Свідок у справі Ленура Іслямова в Криму стверджував, що бачив зброю у бійців загону Номана Челебіджихана. «Ґрати» з’ясували, що в цей час він перебував у СІЗО

Свідок у справі бізнесмена Ленура Іслямова, обвинуваченого у створенні незаконного збройного формування, сепаратизмі та диверсії, на засіданні Верховного суду Криму заявив про зміну його показань слідством. Про це «Ґратам» розповів його захисник Олексій Ладін після засідання, яке пройшло в закритому режимі. Однак «Ґрати» виявили, що його показання в цілому не можуть відповідати дійсності і, судячи з усього, повністю сфальсифіковані.

Ленур Іслямов. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На засіданні 26 листопада суд допитав як свідка обвинувачення Рустема Ільясова, мешканця села Долине, який зараз відбуває покарання за три крадіжки. Він перебуває в колонії в Краснодарському краї і виступав по відеозв’язку з Темрюкського районного суду.

У суді Ільясов розповів, що наприкінці 2016 року виїжджав з Криму до Херсонської області і неподалік від селища Чонгар побачив кілька наметів і два вагончики з людьми навколо них — ставку добровольчого кримськотатарського загону імені Номана Челебеджихана. Серед людей був його знайомий, вони поспілкувалися, після чого Ільясов поїхав.

Його свідчення в суді значно відрізнялися від тих, які під час слідства записав слідчий ФСБ, колишній співробітник СБУ, підозрюваний і оголошений в розшук в Україні за дезертирство частина 1 статті 408 КК України і державну зраду стаття 111 КК Михайло Голишев. Згідно зі свідченнями (є в розпорядженні редакції), які він дав у 2017 році, Ільясов розповідав, що в січні-лютому 2016 року виїхав з Криму і в Києві зустрівся «зі своїм давнім товаришем Мустафою Джемілєвим» і попросив його про роботу. Джемілєв нібито запропонував йому, якщо він бажає, попросити Ленура Іслямова включити його до загону імені Номана Челебеджихана, який створив бізнесмен.

Після цього Ільясов поїхав назад до Криму. З Новоолексіївки він нібито пішки пішов до прикордонного пункту «Чонгар» (між пунктами близько 29 км — Ґ ) і, не доходячи до адміністративного кордону, побачив штаб добровольчого загону, де пробув близько двох годин. У людей, які там перебували, він нібито бачив зброю — пістолети в кобурах і автомати «Калашникова». Самого Іслямова він не бачив, хоча знайомий з ним. Через кілька годин він поїхав до Криму.

На суді свідок дав інші показання. Він сказав, що не говорив слідчому ні про зустріч з Джемілєвим, якого він не знає особисто, ні про Іслямова, до якого ставиться позитивно. Захист Іслямова клопотав показати підпис під протоколом допиту свідка, щоб він сказав, його він чи ні, але суд у цьому відмовив.

Крім свідчень у суді Ільясов розповів, що його самого катували, коли затримали за кримінальною справою про крадіжку.

«Ґрати» перевірили свідчення Ільясова і виявили вирок Алуштинського міськсуду від 26 квітня 2016 року. Згідно з рішенням суду, Ільясов був засуджений на 4 роки за серію крадіжок частина 1 статті 158 КК РФ , в основному — камер спостереження на вулицях, а також двох унітазів і підлогової плитки. Його заарештували 7 грудня 2015 року. Тому він ніяк не міг бути в 2016 році на материковій частині України. Причому перший епізод крадіжки стався 24 листопада 2015 року, решту він скоїв аж до затримання, перебуваючи в Криму.

На думку адвоката Іслямова Миколи Полозова, це доводить повну фальсифікацію показань Ільясова. Захист має намір клопотати про виключення їх з матеріалів справи.

Приговор Алуштинского горсуда по делу Рустема Ильясова 26 апреля 2016 года. Скриншот с сайта «Судебные и нормативные акты РФ»

Верховний суд Криму 25 травня 2020 року розпочав заочне слухання справи проти бізнесмена, гендиректора кримськотатарського телеканалу ATR і віцепрезидента Всесвітнього конгресу кримських татар Ленура Іслямова.

За версією слідства, Іслямов створив у селищі Чонгар Херсонської області і очолив збройний загін «Кримськотатарський добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана». Обвинувачення вважає, що в ньому було не менше 150 осіб. Прокурор перерахував тих, кого слідство змогло встановити: вже засуджені Ділявер Гафаров, Февзі Саганджі, затриманий ФСБ у лютому 55-річний Наріман Межмедінов, і Осман Курталієв, в будинку якого російські силовики провели обшук у середині березня. Крім того, у списку значаться журналістка ATR Гульсум Халілова — Верховний суд Криму заочно заарештував її на початку серпня минулого року, і Елеонора Бекірова — дочка Едема Бекірова, затриманого ФСБ за звинуваченням у перевезенні та зберіганні вибухівки і звільненого в результаті «великого обміну» ув’язненими у вересні минулого року. Зараз Бекірова працює в апараті уповноваженої Верховної Ради з прав людини.

За версією обвинувачення, загін був створений для блокади Криму з боку материкової частини України та збройної боротьби за «відторгнення Республіки Крим зі складу РФ». Він не входить до структури Міноборони та МВС України, тобто не є законним, вважає обвинувачення.

Іслямова також звинувачують у тому, що в листопаді 2015 року він разом з бійцями загону підірвав лінії електропередач біля селища Чаплинка Херсонської області. Слідство кваліфікувало це як диверсію — електроенергія перестала надходити на півострів.

Епізоди з публічними закликами до сепаратизму стосуються виступів Іслямова в «Українському кризовому центрі» в 2015 році, під час ефірів на телеканалі ATR, агентстві «Кримські новини» — QHA і телеканалі «112».

Іслямов повністю заперечує свою провину, але перебуває в Києві і сам у судовому процесі участі не бере. У суді його захист представив інформацію, що в Україні функціонує цивільне формування «Аскер», створене з загону імені Номана Челебіджихана, і його діяльність відповідає законодавству України. Захист також вважає недоведеним епізод з участю Іслямова у підриві опор лінії електропередач, а звинувачення у закликах до сепаратизму — такими, що не відповідають міжнародному праву, яке підтверджує український статус Криму.