У Сімферополі в редакції кримськотатарської газети «Къырым» відбувся обшук — на головного редактора і засновника видання склали адмінпротоколи

Російські поліцейські в Криму провели обшуки в редакції кримськотатарської газети «Къырым», а також у будинках головного редактора видання Бекіра Мамутова і засновника Сейрана Ібрагімова. На обох склали по два адміністративні протоколи, які передбачають величезні штрафи за публікації в газеті. Однією з них була публікація доповіді ООН про порушення прав людини в Криму у 2022 році. 

Вранці 17 травня співробітники поліції і Центру з протидії екстремізму МВС (Центр Е) прийшли з обшуком до редакції кримськотатарської газети «Къырым» у Сімферополі та додому до головного редактора 68-річного Бекіра Мамутова і засновника 59-річного Сейрана Ібрагімова. 

Обшуки почалися близько шостої ранку. Поліцейськими керував начальник відділу «Центру Е»  Руслан Шамбазов У лютому 2024 року Рада ЄС поширила на нього санкції за порушення територіальної цілісності України , постанову на огляд приміщень видав суддя Київського райсуду Сімферополя Михайло Бєлоусов У квітні 2024 року Подільський райсуд Києва заочно засудив Бєлоусова до 13 років ув'язнення за держзраду .

Адвокат Едем Семедляєв спробував потрапити до редакції, де вже перебували поліцейські, щоб надати юридичну допомогу, але його туди не пустили.

У результаті поліцейські забрали з дому Мамутова телефони та комп’ютер, так само як і з редакції. 

Редакція видання «Къырым» у Сімферополі. Фото: «Кримська солідарність»

Мамутова та Ібрагімова затримали й відвезли в управління поліції, де на них склали по два адміністративні протоколи за публікації на сайті «Къырым».

Одна з публікацій — есе голови Ревізійної комісії Курултаю З'їзд виборників, які обирають склад представницького органу — Меджлісу кримських татар Алі Озенбаша. Замітку кримськотатарською мовою було опубліковано в жовтні 2023 року. У ній Озенбаш розмірковує про необхідність відмовлятися кримчанам від участі в мобілізації та війні в лавах російських збройних сил.

«Те, що нам видано паспорт Росії, не змінює цієї дійсності. Після окупації не отримати цей документ було неможливо. Але ми не присягали, не давали клятву цій державі, і я вважаю, що не зобов’язані підкорятися її дивним наказам, особливо тим, які ведуть до смерті», — пише Озенбаш.

Він наводить кілька порад, як уникнути призову: не брати повістку, не з’являтися до військкомату, а якщо туди доставили примусово, відмовлятися від участі у військових діях, посилаючись на релігійні заборони.

«Є такі, які порівняли і дійшли висновку: ніж бути вбивцею без причини або померти — краще під варту. Ось, нові часи», — закінчує свій текст Озенбаш.

Співробітники «Центру Е» вирішили, що міркування Озенбаша —  це «відомості, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації» частина 1 статті 20.3.3 Кодексу про адміністративні злочини РФ і склали адміністративний протокол.

Ще один адмінпротокол поліцейські склали через публікацію частини доповіді Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо порушень прав людини в Криму 2022 року. Він озвучив доповідь на 53-й сесії Ради ООН з прав людини в червні-липні 2023 року в Женеві, і текст опубліковано на сайті організації. На сайті «Къырым» доповідь опубліковано в кількох частинах.

У публікації 26 жовтня 2023 року йдеться про тортури і насильство, яким російські правоохоронці піддали щонайменше п’ятьох затриманих чоловіків і жінку, хоча зазначається, що реальні цифри набагато більші. Також у доповіді йдеться про десятки необґрунтованих затримань і викрадень.

«У сукупності, починаючи з 2014 року, у Криму насильно зникло 55 осіб. З них 48 чоловіків і сім жінок. 14 осіб до сьогоднішнього дня значаться серед безвісти зниклих. Два випадки закінчилися загибеллю зниклих людей, 34 постраждали, зокрема шість жінок, звільнено сімох», — наводяться дані в доповіді.

Крім того, Гутерреш звертає увагу на нове СІЗО №2, що відкрилося в Сімферополі після початку повномасштабного вторгнення. За інформацією «Ґрат», у ньому утримують здебільшого українських військовополонених і викрадених під час вторгнення цивільних осіб.

«Умови в цій в’язниці незадовільні. Їх можна визнати, як нелюдські та такі, що принижують честь і гідність, — йдеться в доповіді секретаря ООН. — Тому що зв’язок із зовнішнім світом тих, хто потрапив туди, практично закритий, там немає фізичних вправ на свіжому повітрі, окрім 20-хвилинної прогулянки, яка відбувається раз на два тижні; у камерах ведеться постійне відеоспостереження; вдень сідати заборонено».

У відповідь на звинувачення в порушеннях прав людини, поліцейські написали в адмінпротоколах, складених на Мамутова та Ібрагімова, що, за даними МВС, «заяв і повідомлень про застосування щодо громадян катувань і жорстокого поводження з боку силових структур у період з 2017 року до теперішнього часу немає».

Повідомлення та свідчення застосування тортур російськими правоохоронцями в Криму надходять від початку окупації півострова. Наприклад, «Ґрати» писали про тортури, яких зазнав затриманий у Мелітополі Ярослав Жук, обвинувачений у причетності до вибуху 2022 року.

Щопівгодини приходили невідомі люди і катували мене». Затриманий у Мелітополі Ярослав Жук поскаржився на тортури, якими у нього вибили зізнання в теракті

Поліцейські також звернулися до кримського управління Федеральної служби виконання покарань, у відповіді якої йдеться про те, що «умови утримання поміщених туди [в СІЗО №2] осіб, повністю відповідають вимогам законодавства Російської Федерації».

За публікацію доповіді Секретаря ООН на Мамутова та Ібрагімова також склали по протоколу за розміщення недостовірної інформації частина 9 статті 13,15 КпАП РФ .

Близько третьої години дня поліцейські відпустили Бекіра Мамутова, Сейран Ібрагімов залишався в управлінні ще півтори години, після чого його несподівано відвезли на поліцейській машині. З’ясувалося, що під час складання протоколів йому стало погано і його відвезли додому.

Протоколи на головного редактора Мамутова склали як на посадову особу. За обома йому загрожує максимальний штраф у розмірі 400 тисяч рублів (майже 173 тисячі гривень). Протоколи на засновника Ібрагімова складено як на юридичну особу і йому загрожує набагато більший штраф — до мільйона рублів (приблизно 431 тисяча гривень). Час розгляду адмінпротоколів у мировому суді Київського району Сімферополя і Київському райсуді міста ще не призначили.

Бекіра Мамутова вже переслідували російські правоохоронні органи за публікації в «Къырым», до того ж за друк тексту доповіді Генерального секретаря ООН про права людини в Криму, зробленого у 2020 році. У квітні 2021 року мировий суд третьої дільниці Залізничного району Сімферополя оштрафував Мамутова на чотири тисячі рублів (1470 гривень за курсом того часу), за звинуваченням у зловживанні свободою масової інформації частина 2 статті 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ . У тексті доповіді згадувався Меджліс кримськотатарського народу — представницький орган кримських татар без приписки про заборону організації в Росії. 

Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу 26 квітня 2016 року, рішення підтвердив в апеляції Верховний суд РФ 29 вересня того ж року. Згідно з російським законодавством, після цього при будь-якій згадці Меджлісу в ЗМІ необхідно про це вказувати.

У тексті доповіді від 2020 року генсек ООН нагадує про те, що «попри тимчасову постанову Міжнародного суду, діяльність Меджлісу, як і раніше, заборонено», і закликає «зняти обмеження, накладені на кримськотатарську громаду, з метою збереження її представницьких інститутів, зокрема заборону на діяльність Меджлісу». У «Къырым» надрукували дослівний текст і Роскомнагляд сприйняв це, як порушення російського законодавства.