ОАСК — ліквідували, але судді — залишилися. Якими будуть наслідки ліквідації Окружного адмінсуду Києва

Верховна Рада 13 грудня ухвалила в цілому законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) і створення Київського міського окружного адмінсуду (КМОАС). Президент Володимир Зеленський подав пропозицію на розгляд парламенту ще до війни — у квітні минулого року. Але останні кілька тижнів процес ухвалення прискорився. Це збіглося з запровадженням санкцій Держдепартаменту США проти голови ОАСК Павла Вовка та його родичів.

Глава держави не зволікав із підписанням — фіналізував документ одразу після голосування парламенту. Наступного дня після публікації закону суд перестає працювати, а всі свої справи має передати до Київського окружного адміністративного суду.

Органи суддівського врядування розкритикували ідею президента. Головний аргумент — нині в Україні не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, до повноважень якої входить переведення суддів із ліквідованого до нового суду. Адже після ліквідації повноваження суддів не припиняються.

У самому суді рішення Верховної Ради назвали політичним, а Павло Вовк вважає його «помилкою, про яку дуже скоро шкодуватимуть багато хто з тих, хто сьогодні йому аплодує».

Про законопроєкт та його наслідки, — у замітці «Ґрат».

Різні варіації

У пояснювальній записці до законопроєкту про ліквідацію ОАСК президент насамперед посилається на право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, відповідно до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Також він згадує про петицію щодо ліквідації ОАСК, зареєстровану на сайті глави держави у липні 2020 року, яку підтримали понад 25 тисяч осіб, що зобов’язує президента її розглянути.

Суддям ОАСК на чолі з Павлом Вовком пред’являють втрату довіри після оприлюднення записів прослуховування розмов з його кабінету, зроблених детективами Національного антикорупційного бюро. Судді обговорювали корупційні схеми під час ухвалення судових рішень, у тому числі для того, щоб поширити свій вплив на вищі органи судової влади і фактично контролювати політичні процеси.

Інструкція із захоплення влади в трьох актах. П’єса, зіграна у ролях

У зв’язку із цим, з літа 2020 року НАБУ проводить розслідування. У справі, яка отримала назву «плівки Вовка», — вісім підозрюваних: сам Павло Вовк, його заступник Євген Аблов, судді ОАСК — Володимир Келеберда, Ігор Качура, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Богдан Санін, колишній голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, адвокати Ростислав Кравець, Олександр Кротюк, Сергій Остапець, колишній суддя Микола Сірош. Нещодавно справу почав розглядати Вищий антикорупційний суд.

https://graty.me/uk/protiv-suda-vovka-kak-prezident-predlagaet-reformirovat-okruzhnoj-administrativnyj-sud-kieva-spojler-obedinit-ego-s-drugim-i-zabrat-chast-polnomochij/

Варіантів ліквідації ОАСК впродовж останніх двох років було кілька. У березні 2021-го Володимир Зеленський подав у парламент законопроєкт, який передбачає передачу повноважень розглядати частину позовів до центральних органів влади від Окружного адміністративного суду Києва і адміністративного апеляційного суду до Касаційного адміністративного суду та Великої палати Верховного Суду відповідно.

Водночас Офіс президента направив до Вищої ради правосуддя ще один проєкт закону — «Про ліквідацію та створення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області та міста Києва». Президент пропонував замість Окружного адмінсуду Києва і Київського окружного адмінсуду — поширюється на Київську область — створити Окружний адмінсуд Київської області та Києва. Але проєкт так і не був зареєстрований у парламенті і отримав критичний відгук Вищої ради правосуддя, з яким президент має радитись щодо створення, ліквідації чи реорганізації судів.

І хоча текст цього законопроєкту, як і формат реформування ОАСК, абсолютно різні, саме на цей висновок ВСП глава держави посилається, пропонуючи у квітні 2021 року новий законопроєкт — «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Цей проєкт Володимир Зеленський називає доопрацьованим після консультацій із ВСП.

Варіантів ліквідації ОАСК протягом останніх двох років було кілька. У березні 2021-го Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт, який передбачає передачу повноважень розглядати частину позовів до центральних органів влади від Окружного адміністративного суду Києва, і, відповідно, адміністративного апеляційного суду, Касаційного адміністративного суду та Великої палати Верховного Суду.

Водночас Офіс президента направив до Вищої ради правосуддя ще один проєкт закону — «Про ліквідацію та створення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області та міста Києва». Президент пропонував замість Окружного адмінсуду Києва та Київського окружного адмінсуду — поширюється на Київську область — створити Окружний адмінсуд Київської області та Києва. Але проєкт так і не був зареєстрований у парламенті і отримав критичний відгук Вищої ради правосуддя, з яким президент має радитись щодо створення, ліквідації чи реорганізації судів.

І хоча текст цього законопроєкту, як і формат реформування ОАСК, абсолютно різні, саме на цей висновок ВСП глава держави посилається, пропонуючи у квітні 2021 року новий законопроєкт — «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду». Цей проєкт Володимир Зеленський називає доопрацьованим після консультацій із ВСП.

Реакція суддів

Вища рада правосуддя дала свій висновок щодо законопроєкту «Про ліквідацію та створення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області та міста Києва» 4 березня 2021 року.

Рада вирішила, що його неможливо реалізувати, у зв’язку з тим, що не сформований новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

ВККС була розформована у жовтні 2019-го — Верховна рада зупинила повноваження всієї кваліфкомісії суддів і визначила новий порядок призначення її членів. Над відбором нових членів працює спеціально створена Конкурсна комісія, до складу якої входять іноземні представники. До кінця грудня комісія планує оприлюднити список кандидатів, які були допущені до співбесід. Усього документи на участь у конкурсі подав 301 кандидат.

https://graty.me/uk/reanimatsiya-sudovoyi-reformy-shcho-vidbuvayet%ca%b9sya-u-sudoviy-systemi/

ВРП вказувала, що саме ВККС має повноваження переводии суддів з одного суду в інший, оскільки ліквідація суду не означає припинення повноважень суддів. Інститут законодавства Верховної Ради у пропозиціях до законопроєкту також писав про те, що потрібно врегулювати питання подальшої діяльності суддів ОАСК, якщо його буде ліквідовано, до формування складу ВККС.

Відповідно до статті 126 Конституції України, повноваження судді припиняються у разі: досягнення суддею шістдесяти п’яти років; припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісти відсутнім або померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; смерть судді; набрання законної сили обвинувальним вироком стосовно судді.

Суддю також можуть звільнити у разі нездатності виконувати повноваження за станом здоров’я, через порушення вимог щодо несумісності, вчинення суттєвого дисциплінарного просупку, у випадку подання заяви про відставку, у разі незгоди на переведення до іншого суду під час ліквідації або реорганізації суду, в якому суддя займає посаду, а також за відмову в обов’язку підтвердити законність свого майна.

Окружний адміністративний суд. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Звільняє суддів Вища рада правосуддя, склад якої зараз неповноважний для ухвалення таких рішень.

«Не існує нічого більш небезпечного для незалежності суддів, ніж створення враження у суддів та широкої громадськості, що новообрані політичні органи держави матимуть повноваження вирішувати чи залишати суддів на їх посадах, чи ні», — нагадала Рада суддів позицію ВРП у своєму зверненні до президента і парламента щодо ліквідації ОАСК ще у квітні 2021 року.

Рада суддів зазначила, що попередня судова реформа не вирішила питання щодо переведення суддів Верховного Суду України до новоствореного Верховного суду. І судді Верховного Суду України досі продовжують обіймати посади, отримуючи заробітну плату, але не розглядають справи.

«Крім того, такі поспішні дії щодо ліквідації суду в той час, коли відсутня Вища кваліфікаційна комісія суддів України, призведуть до колосальних витрат бюджетних коштів, яких і так не вистачає на виплати заробітних плат працівникам апаратів судів… Рада суддів України закликає не повторювати вже допущені помилки з їх існуючими невідворотними наслідками», — йшлося у зверненні із закликом не приймати запропонований президентом проєкт закону.

Все спочатку

Передача справ з одного суду до іншого призведе до того, що розгляд справ розпочнеться спочатку — спершу у Київському окружному адмінсуді, а згодом — у Київському міському окружному адмінсуді після його створення. Скільки саме справ зараз перебуває у провадженні, суд не повідомляє, заявляючи про «кілька десятків тисяч». Раніше «Ґратам» повідомляли в суді, що в ОАСК впродовж року надходить близько 60 тисяч позовів.

Голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Фото: Юлія Вебер, «Бабель»

«Відсоток задоволених позовів, розглянутих суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, завжди був високим та свідчив лише про одне — довіру громадян до суду. З початку року відсоток забезпечення був на рівні 78-82%, а це значить, що кожні 8 із 10 позовів суд розглянув на користь позивачів. І це головний показник нашої щоденної роботи, яку намагаються зупинити політично мотивованим рішенням», — йдеться у заяві суду, опублікованій на фейсбук-сторінці після ухвалення президентського законопроєкту.

Голова ОАСК Павло Вовк, якого нещодавно вп’яте переобрали на цю посаду, вважає, що рішення щодо ліквідації «було прийняте поспіхом, під тиском певних ЗМІ та лобістських груп, без урахування інтересів громадян».

«ОАСК завжди був на стороні Закону й українських громадян. Кожні 8 із 10 позовів суд розглядав на користь позивачів. Саме це, а ще непідзвітність Суду іноземним центрам впливу було головною причиною багаторічної кампанії проти ОАСК та особисто проти мене, як його голови. ОАСК дратував колишню владу, дратував господарів наших численних «активістів»…

Знищуючи залишки незалежної судової системи, депутати сьогодні надали ведмежу послугу країні та її владі, яка веде війну із зовнішніми та внутрішніми ворогами. Це рішення є помилкою, про яку дуже скоро шкодуватимуть багато хто з тих, хто сьогодні йому аплодує», — написав він у фейсбуці.

Народний депутат фракції «Голос» у парламенті Ярослав Юрчишин у коментарі «Ґратам» зазначив, що Верховна Рада не має повноважень ні звільняти суддів, ні, тим більше, притягнути їх до кримінальної відповідальності. Він припустив, що органи судового врядування — ВРП та ВККС, які мають відповідні повноваження, запрацюють на початку наступного року.

«Формування незалежних органів судового устрою є гарантією того, що новий суд із повноваженнями ОАСК буде сформовано із незалежних суддів, які не намагатимуться пристосуватися до кожної нової влади», — зазначив Юрчишин.

Депутат нагадав, що Вищий антикорупційний суд почав розглядати справу за обвинуваченням суддів ОАСК.

«Так, цей судовий процес може тривати місяцями, а то й роками, але хай краще так — буде справедливе рішення, щоб потім не було позовів до ЄСПЛ і великих компенсацій», — зазначив він.