Росія продовжує утримувати кримську правозахисницю та громадянську журналістку Ірину Данилович у колонії №7 Зеленокумська у Ставропольському краї — за більш ніж 800 кілометрів від її рідної Феодосії. У липні цього року віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно висловила занепокоєння щодо умов утримання та стану здоров’я політув’язненої після того, як та звернулась до неї із заявою про знущання з боку адміністрації колонії.
«Ґрати» поспілкувались із колегами Ірини Данилович і з’ясували, що відбувається з нею на цей момент.
Як розповіли у правозахисній організації «Кримський процес», з якою до затримання співпрацювала Ірина Данилович, від часу етапування у 2023-му її, незважаючи на значні проблеми зі здоров’ям і майже повну втрату слуху, тільки раз возили на огляд до крайової лікарні, але необхідної допомоги не надали.
«Допомога була надана виключно “на папері”: лікар без огляду й аналізів написав свій діагноз та призначив мінімальне і короткострокове терапевтичне лікування, яке не допомогло. Весь час Ірина страждає від головного болю, надмірної чутливості до гучних звуків та гулу у вусі, що не минає», — зазначили в «Кримському процесі».
У середині липня Центр прав людини ZMINA також повідомляв, що Ірина Данилович публічно звернулась до Європарламенту із закликом звернути уваги на жорстоке поводження у колонії №7 Зеленокумська, що перетворює життя утримуваних там жінок на «нескінченне пекло»: їх позбавляють сну, змушують стояти годинами надворі попри дощ чи мороз, а також щодня протягом кількох годин прямо в бараці працює апаратура на екстремальній гучності.
На це відреагувала віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно, зазначивши, що працює над розробкою «практичного рішення, що забезпечить справедливість для неї та всіх політв’язнів».
«Я глибоко стурбована станом Ірини Данилович. Я дуже переживаю за неї і завжди буду на її боці. Ті, хто несе відповідальність за її несправедливе ув’язнення, а також ті, хто чинить тиск на журналістів і порушує свободу преси, повинні бути притягнуті до відповідальності», — написала політикиня у соцмережі Х 18 липня.
Ірина Данилович працювала медсестрою, а також співпрацювала з виданням «INжир media» та правозахисним проєктом «Кримський процес»: займалась моніторингом судових засідань у політично мотивованих справах у Криму. Окрім того, під час пандемії коронавірусу вона відстоювала права медичних працівників на півострові як представниця незалежної профспілки.

Ірина Данилович. Фото надане родиною
29 квітня 2022 року ФСБ викрала її з автобусної зупинки у Коктебелі, коли Ірина поверталася додому із роботи.
Деякий час її незаконно утримували без будь-якого процесуального статусу, а тоді звинуватили у зберіганні вибухівки, яку жінка нібито мала з собою у футлярі для окулярів. Данилович це заперечує. Наприкінці грудня 2022 року міський суд Феодосії засудив її до шести років та одинадцяти місяців ув’язнення та наклав на неї штраф. Апеляційна та касаційна скарга адвокатів на вирок залишилася без задоволення.
Гостра потреба у справедливості — подкаст «Захисниця. Imayeci»
Федеральна служба виконання покарань РФ, порушуючи Женевську конвенцію, етапувала Данилович із Криму у жіночу колонію міста Зеленокумськ Ставропольського краю Росії у серпні 2023 року.
Ще в період утримання у слідчому ізоляторі в Криму у 2022-му під час судового розгляду її справи Ірина Данилович захворіла на запалення вуха, однак не отримувала медичної допомоги.
У 2023 році міжнародні організації Front Line Defenders, Physicians for Human Rights та Human Rights Watch оприлюднили заяву з вимогою забезпечити медичне обстеження та надати належну медичну допомогу Ірині Данилович та іншим правозахисникам, яких Росія утримує за ґратами. Проаналізувавши наявну медичну документацію, експерти Physicians for Human Rights підтвердили ускладнення після гострого отиту, яким перехворіла Данилович, заразившись у СІЗО у листопаді 2022-го, а також звернули увагу на утворення у її мозку, яке може бути наслідком крововиливу. Його видно на МРТ мозку, яку зробили після того, як активістка оголошувала сухе голодування через ненадання їй медичної допомоги під вартою, однак це не мало ніяких подальших кроків щодо лікування жінки.
5 вересня 2025 року Європейський союз запровадив санкції щодо начальника російської федеральної служби виконання покарань у Криму і Севастополі Вадима Булгакова, а також його заступника Олексія Пікіна. Як зазначається у пресрелізі на сайті Європейської Ради, причиною цього є те, що «практика жорстокого поводження та відмови в медичній допомозі політичним в’язням неодноразово мала місце в Сімферопольському слідчому ізоляторі в Криму», зокрема, Ірині Данилович та Амету Сулейманову.
Водночас Центр прав людини ZMINA нараховує принаймні 98 політув’язнених у Росії українців та кримських татар, які потребують невідкладного лікування. За даними організації, вже було три смертельні випадки через відсутність адекватної медичної допомоги: у 2023 році у російських в’язницях померли Джеміль Гафаров та Костянтин Ширінг, а у 2025 — Рустем Вірасті.