«Брутальна спроба Росії використати громадян України задля провокацій та знущання». Із кордону Грузії додому повернули 65 українців

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомили про повернення додому більш ніж пів сотні українців, яких Росія депортувала до Грузії і які кілька місяців перебували на прикордонному пункті «Даріалі», поки встановлювали їхні особи та виготовляли для них документи. Там їх утримували у підвальних або складських офісних приміщеннях без повноцінного доступу до гігієни, харчування та медичної допомоги. У липні та серпні депортовані виходили на протест на кордоні та оголошували голодування через негуманні умови та відсутність ясності, що з ними відбуватиметься далі.

«Ґрати» стежили за перебігом подій і розповідають деталі. 

«Тривалі багатосторонні переговори»

Упродовж 21-22 серпня із російсько-грузинського кордону через Молдову до України, за офіційними даними, повернули 65 людей, з них — 10 жінок, а також 8 важкохворих осіб. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, у попередні місяці до України повернулись ще 44 депортованих, тож загалом йдеться про 109 людей. 

«Гуманітарна криза на російсько-грузинському кордоні виникла у другій половині червня, коли Росія цілеспрямовано почала різко збільшувати кількість громадян України, яких вона депортувала в цей пункт пропуску. Українська сторона вже зверталася публічно з закликом до РФ відправляти їх безпосередньо на кордон України, а не Грузії. Ця пропозиція залишається в силі. Якщо Росія продовжить її ігнорувати, єдиним висновком буде те, що різке збільшення кількості депортованих є спланованою російською операцією проти України», — написав він у фейсбуці. 

«Нічого хорошого, просто довга процедура». Монолог українки, яку тримають на кордоні з Грузією після депортації з Росії

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів, що серед повернутих до України людей є ті, що відбули покарання на російській території, але росіяни їх не звільнили, а натомість взяли під депортаційний арешт і помістили до Центрів тимчасового утримання іноземних громадян. Інша частина депортованих, за його словами, вважалась в Україні зниклими безвісти. 

«З’ясуємо всі деталі щодо утримання  наших громадян у буферній зоні та брутальної спроби Росії використати громадян України задля провокацій та знущання. З кожним буде проведена окрема робота, яка включатиме юридичні, медичні та, безумовно, безпекові заходи», — зазначив міністр. 

«Наче я новий строк там сидів». Після звільнення з тюрем викрадені громадяни України застрягають у депортаційних центрах РФ і на кордоні

У Міністерстві внутрішніх справ Грузії розповіли, що це все стало можливим після «тривалих багатосторонніх переговорів», врешті депортованих українців транспортували чартерними рейсами через третю країну — Молдову: грузинські правоохоронці доставили їх до аеропорту в Тбілісі, де передали українській стороні, яка організовувала перельоти і проживання цих людей. Водночас грузинське МВС зауважило, що згадані 65 людей — це не всі депортовані, які перебували на кордоні. 

«Варто зазначити, що певна кількість осіб все ще залишається на державному кордоні Грузії, і грузинська сторона інтенсивно продовжує переговори з українською стороною та міжнародними організаціями щодо їх організованого, безпечного та добровільного повернення на батьківщину. Сподіваємося, що процес щодо осіб, які залишаються на кордоні, більше не затягуватиметься, і вони зможуть своєчасно, найближчим часом, повернутися на батьківщину», — йдеться у повідомленні міністерства. 

Протести та голодування

Наприкінці червня цього року у правозахисній організації «Захист в’язнів України» повідомили, що протягом місяця Росія видворила в Грузію понад пів сотні людей, зокрема, засуджених судами України до 2014 року, яких Україна не змогла евакуювати з Донецької та Луганської областей і які відбули покарання на непідконтрольній Україні території, або пізніше засуджених угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» або в окупованому Криму. Вони відбували покарання в російських тюрмах, а після звільнення були переміщені до Центрів тимчасового утримання іноземців (ЦТУІГ) і згодом видворені до грузинського кордону.

Правозахисники тоді зауважували зростання темпів прибуття людей на КПП між Росією та Грузією та висловлює занепокоєння перспективою гуманітарної кризи: людей утримували у підвальному приміщенні без доступу до медичної допомоги та з мінімальним доступом до гігієни, а їжу для депортованих привозили волонтери.

Депортовані у транзитній зоні прикордонного пункту “Даріалі”. Фото надане Андрієм Коломійцем

У ніч на 21 липня депортовані громадяни України на контрольно-пропускному пункті «Даріалі» оголосили протест із вимогою забезпечити їм хоча б мінімальні побутові умови, зокрема, доступ до питної води: чоловіки вийшли із підвального приміщення на вулицю, один на знак незгоди із негуманними умовами порізав собі горло. Медики надали йому допомоги на місці без госпіталізації. На місце також прибули грузинські спецпризначенці. Вони затримали одного з протестувальників, але потім повернули назад. 

5 серпня п’ятнадцятеро українців, які перебували на КПП «Даріалі» оголосили голодування. Як зазначили учасники протесту у відеозверненні, вони вимагали візиту консула України, дозволу повернутись до України чи отримання міжнародного захисту, медичної допомоги, а також гарантій, що їй не депортують назад до Росії. 

Один із учасників голодування на КПП “Даріалі”. Фото з фейсбуку правозахисниці Анни Скрипки

8 серпня голодування припинили після візиту представника посольства України в Грузії та вирішення питання із медичною допомогою для трьох громадян. Українське МЗС закликало Росію передавати депортованих людей напряму на кордон України з Росією чи Білоруссю.