Управління міністерства юстиції Росії у Криму склало протокол про адміністративне правопорушення щодо Лутфіє Зудієвої, журналістки «Ґрат» та відомої кримськотатарської правозахисниці. Протокол підписала заступниця начальника кримського управління мін’юсту Ірина Демецька.
Редакція «Ґрат» занепокоєна цими діями російських посадовців та вважає їх навмисним переслідуванням незалежної журналістки, яка об’єктивно висвітлює репресивні практики російської влади в Криму.
Лутфіє Зудієву звинувачують у тому, що буцімто вона займалась діяльністю «іноземного агента», не будучи включеною до реєстру «іноземних агентів» . Під такою російський мін’юст має на увазі, передовсім, її журналістську і правозахисну діяльність, яку у протоколі називають «політичною», бо вона формує суспільну думку в Криму.
Там, зокрема, згадуються матеріали Зудієвої за 2024-2025 роки для видання «Ґрати» про політично вмотивовані справи у Криму щодо кримських татар та українців, а також умови утримання політв’язнів, незаконне етапування засуджених за межі півострова, тортури у російських колоніях. Крім того, у протоколі згадана колонка Лутфіє Зудієвої для Newsweek про переслідування кримських татар і обшуки у їхніх домівках, а також інтерв’ю, які правозахисниця дала СNN, RSF, НСЖУ, Крим.Реалії та українській спільноті «Жінки в медіа».
Міністерство юстиції Росії внесло Лутфіє Зудієву до реєстру «іноземних агентів» 16 травня 2025 року, спираючись на «інформацію» від Роскомнагляду та кримських управлінь МВС РФ і ФСБ за 2024-й і 2025 р. Зараз медійниця оскаржує цей статус у суді.
Журналістку і правозахисницю Лутфіє Зудієву Мін’юст РФ вніс до реєстру «іноагентів»
У протоколі мін’юст зазначає, що особа, яка має намір вести діяльність «іноземного агента», зобов’язана сама звернутись до російської влади, аби та включила її у відповідний реєстр.
Журналістка не згодна із викладеним у протоколі і надала пояснення. Вона наголосила, що мін’юст ніяк не довів припущення про отримання нею іноземного фінансування або перебування її під іноземним впливом, вона оскаржує свій статус «іноагента» і заперечує, що «мала намір» ним ставати. Водночас Лутфіє Зудієва вказала на зловживання російським законодавством, щоб змусити замовкнути журналістів, правозахисників та інших людей у Криму, які говорять про порушення прав людини.
«Преса — це спосіб суспільства говорити вголос. Вона допомагає авторам порушувати питання, що їх хвилюють, обговорювати гострі теми і нагадувати: ми маємо право знати і право говорити», — вважає вона.
За словами журналістки, адмінпротокол передадуть до суду найближчим часом.
«У випадку, якщо мене визнають винною, то за цією статтею передбачена штрафна санкція від 30 до 50 тисяч рублів (близько 15-26 тисяч гривень — Ґ). Суд, найімовірніше, буде у вересні чи жовтні, це залежить від завантаженості і їхнього графіку», — зазначила Лутфіє Зудієва.
Лутфіє Зудієва живе в Криму і висвітлює репресії та порушення прав людини на півострові, зокрема переслідування російськими силовиками кримських татар і мусульман. Сама також неодноразово зазнавала переслідувань.
Влітку 2023 року Зудієву затримали, коли вона прийшла до Верховного суду Криму, щоб висвітлювати судовий процес заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла і братів Азіза та Асана Ахтемових, обвинувачених у диверсії. Тоді Київський районний суд Сімферополя оштрафував її за звинуваченням у нібито участі в неузгодженому масовому заході, хоча вона виконувала свою журналістську роботу.

Лутфіє Зудієва. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Наприкінці лютого 2024 року Зудієву затримали поліцейські після обшуку у неї вдома в Джанкої. На журналістку склали два адміністративні протоколи за пости на її особистій сторінці у фейсбуці. У них вона згадувала Радіо Свобода і не вказала, що редакцію визнано в Росії «іноземним агентом». У квітні Київський районний суду Сімферополя оштрафував журналістку на 2500 рублів (близько 1060 гривень) за «зловживання свободою масової інформації». Журналістка оскаржила це рішення і виграла суд у касації.
Пізніше Мировий суд в Сімферополі оштрафував Зудієву на 2000 рублів (близько 800 гривень) за пост на особистій сторінці у фейсбуці про судове засідання у справі «Білогірської групи» Хізб ут-Тахрір без згадки, що в Росії ця ісламська партія заборонена.
У травні 2024 року силовики вручили їй застереження від вчинення протиправних дій найближчим часом.
Українські та міжнародні правозахисні організації виступали на захист Лутфіє Зудієвої та вимагали припинити її переслідування. Спецдоповідачі ООН рекомендували російському уряду вжити заходів, щоб зупинити порушення щодо кримських правозахисників і адвокатів, зокрема Зудієвої. Росія на їхні заяви не відреагувала.
Статус «іноземного агента» з 2019 року в РФ дозволили присвоювати фізичним особам, які співпрацюють зі ЗМІ, які також визнані «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону, а з 2022 року — перебувають під «іноземним впливом». На «іноагента» накладається заборона обіймати посади в органах влади, брати участь на виборах, здійснювати просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати в державних освітніх організаціях. Також «іноагентів» позбавляють можливості отримувати фінансову державну підтримку, до них заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування.