«Версія обвинувачення — це картковий будинок, побудований на системній маніпуляції». Чому захист просить суд визнати Олексія Тандира невинуватим у смертельній ДТП
Екссуддя Олексій Тандир пд час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
У справі колишнього голови Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира, обвинуваченого у вчиненні смертельної ДТП, внаслідок якої загинув нацгвардієць Вадим Бондаренко, завершилися судові дебати. Свою позицію виклали Олексій Тандир та його адвокат Олег Юрченко, їхні виступи тривали протягом семи засідань. Сторона захисту просила суд визнати Тандира невинуватим в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки, на її переконання, обвинувачення не довело свою версію подій поза розумним сумнівом.
Тандир не заперечує своєї участі у ДТП, що відбулася у травні 2023 року, однак не погоджується із тим, як ці події змальовує сторона обвинувачення. На переконання екссудді та його адвоката, розслідування аварії супроводжувалося численними процесуальними порушеннями та навіть фальсифікаціями з боку Державного бюро розслідувань, через що більшість доказів мають бути визнані недопустимими.
Захист вважає, що протягом розслідування ДБР намагалося підлаштувати слідчі дії, експертизи та висновки таким чином, аби підтвердити версію подій, яка сформувалася у слідства одразу після аварії, та довести провину Тандира, а не з’ясувати реальні обставини ДТП та спроможність водія запобігти зіткненню. Обвинувачений та його адвокат наполягають, що під час досудового розслідування та судового розгляду неодноразово порушувалося право на захист.
Детальніше про їхню позицію читайте у матеріалі «Ґрат».
«Самовільне встановлення перешкоди і створення небезпеки для руху»
За версією обвинувачення, Олексій Тандир перебував у стані алкогольного сп’яніння і з перевищенням швидкості рухався Берестейським проспектом на в’їзді до Києва пізно ввечері 25 травня 2023 року. Обвинувачення стверджує, що суддя збив водоналивний блок, який перекривав дорогу біля блокпосту, дорожній знак та військовослужбовця Національної гвардії України Вадима Бондаренка, який стояв за ними.
Олексій Тандир натомість стверджує, що події відбувалися іншим чином. За версією обвинуваченого, він їхав у тверезому стані з дозволеною швидкістю, а після в’їзду в місто почав гальмувати й продовжив рухатися лівою смугою, яка не була перекрита блоками, що розташовувалися вздовж ліній розмітки. Тандир стверджує, що коли він був ще на значній відстані від пункту перевірки документів на блокпості, до якого під’їжджав, на дорогу несподівано вийшла людина у темному одязі без світловідбивного жилета та, ймовірно, з дорожнім знаком у руках. За словами екссудді, він спробував різко загальмувати, однак уникнути зіткнення не вдалося, й автомобіль збив людину.
«За таких обставин розміщення водоналивних блоків, а також маніпуляції з дорожніми знаками посеред дороги та саме перебування потерпілого на проїзній частині вночі без передбачених на те підстав та світловідбивного жилета мають кваліфікуватися як самовільне встановлення перешкоди і створення небезпеки для руху транспортних засобів», — заявив обвинувачений.
Екссуддя стверджує, що одразу після ДТП одна з поліцейських побігла у бік місця аварії з криками «О, п’яний!» ще до того, як побачила водія — цей епізод зафіксований на відео з бодікамер, долучених до справи та розглянутих також на засіданні Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного провадження стосовно Олексія Тандира. Таким чином, на переконання обвинуваченого, правоохоронці одразу сформували позицію, що він був напідпитку, й наполягали на ній протягом слідства та допитів свідків у суді.
За версією захисту, ще до проведення будь-яких слідчих дій на місці ДТП військовослужбовець ВСП Василь Скундзя нібито прибрав знак, який тримав Бондаренко, перемістив водоналивні блоки та разом із командиром блокпосту Станіславом Таранічевим вилучив частину амуніції загиблого, а поруч із тілом загиблого хтось акуратно поклав його бронежилет і світловідбивний жилет. Як заявляє Олексій Тандир, перелічені маніпуляції на місці ДТП зафіксовані на відеозаписах з бодікамер поліцейських.
За словами адвоката Юрченка, через кілька хвилин після аварії правоохоронці отримали повідомлення про ДТП, в якому вказувалося, що його учасник — голова суду, а отже справою мало займатися Державне бюро розслідувань. Попри це, сказав захисник, першими на місце події прибули слідчі Національної поліції, провели огляд місця події, а також обшукали автомобіль Тандира й вилучили звідти частину речей. При цьому, стверджував адвокат, вилучені речові докази мають вважатися недопуститими, бо, за його словами, без постанови слідчого ДБР чи рішення суду поліцейські не мали права проникати до машини.
Олег Юрченко зазначив, що слідчий Державного бюро розслідувань Максим Куліцький, який врешті розслідував цю справу, не був присутній на місці події під час проведення огляду та обшуку, а коли все ж прибув тієї ночі на місце події, то обмежився лише спілкуванням з військовослужбовцями Нацгвардії.
Як зазначив адвокат, на схемі ДТП, яку складав один зі слідчих Нацполіції, не були вказані водоналивні блоки на дорозі, що фігурують в обвинувальному акті, а на допиті в суді автор схеми розповів, що бачив на місці блоки, але не зобразив їх на схемі, оскільки не отримав відповідної вказівки.
Крім цього, захисник Юрченко зазначив, що на його адвокатський запит КП «Центр організації дорожнього руху» надало йому схему організації руху на ділянці, де сталася аварія, станом на 25 травня 2023 року. За словами Юрченка, на схемі було вказано, що дорожні знаки, які вказували на обмеження швидкості руху до 10 й 5 кілометрів на годину, а також знак «Увага, попереду блокпост» ще потрібно встановити, а отже, їх не було на дорозі під час ДТП.
“Лексус” судді Олексія Тандира після аварії. Фото: пресслужба ДБР
Олексій Тандир стверджував, що після ДТП було вжито й інших заходів, спрямованих на приховання обставин аварії. Так, за його словами, наступного дня замінили особовий склад на блокпості й провели з ним «роз’яснювальну роботу», а також невдовзі за наказом Державної прикордонної служби на місці події зняли камеру відеоспостереження, яка могла зафіксувати безпосередньо наїзд автомобіля екссудді на Вадима Бондаренка. Як зазначив Олег Юрченко, сторона захисту зверталася до ДБР із клопотанням про дослідження вказаної камери, однак отримала відповідь, що вона здійснювала онлайн-трансляцію без запису інформації на сервер, і слідчі дії у цьому напрямку більше не проводилися.
Захист не погодився з тезою обвинувачення, що екссуддя відмовився проходити тест на стан алкогольного сп’яніння на місці ДТП за допомогою драгера та у подальшому намагався відтягнути момент здачі біологічних зразків для дослідження, як стверджувало ДБР. Так, за словами адвоката Юрченка, на відеозаписі видно, як один з поліцейських на місці події розпакував драгер та звернувся до Тандира з вимогою пройти тест, однак за кілька хвилин до них підійшов інший поліцейський, вищий за званням, та сказав: «Навіщо? Він все одно поїде до лікаря, хай його “задувають” там. Так сказало керівництво, не будемо сперечатися».
Експертизи щодо стану алкогольного сп’яніння
Захист наголошує, що протягом ночі ніхто не відвіз Тандира до медзакладу для дослідження його стану, що від нього ніяк не залежало. За словами адвоката, о 06:40 поліцейські та слідчі ДБР привезли Тандира, який уже перебував у статусі підозрюваного, до КНП «Соціотерапія». Там екссуддя висловив сумніви, що цей заклад входить до переліку тих, що мають право проводити огляд на стан алкогольного сп’яніння. Після цього, за словами адвоката, між слідчими ДБР та лікарями виникла сварка, в результаті якої останні навіть викликали поліцію.
Близько дев’ятої години ранку Олексія Тандира привезли у Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, куди прибув і адвокат Олег Юрченко. Там затриманий погодився добровільно надати біологічні зразки у вигляді сечі й відмовився здавати кров.
За версією обвинувачення, під час цієї слідчої дії Тандир самостійно пройшов до приміщення для відбору зразків й нібито наповнив контейнер для сечі водою з унітаза та власною слиною, поки правоохоронці, які фіксували події на камеру, встигли до нього підійти й проконтролювати, що робить підозрюваний. Захист цю версію заперечує.
Адвокат наголосив, що під час проведення забору біологічних зразків, ніхто з присутніх не висловлював зауважень до дій Тандира, а слідчий не заявив одразу про необхідність повторної здачі сечі. Крім цього, Олег Юрченко зазначав, що якби його підзахисний зачерпнув воду з унітаза, то контейнер був би мокрий і зовні, а такого теж ніхто не відмічав.
За словами адвоката, того ж дня прокурор звернувся до суду з клопотанням про примусове відібрання у Тандира крові та просив розглянути його без участі підозрюваного чи його захисників. Суддя задовольнив клопотання, і кров у Тандира взяли, за словами Олега Юрченка — без участі захисника, хоча його клієнт на цьому наполягав. Пізніше експертиза крові показала відсутність у ній спиртів чи наркотичних речовин. Обвинувачення пов’язує це з надто великим проміжком часу, що минув до забору крові.
Перша експертиза сечі, яку слідчий призначив 26 травня 2023-го, показала відсутність спиртів у рідині. Однак свій висновок експерт надав лише через місяць після призначення дослідження, і за цей час зі зразком провели низку інших експертиз, каже Олег Юрченко. Одна з них вказувала, за його словами, що зразок не містить сечовини, натомість у ньому є сліди слини та клітини слизової оболонки ротової порожнини, інша — навпаки показала, що у наданій речовині є сечовина, а ще у одному висновку експерта йшлося про те, що у зразку не виявили ядровмісних клітин. Таким чином, стверджував захисник, експертним шляхом не вдалося перевірити, чи належав досліджуваний зразок, зокрема знайдена у ньому слина, Олексієві Тандиру.
«Напевно, якщо б встановили такі ядровмісні клітини, які б теоретично мали бути там — там же знайдено якісь залишки з рота, слини і таке інше, — то проведенням генетичного дослідження встановили б їх неналежність Олексію. І тоді знову розвалилася б та версія, що він туди плюнув» , — сказав Юрченко.
Адвокат Олег Юрченко (ліворуч) під час засідання у справі Олексія Тандира, 19 лютого 2025 року. Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати
На переконання захисту, ДБР могло знищити й підробити біологічні зразки Тандира. За словами обвинуваченого та його адвоката, слідчі неодноразово вилучали зразки у позапроцесуальних спосіб, самостійно перевозили їх, що дозволяло вчинити з речовиною й інші маніпуляції. Крім того, захисник відзначив, що за три дні після відібрання сечі саме слідчий Максим Куліцький поставив експертам запитання про наявність у зразкові слини, хоча раніше про неї не йшлося, а висновків щодо досліджуваної речовини ще не надходило. Свою теорію захист обґрунтовує й відсутністю висновку, який би вказував, що слина належить саме Тандиру.
Крім перелічених вище досліджень, слідчий Куліцький призначив судову психологічну експертизу для встановлення у поведінці Тандира психологічних ознаки сп’яніння.
Експертові-психологу Юрію Ірхіну надали винятково відеозаписи з нагрудних камер поліцейських. При цьому, Тандир зазначив, що експерт не спілкувався з ним особисто, не отримав матеріалів, на яких була б зафіксована його звична поведінка, з якою психолог мав би порівняти його дії після ДТП. Також екссуддя зауважив, що Ірхін не досліджував відомості про його стан здоров’я та інші дані, необхідні для такої експертизи. Попри це експерт не висловив заперечень та дав висновок, що у поведінці Тандира є ознаки сп’яніння, чим, на переконання захисту, грубо порушив інструкцію проведення такої експертизи. Екссуддя та його адвокат зауважили, що експерт Ірхін уже неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності за надання висновків про стан людей без комунікації з ними.
Крім цього, захист наголосив, що ознаки начебто сп’яніння, які відзначив експерт, можуть бути притаманними й багатьом іншим станам, зокрема реакції на гострий стрес, або пов’язані з черепно-мозковою травмою, яку Тандир дістав за два місяці до ДТП.
Що стосується показів військовослужбовців, які стверджували, що Тандир був напідпитку під час ДТП, то екссуддя зазначив, що вони перебували у дружніх взаєминах із загиблим, а тому мали підстави обмовити обвинуваченого.
«Підтягування результатів експертизи, заздалегідь визначених моделлю обвинувачення»
На переконання Олексія Тандира та Олега Юрченка, слідчі діяли упереджено та неодноразово відмовляли їм у можливості ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та ініціювати певні слідчі дії.
Екссуддя Олексій Тандир пд час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
9 червня 2023 року ДБР провело слідчий експеримент на основі свідчень командира блокпосту Станіслава Таранічева, щоб перевірити, чи міг водій бачити дорожні знаки на під’їзді до контрольно-пропускного пункту та сприймати інформацію з них, а також бачити перешкоди на проїжджій частині. Тандир зазначив, що під час експерименту Таранічев перегородив пластиковими блоками ліву смугу проспекту, тож вважалося, що саме вони, а не людина на дорозі, були перешкодою, видимість якої потрібно встановити. В результаті, слідчі дійшли висновку, що водій міг побачити таку перешкоду з відстані 131 метра.
Водночас за словами обвинуваченого, розташування об’єктів на місці події, яке показав Таранічев, не відповідало схемі організації руху на цій ділянці та схемі ДТП, складеній під час огляду місця події вночі після аварії, а також суперечило показам самого військовослужбовця на допитах (усіх військовослужбовців Нацгвардії в рамках цієї справи допитували у закритому засіданні, тож про їхню позицію «Ґратам» відомо тільки зі слів сторін).
Тандир та його захисник заявили, що слідчий експеримент провели без залучення підозрюваного чи його адвокатів, що порушує норми КПК, а коли захист звернувся до ДБР з клопотанням про проведення слідчого експерименту на основі показів Тандира, щоб перевірити, чи могли вони відповідати дійсності, йому у цьому відмовили.
«Показання свідка Таранічева, надані на слідчому експерименті, не мали бути покладені в основу всього обвинувачення, оскільки він є командиром потерпілого, відповідав за порядок несення служби підлеглим, а тому у випадку встановлення порушень щодо невідповідності статуту несення служби, що призвели до загибелі підлеглих, командир поніс би кримінальну відповідальність. Відповідно, Таранічев був зацікавлений у результатах проведення досудового розслідування», — стверджував Тандир.
5 червня у справі провели першу інженерно-транспортну експертизу автомобіля Тандира. За словами екссудді, експерт під’єднався до блоку керування, що містить дані про функціонування різних систем автомобіля, та завантажив звідти електронний файл з параметрами, на основі яких зробив подальші висновки.
Експерт дійшов висновку, що автомобіль обвинуваченого був справним, а також встановив, що швидкість його руху в момент наїзду на пішохода становила 61 кілометр на годину. При цьому, Тандир та адвокат зауважили, що такий висновок суперечить версії обвинувачення, адже у ньому нічого не згадується про попередній наїзд на водоналивні блоки.
Крім того, за словами екссудді й адвоката, у висновку вказано, що отриманий звіт — це документ англійською мовою, який експерт перекладав із англо-українським словником 2010 року, хоча досліджуваний автомобіль був випущений у 2017-му. Екссуддя навів низку термінів, які, за його словами, експерт переклав неправильно, й заявив, що це ставить під сумнів достовірність усіх наведених у висновку даних. Також захист стверджував, що експерт вибірково використав дані зі звіту: не проаналізував рух автомобіля після наїзду та систему запобігання зіткненню автомобіля, щоб із її допомогою визначити момент появи перешкоди для руху й виникнення загрози.
«Той факт, що експерт навмисно оминув цю інформацію та залишив її поза межами дослідження, дозволив слідчому маніпулювати даними про місце удару. І це свідчить про повне підтягування результатів експертизи, які заздалегідь визначені моделлю обвинувачення», — заявив Тандир
Також, за словами обвинуваченого, у звіті відображено, що після ДТП експерт тричі заводив автомобіль, що могло спотворити отримані після цього дані
Наступний експертний висновок стосувався причиново-наслідкового зв’язку в ДТП. Як зазначив Олексій Тандир, у документі йдеться, що водій порушив низку правил дорожнього руху, не виконав вказівки дорожніх знаків, а також мав можливість уникнути наїзду на потерпілого.
На думку Тандира, така експертиза має бути підсумковою та проводитися після решти слідчих дій, натомість у цьому випадку трасологічна та судово-медична експертизи відбулися пізніше, тож автотехнік мав вкрай обмежену кількість даних для аналізу.
«Поки механізм пригоди не встановлено комплексно і беззаперечно, будь-які висновки про можливість чи неможливість водія уникнути зіткнення залишаються лише теоретичними розрахунками, які відірвані від реальних обставин справи», — сказав Тандир.
На його переконання, слідчий надав експерту лише частину наявних матеріалів, щоб забезпечити отримання висновку, який би підтверджував версію про винуватість водія. Зокрема, неточності стосуються встановлення місця зіткнення.
Низку перетензій Тандир висловив і до повноти або точності решти даних про ДТП, які слідчий надав експерту. Зважаючи на це, на переконання обвинуваченого, експерт мав попросити, щоб слідчий надав йому додаткові й більш точні дані, а у разі відмови заявити про неможливість надання висновку через недостатню кількість вихідних параметрів. Однак ні першого, ні другого, експерт не зробив, що робить його висновок, на думку захисту, недопустимим доказом.Крім цього, на переконання Тандира, експерт був зобов’язаний проаналізувати дії та можливі порушення не лише водія, але й військовослужбовця, однак не зробив цього. Пізніше захист теж звернувся до експертів, які дійшли висновку, що встановити точне місце наїзду з наявних даних неможливо.
«Тобто місце зіткнення експертним шляхом не визначене, електронний файл з блоку управління системою безпеки, за яким можна визначити місце зіткнення, приховано, Таранічев навмисно поставив цю барикаду зі знаків на слідчому експерименті максимально близько до мосту, щоб штучно збільшити відстань, яку я мав у своєму розпорядженні до зупинки авто», — заявив Тандир.
За його словами, висновки ще однієї експертизи, ініційованої обвинуваченням, свідчать про те, що первинний контакт відбувся не з водоналивними блоками, а людиною і дорожнім знаком, який тримав військовослужбовець. На переконання захисту, це доводить, що загроза зіткнення існувала не через розташування блоків впоперек дороги, як це сформульовано у версії обвинувачення, а через те, що потерпілий вийшов на вільну проїжджу частину.
Захист вважає вину Тандира не доведеною поза розумним сумнівом
Зважаючи на численні зауваження, які захист висунув до слідчих дій, експертиз та зроблених на їх основі висновків, Олексій Тандир та Олег Юрченко стверджували, що версія обвинувачення не доведена поза розумним сумнівом, а тому просили суд визнати екссуддю невинуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину. На їхнє переконання, озвучені прокурором обставини ДТП і твердження про стан алкогольного сп’яніння водія не узгоджуються з частиною матеріалів у цьому провадженні й побудовані на спірних трактуваннях.
«Картина, яку намагається змалювати сторона обвинувачення, — це не просто ланцюг випадкових слідчих помилок, а картковий будинок, побудований на системній маніпуляції фактами, приховуванні ключових доказів та ігноруванні фундаментальних законів фізики, медицини й кримінального процесу», — заявив екссуддя.
Він та адвокат Юрченко також зазначили, що, згідно з Конституцією України та рішеннями Верховного Суду, сумніви у справі мають тлумачитися на користь обвинуваченого, а суд може визнати людину винною у вчинені злочину, лише якщо встановить сукупність обставин, що виключає будь-яке інше розумне пояснення проаналізованих подій, аніж те, на якому наполягає обвинувачення.
Суддя Іван Бандура під час розгляду справи про ДТП за участі Олексія Тандира під час засідання в Святошинському райсуді Києва, 3 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Також і обвинувачений, і його захисник висловили сумніви щодо неупередженості суду, що розглядає це провадження. Так, адвокат Юрченко заявив, що суддя Іван Бандура від початку судового розгляду у Святошинському райсуді Києва «виконував роль другого прокурора у провадженні», не давав захисту в повній мірі реалізувати свої процесуальні права та вчиняв інші процесуальні порушення, зокрема відмовляв у розгляді клопотань захисту про відвід судді.
Серед іншого, захист звинуватив суддю у нібито невиконанні рішення Європейського суду з прав людини, ухваленого у січні цього року. У ньому йшлося про перевищення розумних строків тримання під вартою Тандира. Хоча після цього Святошинський райсуд визначив для останнього заставу, яку потім зменшили у шість разів, внести її та вийти з СІЗО обвинувачений не зміг.
На судовому засіданні 9 вересня Олексій Тандир та Олег Юрченко зазначили, що у судових дебатах мають виступити й інші адвокати обвинуваченого, зокрема Ірина Бовнегра, яка проінформувала суд, що перебуває на лікарняному.
Прокурор Олександр Задорожний виступив проти того, щоб очікувати на її виступ, оскільки, за його словами, адвокатка брала участь у судових засіданнях в інших провадженнях, хоча на справі Тандира не з’являлася з кінця червня цього року. На його переконання, а також адвоката Павла Теслюка, який представляє потерпілих, Ірина Бовнегра мала можливість взяти участь у дебатах у той чи інший спосіб, якби вона хотіла, а відкладення дебатів ще на понад два місяці, коли має завершитися лікарняний адвокатки, буде зловживанням з боку захисту. В результаті, суддя погодився зі стороною обвинувачення та закрив стадію судових дебатів.
Раніше в них виступили прокурор, представник потерпілих та самі потерпілі — рідні загиблого Вадима Бондаренка. Обвинувачення просило суд визнати Олексія Тандира винним в інкримінованому йому правопорушенні та призначити йому максимальне покарання у вигляді 10 років позбавлення волі й заборони керувати транспортом на аналогічний термін. Також потерпілі заявили цивільні позови щодо компенсації за моральну та матеріальну шкоду.
Редакторка: Анастасія Москвичова
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
