«Важливий, але далеко не останній крок». Верховна Рада ухвалила в цілому закон про військового омбудсмана

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13266 про військового омбудсмана. За нього проголосували 283 депутати, 18 — утримались. Голосів «проти» не було. 

Цьому передували понад три місяці обговорень і доопрацювань після першого читання: депутати подали понад 900 правок, більшість із яких врешті відхилили. 

«Ґрати» стежили за тим, як відбувався розгляд, та з’ясували, що увійшло у фіналізований документ. 

Два дні розгляду у сесійній залі 

Розгляд законопроєкту у другому читанні розділили на два дні: 16 вересня депутати обговорювали і приймали правки, а наступного дня вже голосували за документ в цілому. До цього, як зауважила представниця парламентського комітету з питань безпеки, оборони та розвідки, депутатка фракції «Голос» Соломія Бобровська, його тричі знімали з порядку денного Верховної Ради.

Виступаючи перед розглядом правок у сесійній залі, Бобровська закликала колег підтримати законопроєкт про військового омбудсмана. За її словами, за три місяці обговорень вдалося вирішити одне із дискусійних питань — чим діяльність президентського уповноваженого з прав військовослужбовців буде відрізнятись від діяльності уповноваженого Верховної Ради з прав людини. 

«Все ж таки, відбулося розмежування повноважень однієї інституції і другої. Уповноважений з прав людини [Верховної Ради] займається порушеннями прав людини до моменту, коли людина стає військовослужбовцем, вступає на свою військову службу. Військовий омбудсман займається порушенням прав військовослужбовця під час проходження військової служби», — зазначила депутатка. 

Також виступили представники фракцій «Батьківщини» та «Європейської солідарності». Зокрема, депутат від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв розкритикував те, що військового омбудсмана призначатиме президент, який є верховним головнокомандувачем українських військ, а отже система начебто має «контролювати сама себе». 17 вересня за законопроєкт в цілому він не голосував (за інформацією на сайті Верховної Ради, був відсутній).

Його колега по фракції Ірина Фріз пропонувала також запровадити конкурс на посаду військового омбудсмана, а Ірина Геращенко — зробити обов’язковим досвід правозахисної діяльності для людини на цій посаді. Ці правки, однак, в результаті відхилили. Обидві депутатки, як наслідок, від голосування утримались. 

« “ЄС” вважає помилковим замість створення незалежної інституції формування чергової  підпорядкованої  Банковій структури. Готуємо правки до вже прийнятого закону, аби після завершення воєнного стану військовий омбудсман призначався парламентом, на конкурсній основі. Так, як цей інститут працює в усіх країнах світу», — написала Геращенко у фейсбуці після ухвалення законопроєкту. 

Що змінилося до другого читання

Загалом до другого читання депутати подали на розгляд понад дев’ять сотень правок, більшість із яких не було враховано. Водночас, відповідно до порівняльної таблиці перед другим читанням, серед врахованих були такі, що містили уточнення термінів та формулювань у законі, стосувалися фінансування інституції з бюджету на рівні окремої бюджетної програми (у першому читанні було — «окремим рядком»), а також — порядку розгляду скарг військовослужбовців. 

«Наша війна — за людей». Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт про військового омбудсмана

Таким чином, встановлюється, що термін розгляду скарги, якщо вона стосується питань у компетенції військового омбудсмана, не передбачає тлумачення ним українського законодавства та подається вперше, не може перевищувати десяти робочих днів з дня її одержання, а коли у скарзі йдеться про для життя і здоров’я особи, період реагування не може перевищувати трьох днів.  

У випадку, якщо військовий омбудсман направляє запит до органу державної влади чи місцевого самоврядування, командира органу військового управління, підприємства чи установи, то вони повинні розглянути такий запит і надати відповідь на нього протягом десяти робочих днів з дня його одержання, а коли зміст запиту стосується потенційної шкоди для життя і здоров’я особи — трьох днів. 

Якщо за результатами розгляду скарги офіс військового омбудсмана виявить ознаки злочину, він невідкладно має повідомити про це відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів пов’язаних із корупцією правопорушень — також Національне агентство з питань запобігання корупції.

Також депутати внесли до законопроєкту зміну, якою передбачили, що військовий омбудсман буде щорічно звітувати не тільки перед президентом України, а й перед Верховною Радою. 

Інструмент захисту прав військових

Уповноважена з прав військовослужбовців та їхніх родин Ольга Решетилова привітала ухвалення профільного законопроєкту та подякувала всім причетним до його розробки.

«Ухвалення закону — важливий, але далеко не останній крок у тому, щоб українські військові мали інструмент захисту своїх прав: відчували турботу і справедливість. Попереду дуже багато відповідальної роботи, безліч змін і водночас безліч викликів із захисту честі та гідності тих, хто нас захищає», — зазначила вона. 

Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова на виступі «Захист прав військових» в рамках фестивалю Docudays UA. Фото: Стас Карташов, Docudays UA

Інститут уповноваженої особи, яка забезпечувала б цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців та їхніх родин, запроваджується в Україні вперше, хоча дискусії на цю тему тривали багато років. 

Передбачається, що нова інституція доповнить уже наявні та забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації, а також співробітників органів правопорядку, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях.

Акція на майдані Незалежності в День захисників і захисниць, 1 жовтня 2024. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Наприкінці минулого грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення на цю посаду правозахисниці Ольги Кобилинської (Решетилової). Проте до напрацювання профільного закону, який би регулював діяльність військового омбудсмана та його апарату, команда працювала в статусі радників президента, реагуючи на численні звернення з різних питань, але не маючи чітко прописаних повноважень та структури.  

«Командири розуміють, що ми все одно прийдемо». Монолог уповноваженої із захисту прав військовослужбовців Ольги Решетилової про перші п’ять місяців роботи

8 травня президент вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №13266. 3 червня його ухвалили у першому читанні. Зараз після голосування в цілому його має підписати президент, і після публікації закон вважатиметься чинним. 

За цим документом, військовий омбудсман прийматиме і розглядатиме скарги на порушення прав військовослужбовців, за результатами чого призначатиме перевірки та напрацьовуватиме рішення. Ця людина матиме право невідкладного прийому посадовцями та військовим командуванням, а також зможе безперешкодно відвідувати і перебувати без спеціального дозволу на території об’єктів органів військового управління, військових частин, вищих військових навчальних закладів, гауптвахт, дисциплінарних батальйонів та інших установ та організацій, зокрема — у районах, де тривають бойові дії.