Верховна Рада погодила звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора України після корупційного скандалу

Народні депутати 29 жовтня проголосували за звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора. Він подав у відставку тиждень тому після виходу розслідування видання «Цензор.НЕТ» про те, що сотні прокурорів, ймовірно, оформили фіктивну інвалідність та крім зарплати отримують велику пенсію. Поки ще президент Владимир Зеленський не пропонував кандидатуру нового керівника прокуратури. До тих пір виконувати обовʼязки генпрокурора буде перший заступник Костіна Олексій Хоменко.

«Ґрати» розповідають про звільнення Костіна та корупційний скандал, який передував його відставці.

Перед голосування за відставку Костін коротко відзвітував перед депутатами за два роки роботи, зокрема за притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини. Він заявив, що у цій категорії справ оголошено 821 підозру, висунуто обвинувачення 514 підсудним та 133 людини засуджено.

У своїх виступах на прощання депутати від «Слуги народу» здебільшого дякували генпрокурору за роботу в складні часи, а інші фракції критикували за корупцію та низьку ефективність. Зрештою за відставку проголосували 255 нардепів.

Розмови про те, що в Офісі президента незадоволені Костіним ведуться ще з лютого. Сам він  заявив про відставку 22 жовтня після засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), яке скликав президент Володимир Зеленський через корупційний скандал в прокуратурі. Він розгорівся після затримання в Хмельницькому Тетяни Крупи — голови обласної медико-санітарної експертної комісії (МСЕК). Це орган в системі охорони здоров’я, який оформляє інвалідність — статус, що, зокрема, дає право відстрочку від служби в армії.

Правоохоронці знайшли вдома у Крупи 3 мільйони 174 тисяч доларів США, 135 тисяч євро та понад мільйон гривень готівкою, а також документи про 590 тисяч доларів на її рахунку в польському банку «Pekao». За даними прокуратури, під час обшуку чиновниця хотіла позбутися частини грошей та викинула у вікно дві сумки з 500 тисячами доларів. Через те, що Крупа не задекларувала більшість знайдених у неї статків, Державне бюро розслідувань оголосило їй підозру у незаконному збагаченні.

Дві сумки з готівкою у вікно. Суд заарештував голову медико-соціальної комісії Хмельниччини, вдома в якої знайшли близько 6 мільйонів доларів

Крупа очолювала МСЕК з 2008 року, але до цього у правоохоронців не було питань до неї та джерел походження її статків. Головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов припустив, що між Крупою та прокуратурою існували корупційні зв’язки. Журналіст опублікував у фейсбуці список із 50 прокурорів Хмельницької області, які оформили інвалідність другої групи. На думку Бутусова, насправді інвалідність може бути фіктивною, і прокурори оформили її, бо так їх складніше звільнити.

У відповідь на цю публікацію генпрокурор призначив внутрішню перевірку, а президент Володимир Зеленський скликав засідання РНБО. Після цього він заявив, що система МСЕК має бути ліквідована, а для «реальних і системних змін треба провести повну цифровізацію всіх етапів роботи щодо встановлення інвалідності». На засіданні РНБО Зеленський також сказав, що «відповідальність за ситуацію зараз має бути персональною», після чого Костін і заявив про звільнення.

«Вважаю абсолютно правильною позицію Президента України Володимира Зеленського щодо того, що мають бути не лише скасовані всі неправомірні рішення щодо надання інвалідностей, відповідних пенсійних та інших нарахувань, мають бути не лише чіткі законодавчі та організаційні зміни, але й персональна відповідальність. У тому числі політична відповідальність», — прокоментував Костін своє рішення.

Тим часом у прокуратурі триває службова перевірка. Вона виявила, що  Хмельницька область, де затримали Тетяну Крупу, — лідер серед регіонів за кількістю прокурорів з інвалідністю. З 211 прокурорів «групу» там має 61 працівник, тобто 28,9 відсотка. На другому місці — Черкаська область, де з 219 прокурорів інвалідність є у 60. В інших регіонах кількість прокурорів з «групою» — не вище 10 відсотків.

У Хмельницькій області інвалідність в тому числі була у керівника Олексія Олійника та його дружини. Після публікації «Цензор.НЕТ» Олійник заперечував, що він та його підлеглі покривали Крупу та порушували закон, але зрештою все ж таки подав у відставку. Згодом так само зробили керівники Черкаської, Харківської, Запорізької, Рівненської та Тернопільської прокуратури. Причиною стало те, що крім високої зарплати вони ще й отримували велику пенсію у зв’язку з вислугою років за рішенням суду. Перед уходом Андрій Костін запропонував зміни до закону «Про прокуратуру», які забороняють одночасно отримувати і зарплату, і пенсію. Ідею підтримала Рада прокурорів, але коли її може розглянути парламент, поки не зрозуміло.

Костін керував прокуратурою з липня 2022 року. До цього він був депутатом — обирався за списками «Слуги народу». До політичної кар’єри був заступником голови Ради адвокатів Одеської області.

Поки він досі чинний генпрокурор, наказ про його відставку ще має підписати президент. За Конституцією, Зеленський також має запропонувати кандидатуру нового очільника прокуратури. Поки це не сталося, виконувати його обов’язки буде перший заступник Костіна — Олексій Хоменко. Це 43-річний юрист з Полтави. До посади заступника Костіна працював в структурі військової прокуратури та очолював прокуратуру Києва.