Удар по незалежній правовій допомозі в Криму: за місяць російський Мін’юст вніс 18 юристів до списку «учасників руху-іноагента» «Кримська солідарність»

Під дискримінаційний статус «учасника» громадського руху «Кримська солідарність», визнаного в червні «іноземним агентом», потрапили юристи, які становили основу незалежної правової допомоги в окупованому Криму. Російська влада роками переслідувала їх за професійну діяльність, а тепер остаточно намагається демонтувати незалежну адвокатуру на півострові.

«Ґрати» розповідають про реєстр і юристів, які до нього потрапили.

Безпрецедентний масштаб

Міністерство юстиції Росії внесло до переліку «учасників» визнаного у РФ «іноагентом» громадського руху «Кримська солідарність» Общественное движение, созданное в Крыму в 2016 году родственниками арестованных, адвокатами и активистами. Движение оказывало юридическую помощь преследуемым в политически мотивированных делах и их семьям, а также освещало судебные процессы и нарушения прав человека на полуострове 18 юристів і трьох громадських захисників Громадський захисник — представник у суді інтересів особи, притягнутої до відповідальності за адміністративною або кримінальною статтею, який не має статусу адвоката. Процесуальні права таких захисників відрізняються від прав адвокатів: для участі у справі потрібне рішення суду, а передбачені для адвокатів механізми професійного захисту, включаючи адвокатський запит та гарантії адвокатської таємниці, на них не поширюються в повному обсязі . Частина з них становила основу кримськотатарського правозахисного руху. Однак до списку також потрапили й представники російської незалежної адвокатури, які епізодично займалися захистом кримських татар у політично вмотивованих справах.

Адвокатка Ліля Гемеджі під час зустрічі «Кримської солідарності», грудень 2018 року. Фото: Олександра Єфіменко

26 червня Мін’юст вніс «Крымскую солидарность» до реєстру «іноземних агентів», одночасно надавши статус «учасника руху-іноагента» 11 особам, які публічно виступали від імені громадської ініціативи. Це правозахисники Сервер Мустафаєв, Ділявер Меметов, Муміне Салієва, журналісти Лутфіє Зудієва, Зедін Аджикелямов, Руслан Параламов. А також троє юристів — Еміль Курбедінов, Едем Семедляєв, Ліля Гемеджі, і два громадські захисники — Сервер Чолакчик і Мустафа Сейдалієв.

В обґрунтуванні міністерства йшлося, що громадський рух нібито «поширював недостовірну інформацію про рішення, ухвалювані органами державної влади Російської Федерації, та про політику, яку вони проводять; брав участь у поширенні повідомлень і матеріалів іноземного агента серед необмеженого кола осіб; взаємодіяв з учасниками міжнародних терористичних організацій, а також з органами державної влади України».

У «Кримській солідарності» назвали рішення Мін’юсту політичним переслідуванням, і через місяць, 21 липня, рух оголосив про припинення своєї діяльності, закрив свій сайт і сторінки в соцмережах із десятирічним архівом задокументованих переслідувань кримських татар та інших жителів півострова російською владою.

Однак уже після цього Мін’юст розширив перелік «учасників руху-іноагента» до 137 осіб, включивши до нього, зокрема, ще 15 юристів і одного громадського захисника. Підстави для цього невідомі.

Кримський правозахисник, ім’я якого редакція не називає з міркувань безпеки, вважає рішення російського Мін’юсту безпрецедентним за масштабом навіть для російської практики застосування законодавства про «іноагентів».

«До цього моменту Мін’юст обмежувався точковими визнаннями — в інших громадських рухах до реєстру вносили окремих учасників або кількох ключових лідерів за раз. Максимальна зафіксована кількість учасників — до 20 осіб. У випадку з “Кримською солідарністю” ця цифра зросла до 137», — зазначив правозахисник. 

За його словами, особливе значення має включення до переліку юристів.

«Фактично ці люди опинилися там просто тому, що виконували свою професійну діяльність і працювали за угодами зі своїми довірителями. Під удар поставлено весь кістяк незалежної правової допомоги в Криму», — вважає він.

Статус учасника руху, визнаного «іноземним агентом», накладає обов’язок маркувати спеціальною позначкою всі публічні матеріали й повідомлення, зокрема — на особистих сторінках у соціальних мережах. Відсутність такої позначки карається адміністративним штрафом від 30 до 50 тисяч рублів (від 17 до 28 тисяч гривень) або — при повторному порушенні протягом року — може спричинити кримінальну відповідальність: від штрафу в розмірі до 300 тисяч рублів (172 тисячі гривень) до позбавлення волі на два роки. 

Хто з юристів опинився у списку 

У списку — адвокати, які протягом десяти років були захисниками у політично вмотивованих справах проти жителів півострова; надавали правову допомогу їхнім родинам; документували незаконні методи переслідування російських силовиків; робили заяви про порушення прав людини в Криму.

Це Еміль Курбедінов, Едем Семедляєв, Сіяр Паніч, Сафіє Шабанова, Рефат Юнус, Еміне Авамілєва, Марлен Халіков, Ельвіна Семедляєва, Айдер Азаматов, Джеміль Темішев, Іслям Велиляєв, Микола Полозов і Марія Ейсмонт. А також юристи Ліля Гемеджі, Назім Шейхмамбетов, Рустем Кямілєв, Олексій Ладін і Марк Фейгін — раніше позбавлені адвокатського статусу, що вони пов’язували зі своєю участю в політично вмотивованих судових процесах. Крім того, до списку увійшли громадські захисники Сеїт-Осман Каралієв, Мустафа Сейдалієв і Сервер Чолакчик.

Координатор проєкту для дітей політв’язнів «Кримське дитинство» Сервер Чолакчик. Фото: «Кримська солідарність»

Еміль Курбедінов захищав журналіста «Крим.Реалії» Миколу Семену, засудженого в Криму за свою професійну діяльність, і був адвокатом волонтерки й активістки з Херсона Ірини Горобцової, викраденої російськими військовими з дому й утримуваної після того понад два роки без зв’язку із зовнішнім світом. Разом із Марком Фейгіним Курбединов представляв захист у справі заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, обвинуваченого російською владою в публічних закликах до сепаратизму за інтерв’ю, у якому він виступав за посилення санкцій проти РФ. Еміль Курбедінов і адвокат Едем Семедляєв брали участь у захисті українських моряків, захоплених російськими прикордонниками в Керченській протоці у 2018 році. Обидва захисники також представляли в судах кримських мусульман, переслідуваних за зв’язки з ісламською політичною партією «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною, але до 2014 року вона публічно діяла в Україні. Микола Полозов захищав у суді заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза у справі про події проукраїнських протестів під парламентом Криму 26 лютого 2014 року. Полозов також представляв інтереси родини Ервіна Ібрагімова, члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар, викраденого невідомими в Криму у 2016 році. Адвокат захищав кримських татар — фігурантів справи Веджіє Кашка, ветеранки кримськотатарського національного руху, яка загинула під час затримання кримськими силовиками. Полозов був одним з адвокатів у справі першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла і братів Асанових.

Вырвали сердце и оставили в Крыму — подкаст «Захисниця. Imayeci»

Систематичне переслідування незалежних адвокатів

З 2014 року, після окупації півострова, адвокати і правозахисники в Криму опинилися під тиском російської влади. Їхній діяльності перешкоджали різними способами: виносили застереження, накладали штрафи, призначали адміністративні арешти і навіть позбавляли адвокатського статусу. Офіси адвокатів зазнавали обшуків і позапланових візитів співробітників прокуратури та Центру з протидії екстремізму. 

Адвокат Еміль Курбедінов після перевірки в офісах кримських адвокатів, грудень 2025 року. Фото: Ґрати

Еміль Курбедінов двічі зазнавав адміністративного арешту — у січні 2017 року і грудні 2018-го. Підставою стали публікації в соцмережах, зроблені до поширення російського законодавства на півострові. У травні 2024 року Курбедінова оштрафували на 30 тисяч рублів (майже 15 тисяч гривень) після публікації в телеграмі тексту про виклик до військкоматів кримських студентів, які мали відстрочку від призову. Суд кваліфікував публікацію як поширення «завідомо недостовірної суспільно значущої інформації». 

У листопаді 2024 року 10 діб адміністративного арешту отримав колишній адвокат Рустем Кямілєв. Його також оштрафували на 50 тисяч рублів (26,5 тисяч гривень). Арешт був пов’язаний із публікаціями в соцмережах, а штраф — з обвинуваченням у «дискредитації» російської армії.

Прокурори вручили застереження кримським адвокатам Рустему Кямілєву (ліворуч) і Лілі Гемеджі (праворуч) під час зустрічі «Кримської солідарності». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Окремі випадки переслідування були безпосередньо пов’язані з наданням юридичної допомоги. У жовтні 2021 року Едема Семедляєва затримали біля відділу поліції, куди він приїхав надавати допомогу затриманим кримським татарам. Після того як він відмовився припинити аудіофіксацію того, що відбувалося, і роздягатися для огляду, його притягнули до адміністративної відповідальності — суд призначив Семедляєву штраф і 12 діб арешту. У травні 2022 року Семедляєва оштрафували на 75 тисяч рублів (понад 40 тисяч гривень) через публікацію іншого користувача у фейсбуці. Йшлося про допис, розміщений на сторінці представника громадського руху «Вільний Ідель-Урал» у Польщі Нафіса Кашапова 16 квітня 2022 року. У ньому Кашапов писав про війну, розв’язану Російською Федерацією проти України, і позначив Едема Семедляєва. Згодом Семедляєва звинуватили в поширенні контенту, що дискредитує російську армію.

Едем Семедляєв (ліворуч) на засіданні «Кримської солідарності». Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

У травні 2022 року у зв’язку з наданням юридичної допомоги самому Семедляєву адміністративні арешти отримали його колеги Назім Шейхмамбетов, Айдер Азаматов і Еміне Авамілєва. Шейхмамбетову й Азаматову присудили по вісім діб, Авамілєвій — п’ять. Усім трьом адвокатам закидали те, що 26 жовтня 2021 року, після надання адвокатської допомоги біля відділу поліції в Сімферополі, вони давали коментарі журналістам і при цьому не дотримувалися вимог соціальної дистанції — у той час ще діяли карантинні обмеження. За версією правоохоронних органів, тим самим вони створювали загрозу життю і здоров’ю громадян. Їхні дії були кваліфіковані як участь у масовому одночасному перебуванні і (або) пересуванні громадян у громадських місцях, що спричинило порушення санітарних норм за статтею 20.2.2 КпАП РФ .

У грудні 2025 року силовики провели обшуки у двох офісах, де працювали адвокати і юристи, які захищали кримських татар та інших фігурантів політично вмотивованих справ. Під час рейдів були вилучені адвокатські угоди, ордери та печатка Еміля Курбедінова. Формально дії були оформлені як оперативно-розшукове «обстеження приміщень».

Деякі з включених до переліку російських адвокатів зазнавали і кримінального переслідування в Росії. Марка Фейгіна заочно засудили до 11 років позбавлення волі у справі про поширення «фейків» про російську армію. Миколу Полозова в аналогічній справі заочно засудили до восьми з половиною років позбавлення волі. Обох також визнали російською владою «іноагентами»: Фейгіна — у 2022 році, Полозова — у 2024 році.

Реакція правозахисників

Міжнародні організації, що захищають права юристів, назвали включення адвокатів і правозахисників до реєстру «іноземних агентів» новою ескалацією тиску російської влади на кримських юристів. У заяві, опублікованій 7 серпня на сайті незалежного фонду «Lawyers for Lawyers» (укр. «Юристи для юристів») закликали російську владу скасувати статус «іноземного агента», наданий руху «Кримська солідарність» і пов’язаним із ним адвокатам, припинити переслідування захисників за їхню професійну діяльність і відновити адвокатські статуси. Крім того, організації зажадали гарантувати юристам у Криму можливість працювати «без страху перед репресіями, переслідуванням або неправомірним втручанням».

Затримання кримських татар біля будівлі ФСБ, 4 вересня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Міжнародні правозахисні й професійні організації неодноразово засуджували переслідування кримських адвокатів у зв’язку з їхньою професійною діяльністю і вимагали відновити їхні статуси. 

У липні минулого року Lawyers for Lawyers, Lawyers’ Rights Watch Canada, Міжнародний інститут прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI), Front Line Defenders і Рада адвокатських і юридичних товариств Європи (CCBE) представили на 59-й сесії Ради ООН з прав людини спільну усну заяву про переслідування адвокатів в окупованому Криму. 

«Дисциплінарні органи систематично використовуються як інструмент тиску на адвокатів і втручання в їхню професійну діяльність, часто безпосередньо на запит Міністерства юстиції Росії. Ці політично вмотивовані розгляди не відповідають вимогам належної правової процедури і грубо порушують міжнародні стандарти незалежності адвокатури», — йдеться у заяві.

У своїй публічній заяві про припинення діяльності «Кримська солідарність» підкреслила, що надання статусу «іноземного агента» не змінює цінностей, принципів і цілей руху.

«Історія показує, що громадська солідарність не визначається державними реєстрами. Вона визначається готовністю людей підтримувати одне одного, зберігати гідність і залишатися вірними своїм принципам навіть у найскладніші часи», — йшлося в заяві.

Кримські правозахисники підкреслювали, що рух створювався не як політична організація, а як «ініціатива взаємної підтримки простих людей — кримських татар і представників інших народів — які зіткнулися з репресіями, щоб ніхто не залишився сам на сам зі своєю бідою».