«Коломойський ніколи нікого не обдурив». Попри спроби в апеляційному суді взяти Ігоря Коломойського на поруки, бізнесмен залишився під вартою

Ігоря Коломойського, якого СБУ та БЕБ підозрюють у шахрайстві та легалізації майна, залишили під вартою.

Таке рішення ухвалила колегія суддів Київського апеляційного суду під головуванням судді Віктора Глиняного та суддями Ігорем Палеником та Юрієм Сливою 25 вересня 2023 року. Вони підтвердили рішення Шевченківського райсуду Києва арештувати Коломойського до 31 жовтня. Таким чином, бізнесмен може провести в камері ізолятора тимчасового тримання Служби безпеки України ще майже місяць. В нього також є можливість внести заставу у понад 3,8 мільярда гривень, але наразі він відмовляється це робити. 

2 вересня на порозі дома у Дніпрі бізнесмену Ігорю Коломойському вручили підозру за матеріалами розслідування СБУ та Бюро економічної безпеки за двома статтями Кримінального кодексу України — шахрайство (частина 4 статті 190 Кримінального кодексу) та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (частина 3 статті 209 КК). За даними слідства протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда гривень, отриманих шахрайським шляхом від компанії «Нафтохімік Прикарпаття» та вивів їх закордон, використовуючи при цьому інфраструктуру «Айбокс Банку» та підконтрольного йому «ПриватБанку». Пізно ввечері у той же день суд у Києві його арештував та призначив заставу у майже 510 мільйонів гривень. Слухання відбулись у закритому режимі на прохання самого Коломойського. Він також відмовлявся від коментування справи.  

14 вересня бізнесмену вручили ще одну підозру. За версією слідства СБУ та БЕБ, він причетний також й до фальсифікації платіжних документів і відмиванні доходів, отриманих нелегальним шляхом у розмірі 5,8 мільярда гривень у 2013-2014 роках. Наступного дня Шевченківський райсуд Києва збільшив йому розмір застави «пропорційно завданій шкоді» до понад 3,8 мільярда гривень.

Розгляд апеляції щодо запобіжного заходу Ігорю Коломойському мав відбутися ще 6 вересня. Однак тоді засідання не відбулося через те, що документи у справі не доставили до суду, до того ж самого підозрюваного не доставили у залу. Засідання перенесли на 25 вересня.

Під час розгляду апеляції захист бізнесмена посилався на незадовільний стан здоровʼя підзахисного, а також неналежні умови утримання в ізоляторі. Разом із тим, до суду прийшло чимало бажаючих взяти Коломойського на поруки. «Ґрати» розповідають, про що говорили на розгляді скарги та які аргументи застосували можливі поручителі за одного із найбагатших українців.  

Погане здоровʼя та недопуск дружини до ізолятора

На початку засідання обвинувачення в особі прокурора Павла Олеші попросило про проведення засідання у закритому режимі. Однак цього разу адвокати бізнесмена були не проти того, щоб слухання було відкритим, тож суд відмовив у клопотанні прокуратури. 

Сторона захисту клопотала щодо скасування запобіжного заходу для Ігоря Коломойського у вигляді арешту з альтернативою застави.

Під час судового засідання адвокати бізнесмена заявили про поганий стан здоровʼя свого підзахисного та складні умови перебування в ізоляторі тимчасового тримання Служби безпеки України, а також вчергове наголосили на тому, що арешт для Коломойського був надмірним запобіжним заходом. Адвокат Олександр Лисак підкреслив, що Коломойський готовий співпрацювати зі слідством, що він не збирається тікати, та що він добровільно зʼявився у суд на обрання запобіжного заходу 2 вересня.

У своєму виступі Лисак наголосив на тому, що під час обрання запобіжного заходу у вигляді арешту слідчий суддя Шевченківського райсуду Києва Вадим Ковтуненко не мав права визначати місце утримання під вартою, а саме ізолятор тимчасового тримання Служби безпеки України.

Крім того, адвокат заявив, що прокуратура не обґрунтувала ризики для застосування такого запобіжного заходу. Він зауважив, що основним ризиком вважався ймовірний тиск на свідків у справі. Проте свідки у матеріалах справи зазначали, що із Коломойським особисто знайомі не були, хоча й знали, що він був бенефіціаром банку, де вони працювали. Тож впливати на них бізнесмен не міг — вважає захист.

Крім того, захист вказав на порушення, які були допущені під час вручення підозри і під час перегляду розміру застави у Шевченківському райсуді Києва 15 вересня. Адвокат Лисак зауважив, що підозру передали захисту лише після 12 години дня, а про те, що засідання призначили на 18:30, він дізнався лише за годину до цього. А під час перегляду розміру застави слідчий суддя Шевченківського райсуду Олексій Глянь дав лише 3 хвилини на ознайомлення з новими матеріалами. А також Лисак заявив про те, що до Коломойського не допускали дружину.

Слово взяв і сам Коломойський. 

«Зараз йдеться не про уникнення покарання, а про справедливість та моє право на захист. Я приїхав до України напередодні виборів, щоб відновити справедливість (йдеться ймовірно про його повернення в Україну 16 травня 2019 року після обрання президентом Володимира Зеленського — Ґ), але зараз я в такому стані, що попередні питання не вирішилися, а вже є нові. Тому я нікуди не збираюся їхати, ховатися. Це фактова справа. Це питання бухгалтерське, експертне та аудиторське», — заявив підозрюваний у суді.

Також бізнесмен наголосив, що підозра ймовірно була зроблена нашвидкуруч, та за ті три тижні, що він перебуває під вартою, ніхто не проводив із ним слідчі дії. 

Прокуратура також взяла слово. Прокурор Павло Олешка вперше у суді розповів деталі підозри, яку оголосили Ігорю Коломойському. Зокрема, він зацитував деталі фінансової схеми, завдяки якій, на думку слідства, бізнесмен зміг заволодіти коштами підприємства «Нафтохімік Прикарпаття» у 2013-2021 роках.

«Імітував внесення грошей у касу». За що заарештували Ігоря Коломойського — подробиці першої підозри бізнесмену від СБУ та БЕБ

У суді Коломойський прояснив й питання про своє громадянство. Судді апеляційного суду зазначили, що він є громадянином Ізраїлю. Сам Коломойський теж у промові підтвердив, що українське громадянство у нього забрали, тож тепер його судять як іноземця. Однак захист дотримується позиції, що Коломойський таки громадянин України, адже він сам передав український паспорт судді на підтвердження особи. У рішенні суду першої інстанції він зазначений як громадянин України. 

У спілкуванні з журналістами у перерві засідання бізнесмен уточнив, що громадянство «начебто забрали», адже його про це не повідомляли. Але паспорт залишився у нього. 

СБУ вручає підозру Ігорю Коломойському в нього дома під Дніпром, 2 вересня 2023 Фото: пресслужба СБУ

Картата ковдра, гуманізм та ворог Путіна

На розгляді апеляції також були присутні майже два десятки людей. Вони почергово виступали перед судом та пояснювали, що готові взяти бізнесмена на поруки. 

Зокрема, із пропозицією поручительства виступив головний рабин міста Дніпро Шмуель Камінецький. Камінецький зазначив, що вбачає загрозу для життя Коломойського у його утриманні під вартою. 

«Він ніколи не буде скаржитися на своє здоров’я. Я знаю його ситуацію і вважаю те, що відбувається сьогодні, — небезпечно для його життя. Я маю право це сказати, бо переживаю за його життя і сьогодні Йом-Кіпур (одне із найважливіших свят в юдаїзмі, день посту та відпущення гріхів, так званий Судний день, коли бог вирішує долю людини, а сама людина не повинна займатися жодною діяльністю, лише аналізувати свої вчинки), коли вирішується доля кожної людини. Я дуже-дуже прошу вас прийняти мою поруку», — звернувся до суддів Камінецький.

Крім рабина взяти на поруки бізнесмена пропонували й двоє військових: Сергій Якименко та Євген Бовкун, військовий 93-ї ОМБр, директор з юридичних питань та член правління Нікопольського феросплавного заводу та міський депутат Нікополя найбільше промислове підприємство Нікополя — Нікопольський завод феросплавів — контролюється бізнес-групою «Приват», співвласником якої є Ігор Коломойський . Обидвоє військових переконували суд, що Коломойський ще у 2014 році врятував Україну, коли очолив Дніпропетровську обласну адміністрацію, тим самим він не дав сепаратистським рухам розповсюдитися на інші регіони, крім Донецької та Луганської областей. За словами Бовкуна, саме Коломойський «дав шанс відчути, що ми можемо перемогти другу армію світу», а Якименко нагадав про премії, які Коломойський виплачував за «кожного сєпара». 

Також поручителем виступив й Ігор Діденко, колишній заступник міністра енергетики та екстопменеджер «Нафтогаз України». Діденко у своїй промові також згадував заслуги бізнесмена на посаді очільника Дніпропетровської ОДА, та зазначив, що той ніколи нікого не обдурив, натомість через озвучені факти в залі до «клітки мають піти слідчі та прокурори». У 2015 році проєкт журналістських розслідувань «Схеми» розповідав, що Коломойський та Діденко мали у власності спільний бізнес.   

Крім того, за Коломойського були готові поручитися і народні депутати: Сергій Демченко та Артем Ковальов (ексгендиректор ТОВ «УНІАН», за сумісництвом — фінансовий директор ТОВ «1+1 Інтернет» — Ґ) від «Слуги народу». Демченко своє бажання обґрунтував тим, що Коломойський став ворогом номер один для президента Росії Владіміра Путіна, а «ворог нашого ворога — наш друг».   

Найбільш численною групою поручителів були журналісти та працівники телеканалу «1+1», мажоритарним власником якого є саме Ігор Коломойський. 

Ще перед засіданням телеведуча Наталя Мосейчук так пояснила своє бажання поручитися за нього: 

«Це питання гуманності, і якщо є можливість виявити гуманність колективу, який працював із цим інвестором, її треба виявити. Я добре пам’ятаю, у який період телеканалу Ігор Валерійович зайшов як інвестор (Мосейчук почала працювати на «1+1» у 2006 році, угода із купівлі Коломойським телеканалу була остаточно оформлена у квітні 2010 року — Ґ). Ми називаємо це «Румунське ярмо». Після цього телеканал стрімко пішов вгору».

Вже під час засідання Мосейчук зазначила, що готова поручитися за бізнесмена, бо «Коломойський не буде вкриватися картатою ковдрою, не буде імітувати хворобу, не буде звозити масовку під суд, не буде шантажувати судову систему». 

Її підтримала колега Алла Мазур, ведуча новинної програми ТСН на «плюсах». Водночас Мазур також апелювала до досвіду Коломойського на посаді голови Дніпропетровської ОДА: мовляв, бізнесмен зірвав плани Путіна, підтримував добровольчий батальйон, поки інший багатий українець закликав до гудків (ймовірно, йдеться про Ріната Ахметова, який у 2014 році закликав працівників своїх підприємств на Донеччині протестувати проти сепаратизму із «гудком» на заводах — Ґ).

Крім Мосейчук та Мазур в суді виступили журналіст ТСН  Олександр Завгородній, керівник інформаційного департаменту телеканалу Сергій Попов, та спортивний оглядач Ігор Циганик, який вдався до футбольної алегорії, зазначивши, що бізнесмен — єдиний, хто завжди дотримувався fair play та завжди був проти корупції у футболі (Коломойський до 2019 року був власником футбольного клубу «Дніпро» — Ґ). 

Також на його підтримку виступив телеведучий та актор Юрій Горбунов: 

«Я знаю, де живе Коломойський, всі його контакти, телефони, тому він точно не втече».

За Коломойського готові були вступитися й два керівники «плюсів». Один — чинний СЕО «1+1 media» Ярослав Пахольчук, зазначив, що бізнесмен робить багато хороших речей, але не дає про них говорити. Натомість колишній керівник — ексгендиректор «1+1» та ексміністр культури Олександр Ткаченко, зазначив, що готовий це зробити, бо знайомий із Коломойським давно і близько, ще із початку 2000-х. 

«У нього є відчуття свободи і відчуття справедливості. Коломойський — чи не єдиний зі списку Forbes список найбагатших українців, який щороку готує редакція журналу Forbes Україна не кричав, а діяв».

Крім «плюсівців», поручитися за Коломойського вирішила й Ірма Крат, яка називає себе журналісткою та неодноразово фігурувала у політичних скандалах. Її виступ в суді чи не єдиний викликав яскраву емоцію у бізнесмена — він криво посміхнувся. 

«Я є нащадком українського генерала, і якби ця людина була недостойна, я б ніколи в житті не написала клопотання про те, що я готова його взяти на поруки. Я в державі не остання людина, і протягом останніх двох років я займаюся порятунком країни. … От я зараз відволікаюся, і ми втрачаємо мільярди», — відразу заявила суддям Крат, зазначивши, що має три листи від президента США Джозефа Байдена, де він висловлює їй свою повагу. 

Зрештою вона таки повернулася до персони Коломойського, й сказала: 

«Якщо ви хочете, щоб Путін сьогодні заплакав, ви повинні його відпустити на свободу. Тому що ця людина зберегла нам Україну». 

На думку Крат, у справі йдеться про мільйони гривень, і в порівнянні з тим, яку допомогу отримує Україна від західних партнерів, це копійки.

Попри таку численну кількість тих, хто був готовий поручитися за Коломойського, суд відмовив у клопотанні про взяття бізнесмена на поруки. 

Заставу не вноситимуть

Адвокат Ігоря Коломойського Олександр Лисак, 6 вересня 2023 Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Після засідання у коментарі журналістам адвокат Ігоря Коломойського Олександр Лисак зазначив, що вносити заставу не будуть навіть після рішення апеляції. 

«Ну, яка застава. Ми не вбачаємо в діях нашого підзахисного складу будь-яких кримінальних правопорушень. Ви ж бачите, зі злочину проти власності [справа] переходить у службовий злочин», — прокоментував він рішення суду.

«Рішення для нас несподіване. Рішенням ми не задоволені. Виходячи з того, що нібито заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами вже не інкримінують, тобто був злочин проти власності, а наразі кваліфікують як організацію заволодіння грошовими коштами. І це за два тижні… Будемо визначатися з колегами, як діяти далі», — зауважив Лисак.

Крім того, адвокат зауважив, що наразі захист залишає за собою можливість поскаржитися у Європейський суд із прав людини.