Верховна Рада ухвалила закон про посилення мобілізації — основні положення остаточного тексту документа

11 квітня Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». За понад два місяці, що минули з попереднього схвалення законопроєкту комітет Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки опрацював понад чотири тисячі поправок до тексту документа, що їх подали народні депутати. Тож підсумковий текст закону суттєво змінився. 

Про основні положення змін правил проведення мобілізації читайте у дописі «Ґрат».

Остаточна редакція

З 4294 поправок, що їх запропонували депутати, профільний комітет погодив 31-у. Депутати 283 голосами підтримали законопроєкт в редакції комітету. Про це повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Якщо закон підпише президент, переважна більшість його положень набуде чинності через місяць після його опублікування.

Поки що остаточна редакція закону не опублікована на сайті Верховної Ради, однак 10 квітня її оприлюднив народний депутат від фракції «Слуга народу» Данило Гетьманцев. 

Закон зобов’язує всіх чоловіків у віці від 18 до 60 років оновити облікові дані. Зробити це можна не тільки у територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а і у центрах надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста. Реєстрація у кабінеті — добровільна. Депутати зобов’язали уряд забезпечити створення такого кабінету протягом двох місяців з моменту публікації закону. 

Всі чоловіки, що проходять службу у Нацполіції, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, ДСНС, НАБУ, прокуратурі, податковій та митниці зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання законом чинності стати на військовий облік.

Закон передбачає, що чоловіки віком 18 — 60 років, які перебувають за кордоном, також мають оновити облікові дані. Якщо вони не зроблять цього самостійно, то це має зробити консульська установа, до якої вони звернуться, якщо їм потрібно буде оформити будь-які документи.

Всі військовозобов’язані тепер повинні мати при собі військово-обліковий документ. Вимагати пред’явити цей документ можуть не тільки представники ТЦК, а й поліцейські, а у прикордонних районах та на пунктах пропуску через державний кордон — ще й прикордонники. Під час перевірки документів працівники ТЦК, поліцейські та прикордонники повинні фотографувати та знімати на відео цей процес. Ця вимога набере чинності через три місяці з дня опублікування закону.

До кінця дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки зможуть оформити внутрішній та закордонний паспорти тільки за наявності військово-облікових документів. 

Військові Окремого батальйону Вовки Да Вінчі на Донеччині. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Закон передбачає, що поліцейські будуть затримувати та доставляти у ТЦК не тільки військовозобов’язаних, які не пройшли ВЛК, а й тих, хто не з’явився за повісткою. Якщо ж поліцейські повідомляють керівнику ТЦК, що вони не в змозі доставити порушника, той протягом п’яти днів надсилає громадянину  поштою рекомендованого листа з вимогою про виконання обов’язку.

Якщо громадянин, який отримав таку вимогу, не з’явився до ТЦК протягом десяти днів, керівник територіального центру комплектації звертається до суду з приводу тимчасового обмеження водійських прав військовозобовязаного, поки той не виконає обовʼязок або не завершиться мобілізація. Так само керівник ТЦК може звернутися до суду з такою ж вимогою стосовно громадян, які не отримали або відмовились отримати лист про виконання обовʼязку. 

В законі зазначено, що суд може відмовити у задоволенні вимоги ТЦК, якщо таке обмеження позбавляє особу основного джерела засобів для існування, або ж якщо вона використовує транспортний засіб у зв’язку з інвалідністю чи для перевезення осіб з інвалідністю I та II групи, або дитини з інвалідністю. 

Закон дозволяє мобілізовувати засуджених, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, окрім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. У законі зазначено, що засуджені проходитимуть військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. 

Ще одне нововведення — базова військова служба. Вона запроваджується з 1 вересня 2025 року для громадян у віці 18-25 років. У мирний час така служба триватиме п’ять місяців, а під час дії воєнного стану — три. 

Відповідно до закону, чоловіки віком до 60 років, що не пройшли базову загальновійськову підготовку або військову службу, не зможуть вступати на державну службу, а також служити в поліції та працювати в органах прокуратури. 

Закон не містить норму про можливість демобілізації чинних військовослужбовців через 36 місяців після початку служби. Народні депутати зняли її з розгляду на прохання головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який був присутній у сесійній залі під час голосування. 

Натомість у прикінцевих положеннях закону депутати зобов’язали Кабмін протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності внести до Верховної Ради законопроєкти щодо удосконалення механізмів ротації військовослужбовців в умовах дії воєнного стану, їх звільнення з військової служби та медико-соціальної реабілітації. 

Депутати також зобов’язали уряд протягом трьох місяців забезпечити перевірку обгрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності чоловікам 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року вперше встановлено інвалідність II та III груп. Рішення про таку необхідність такої перевірки Рада національної безпеки та оборони ухвалила ще 30 серпня минулого року. 

Інші законопроєкти щодо мобілізації

Проєкт закону про зміни правил мобілізації Кабінет міністрів направив до парламенту ще 26 грудня минулого року. Після бурхливого суспільного обговорення парламент повернув документ уряду для доопрацювання. 

Повістки через інтернет, затримання ухилянтів та арешт їхніх рахунків: що передбачає новий урядовий законопроєкт про мобілізацію

За місяць Кабмін направив депутатам оновлений текст законопроєкту, який народні обранці затвердили у першому читанні. Поки профільний комітет Верховної Ради розглядав поправки, запропоновані до другого читання, парламент ухвалив ряд положень, які від початку пропонував уряд окремими законами. 

21 березня цього року парламент ухвалив зміни до закону про забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист. Документ набирає чинності 4 травня. Він скасовує статус «обмежено придатний» та зобов’язує усіх чоловіків, які мають такий статус заново пройти військово-лікарську комісію протягом наступних девяти місяців, тобто до 4 лютого 2025 року. Міноборони розʼяснило, що скасування статусу «обмежено придатний» не означає автоматичного переходу до іншого статусу: придатний/непридатний.  У міністерстві також повідомили, що за результатами повторного проходження ВЛК військового аби визнають непридатним для служби і знімуть з обліку, або ж придатним. 

Для реалізації ще однієї норми початкового проєкту уряду —  про демобілізацію осіб, що проходять строкову службу — прийняття окремого закону не знадобилось. 8 березня президент демобілізував строковиків своїм указом.

Відповідно до указу всі особи, строк військової служби яких закінчився під час дії воєнного часу та був продовжений понад установлені строки, мають бути звільнені зі служби у квітні-травні 2024 року.

2 квітня Володимир Зеленський підписав зміни до закону «Про військовий обов’язок і військову службу», які парламент ухвалив ще 9 травня минулого року. Тож набула чинності ще одна норма початкового проєкту уряду —  зменшити вік мобілізованих з 27 до 25 років. 

10 квітня парламент схвалив у першому читанні законопроєкт №10379, який передбачає зміни до Кодексу про Адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, щодо посилення відповідальності за військові правопорушення. Відповідні пропозиції були в першій редакції законопроєкту про мобілізацію, яку Кабмін направив до Верховної Ради ще в грудні минулого року, однак були виключені з оновленої редакції. 

Військові Окремого батальйону Вовки Да Вінчі на Донеччині. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Законопроєкт передбачав кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до п’яти років за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації і відмову від проходження медичного огляду. Крім того, документ передбачав штрафи за порушення законодавства про оборону і мобілізацію. В мирний час — у розмірі 34 000 — 85 000 гривень, а в умовах особливого періоду —  153 000 — 204 000 гривень.

Втім комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував не запроваджувати кримінальну відповідальність за ухилення від призову і замість цього накладати штрафи у мирний час для громадян від 5100 гривень до 8500 гривень, для посадових і юридичних осіб 17 000 — 34 000 гривень, а у воєнний час для громадян 17 000 — 25 500 гривень, для посадових і юросіб — 34 000 — 59 500 гривень.

Також комітет рекомендував зменшити штрафи за порушення правил військового обліку і накладати їх у розмірі від 3400 до 5100 гривень, а повторно чи в особливий період — 17 000 — 25 500 гривень.  

Член комітету з питань правоохоронної діяльності прогнозує ухвалення законопроєкту у другому читанні вже найближчим часом.