«Цензура в чистому вигляді». В окупованому Криму журналістці «Ґрат» Лутфіє Зудієвій та чотирьом юристам російські силовики вручили застереження 

Росія продовжує чинити тиск на кримськотатарську правозахисницю та журналістку видання «Ґрати» Лутфіє Зудієву, яка працює в окупованому Криму. Два дні поспіль до неї додому у Джанкої приходять силовики: спочатку заявили, що хочуть провести опитування, потім вручили документ, яким російська влада нібито застерігає її від вчинення протиправних дій найближчим часом. Такі «застереження» отримали також цими днями правозахисники Ліля Гемеджи, Рустем Кямілєв, Назім Шейхмамбетов та громадський захисник Сеіт-Осман Каралієв. У зв’язку з чим складають такі документи, їм не пояснюють. 

Водночас, як з’ясували «Ґрати», така практика триває роками. 

«Текст абсолютно шаблонний»

Чоловік, що назвався дільничним поліцейським, прийшов до правозахисниці та журналістки «Ґрат» Лутфіє Зудієвої 7 травня і попросив підписати документ без вихідних даних, яким російська окупаційна влада нібито застерігає її від вчинення правопорушень під час масових акцій, де вона могла б бути організаторкою чи учасницею. Документ завершується переліком статей із російських адміністративного та кримінального кодексу, які стосуються екстремістської діяльності чи закликів.

«Я спитала, що, взагалі, дало їм привід виносити такі застереження, але він не відповів. Я прочитала документ і там, де підпис і дата, залишила помітку, що я з цим застереженням не згодна і вважаю, що дії МВС Криму не мотивовані, і мені не роз’яснено підстави, на яких це застереження виноситься. Бо якщо подивитись на текст цього документу, то він абсолютно шаблонний, і такі застереження щороку видають активістам, журналістам, правозахисникам, адвокатам, і там не зазначено ніякої інформації щодо людини, до якої вони приходять додому», — каже Зудієва.  

Раніше, 6 травня, до журналістки приходив співробітник російського кримінального розшуку нібито за дорученням сімферопольського відділення центру з протидії екстремізму, аби, як він заявив, провести «опитування».

«Я відмовилась від опитування, бо зі мною не було мого адвоката Еміля Курбедінова, і я вирішила, що будь-які такі заходи краще проходити разом із юристом», — каже вона. 

Цього ж дня, як повідомило правозахисне об’єднання «Кримська солідарність», застереження проти «ймовірного порушення законодавства про мітинги» отримали юристи Ліля Гемеджи та Рустем Кямілєв, яких Росія позбавила адвокатських ліцензій, а також громадський захисник із Судака Сеіт-Осман Каралієв, що надає юридичні консультації в адміністративних справах. 

Ліля Гемеджи на одному із засідань “Кримської солідарності”, яке спробували зірвати поліцейські. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Ще один юрист, Назім Шейхмамбетов, також цього ж дня отримав повідомлення «з метою недопущення дій, що створюють умови для вчинення злочинів». Як зазначили у «Кримській солідарності», у згаданому документі Шейхмамбетову погрожували застосуванням проти нього статті «про публічні дії, спрямовані на дискредитацію Збройних Сил РФ».

«Списки людей-мішеней»

Як розповідає Лутфіє Зудієва, застереження проти вчинення правопорушень їй вже вручали раніше: у 2019 та 2020 роках. Тоді вона подала позов до суду, аби це оскаржити. За словами журналістки, Джанкойський міський суд вирішив, що російські силовики діяли законно, але в процесі було оприлюднено внутрішній наказ МВС, який відповідачі долучили до справи під час судових засідань. 

«Це був непублічний наказ, там так і написано у цьому документі. Але в ньому вміщений список конкретних людей, і це були активісти, правозахисники, люди, які раніше були пов’язані з Меджлісом кримськотатарського народу, тобто люди, які активно висловлюють свою альтернативну думку, публічно чи не публічно. І всі ці люди, судячи з усього, просто «на олівці» у МВС Криму, і періодично ці списки спускають в райони. Вони це називають «профілактичною роботою», але ми вважаємо, що це цензура у чистому вигляді, тиск на незалежну адвокатуру, правозахисні організації і на незалежних журналістів», — зауважує Лутфіє Зудієва. 

Також, як пригадує журналістка, той наказ містив орієнтовний перелік питань для з’ясування оперативниками, який містив багато особистої і чутливої інформації про них та їхні родини: починаючи від інтернет-провайдера, яким той чи інший активіст користується, його хобі, професійної діяльності, і закінчуючи місцями, де ця особа буває, та людьми, з якими вона конфліктує. 

«Я навіть не знаю, як назвати ці списки. Це списки людей-мішеней, тих людей, на яких, на думку спецслужб, потрібно вчиняти систематичний тиск. Правозахисники називають такий поступовий тиск «грою в довгу» з боку російських силовиків. У кращому випадку ці люди просто поїдуть геть, припинять свою діяльність у Криму. А якщо вони не погоджуються покинути територію Криму, то до них застосовуються нові форми тиску: адміністративні арешти і штрафи, а потім це все перетікає в кримінальну справу, коли людина опиняється за ґратами, і зрозуміло, що з тюрми вона не може ні писати тексти, ані захищати людей», — каже Лутфіє Зудієва. 

Обшуки у будинках кримських татар в окупованому Криму, Бахчисарай, вересень 2023 року. Фото: «Кримська солідарність»

За повідомленнями у медіа, цього року напередодні 9 травня Росія посилила режим безпеки у прикордонних з Україною регіонах та на окупованих нею територіях, зокрема, у Криму. Там скасовані щорічні урочисті заходи. У Криму росіяни оголосили підвищений («жовтий») рівень терористичної загрози: закрили аеропорт у Сімферополі, а також є повідомлення про перебої з мобільним зв’язком та навігацією в окремих населених пунктах. 

Обшук, затримання і штрафи за пости в соцмережах

Тільки за квітень цього року підконтрольні Росії кримські суди двічі призначали Лутфіє Зудієвій штрафи через пости у фейсбуці, у яких вона згадує Радіо Свобода та фігурантів справи про так звану «Білогірську групу»    Хізб ут-Тахрір Ісламська партія Хізб ут-Тахрір визнана в Росії терористичною, але в Україні та більшості європейських країн діє вільно , але окремо не зазначає, що російська служба цього медіа та її проєкти визнані в Росії іноземними агентами, а згадана організація — заборонена. Поліцейські стверджували, що журналістка пише «з постійною періодичністю… про судові процеси по адміністративним та кримінальним справам, статті про суспільно-політичну обстановку на території Російської Федерації та у сфері міжнародного права», тобто використовує свою сторінку в «службових цілях». Сторона захисту, у свою чергу, наголошувала, що порушення не було, адже «Білогірської групи» окремо не вказано в переліку заборонених організацій. 

Суд у Криму вдруге за місяць оштрафував журналістку «Ґрат» Лутфіє Зудієву за згадку про партію Хізб ут-Тахрір на своїй сторінці у фейсбуці без позначки про заборону її в Росії

До цього, у лютому 2024-го, вдома у журналістки провели обшук, конфіскувавши техніку та правозахисні доповіді її авторства, а саму її затримали і намагались взяти пояснення про її журналістську діяльність. 

«Ґрати» опублікували заяву від редакції з вимогою до Росії припинити переслідування журналістки за її законну та суспільно важливу діяльність. 

Вимагаємо від російської влади припинити переслідування журналістки Лутфіє Зудієвої та інших незалежних журналістів у Криму. Заява редакції «Ґрат»

Раніше, у 2023 році, Лутфіє Зудієву затримували за обвинуваченням «в участі у масовому одночасному перебуванні громадян у публічному місці з метою подальшого висвітлення у ЗМІ». Так співробітники поліції розцінили те, що вона приїхала до Сімферополя, щоб висвітлювати судове засідання у справі заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, обвинувачених у диверсії. Тоді її оштрафували.