«Не хотів, не бажав, але отримав». Ексвоєнкому Одещини повідомили третю підозру на виході з СІЗО — він знову опинився за ґратами
Ексвоєнком Одеської області Євген Борисов у Печерському райсуді Києва, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Колишній одеський воєнком Євген Борисов, який з липня 2023 року перебуває у Лук’янівському СІЗО вже вдруге не зміг опинитись на свободі, хоча вніс заставу на загальну суму понад 51 мільйон гривень. Правоохоронці знову затримали його за воротами ізолятора і повідомили про нову підозру, а за два дні суд вчергове заарештував ексвоєнкома із новою сумою застави — 402 мільйони гривень. Цього разу слідство стверджує, що поранення, яке Борисов отримав у березні 2022 року у кабінеті очільника Одеської ОВА, не було бойовим, тож він підробив документи і незаконно отримав винагороду. Борисов наполягає, що він — потерпілий.
Подробиці підозри та засідання — у дописі «Ґрат».
51 мільйон за годину на свободі
Різдвяного ранку 25 грудня колишній голова ТЦК Одеської області Євген Борисов певно відчув дежавю. Він щойно отримав довідку про звільнення і нарешті вийшов на волю з будівлі Лук’янівського СІЗО, де сидів останні півтора року. На ґанку будівлі ізолятора його зустрів слідчий Держбюро розслідувань. У супроводі прокурора та оперативників бюро той привітався, назвав себе та почав зачитувати Борисову чергову, вже третю, підозру у скоєнні злочинів. Цього разу — в організації видачі неправдивого документа та перешкоджанні діяльності Збройних сил України . Йому загрожує до десяти років ув’язнення.
Пів року тому, наприкінці травня, з Борисовим трапилась точно така сама історія: він вийшов з СІЗО, де провів десять місяців свого першого в житті арешту. На тому ж ґанку його зустрів слідчий ДБР і зачитав нову підозру — у легалізації 142 мільйонів гривень , здобутих злочинним шляхом. Далі Борисова затримали оперативники, а наступного дня слідчий суддя Печерського райсуду столиці знову арештував колишнього воєнкома з можливістю вийти під заставу у 140 мільйонів гривень.
З того часу Печерський райсуд столиці неодноразово продовжував арешт ексвоєнкома, водночас зменшуючи розмір застави. Так у липні її скоротили майже вдвічі — до 75,7 мільйона гривень, у серпні — до 69,7 мільйона гривень і, нарешті, у жовтні — 39,3 мільйона гривень. У листопаді суд знову продовжив арешт Борисова, але цього разу розмір застави не змінив. В переддень Різдва за ексвоєнкома внесли заставу, тож він розраховував відсвяткувати новорічні свята на свободі. Натомість його знову затримали правоохоронці.
Адвокатка Вікторія Козаченко, яка супроводжувала Борисова, коли він отримував довідку про звільнення і була поруч під час вручення йому нової підозри, пізніше в суді розповідала, що після того, як слідчий почав читати текст підозри Борисов знепритомнів. Адвокатка викликала «швидку», тим часом слідчий продовжив зачитувати документ. Правоохоронці дозволили медикам оглянути ексвоєнкома і навіть погодились, аби його відвезли до лікарні, однак поїхали туди разом з ним. Оперативники ДБР вирішили не залишати Борисова наодинці з лікарем і чекали поряд з ним. Зрештою медики вирішили, що колишній воєнком не потребує госпіталізації, а правоохоронці затримали його та відвезли його на допит до будівлі ДБР.
Як і попереднього разу підставою для затримання Борисова став рапорт оперативного працівника ДБР. У травні там було вказано, що ексвоєнком планує втечу з України за допомогою прикордонників, «з якими у нього раніше сформувались гарні стосунки». Натомість цього разу у рапорті йшлося, що Борисов для втечі збирається скористатись «зв’язками серед криміналітету та осіб, що організовують незаконний перетин кордону».
Наступного для адвокатка Козаченко оскаржила затримання її клієнта як незаконне. Вона підрахувала, що у травні Борисов пробув на свободі 20 хвилин, цього разу завдяки поїздці в лікарню — кілька годин.
Першопочатково Борисова арештували у липні 2023 року за підозрою у незаконному збагаченні , неявці військовослужбовця на службу без поважних причин та ухиленні від несення обов'язків військової служби . Суд призначив тоді йому заставу у 150 мільйонів гривень, але суд зменшив суму під час продовження арешту. Й коли Борисов вперше виходив із СІЗО у травні цього року, за нього внесли 12 мільйонів гривень.
Всього ж дві спроби Борисова вийти на свободу коштували його заставодавцям понад 51 мільйон гривень. Адвокат ексвоєнкома Олександр Маковецький зазначає, що ці кошти залишаються у держави, адже по двох попередніх підозрах його клієнт вважається звільненим з-під арешту.
Постріли у кабінеті
Євген Борисов очолював Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки з 17 січня 2022 по 13 липня 2023 року. До того він був військовим комісаром Малиновського районного ТЦК Одеси. Загалом Борисов працював військовим комісаром з 1996 року. З посади його звільнили за дорученням президента Володимира Зеленського, який відреагував на розслідування видання «Українська правда» щодо багатомільйонних статків родини воєнкома.
Чергове клопотання про арешт Борисова суддя Печерського районного суду Києва Михайло Юшков розглядав 26 грудня. У суді прокурори Офісу генерального прокурора Єгор Щур та Олександр Якимчук просили суд арештувати ексвоєнкома без можливості вийти під заставу.
У повідомленні про підозру Борисову, яке є у розпорядженні «Ґрат», вказано, що о 9:50 ранку 6 березня 2022 року у нього стався конфлікт з полковником Валерієм Гудзем. Це сталося у кабінеті №528 у будівлі Одеської обласної військової адміністрації.
«В ході конфлікту Борисов отримав п’ять наскрізних вогнепальних поранень нижніх частин ніг», — йдеться у документі.
Жодних інших обставини поранення у підозрі не вказано.
Адвокатки Катерина Пугач, Ольга Просянюк та Вікторія Козаченко у Печерському рвйсуді Києва, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Адвокатка Борисова Ольга Просянюк розказала в суді цю історію у версії захисту. Інцидент стався у кабінеті голови Одеської обласної адміністрації Максима Марченка. Той запросив обох полковників, Гудзя та Борисова, до себе на нараду. Чому саме вона була присвячена, адвокатка не уточнила.
Адвокатка стверджувала, що спочатку Гудзь вдарив Борисова в коридорі, коли вони чекали на початок наради. Потім обидва зайшли до кабінету голови ОВА, однак згодом Борисов пішов з наради. Марченко зателефонував йому і попросив повернутись, а коли Борисов зайшов до кабінету, Гудзь вистрілив в нього шість разів і поранив воєнкому обидві ноги. Які саме слова чи дії Борисова спричинили таку реакцію Гудзя адвокатка не стала уточнювати.
Сам Борисов у суді сказав лише, що Гудзь вимагав від нього стати на коліна. Інших подробиць він не згадав, зазначивши, що ця подія його сильно травмує.
Минулого року, під час розгляду клопотання про перший арешт Борисова ексвоєнком був більш емоційним. Він ходив по залі суду, закатував штани та демонстрував шрами на ногах. Тоді Борисов казав, що полковник Гудзь двічі поцілив йому в одну ногу і тричі в іншу. Також він стверджував, що шостий постріл мав бути йому в голову і називав себе людиною, яка бачила смерть. Ексвоєнком наполягав, що не знав Валерія Гудзя і до цього ніколи з ним не зустрічався. Однак, що саме викликало таку реакцію бойового офіцера, він не уточнив.
Прокурори Офісу генпрокурора Єгор Щур та Олександр Якимчук в суді не розповідали про те, що їм відомо про обставини конфлікту Борисова з Гудзьом.
Після інциденту в кабінеті Марченка Валерій Гудзь вирушив на фронт, де доєднався до 24-ї механізованої бригади, командиром якої був до 2020 року. За шість днів, 12 березня 2022 року, полковник загинув у бою з російськими загарбниками на Луганщині. Президент нагородив його званням Героя України посмертно.
Вручаючи нагороду рідним Валерія Гудзя, Володимир Зеленський розповів, що полковник спланував та особисто очолив проведення наступальної операції щодо зачищення околиць Попасної від російських військ. Під час операції офіцер загинув внаслідок пострілу танка противника.
Документи про поранення
У повідомленні про підозру Борисову сказано, що після стрілянини в Одеській ОВА тимчасово виконуючий обов’язки голови Одеського обласного ТЦК повідомив про поранення Борисова командиру оперативного командування «Південь». Через п’ять днів тимчасовий в. о. голови Одеського ТЦК, який заміняв Борисова, поки той лежав у лікарні, звернувся до командира з проханням призначити розслідування нещасного випадку з Борисовим.
За два тижні той призначив таке розслідування. Відповідно до Інструкції Міністерства оборони про розслідування та облік нещасних випадків із військовослужбовцями ЗСУ, командир Борисова створив спеціальну комісію, до складу якої увійшли два полковники та капітан медичної служби зі складу ОК «Південь».
1 квітня 2022 року уряд підвищив до 100 тисяч гривень на місяць розмір винагороди для військовослужбовців, які отримали поранення під час захисту Батьківщини. Саме тоді, наполягає слідство, у Борисова і виник злочинний умисел отримати кошти, передбачені за поранення на фронті.
Для цього потрібно було підробити документи про обставини його поранень. Мова йде про документи: акт про проведення спецрозслідування, акт про нещасний випадок, а також наказ командира ОК «Південь» про результати службового розслідування та довідки про обставини травми.
Тож Борисов, вирішив використати «свої зв’язки та авторитет», аби вплинути на членів спецкомісії та свого командира.
«Достовірно знаючи, що комісія з розслідування нещасного випадку, який мав місце 6 березня 2022 року за його участі, створена, а її висновок має затвердити його командир, а також, що тимчасовий в. о. голови Одеського обласного ТЦК є його підлеглий, Борисов вирішив залучити вказаних осіб до вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб», — сказано у підозрі.
Як саме Борисов переконав свого командира і членів комісії підготувати документи про його поранення у потрібній редакції, у підозрі не зазначено. Там вказано тільки, що орієнтовно між 1 та 7 квітня Борисов надав «відповідні вказівки» — написати у документах, що його поранення пов’язане із захистом Батьківщини.
Слідство вказує, що члени комісії знали, що Борисов не входив до складу бойових підрозділів, «задіяних у відбитті повномасштабної збройної агресії РФ», однак зазначили в актах про результати розслідування та поранення Борисова необхідне йому формулювання, а командир зазначив те саме у своєму наказі та довідці.
Прокурори Офісу генпрокурора Єгор Щур та Олександр Якимчук у Печерському райсуді Києва, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каенєв, Ґрати
У підсумку, завдяки цим підробленим документам Борисов у квітні травні 2022 року безпідставно, за версією слідства, отримав 165 мільйонів гривень.
Не бойове поранення
У суді адвокатка Борисова Ольга Просянюк зазначила, що її клієнта підозрюють в організації, складанні та видачі службовими особами військової частини завідомо неправдивих офіційних документів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ шляхом ухвалення рішень та вчинення дій. Однак з тексту підозри не зрозуміло, які саме рішення ухвалював її клієнт і які дії вчиняв, якщо в той час він перебував у реанімації після поранення.
«Це ж колегіальні органи приймали рішення і службові особи приймали рішення. Командир приймав наказ, де тут дії Борисова?», — дивувалась Просянюк.
Адвокатка наполягала, аби обвинувачення пояснило склад злочинів, які інкримінують Борисову. Її колега Вікторія Козаченко також стверджувала, що прокурор не зможе обгрунтувати зміст підозри, адже Борисов не є суб’єктом зазначених в ній злочинів.
У відповідь прокурор Єгор Щур пояснив, що перебуваючи після поранення у госпіталі, Борисов у квітні 2022 року пройшов там військово-лікарську комісію (штатне ВЛК). В її висновку зазначалось, що поранення, які він отримав, не пов’язані із захистом Батьківщини.
Прокурор Щур наголосив, що Інструкція Міноборони про розслідування та облік нещасних випадків із військовослужбовцями ЗСУ передбачає, що спецрозслідування проводяться тільки щодо нещасних випадків і не поширюються на поранення, отримані від ворога під час проведення активних бойових дій. Відповідно спецкомісія не мала підстав вказувати в актах розслідування та нещасного випадку, що Борисов отримав поранення під час захисту Батьківщини.
За словами прокурора, на допитах члени комісії показали: вони написали, що Борисов отримав поранення під час захисту Батьківщини, тому що так він сам їм пояснив. Крім того, таке ж формулювання було у довідці, що її надав комісії заступник Борисова, який на той час виконував обов’язки начальника Одеського обласного ТЦК.
Після висновку спецкомісії, продовжував прокурор, тимчасовий в. о. Одеського обласного ТЦК ініціював питання про внесення змін до висновку ВЛК щодо Борисова. На підставі його довідки у висновку теж зазначили, що поранення Борисова пов’язане з захистом Батьківщини. В свою чергу командир наказав нарахувати Борисову додаткові виплати.
За словами прокурора Щура, згодом командування Сухопутних військ провело службові розслідування і зрештою у 2024 році визнало, що спеціальне розслідування щодо нещасного випадку з Борисовим було проведено невірно, і що його поранення пов’язані саме з проходженням військової служби, а не з захистом Батьківщини. Так само формулювання про «захист Батьківщини» зрештою виключили із висновку ВЛК.
«Таким чином зазначені підстави стали можливістю отримувати, як зазначав Борисов, кошти, які він не хотів, не бажав, але отримав, 165 тисячі гривень», — підсумував прокурор.
Він пояснив, що за версією слідства, в діях Борисова мала місце «ідеальна сукупність»: саме організацією внесення недостовірних відомостей він і перешкодив законній діяльності ЗСУ.
«Однією дією було вчинено два правопорушення, які кваліфікуються за окремими статтями Кримінального кодексу», — сказав прокурор Щур.
«Я — потерпілий»
Захист не погодився з версією прокуратури та наполягав, що Борисов не впливав на рішення спецкомісії визнати його поранення отриманим при захисті Батьківщини.
Вона зазначила, що на допитах ніхто зі свідків не зазначив, що Борисов просив чи впливав, чи надавав неправомірну вигоду. При цьому принаймні двоє членів спецкомісії пояснили, що таке рішення щодо Борисова вони ухвалили виходячи не тільки з його пояснень, а й керуючись рішенням головнокомандувача України про визначення районів ведення бойових дій. На той час місто Одеса і область входило до переліку областей, де проводились бойові дії. Крім того, комісія врахувала повідомлення про підозру Гудзю.
Ексвоєнком Одеської області Євген Борисов у Печерському райсуді Києва, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Просянюк також додала, що ніхто зі свідків на допитах не показав, що Борисов впливав на них чи надавав неправомірну вигоду.
Сам Борисов звинуватив прокурорів у некомпетентності. Він зазначив, що у підозрі згадується ОУ «Південь», якого на початку вторгнення не існувало. Натомість в той час він був не тільки головою обласного ТЦК, а й начальником сектору «Б» оперативного угруповання військ «Примор’я», і на цій посаді був керівником оборони міста Одеси. Його завданнями було зокрема, забезпечення у місті громадського порядку та функціонування органів місцевого самоврядування. Саме у звязку з цим голова Одеської ОВА 6 березня 2022 року запросив його до себе на нараду.
Далі Борисов сказав, що він не здивований відповіддю ОСУВ «Одеса» стосовно того, що він не залучався до підрозділів, які були задіяні у відбитті збройної агресії РФ, адже на початку російського вторгнення такого ОСУВ не існувало, його вичленили з ОУВ «Примор’я» через пів року після початку вторгнення.
Ексвоєнком обурювався, що в підозрі написано, ніби він дав вказівку своєму командирові. Після чого додав, що не може давати вказівки людині, що старша його за званням.
За його словами, в той час він перебував у шпиталі в місті Вінниця, куди його евакуювали одразу після поранення, і тільки згодом повернувся до Одеси, де теж лежав у шпиталі.
«У мене нога була як пів столу, я пересуватись не міг. У мене в голові були тільки моє здоров’я та життя, тому що мені загрожувала ампутація кінцівок», — сказав в суді Борисов.
Він наголосив, що через місяць після того, як в нього стріляв Гудзь, президент Володимир Зеленський нагородив його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
«За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», — цитував в суді Борисов відповідний указ.
Ексвоєнком додав, що тоді ж отримав нагородну іменну зброю від міністра оборони Олексія Рєзнікова.
«Те, що я відстояв свою честь та гідність, оцінили президент та міністр оборони, які мене нагородили», — сказав в суді ексвоєнком.
Борисов наполягав, що перший висновок ВЛК він отримав під час стандартної процедури виписки з госпіталю у Вінниці, і цей висновок був проміжним. Натомість висновок ВЛК в Одесі з ним не пов’язаний і був наданий вже після проведення службового розслідування. При цьому Борисов наголошував, що розслідування провели тільки після того, як правоохоронці закрили кримінальне провадження стосовно Гудзя, який на той час вже загинув. Адже військові не можуть своїм службовим розслідуванням підважувати роботу правоохоронців.
Борисов нагадав, що був визнаний потерпілим і звинувачував правоохоронців у тому, що вони не поспішали розслідувати справу про його поранення Гудзем. Мовляв, слідчі з’явилися у нього в палаті тільки на третій день після подій у кабінеті голови Одеської ОВА. А тепер його судять за те, що він отримав поранення.
«Нічого там немає кримінального взагалі. Я — потерпілий. 114-1 (статті КК про перешкоджання законній діяльності ЗСУ — Ґ) я тут взагалі не бачу. Як я міг перешкоджати комісії, яка вища за мене, до якої я не входжу, не входить жоден мій підлеглий і яка навпаки мене перевіряє? Як я міг на них впливати, знаходячись у реанімації? Це нонсенс!».
10 мільйонів на ЗСУ
Адвокатки Борисова в суді наполягали, що новою підозрою їх підзахисному обвинувачення просто хоче залишити його у СІЗО.
Ольга Просянюк зауважила, що кримінальне провадження, яке лягло в основу цієї підозри Борисову, правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) у лютому 2024 року, тобто девʼять місяців тому.
«Руками суду хочуть прикрити свої штучно створені мотиви, направлені на те, щоб Євген Михайлович необґрунтовано тримався під вартою», — наполягала адвокатка.
Проте вона не стала клопотати, аби суддя Михайло Юшков відмовив прокуратурі і відпустив її підзахисного. Замість цього адвокатка запропонувала суду піти на компроміс: відправити Борисова під цілодобовий домашній арешт, з носінням електронного браслета стеження, натомість заставодавці перерахують 10 мільйонів гривень на потреби ЗСУ.
«Вже сплачено дві застави на понад 51 мільйон гривень, Борисов вже півтора року утримується під вартою. Ми провели перемови з заставодавцями, ми готові 10 мільйонів гривень разом з заставодавцями перерахувати ЗСУ. Тобто щоб не держава на нас витрачала кошти, утримуючи Євгена Михайловича, а ми готові помогти державі», — запропонувала адвокатка Просянюк.
Суддя Печерського райсуду Києва Михайло Юшко, 26 грудня 2024 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
В свою чергу прокурор Олександр Якимчук зауважив, що 39 мільйонів застави за Борисова вніс інший адвокат з адвокатського обєднання, яке його захищає. Після чого додав, що довіру адвокатів до підзахисного, що він буде виконувати обов’язки, якщо суд призначить йому домашній арешт, ще можна зрозуміти. Однак бажання захисників подарувати 10 мільйонів гривень на ЗСУ він не розуміє.
«Як я розумію, це підзахисний платить за захист, тобто все вказує на те, що хоч кошти і майно підозрюваного арештовано, ще є якісь кошти, які не обліковані, готівка, які він використовує підозрюваний для внесення за нього застави», — зробив висновок прокурор.
У відповідь адвокатка Просянюк зауважила, що мова йде не про додаткові кошти. За її словами, напередодні судового засідання вона звернулась з листами до ДРБ та Офісу генпрокурора. в яких пояснювала, що у випадку їх згоди заставодавці звернуться до суду з клопотанням про зменшення суми застави і зобов’язуються перерахувати ЗСУ 10 мільйонів гривень з тих 51 мільйонів, які вже внесені за Борисова у двох інших справах.
Аргументи захисту суддю Михайла Юшкова не переконали. Він арештував Євгена Борисова на два місяці, до 23 лютого наступного року. Втім суддя дозволив ексвоєнкому вийти під заставу, яку визначив у розмірі 402 мільйонів гривень.
Доля майна родини Борисова
Інформуючи про нову підозру Борисову, Держбюро розслідувань та Офіс генпрокурора також повідомили, що 6 грудня Печерський районний суд задовольнив клопотання прокурора у справ про легалізацію Борисовим коштів, і передав АРМА три автомобілі родини Борисова: Mercedes-Benz EQV, 2022 року випуску, Mercedes-Benz G 63 AMG, 2022 року випуску s Toyota Land Cruiser 2023 року випуску.
Тоді ж суд передав АРМА ще й офісне приміщення, розташоване у місті Марбелья, та будинок у тому ж місті, які до того були арештовані спочатку Печерським судом, а згодом і судом в Іспанії.
Суд задовольняє подібні клопотання прокуратури вже не вперше. Так, ще у квітні цей же будинок було передано АРМА в рамках іншого кримінального провадження Борисова — про незаконне збагачення.
Крім того, у листопаді цього року Печерський райсуд арештував рахунки дружини та тещі Борисова в угорському ОТР Bank. Обидві вказані власницями нерухомості та автомобілів, які, за версією слідства, насправді належать Борисову і придбані,щоб легалізувати незаконно отримані кошти.
Українські активи сім’ї Борисова, зокрема 2 гектари землі в Одеській області, два будинки в Одесі площею у 420 квадратних метрів, а також домоволодіння площею у 78,5 гектара та дві квартири в Одесі, Печерський райсуд Києва арештував ще 25 липня минулого року, в день, коли Борисова вперше взяли під варту. Однак за два місяці той самий суд зняв арешт з частини цього майна, зокрема з земельної ділянки та двох квартир.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
