Верховна Рада дозволила мобілізовувати засуджених та підвищила штрафи за порушення правил обліку та мобілізації

Цього тижня Верховна Рада ухвалила оновила законодавство стосовно мобілізації та покарань за порушення її правил. Парламент запровадив механізм умовно-дострокового звільнення (УДЗ) для мобілізації ув’язнених. У разі, якщо документ підпише президент, окремі категорії ув’язнених зможуть добровільно звільнитись від покарання та піти служити у ЗСУ. Також депутати збільшили штрафи за порушення правил обліку та мобілізації. 

Хто може розраховувати на умовно-дострокове звільнення, на яких умовах будуть служити колишні в’язні та які покарання передбачені тепер для порушення правил мобілізації — у замітці «Ґрат».

«Спокутувати власну провину»

8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт 11079-1, яким дозволила мобілізувати засуджених. Остаточний проєкт змін до законодавства щодо мобілізації ув’язнених ще не опублікований. На сайті Верховної Ради можна знайти тільки текст документа до першого читання, в якому депутати ухвалили його 10 квітня, та порівняльну таблицю поправок до другого читання. 

У пояснювальній записці до законопроєкта, його автори, якими значаться понад тридцять народних депутатів — переважно від «Слуги народу», ув’язнених називають «одним з ресурсів, який може бути використаний для посилення обороноздатності держави».

«Серед цих людей є мотивовані та патріотично налаштовані громадяни, готові спокутувати власну провину перед суспільством на полі бою», — йдеться у документі.

Міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю «Українській службі BBC» припустив, що з місць позбавлення волі можна мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених.

«Питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна», — сказав міністр.

Хто не зможе служити

У висновку комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, який 7 травня рекомендував депутатам ухвалити законопроєкт у другому читанні, зазначено, що до першого варіанту документа народні обранці запропонували 463 правки, з яких 83 поправки було враховано повністю або частково. Тож підсумковий текст документа суттєво змінився. 

Після голосування в парламенті партія «Слуга народу», з посиланням на голову партії та співавторку законопроєкту народну депутатку Олену Шуляк повідомила, що в остаточній редакції передбачено, що розраховувати на умовно дострокове звільнення для мобілізації зможуть тільки в’язні, яким залишилось сидіти не більше трьох років.  

«В’язні, яким залишилося перебувати у в’язницях довше і тим паче довічно засудженим, відмовлятимуть одразу без права перегляду», — йдеться у повідомленні партії.

«Ґрати» не змогли відшукати цієї норми, ані в тексті законопроєкту до першого читання, ані у порівняльній таблиці поправок до розгляду у цілому. На прохання поділитись остаточним текстом змін до законодавства Олена Шуляк не відповіла.

Зміни до законодавства передбачають, що у Кримінальному кодексі з’явиться стаття 81-1, яка визначає, хто не зможе розраховувати на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби.

В ній зазначено, що це засуджені за вчинення наступних злочинів:

— проти основ національної безпеки статті 109 - 114-2 КК ;

— умисного вбивства двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством пункти 1,10 частини 2 статті 115 КК ;

— проти статевої свободи та статевої недоторканості особи статті 152 - 156-1 ;

— тероризм статті 258 - 258-6 КК ;

— порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння, які спричинили загибель кількох осіб частина 4 статті 286-1 ;

— посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця стаття 348 КК ;

— прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, що займає особливо відповідальне становище пункт 1 частини 3 статті 368 КК Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, Голова та член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голова та член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Голова та член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Голова та державний уповноважений Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, Голова та член Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Директор Бюро економічної безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Генеральний прокурор, його перші заступники та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, його заступники та судді Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України .

За умовно-дострокового звільнення для мобілізації ув’язнений звільняється тільки від відбування основного покарання, натомість накладені судом обмеження на заняття посад чи виплату компенсацій зберігаються. 

Мобілізуватись до війська з в’язниці можуть не тільки українські громадяни, але й іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України. 

Служити колишні в’язні зможуть лише з власної волі і лише за контрактом, який укладається до кінця особливого періоду, тобто до припинення воєнного стану. При чому служити вони будуть у спеціалізованих підрозділах військових частин.

У разі підписання президентом, закон набуде чинності в день його публікації.

Як мобілізуватись ув’язненому

Порядок умовно-дострокового звільнення для мобілізації депутати прописали у статті 154-1, якою доповнили Кримінально-виконавчий кодекс. 

В ній зазначено, що в’язню, який прагне мобілізуватись, потрібно подати відповідну заяву до установи виконання покарань та пробації. Установа має забезпечити проходження засудженим первинного медичного огляду у відомчих закладах охорони здоров’я.

Далі представники установи виконання покарань за участю представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а також представника військової частини, в якій планує служити ув’язнений, розглядають питання можливості представлення засудженого до умовно-дострокового звільнення (УДЗ). 

У разі позитивного рішення адміністрація установи виконання покарань за направленням ТЦК забезпечує проходження засудженим військово-лікарської комісії (ВЛК). Якщо комісія визнає в’язня придатним для мобілізації, вона надсилає копію відповідної довідки адміністрації установи для виконання покарань. 

Якщо установа вирішила, що засуджений може бути представлений до УДЗ, то протягом доби надсилає до суду відповідне подання, заяву засудженого про бажання мобілізуватись, письмову згоду командира військової частини, в якій він планує служити, копію військово-облікових документів та копію висновку ВЛК про придатність засудженого до військової служби. 

У разі позитивного рішення суду підрозділ Національної гвардії доставляє засудженого до ТЦК, звідки його доправляють до спеціалізованого підрозділу військової частини для проходження служби. Останнім днем відбування кримінального покарання мобілізованим в’язнем вважається саме день його передачі нацгвардійцям.

У військовій частині колишні ув’язнені беруться на окремий облік, а командир частини здійснює за ними адміністративний нагляд. Мобілізовані в’язні можуть служити рядовими, сержантами, старшинами та офіцерами, відповідно до їх військового звання. 

Звільнитись із військової служби мобілізовані вязні можуть за у трьох випадках: за станом здоров’я, у разі набрання чинності нового обвинувального вироку суду, після завершення воєнного стану та оголошення рішення про демобілізацію.

Ще одна нова стаття Кримінального кодексу 336-2 передбачає, що в разі, якщо звільнений по УДЗ ухиляється від проходження служби він може отримати від 5 до 10 років позбавлення волі. Звичайний громадянин може отримати три — п’ять років. 

Нові штрафи за порушення правил обліку та мобілізації

9 травня парламент у другому читанні підтримав урядовий законопроєкт 10379, щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вніс його до Верховної ради ще 25 грудня минулого року, а у першому читанні депутати ухвалили його 10 квітня. Остаточний текст документа так само поки що не опубліковано, на сайті Ради є тільки першопочатковий текст та порівняльна таблиця поправок до другого читання. 

Верховна Рада ухвалила закон про посилення мобілізації — основні положення остаточного тексту документа

Законопроєкт передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме до статей 210 та 210-1, які стосуються відповідно порушення правил військового обліку та порушення законодавства про оборону та мобілізацію.  

Йдеться, зокрема, про ситуації, коли військовозобов’язаний не перебуває на військовому обліку, відмовляється отримувати повістку про виклик до ТЦК для уточнення даних та не повідомляє про зміну місця проживання, роботи та інше. 

Зараз за такі правопорушення передбачений штраф у розмірі від 50 до 8500 гривень. Натомість у разі, якщо президент підпише зміни до законодавства і вони наберуть чинності, під час воєнного стану за такі порушення необхідно буде сплатити від 17 до 25,5 тисяч гривень, а для посадових і юридичних осіб — від 34 до 59,5 тисяч гривень.

Штрафи накладатимуть протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше від одного року з моменту його вчинення.

Передбачені також заочні штрафи — у разі якщо людина не з’явиться до ТЦК без поважних причин, його посадовці зможуть винести постанову про штраф без складання протоколу. Поліцейським дозволили затримувати тих, хто не з’явився за повісткою до трьох годин, а у разі необхідності з’ясувати особу та обставини — до трьох днів та доставляти порушника до ТЦК. 

Якщо поліцейські не мають змоги затримати порушника, ТЦК протягом 15 днів має надіслати йому вимогу про усунення порушення, після чого може попросити суд обмежити його у праві керування авто. 

Військовозобов’язаних, які оновили дані в електронному реєстрі військовозобов’язаних, представники ТКЦ штрафувати не будуть. Такий кабінет має запрацювати 18 травня цього року, в день, коли наберуть чинності зміни до законодавства про мобілізацію, які парламент ухвалив 11 квітня.

У разі підписання президентом закон набуде чинності на наступний день після публікації.