У жовтні 2020 року в селі Гатне на Київщині поліцейські силою відібрали камеру у режисерки документального кіно та позаштатної журналістки українського англомовного видання KyivPost Таїсії Кутузової. Це сталося під час місцевих виборів, коли вона вела зйомку біля виборчої дільниці. Прокуратура оголосила підозру у перешкоджанні журналістській діяльності заступнику начальника поліції Бучанського району Роману Микитенку. Проте у березні 2024 року Києво-Святошинський районний суд його виправдав. Прокуратура та журналістка оскаржили вирок, але 15 жовтня Київський апеляційний суд залишив його чинним.
«Ґрати» розповідають, чому суд не покарав поліцейського.
Конфлікт між Кутузовою та поліцейськими стався ввечері 6 жовтня 2020 року біля школи в Гатному, де в той момент засідала виборча комісія. Журналістка знімала там фільм про місцевого активіста, який балотувався в депутати.
До будівлі під’їхала група чоловіків міцної статури. Поліцейські, які чергували біля школи, почали їх затримувати. Кутузова знімала те, що відбувається, на камеру. Одному з поліцейських це не сподобалося. Судячи з відео, яке потім поширила журналістка, він підійшов до журналістки і заборонив зйомку.
«Е-е-е, не фоткай! Не фотографуй! Не нада фотографувати!» — сказав він.
Журналістка відвела від нього об’єктив, але й далі знімала інших поліцейських. Але той не заспокоювався.
«Виключіть відео! Нам шо, забрати ваше відео? Ви пресслужба? Покажіть своє посвідчення! Хто ви й на яких підставах знімаєте нас?!» — кричав поліцейський.
Кутузова повідомила, що вона журналістка, має посвідчення, яке залишила з речами у будівлі виборчкому, та попросила чоловіка відійти. За словами режисерки, її оточили ще кілька поліцейських. У цей момент до них підійшла місцева мешканка, яка була знайома з Кутузовой, і також почала знімати на телефон. Але поліцейський вихопив його з рук жінки.
«Коли я підняла камеру, щоби зафіксувати напад на [мешканку Гатного] Таню, інший поліцейський накинувся на мене. До нього приєдналися ще двоє колег, які почали заламувати мені руки та виривати камеру», — розповіла Кутузова «Ґратам».
Один із поліцейських забрав у неї камеру. Після цього вона забігла до будівлі виборчкому та принесла звідти прескарту. Нападника вже не було на вулиці, а її камера лежала на капоті поліцейської машини, на ній був розбитий мікрофон.
Наступного дня журналістка опублікувала відео нападу та подала скаргу до Держбюро розслідувань.
ДБР понад рік розслідувала справу, і 8 листопада 2021 року оголосила підозру в перешкоджанні журналістській діяльності одному з поліцейських, які брали участь в конфлікті — підполковнику Роману Микитенку. У день нападу він керував Чабанівським відділенням поліції, а зараз працює заступником керівника Бучанського райвідділу. Слідство встановило, що саме він схопив Кутузову та вирвав в неї з рук камеру.
Києво-Святошинський райсуд почав розглядати справу Микитенка лише у 2022 році. Поліцейський не визнав провину і відмовився від допиту, пославшись на конституційне право не свідчити проти себе.

Поліцейський Роман Микитенко (справа) та його адвокат Анатолій Савченко (зліва), 10 листопада 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Двоє його колег, які також брали участь у конфлікті з Кутузовою в Гатному, фігурували в процесі як свідки. Один із них — Сергій Стретович. Це поліцейський, який на відео нападу першим підійшов до Кутузової та почав конфлікт. Тоді він працював у Чабанівському відділенні поліції, яким керував підсудний Микитенко. На суді Стретович виправдовував свого колишнього начальника і заявив, що Кутузову штовхали не поліцейські, а невідомі чоловіки спортивної статури, які того вечора приїхали під будівлю виборчкому.
Другою свідкинею була поліцейська Олена Дорошенко, також колишня підлегла обвинуваченого. Під час нападу на Кутузову, вона стояла поряд із журналісткою. На суді Дорошенко сказала, що не бачила, хто забрав камеру у потерпілої.
У ролі свідка на суді також виступила знайома Кутузової з Гатного, яка бачила напад та знімала все на телефон. Вона підтвердила, що все було так, як розповідає журналістка.
Однак адвокат обвинуваченого Анатолій Савченко просив виправдати свого клієнта. Він звинуватив журналістку в тому, що вона підробила прескарту та сама спровокувала конфлікт з поліцією, бо не хотіла показувати посвідчення на вимогу правоохоронців. Адвокат наполягав, що у справі нема доказів того, що Кутузова є журналісткою. Там є лише копія посвідчення KyivPost, яка не була завірена печаткою та підписом з відділу кадрів.
Прокурорка Катерина Мирко з цим не погоджувалась, вважала провину поліцейського доведеною і просила суд на чотири роки обмежити підсудному свободу та на три роки заборонити працювати в поліції.
Проте суддя Ірина Козак зайняла сторону поліцейського. Вона погодилася з аргументами захисту, що копія прескарти потерпілої у справі не засвідчена, як того вимагає закон. Тому, на думку суду, прокуратура не довела, що Кутузова є журналісткою.
Суддя зазначила у вироку: Микитенко не знав, що перед ним журналістка, бо вона не представилася, не показала посвідчення і на її одязі не було прескарти. Тому поліцейський «не міг усвідомлювати, що своїми діями перешкоджає законній професійній діяльності журналіста, не передбачав суспільно небезпечних наслідків таких дій і не хотів їхнього настання».
Суддя дійшла такого висновку, в тому числі, ґрунтуючись на свідченнях колишніх підлеглих підсудного — поліцейських Стретовича та Дорошенко. Потерпіла та її адвокат наполягали, що ці свідки упереджені, але суд вирішив, що це безпідставні звинувачення.
5 березня 2024 року суддя Козак виправдала Микитенка. Прокуратура і Кутузова подали на цей вирок апеляцію.
У скарзі прокурорка Катерина Мирко просила скасувати виправдувальний вирок, оскільки «висновки суду суперечать фактичним обставинам справи». Щоб пересвідчитись в цьому, вона просила допитати свідків та передивитися відео нападу.
Скаргу розглядала колегія з трьох суддів: Андрій Дрига, Олена Сітайло, Василь Полосенко. 15 жовтня вони розглянули справу за одне засідання. Колегія вивчила відео нападу, але відмовилася викликати свідків.
Того ж дня судді ухвалили остаточне рішення. Вони теж визнали недоведеним, що потерпіла є журналісткою. В ухвалі судді вказали, що, за законом «Про друковані засоби масової інформації», Кутузова мала пред’явити поліції редакційне посвідчення, але не зробила цього. Колегія погодилася з висновком судді з першої інстанції про те, що обвинувачений Микитенко «не усвідомлював, що перед ним журналістка, і що він перешкоджає журналістській діяльності». Тому судді залишили виправдувальний вирок чинним.

Таїсія Кутузова в Києво-Святошинському суді, 10 листопада 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Адвокат Микола Гринишак, який представляв журналістку в суді, не погоджується з висновками суду. На його думку, Кутузова не показала обвинуваченому посвідчення тільки тому, що він та інші поліцейські не дали журналістці такої можливості та накинулися на неї.
«Він (Микитенко — Ґ) добре чув, що вона сказала, що журналіст, бачив в неї в руках камеру тощо. Тому всі аргументи в вироках суду — це намагання спотворити реальну ситуацію, аби будь-якою ціною виправдати обвинуваченого», — сказав адвокат «Ґратам».
Сама Кутузова шокована рішенням суду.
«Я розчарована у правосудді і мені за нього соромно. Залишається остання надія — касація (подання скарги до Верховного суду — Ґ). Якщо вона не спрацює, ми звернемося до Європейського суду», — сказала вона.
Речниця Офісу генпрокурора Надія Максимець повідомила «Ґратам», що прокуратура теж подаватиме касаційну скаргу.
Підсудний Микитенко відмовився коментувати рішення. Наразі він продовжує працювати заступником начальника Бучанського районного відділу поліції.