає свідчення в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Відповідно ми звернулися до охорони, щоби по можливості не пускати сторонніх людей і вимкнули телефон, — пояснила завідувачка кафедри.

На питання сторони захисту, чи відомо, хто саме телефонував з погрозами, свідок відповіла: «Ні, це маловиховані, обмежені люди».

Раніше згаданий свідок, відеограф Ірини Фаріон засвідчив, що в коментарях до відео каналу «було багато ненависників».

«Ну там [в коментарях] регулярна ненависть до Ірини Фаріон. Ну, наприклад, такого плану, що багато російськомовної лайки, це переважно, що вони її ненавидять, що вона та не права ітд.», — пояснив чоловік і додав, що ненависть не була пов’язана з конкретною темою відео, а радше з особистістю Ірини Фаріон та нелюбов’ю до неї.

«Якась така була загальна ненависть, чому — не знаю», — сказав чоловік. — Швидше за все за її політичні погляди, за її діяльність, що вона пропагувала українську мову».

Ні завідувачка кафедри, ні відеограф не були знайомі з прізвищем Зінченко до вбивства.

Свідчила також подруга Ірини Фаріон, яка розповіла про громадську діяльність загиблої, і також про погрози у її сторону.

«Ірина Фаріон зверталася до кіберполіції з тими всіма даними, тому що в листопаді 2023 року вона зазнавала погроз за ті слова, які насправді то, за ті ідеї, які вона виражала від початку своєї політичної, суспільної і наукової діяльності, і в 10-ті роки, і у 2000-ні роки. (…) Це людина, яка віддавала всю себе боротьбі за українську ідею», — сказала жінка.

Сама Фаріон у своєму відео заявляла про те, що між 6 та 16 листопада 2023 року, в час після інтерв’ю з Яніною Соколовою, яке вийшло 6 листопада, на її електронні ресурси велася атака, про яку вона повідомила в кіберполіцію.

Похорон політикині Ірини Фаріон

Редактор програми Ірини Фаріон «Ген українця» засвідчив, що в день вбивства орієнтовно з 13:00 до 16:00 перебував із загиблою під час записів нових відео для програми.

«Так, власне тому ми і переписувалися, бо вона казала, що наступного дня вона вирушає в подорож за кордон, ну і, відповідно, треба було всі питання закрити. Ми переписувалися десь за годину як це все трапилося. Коли мені почали люди писати, дзвонити, я був у шоці», — зазначив чоловік, який знайомий з Фаріон з 2004 року.

В коментарях, каже свідок, прямих погроз вбивства не було. І також прізвища Зінченко вона в розмові з ним не згадувала.  

Участь Зінченка

Сам Зінченко з підсудної лавки також задавав кожному зі свідків запитання.

Обвинувачений у вбивстві Ірини Фаріон Вʼячеслав Зінченко у Шевченківському райсуді Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Наприклад, свідку, що продав стартовий шумовий пістолет, підозрюваний поставив питання про те, чому, якщо чоловік вважав, що в переписці спілкується з правоохоронними органами (про що він також заявляв під час допиту в рамках досудового розслідування), то чому відправив їм «зброю, яку в переписці зазначали як травматичну»? На що свідок по суті не відповів.

Також і другого свідка — сусідку Ірини Фаріон — Зінченко запитав про те, чи в подвір’ї «поруч з цією лавкою, на якій сиділа особа, може, якісь стільці». На що та відповіла:

«Так, він сидів або на лавці, або на стільці».

Запитання Зінченка загалом були подібними до тих, що вже озвучувались, хоча були більш детальними.

Наступне засідання суду має відбутися 8 жовтня.

«Ми сьогодні розглянули п’ятьох свідків. Всі були допитані, теж були опитані сусіди, які бачили підозрілого чоловіка, який сидів на лавці. І варто зазначити, що був допитаний свідок, який продавав Зінченку зброю. Ми всі пам’ятаємо цю назву цієї зброї і дуже дивно було почути від Зінченка, коли він запитував про патрони і інші деталі своєї купівлі зброї. На наступному засіданні має бути допитаний таємний свідок, який має що сказати про обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон», — підсумувала другий день свідчень у коментарі Суспільному Софія Особа.

 

Деталі справи

Портрети політикині та мовознавиці Ірини Фаріон в руках студентів Львівської політехніки в залі Шевченківського суду Львова, 24 вересня 2025 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Ірину Фаріон застрелили 19 липня 2024 року у Львові, у дворі багатоповерхівки, де вона мешкала. Слідство встановило, що підозрюваний прибув до будинку, де жила Фаріон, на вулиці Масарика. Він сів на лавку у дворі та протягом двох годин спостерігав за під’їздом. Приблизно о 19:20 там з’явилася Фаріон. Зінченко швидко наблизився до неї та на відстані близько двох метрів здійснив один прицільний постріл в голову. О 23:20 вона загинула у лікарні святого Пантелеймона.

Прокуратура розцінила дії Зінченко як «умисне вбивство у зв'язку з виконанням цією особою громадського обов'язку з мотивів національної нетерпимості» пункти 8, 14 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу та «незаконному придбанні зброї» частина 1 статті 263 Кримінального кодексу . За це передбачено до довічного ув’язнення.

«Зверніть увагу, що це зовсім не україномовна людина». У Львові почали судити обвинуваченого у вбивстві націоналістки Ірини Фаріон

За даними Львівської обласної прокуратури, під час досудового розслідування було призначено понад 60 експертиз, допитано понад 1 500 людей та опрацьовано масив інформації з камер відеоспостереження.

На попередніх слуханнях суд розглядав докази слідства, зокрема протягом кількох засідань вивчав переміщення В’ячеслава Зінченка по Львову, та експертні висновки.

На засіданні суду 22 серпня прокурор представив суду докази з розмови Зінченка зі співкамерником, в якій він начебто зізнався у вбивстві Фаріон.

Сам В’ячеслав Зінченко не визнає своєї вини і заявив журналістам, що «я не вбивав Ірину Фаріон, я вину свою не визнаю».

24 липня 2024 року російське неонацистське угруповання «National Socialism/White Power» (NS/WP) в своєму телеграм-каналі ODERINT DUM METUANT опублікували відео анонімного «автономного соратника», який бере відповідальність за вбивство «шкідниці та расової зрадниці» Ірини Фаріон та обіцяє «добратися до ворогів України та всієї раси». У субтитрах до відео він називає себе «українським автономним революційним расистом».

У свою чергу потерпіла Софія Особа подала цивільний позов проти Зінченка та просить стягнути з підсудного 15 мільйонів гривень, яку та обіцяє передати ці гроші ЗСУ.