Справа ексголови МСЕК Хмельниччини: підозрювана Тетяна Крупа вийшла з СІЗО й сплатила заставу
Засідання в Печерському суді по справі Тетяни Крупи, 7 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
4 вересня Вищий антикорупційний суд випустив із СІЗО колишню очільницю Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Хмельницької області та ексдепутатку Хмельницької облради Тетяну Крупу під заставу 20 мільйонів гривень, яку вона мала сплатити протягом пʼятьох робочих днів. Її звільнили в залі суду.
Тетяну Крупу затримали у жовтні минулого року у звʼязку із розслідуванням незаконного оформлення інвалідності чоловікам, які хочуть уникнути мобілізації. 11 місяців вона пробула у СІЗО.
Розповідаємо детальніше, чому її звільнили цього разу і що відбувається із розслідуванням.
«Ухвалення цього рішення є закономірним»
Рішення про зміну запобіжного заходу ухвалила слідча суддя ВАКС Леся Федорак 4 вересня. Тетяні Крупі призначили заставу у 20 мільйонів гривень і звільнили в залі суду. Саме про такий розмір застави просила сторона захисту під час попереднього засідання у Вищому антикорупційному суді 10 липня, коли підозрюваній вчергове продовжували запобіжний захід.
Разом з тим на неї поклали зобовʼязання. До 4 листопада Крупа повинна прибувати на вимогу слідчого, прокурора чи суду, не залишати меж Хмельницького без їхнього дозволу, не спілкуватися із колишніми колегами чи тими, хто проходив медкомісію у «Хмельницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи», повідомляти про зміну місця проживання, здати закордонний паспорт, а також носити електронний браслет. Контроль за дотриманням цих зобов’язань покладено на детективів НАБУ.
Суддя-спікер ВАКС Ігор Строгий в окремому коментарі зауважив, що максимальний термін тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати 12 місяців, й такий строк «за жодних обставин не підлягає продовженню».
«На день постановлення ухвали підозрювана утримувалася під вартою 11 місяців, тож ухвалення цього рішення є закономірним», — йдеться у коментарі Строгого.
За законом, Тетяна Крупа мала пʼять робочих днів, щоб внести заставу . Ще 10 вересня, в останній день цього терміну, у ВАКС і САП не було інформації про те, що вона сплатила повну суму. Однак 11 вересня САП повідомила, що застава сплачена.
«Зауважимо, що станом на 11 вересня 2025 року сторона захисту надала Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підтверджувальні документи про внесення в повному обсязі застави за колишню голову Хмельницької МСЕК, ексдепутата Хмельницької обласної ради та виконання особою всіх покладених судом процесуальних обовʼязків», — зазначили в коментарі САП «Ґратам».
У САП також повідомили, що решту покладених на неї обовʼязків, Крупа також виконує: на неї надягли електронний браслет, вона здала паспорти та прибуває на вимогу слідства.
Чинний розмір застави — у 25 разів менший за початковий. У жовтні минулого року суд призначив їй арешт у СІЗО з можливістю вийти під заставу в понад 500 мільйонів гривень. Відтоді суд сім разів подовжував тримання підозрюваної під вартою, щоразу зменшуючи цю суму.
Ризики
Спеціалізована антикорупційна прокуратура клопотала про продовження перебування Крупи у СІЗО та заставу у 56 мільйонів гривень, наполягаючи, що ризики не змінились.
Як раніше зазначали у своїх клопотаннях прокурори, підозрювана зможе перешкодити досудовому розслідуванню або спробувати уникнути відповідальності, якщо її випустять із СІЗО, і суд з цим частково погодився.
Крупі загрожує позбавлення волі від п’яти до десяти років, що може, на думку НАБУ і САП, стати вагомою причиною переховуватися від слідства.
Під час досудового слідства виявили, що Тетяна Крупа та її родичі вивезли з території України незадекларовані кошти обсягом у сотні тисяч доларів та внесли їх на рахунки в Польщі та Австрії. Зокрема, у жовтні 2022 року Крупа, за даними слідства, потайки вивезла до Польщі 600 тисяч доларів. Зважаючи на це, суд погоджувався, що підозрювана має достатньо ресурсів, аби втекти з країни та мешкати на території Євросоюзу. Крім того, порушення під час декларування коштів при перетині кордону та переписки в телефоні Крупи з представниками держорганів, на думку слідства, свідчать про те, що вона має зв’язки у митниці та ДБР.
Завдяки огляду інших електронних листувань Крупи стало відомо, що вона отримувала дозвіл від міністра охорони здоров’я на виїзд до Туреччини в липні-серпні минулого року для лікування в стамбульській клініці. Але, ймовірно, вона виїжджала у відпуску.
З цих обставин суд висновував, що підозрювана схильна приховувати свій спосіб життя, реальні доходи й витрати.
Також серед ризиків: порушення Крупою умов тримання під вартою у СІЗО. У грудні 2024 року та березні 2025 року в неї виявили два мобільні телефони, а також зафіксували спробу видалити з телефону інформацію, яка свідчить про її спроможність дистанційно керувати банківськими рахунками за кордоном.
Коли суд відхилив апеляційну скаргу сторони захисту Крупи в серпні, то також взяв до уваги, що ексчиновниці оголосили про підозру ще й польські правоохоронці — за статтею про відмивання коштів .
Засідання в Печерському суді по справі Тетяни Крупи, 7 жовтня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Сторона обвинувачення зазначала у своїх клопотаннях, що якщо Тетяна Крупа вийде з-під варти, то зможе знищити речі або документи, які свідчать проти неї. Також вона матиме змогу поспілкуватися зі свідками чи експертами, що дають показання в межах провадження, та вплинути на їхні думки. У цьому контексті суддя враховувала й численні зв’язки та значний авторитет підозрюваної на регіональному рівні, які Крупа може використати на власну користь.
Сторона захисту тоді просила суд випустити Крупу з СІЗО, посилаючись на її начебто незадовільний стан здоров’я та відсутність належних умов для лікування, але, на думку ВАКС, не підтвердила цих аргументів належними доказами. Адвокати стверджували, що, у разі звільнення з СІЗО, Крупа не матиме змоги переховуватися від слідства або перешкоджати йому, і що зменшена застава обсягом 20 мільйонів гривень забезпечить належну поведінку підозрюваної, оскільки більшість коштів родини було арештовано. Захист зауважив, що сторона обвинувачення не надала нових вагомих аргументів на користь подовження тримання Крупи під вартою, що електронний браслет не дасть їй змоги втекти з України, а також що підозрювана не має коштів чи майна за кордоном. Крім того, Крупа вже не обіймає своїх посад у МСЕК та облраді, тож вона не зможе вчиняти нових службових злочинів, стверджував захист.
Дві підозри та інші розслідування
У жовтні минулого року співробітники ДБР провели обшук у помешканні та кабінеті чиновниці. На роботі у неї виявили 100 тисяч доларів, «низку медичних документів, які можуть бути підробленими», а також «списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами». Вдома у Крупи правоохоронці знайшли 3,174 мільйона доларів, 135 тисяч євро та понад мільйон гривень готівкою, а також документи про 590 тисяч доларів на рахунку Крупи в польському банку Pekao. За даними прокуратури, під час обшуку Крупа намагалася позбутися частини грошей та викинула у вікно сумки з 500 тисяч доларів.
Тоді їй оголосили про підозру в незаконному збагаченні . Справу передали до НАБУ за підслідністю.
Загалом у ході слідчих дій правоохоронці виявили активи Тетяни Крупи на суму понад 164 мільйонів гривень. Це щонайменше на 137 мільйонів гривень більше, ніж задекларувала посадовиця. Частина цих коштів, ймовірно, — хабарі за фіктивні рішення МСЕК про наявність інвалідності. Однак у справі щодо надання фіктивних рішень МСЕК про інвалідність (стаття 368 КК) Крупі наразі не оголосили підозру — її дії досі розслідують.
10 липня цього року Крупі оголосили про другу підозру — про декларування недостовірної інформації .
Водночас НАБУ вивчає причетність Крупи до інших злочинів за статтями двома статтями: про відмивання майна, одержаного злочинним шляхом , та шахрайство, вчиненого в особливо великих розмірах , під час реалізації електроенергії та легалізації відповідного доходу.
У текстах судових рішень зазначається, що Тетяна Крупа та її сім’я тривалий час займалися підприємницькою діяльністю з виробництва та продажу електроенергії. Крупа, її чоловік Володимир та син Олександр, є засновниками ТОВ «Солар-Інвест», яке володіє часткою в 34 відсотки у статутному капіталі ТОВ «Холдингова компанія «Енергія Поділля». За даними слідства, родина Крупи продавала електричну енергію, вироблену сонячними електростанціями на земельних ділянках, на яких були відсутні житлові будинки, й таким чином заволоділи коштами держпідприємства «Гарантований покупець» на суму понад 6,3 мільйона гривень. Також розслідують факт легалізації цих коштів шляхом інвестування у будівництво та купівлю обʼєктів нерухомості, їх внесення у статутні капітали підконтрольних підприємств, зокрема, ТОВ «Солар-Інвест».
Сторона захисту вважає оголошену Крупі підозру необґрунтованою. Адвокати наголошують, що вилучені правоохоронцями кошти не можуть вважатися сумою незаконного збагачення підозрюваної. Чоловік Тетяни Крупи стверджує, що ці гроші належать йому та здебільшого є інвестиціями у спільні бізнес-проєкти. У своїх свідченнях він зауважив, що тривалий час займається підприємницькою діяльністю, яка дозволила збільшити його фінансові накопичення. Зокрема, захист надав банківські квитанції про зняття чоловіком 1,5 мільйона доларів протягом 2013-2017 років. Адвокати стверджують, що слідчий суддя не надав доказів, які б підтверджували, що Тетяна Крупа вчиняла корупційні дії саме як депутатка Хмельницької облради. Однак суд відхилив доводи сторони захисту й, зокрема, зауважив, що джерела доходів, на які посилається захист, не пояснюють обсяги коштів, вилучених у підозрюваної та її чоловіка.
Досудове слідство, яке триває вже майже рік, добігає кінця. Наприкінці вересня прокурори мають повідомити стороні захисту про його завершення та відкрити матеріали досудового розслідування.
Скандал довкола МСЕК і фіктивних інвалідностей
16 жовтня 2024 року головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов заявив, що керівник прокуратури Хмельниччини Олексій Олійник та 49 прокурорів із цієї області, а також їхні родичі, мають оформлену інвалідність другої групи. При цьому журналіст стверджує, що більшість із відповідних рішень МСЕК Хмельниччини, затверджених Крупою, є фіктивними. Оформлена інвалідність дає можливість отримувати пенсію та ухилятися від мобілізації. Крім того, у своєму дописі Юрій Бутусов зазначив, що інвалідність у родичів прокурора ускладнює його переведення з області, де службовець уже має налагоджені зв’язки.
У відповідь на звинувачення з боку журналіста прокурор області Олексій Олійник заявив, що інформація про фіктивність рішень МСЕК не відповідає дійсності, а його інвалідність є справжньою. Попри це, на наступний день Олійник звільнився з посади за власним бажанням, обґрунтувавши це небажанням створювати резонанс. З усім тим він продовжив працювати прокурором відділу обласної прокуратури, про що повідомив Центр протидії корупції. Цю посаду Олійник обійматиме до березня 2026 року, поки інший прокурор перебуває у відпустці.
Після розголосу про можливу фіктивну інвалідність серед прокурорів тогочасний генеральний прокурор Андрій Костін ініціював службове розслідування — не лише в межах Хмельницької області, а в усіх органах прокуратури. З жовтня минулого року триває перевірка рішень МСЕК щодо працівників державних і правоохоронних органів. У квітні «Слідство.Інфо» повідомило, що 26 прокурорів з Хмельниччини пройшли повторну перевірку, в результаті якої у 13 з них інвалідність не підтвердилася. Також у червні цього року Офіс генпрокурора відповів «Суспільному», що було звільнено 16 прокурорів з адміністративних посад у Хмельницькій обласній прокуратурі та 7 — з органів прокуратури. Станом на зараз серед керівництва Хмельницької обласної прокуратури та очільників окружних прокуратур Хмельниччини залишається одна людина з переліку, який у 2024-му опублікував Бутусов. Це керівник Летичівської окружної прокуратури Сергій Сухоребрий.
Після корупційного скандалу на Хмельниччині відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони, на якому, зокрема, ухвалили рішення ліквідувати систему МСЕК. Від початку цього року триває реформування системи: МСЕКи замінили на експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування, що мають складатися щонайменше з трьох фахівців. Також Міністерство охорони здоров’я спільно з ДБР та іншими правоохоронними органами здійснює перевірку наявних рішень МСЕК. Станом на серпень вони розглянули майже дві тисячі справ, у понад 800 з них рішення були скасовані, а у понад 400 випадків змінено групу або термін інвалідності. Також на фоні скандалу 22 жовтня минулого року тогочасний генеральний прокурор Андрій Костін заявив про свою відставку.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
