Суд у Москві залишив чинним статус «іноагентки» кримської журналістки і правозахисниці Лутфіє Зудієвої

Замоскворецький районний суд Москви відмовив журналістці «Ґрат» та відомій правозахисниці з Криму Лутфіє Зудієвій у виключенні її з реєстру «іноземних агентів» та визнання цього статусу незаконним. Рішення винесла суддя Ірина Козлова ще 11 серпня, однак сторони із ним ознайомили тільки цими днями. Журналістка подала апеляційну скаргу та очікує на її розгляд. 

«Ґрати» вважають присвоєння статусу «іноагентки» Лутфіє Зудієвій засобом тиску на незалежну журналістку, що закладає підґрунтя для її подальшого переслідування російською владою.  Це також є спробою опосередковано впливати на діяльність міжнародних журналістських та правозахисних організацій, аби ті не контактували з людьми під російською окупацією.

Розповідаємо детальніше про рішення та позицію російської влади, на якій воно базується. 

За статті та інтервʼю

Російське міністерство юстиції визнало Лутфіє Зудієву «іноземною агенткою» 16 травня 2025 року, назвавши її журналістську та правозахисну діяльність «політичною». Відповідно до формулювання, яким Замоскворецький суд оперував у своєму рішенні (документ є у розпорядженні «Ґрат»), Зудієва «поширює повідомлення та матеріали, призначені для необмеженого кола осіб, і бере участь у їхньому створенні, а також веде політичну діяльність у формі поширення думок про рішення, що приймаються органами публічної влади, та політику, яку вони проводять». 

Фактично йдеться про її пости у соцмережах, а також журналістські статті для видання «Ґрати», яке у рішенні фігурує як «незалежний український медіа-інтернет-ресурс, що висвітлює найважливіші суспільно-політичні події та тенденції». Серед іншого, у рішенні суду фігурують сім матеріалів Лутфіє Зудієвої: про справи щодо кримських мусульман, яких судили за ймовірну причетність до ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір (визнана терористичною в Росії, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн), тортури та незаконне етапування засуджених за межі півострова, зустріч звільнених після відбуття покарання політв’язнів, обшуки у помешканнях кримчан й викрадення їх з дому, примусове психіатричне лікування окремих осіб за вироком суду замість ув’язнення. Згадується також замітка про смерть кримчанина Броніслава Даниловича, поки його дочка — правозахисниця і громадянська журналістка Ірина Данилович — відбуває ув’язнення у Ставропольському краї Росії. 

Окремо вказується на інтерв’ю, які правозахисниця давала іноземним медіа та міжнародним журналістським організаціям, зокрема, «Репортерам без кордонів» (RSF) та «Комітету захисту журналістів» (CPJ), про ситуацію із переслідуваннями та політично мотивованими кримінальними справами в Криму. 

Лутфіє Зудієва. Фото з її особистого архіву

Міністерство юстиції спиралось на «інформацію», що надійшла від Роскомнагляду та кримських управлінь МВС РФ і ФСБ за 2024-й і 2025 роки. У довідці міністерства на більш ніж сто сторінок, яку воно надало Замоскворецькому суду, наводяться скриншоти статей і постів у соцмережах й окремі цитати з них, а також статистика соцмереж видання з відкритих джерел. При цьому у висновках міністерства немає інформації про отримання Лутфіє Зудієвою фінансування із будь-якого з цих ресурсів. Натомість під «отриманням іноземного фінансування» російський мін’юст розуміє кошти на побутові потреби, які Зудієвій переказував її чоловік. Той у свою чергу, як зазначала журналістка у поясненнях для суду, заробив ці гроші як підприємець, продаючи аграрну продукцію на території Криму. 

«Ці перекази призначені виключно для покриття поточних сімейних витрат, включаючи оплату комунальних послуг за наше господарство  та господарство батьків чоловіка», — пояснювала суду заявниця.  

Також Лутфіє Зудієву у рішенні суду називають «членкинею ірландської організації Front Line Defenders» (яка насправді є міжнародним фондом допомоги правозахисникам) через публікацію на сайті фонду інформації про переслідування правозахисниці окупаційною російською владою. 

Front Line Defenders дійсно публікує заяви на підтримку людей по всьому світу, чия діяльність, за методологією фонду, є правозахисною і які через цю свою діяльність зазнають тиску з боку влади або третіх осіб. При цьому ці люди не стають «членами» Front Line Defenders і не перебувають у будь-який спосіб під його впливом. Під правозахисною діяльністю фонд розуміє «індивідуальну або колективну мирну діяльність на користь інших для підтримки та захисту міжнародно визнаних прав людини» і зараховує до когорти правозахисників також журналістів, юристів та громадських діячів, які працюють з темами прав людини. Відповідно до критеріїв Front Line Defenders, Лутфіє Зудієва веде мирну і законну правозахисну діяльність у Криму. 

Згадуючи мирну і законну діяльність міжнародних організацій як начебто причину для переслідувань людей у Криму, російська влада опосередковано намагається тиснути і на них, аби ті припинили повідомляти про порушення прав людини та політично мотивовані переслідування на півострові. 

Журналістка оскаржує рішення в апеляції 

Наразі Лутфіє Зудієва оскаржує рішення Замоскворецького суду в апеляційній інстанції. Розгляд ще не розпочався. У заяві журналістка заперечує проти твердження, буцімто вона діяла в інтересах будь-якої держави, та проти визнання своєї журналістської діяльності «політичною», зазначаючи, що йдеться про фундаментальне право на свободу думки і слова, яке гарантується як Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 19), так і зокрема — конституцією Росії (стаття 29). 

Водночас російська влада вже намагається використовувати статус «іноагентки» для збільшення тиску на Лутфіє Зудієву та ускладнення її роботи. 

27 серпня цього року управління міністерства юстиції Росії у Криму склало протокол про адміністративне правопорушення щодо журналістки, начебто вона не звернулась до російської влади сама, аби та включила її до реєстру «іноземних агентів». Адмінпротокол мають розглянути в суді 15 вересня. За цією статтею передбачена санкція у вигляді штрафу від 30 до 50 тисяч рублів близько 15-26 тисяч гривень . 

Голос переслідуваних у Криму

Лутфіє Зудієва живе в Криму і висвітлює репресії та порушення прав людини на півострові, зокрема про політично вмотивовані справи у Криму щодо кримських татар та українців, умови утримання політв’язнів, незаконне етапування засуджених за межі півострова, тортури у російських колоніях. За подкаст про політув’язнену правозахисницю Ірину Данилович Зудієва отримала українську журналістську премію «Честь професії». 

Гостра потреба у справедливості — подкаст «Захисниця. Imayeci»

Сама також неодноразово зазнавала переслідувань.

Влітку 2023 року Лутфіє Зудієву затримали, коли вона прийшла до Верховного суду Криму, щоб висвітлювати судовий процес заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла і братів Азіза та Асана Ахтемових, обвинувачених у диверсії. Тоді Київський районний суд Сімферополя оштрафував її за звинуваченням у нібито участі в неузгодженому масовому заході, хоча вона виконувала свою журналістську роботу.

Наприкінці лютого 2024 року Зудієву затримали поліцейські після обшуку у неї вдома в Джанкої. На журналістку склали два адміністративні протоколи за пости на її особистій сторінці у фейсбуці. У них вона згадувала Радіо Свобода і не вказала, що редакцію визнано в Росії «іноземним агентом». У квітні Київський районний суду Сімферополя оштрафував журналістку на  2500 рублів близько 1060 гривень за «зловживання свободою масової інформації». Журналістка оскаржила це рішення і виграла суд у касації.

Російські поліцейські біля Київського райсуду Сімферополя (ілюстративне фото). Авторство: Кримська солідарність

Пізніше Мировий суд в Сімферополі оштрафував Зудієву на  2000 рублів близько 800 гривень за пост на особистій сторінці у фейсбуці про судове засідання у справі «Білогірської групи» Хізб ут-Тахрір без згадки, що в Росії ця ісламська партія заборонена.

У травні 2024 року силовики вручили їй застереження від вчинення протиправних дій найближчим часом.

Українські та міжнародні правозахисні організації виступали на захист Лутфіє Зудієвої та вимагали припинити її переслідування. Спецдоповідачі ООН рекомендували російському уряду вжити заходів, щоб зупинити порушення щодо кримських правозахисників і адвокатів, зокрема Зудієвої. Росія на їхні заяви не відреагувала.

Статус «іноземного агента» з 2019 року в РФ дозволили присвоювати фізичним особам, які співпрацюють зі ЗМІ, які також визнані «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону, а з 2022 року — перебувають під «іноземним впливом». На «іноагента» накладається заборона обіймати посади в органах влади, балотуватися на виборах, здійснювати просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати в державних освітніх організаціях. Також «іноагентів» позбавляють можливості отримувати фінансову державну підтримку, до них заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування.