«Інформація, поширена під виглядом достовірної». У Криму кримськотатарську газету оштрафували на 790 тисяч рублів за публікацію доповіді ООН і колонки про мобілізацію

У травні 2024 року в Криму провели обшуки в редакції кримськотатарської газети «Къырым», а також у будинках головного редактора видання Бекіра Мамутова і засновника Сейрана Ібрагімова. На обох тоді склали по два адміністративні протоколи і передали матеріали справ до кримських судів. Засідання, які влітку проходили паралельно у різних суддів, закінчилися постановами про штрафи на загальну суму у 790 тисяч рублів майже 359 тисяч гривень . «Ґрати» поговорили з головним редактором газети про його роботу і ризики сьогодення.

«Преса завжди повинна бути в опозиції»

Газета «Къырым» видається кримськотатарською мовою вже 35 років. Це перше національне періодичне друковане видання, що з’явилося в Криму після депортації та репатріації кримських татар.

У штаті редакції наразі — шість осіб. 59-річний Сейран Ібрагімов працює в газеті з 1997 року: спочатку на посаді фотокореспондента, з 2002 року — випусковим редактором, а з 2015 року — директором юридичної особи газети. 68-річний Бекір Мамутов прийшов до редакції 1993 року і через кілька років роботи став головним редактором. Скоро він відзначить своє 25-річчя на цій посаді.

Газета почала випускатися ще в Радянському Союзі, і перші два роки її тираж сягав 19 тисяч примірників. З 90-х і до 2014 року він становив приблизно 4 тисячі. Але, що найважливіше, він цілком був передплатний, розповідає «Ґратам» головний редактор видання Бекір Мамутов. Тому редакція давно відмовилася від продажу видання в роздріб через кіоски. Робота співробітників оплачується завдяки постійним передплатникам газети.

Журналіст констатує факт: інтерес до друкованих версій періодичних видань поступово згасає. Люди віддають перевагу традиційній газеті перед інтернет-джерелами. Тому редакція створила свій сайт, де розміщує новини, статті та колонки в електронному вигляді.

«Газету передплачують наші співвітчизники, і я б сказав переважно старше покоління. Це люди з активною життєвою позицією, які цікавляться історією, нашим минулим, сьогоденням, долею, національним рухом, питанням культури, мови, збереження ідентичності», — пояснює голова редакції.

Він додає, що ні політична ситуація в Криму, ні зміна влади не впливають на інформаційну політику видання.

«Ми скептично ставилися до дій влади. У нас така позиція: преса завжди має бути в опозиції першій, другій, третій владі, якщо вона хоче відповідати своєму напряму четвертій владі», — упевнений Бекір Мамутов.

Обшуки в редакції та в будинках журналістів

Засновник кримськотатарської газети «Къырым» Сейран Ібрагімов, 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко

14 травня 2024 року співробітник прокуратури Залізничного району Сімферополя вручив Сейрану Ібрагімову вимогу надати відомості про згадування в газеті заборонених організацій та іноземних агентів Громадяни Російської Федерації, які отримують грантову підтримку або будь-яке іноземне фінансування своєї діяльності з-за кордону. За російським законодавством, іноагентам заборонено вести просвітницьку та освітню діяльність серед неповнолітніх, викладати в державних і муніципальних освітніх організаціях, організовувати публічні заходи. Журналісти та громадські працівники, які потрапили до такого реєстру, мають маркувати всі свої матеріали припискою, що вони іноагенти . Того ж дня Бекір Мамутов і Сейран Ібрагімов надіслали письмову відповідь, що таких публікацій не було.

Через три дні співробітники кримського «Центру Е» приїхали з оперативно-розшуковими заходами додому до засновника і головного редактора одночасно.

«Провівши в них «оперативно-розшукові заходи», а по суті, формений обшук, вилучили техніку, телефони, документи і деякі книги. Також обшук був проведений у приміщенні, де розташовується редакція газети», — написала у фейсбуці юристка і дружина головного редактора Хатідже Мамутова.

Серед вилучених речей був примірник газети, датований 18 жовтня 2023 року. Її упакували в поліетиленовий пакет і опечатали.

Після обшуків журналістів доставили до «Центру Е», щоб скласти протоколи. Адвоката до них не допустили. 59-річному Сейрану Ібрагімову в будівлі «Центру Е» стало зле, тому співробітники поліції відвезли його додому на службовій машині.

«Не знаю, з якою метою [приходили до редакції] — напевно, попередити, налякати, сказати, що ми на якомусь неправильному шляху, чи що», — вже після коментував «Ґратам» дії поліції Бекір Мамутов.

На Мамутова та Ібрагімова склали по два протоколи: за «дискредитацію використання Збройних сил РФ з метою захисту інтересів РФ та її громадян» частина 1 статті 20.3.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення та за частина 9 статті 13.15 Кодексу РФ про адмінпорушення

Суд спочатку повернув протоколи Ібрагімова поліції через помилки: перекладачці, яка працювала з матеріалами справи, не роз’яснили права та обов’язки, а в протоколі не вказали місце правопорушення. Співробітники поліції все виправили, і суд прийняв позов до розгляду.

Скріншоти сайту і газета як речовий доказ

Кримськотатарська газета «Къырым», 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко

«Центр Е» зацікавили кілька публікацій на сайті газети: про російську дисидентку і правозахисницю Людмилу Алєксєєву , текст доповіді генсека ООН Антоніу Гутерріша, а також авторська колонка про мобілізацію владою кримських татар у російську армію 2022 року.

Ще 14 травня оперуповноважений «Центру Е» Коренівський зробив їхні скріншоти. За перекладом текстів із кримськотатарської на російську начальник «Центру Е» К. Архаров звернувся до Кримського федерального університету у Сімферополі

До протоколів, які поліція передала до суду, увійшли тільки два матеріали. Один із них кваліфікували як поширення відомостей, спрямованих на дискредитацію російської армії. Це есе Алі Озенбаша, голови Ревізійної комісії Курултаю кримських татар, у якій той радив співвітчизникам ухилятися від участі в бойових діях на території України. Авторська колонка під назвою «Чи є у людини право захищати себе від штучно-примусової смерті?» була опублікована 2 жовтня 2023 року.

Як зловживання свободою масової інформації співробітники російської поліції кваліфікували публікацію з доповіддю Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй (ООН) Антоніу Гутерріша. Редакція розмістила її на сайті 26 жовтня 2023 року. З цією доповіддю генсек виступив на 53-й сесії Ради з прав людини в ООН. Вона була присвячена гуманітарній ситуації в Криму у 2022 — 2023 роках. Представник міжнародної організації повідомляв про випадки насильницьких зникнень і незаконних затримань на півострові, а також про побиття і тортури, які застосовували російські силовики до затриманих з метою отримати необхідні свідчення. Гутерріш наголошував на умовах утримання ув’язнених у Криму в новому слідчому ізоляторі СІЗО-2, який відкрили на півострові 2022 року.

«Їх можна визнати як нелюдські та такі, що принижують гідність», — йшлося в передруку доповіді генсека ООН.

У Сімферополі в редакції кримськотатарської газети «Къырым» відбувся обшук — на головного редактора і засновника видання склали адмінпротоколи

Оперативник «Центру Е» Коренівський зазначив у протоколах, що «заяв і повідомлень про застосування щодо громадян тортур і жорстокого поводження з боку силових структур у період із 2017 року до теперішнього часу не надходило», а умови тримання ув’язнених у СІЗО-2 в Сімферополі «повністю відповідають вимогам законодавства Російської Федерації».

Обидва тексти були надруковані в газеті, яку вилучили під час обшуку редакції як речовий доказ.

Суди над газетою

Кримськотатарська газета «Къырым», 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко

Протокол про дискредитацію Збройних сил РФ, складений на засновника і директора ТОВ «Редакція газети “Крим”» Сейрана Ібрагімова, розглянув Київський райсуд Сімферополя 7 червня 2024 року. Суддя Антон Цикуренко погодився з оперативниками «Центру Е» і притягнув Ібрагімова до адміністративної відповідальності частина 1 статті 20.3.3. КоАП РФ . Він як юридична особа зобов’язаний виплатити 300 тисяч рублів приблизно 140 тисяч гривень штрафу.

Захист Ібрагімова просив суд визнати адміністративний протокол і довідки за результатами оперативно-розшукових заходів неналежними доказами. Як докази хотіла допитати понятих і фахівця, який переклав статті з кримськотатарської мови російською за запитом «Центру Е». Суд відхилив усі клопотання.

«Протокол про адміністративне правопорушення є належним і достатнім доказом вчинення правопорушення, в якому детально описано подію адміністративного правопорушення», — вказав суддя Цикуренко.

За десять днів, 18 червня 2024 року, інша суддя Київського районного суду міста Сімферополя Яніна Охота визнала винним за цією самою статтею і головного редактора газети «Къырым» Бекіра Мамутова.

З доводами співробітника «Центра Е» суд також погодився і визнав усі докази у справі допустимими. За цією статтею Мамутова притягували вперше, тому журналіст просив призначити йому мінімальне покарання. Суддя Охота призначила йому 110 тисяч рублів 51 тисяча гривень штрафу.

«Суд враховує характер вчиненого правопорушення, пов’язаного із посяганням на громадський порядок і громадську безпеку, необхідність дотримання й охорони яких випливає з обов’язку громадян та їхніх об’єднань дотримуватися Конституції РФ <…> саме такий вид адміністративного покарання сприятиме запобіганню вчиненню ним аналогічних адміністративних правопорушень надалі», — постановила суддя.

15 липня головного редактора газети визнали винним ще й у зловживанні свободою масової інформації частина 9 статті 13.15 КоАП РФ . За публікацію доповіді Антоніу Гутерріша мировий суддя Сімферополя постановив стягнути з Бекіра Мамутова 130 тисяч рублів близько 60 тисяч гривень .

27 серпня 2024 року мировий суддя Сімферополя притягнув до адміністративної відповідальності засновника Сейрана Ібрагімова. Суд визнав його винним і постановив стягнути штраф як з юридичної особи в розмірі 250 тисяч рублів майже 116 тисяч гривень за публікацію доповіді ООН.

«Інформація, поширена ТОВ “Редакція “Крим” під виглядом достовірної, не відповідає дійсності, отримана не з офіційного джерела і носила для особи, яка її опублікувала, завідомо недостовірний характер», — вказав у постанові суддя Сергій Москаленко.

Сумарно за чотирма протоколами редакція газети «Къырым» повинна виплатити штраф у розмірі 790 тисяч рублів близько 359 тисяч гривень .

«Таким чином, і офіційний сайт ООН, звідки редакція взяла доповідь, і сам <…> Антоніу Гутерріш, за твердженням Мирового суду Сімферополя, є неофіційними джерелами інформації, попри чинну статтю 57 Закону РФ «Про ЗМІ» [про звільнення від відповідальності за дослівне відтворення матеріалів]», — констатує юристка Хатидже Мамутова.

Хатідже Мамутова. Фото: Кримська солідарність

Постанови про штрафи Мамутов та Ібрагімов оскаржать — в апеляційних судах і в касації. У редакції впевнені: журналісти зобов’язані задовольняти потребу кримськотатарського народу в отриманні інформації про події в соціальній, політичній і культурній сфері рідною мовою.

«Під зловживання [свободою масової інформації] можна підвести багато чого. Як і в побуті, це дуже слизька, дуже суб’єктивна стаття, і тут ми на практиці цих судових справ переконалися в тому, наскільки закон може бути як дишло. Куди повернеш [його] — [таке й рішення]. Звичайно, ми [тираж газети] будемо виходити: у нас передплатники, у нас перед ними обов’язок. Нас чекають приблизно у 2,5 тисячах сімей», — заявив Бекір Мамутов.

З виплатою штрафів журналістам допомагають колеги, друзі, родичі та активісти. Поки редакція заплатила тільки один — у справі Бекіра Мамутова.

Особисту техніку журналістам повернули, крім комп’ютера з редакції.

Тексти, через які склали протоколи, редакції довелося видалити із сайту газети.

Гутерріш під забороною

3,5 роки тому редакція вже захищала в суді своє право на поширення інформації у зв’язку з публікацією іншої доповіді ООН.

«Спочатку до нас були питання щодо технічних різних ситуацій, пов’язаних із вихідними даними. Нас багаторазово попереджали, що ось це не так, ось це виправте, ось це додайте. І це все [попередження] робилося не по телефонному дзвінку, а писали цілий лист такий офіційний. Потім з’явилася адміністративна справа», — відновлює хроніку тих подій редактор газети «Къырым» Бекір Мамутов.

Головний редактор кримськотатарської газети «Къырым» Бекір Мамутов, 27 квітня 2021. Фото: Олександра Єфименко

20 квітня 2021 року Мировий суд третьої дільниці Залізничного району Сімферополя оштрафував Бекіра Мамутова на 4 тисячі рублів 1400 гривень . Також за звинуваченням у «зловживанні свободою масової інформації». Того разу його визнали винним у передруку доповіді Антоніу Гуттеріша про становище в галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, опублікованої 8 жовтня 2020 року.

У тексті генсек ООН закликав «зняти обмеження, накладені на кримськотатарську громаду, з метою збереження її представницьких інститутів, зокрема [зняти] заборону на діяльність Меджлісу».

Суд також зазначив, що Мамутов згадав у публікації Меджліс кримськотатарського народу без приписки про заборону цієї організації в Росії Верховний суд Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією та заборонив його діяльність у Росії у 2016 році .

Адміністративний протокол про зловживання свободою масової інформації стаття 13.15 КпАП РФ тоді склала провідна фахівчиня Роскомнагляду в Криму Олександра Тюряєва. У суді вона стверджувала, що відомство виявило факт зловживання «під час проведення позапланового заходу систематичного спостереження».

Мамутов розповідав «Ґратам», що суд двічі повертав протокол назад у Роскомнагляд для виправлення. Текст доповіді, зазначав головний редактор, представники відомства взяли з офіційного сайту ООН.

«Усе ж таки потрібно розуміти, що ця публікація — доповідь посадової особи організації, об’єднання, чию компетенцію і повноваження визнано в Російській Федерації на підставі рішення про продовження членства СРСР в ООН, включно з [положеннями] Радбезу, ухваленого 21 грудня 1991 року. Раніше СРСР був однією з початкових країн-учасниць Організації Об’єднаних Націй», — заперечував у суді головний редактор.

Редакція газети оскаржила рішення, але Верховний суд у Криму залишив штраф чинним. Мамутов вказував у скарзі, що постанова суду першої інстанції повністю списана з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцією, і в ній не враховані доводи редакції.