Арешти суден, підозри капітанам і санкції — як Україна бореться із «тіньовим флотом» РФ

У грудні 2025 року в Одеський торговельний порт зайшло судно GLADIUS під прапором однієї з африканських країн. Але цей суховантаж декілька років тому був офіційно російським і мав назву PERESVET. Він служив РФ, зокрема вивозив вантажі через окуповані порти Криму, що є порушенням міжнародного законодавства. 

Це — не перший арешт суден так званого тіньового флоту РФ. Водночас Росія володіє розширеною мережею як танкерів, так і суховантажів, які їй допомагають уникати санкційного тиску і врешті фінансувати агресію проти України. Як цьому протидіє Україна та її партнери — у матеріалі «Ґрат». 

Знаряддя злочину

У грудні 2025 року суховантаж GLADIUS, що ходить прапором африканської республіки Гвінея-Бісау, прибуло до Одеського морського флоту, щоб забрати партію сталевих труб. Але там його затримали та обшукали українські правоохоронці. 

Слідчі дії проводили в рамках розслідування порушень порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї стаття 332-1 Кримінального кодексу , порушень чинних на транспорті правил стаття 291 КК , фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади стаття 110-2 КК та  державної зради стаття 111 КК . Це магістральне провадження було відкрито ще у жовтні 2014 року. 

Після окупації Криму Україна закрила свої порти на півострові та попередила міжнародну спільноту нота МЗС від 04.08.2014 № 630/23-300-3716 , що заходження суден до них сприйматиме як порушення норм міжнародного права, як дії, що підривають суверенітет України, а також як порушення законодавства України, що тягне за собою відповідальність судновласників, операторів і капітанів суден, у тому числі кримінальну. У відповідь США та країни Європейського Союзу поступово вводять санкційні обмеження проти кримських портів. 

Як зʼясувало слідство, у 2021 році судно GLADIUS мало назву PERESVET та було власністю російської компанії. У той час воно заходило у підконтрольний РФ Севастопольський морський торговельний порт, щоб перевезти звідти майже 7 тисяч тонн пшениці до Єгипту. Про це свідчить документ — графік розстановки і руху суден. Також у слідства є дані про відправника зерна — «ООО “Славянский экспорт”», та отримувача — компанії Food Worldwide Investment LLC з реєстрацією в Дубаї (ОАЕ).

Автоматичну ідентифікаційну систему (АІС) під час заходу до кримського порту на судні відключали — це є грубе порушення вимог безпеки мореплавства.

Під час обшуків на судні знайшли плани рейсів, лоцманські карти, картографічні матеріали та журнали перевірки радіозв’язку із доказами незаконного заходу у порти тимчасово окупованого Криму. 

Хоча українські правоохоронці встановили лише один епізод перевезення зерна з закритого кримського порту у 2021 році, журналістка розслідувального проєкту SeaKrime Центру «Миротворець» Катерина Яресько, зʼясувала ще у 2019 році, що тоді Росія неодноразово використовувала PERESVET для перевезення зерна з кримських портів, зокрема в Туреччину та Лівію. Крім цього, за даними розслідувачки, фірма мала державні контракти на перевезення військових вантажів, можливо, у Крим. Катерина Яресько також зʼясувала, що у 2020 році судно PERESVET перевозило до Криму турецький щебінь та український ільменіт. 

За даними українських правоохоронців, суховантаж PERESVET з 2019 по 2021 роки був оформлений на кілька російських компаній. Спочатку — «Севастопольські транспортні системи» із реєстрацією у Севастополі. Перед заходом у Крим за зерном у 2021 році власник судна змінився на «ООО Аншип». У 2021 році PERESVET, за даними слідства, змінило назву на AYANA STAR, стало ходити під прапором Республіки Палау та було перереєстроване на ліберійську фірму SKY MOON SHIPPING LTD. У 2023 році ще одна зміна назви та власника: тепер на AMINAH STAR, яке ходило під прапором Республіки Гвінея-Бісау та було зареєстроване на ліберійську компанію BROADWAY MARINE LTD.

Після затримання судна в Одеському порту, Дніпровський райсуд Києва наклав на нього арешт. 

Судно «тіньового флоту» РФ суховантаж GLADIUS. Фото: Ігор Клімчук, Marinetraffic

Рішення слідчого судді базувалося на статті 27 Конвенції ООН з морського права 1982 року, в якій йдеться про винятки, що дозволяють розповсюджувати кримінальну юрисдикцію прибережної держави на борт іноземного судна, яке проходить через її територіальне море, для арешту осіб або для розслідування злочину. Першій виняток — якщо наслідки злочину поширюються на прибережну державу. Другий — якщо злочин порушує спокій у країні або добрий порядок у територіальному морі.

«Фактичне виконання комерційних операцій у закритому порту (…) є системним порушенням установленого режиму портів та прикордонно-митних правил, що за своєю природою виходить за межі внутрішньої дисципліни судна і порушує публічний порядок у межах територіального моря/внутрішніх вод України», — йдеться в рішенні суду. 

А за кілька тижнів слідчий суддя схвалив передачу судна в управління АРМА як речовий доказ, вартість якого складає понад 200 неоподаткованих мінімумів (понад 300 тисяч гривень). Йдеться про суму у 48,5 мільйона гривень. 

В січні 2026 року панамська компанія LION SEA COMPANY S.A. через свого представника в Україні спробувала скасувати арешт GLADIUS. У суді власник доводив, що є добросовісним набувачем та не був обізнаний про те, що судно колись, п`ять років тому, відвідало порт міста Севастополь. Також він наголошував, що слідство вже провело обшуки та вилучило необхідне майну, а двигун, палуби, каюти, паливні баки не мають доказового значення». Однак програв в обох інстанціях.

Слідство встановило, що капітаном судна у 2021 році був росіянин Сергій Васильєв. Йому заочно повідомили про підозру в порушенні порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї частина 2 статті 332-1 КК України . 

Нинішній капітан GLADIUS ходив до окупованої Керчі 

Під час затримання судна GLADIUS в одеському порту на його борту перебували капітан та ще 16 членів екіпажу — всі, за інформацією українських правоохоронців, громадяни декількох країн Близького Сходу.

З рішень у судовому реєстрі відомо, що 31 березня 2026 року нинішній капітан затриманого судна GLADIUS — громадянин Сирійської Арабської Республіки Мазін Алькаді Юсуф — отримав підозру за тим же правопорушенням що і його російський попередник. 

За матеріалами справи, у 2024 році він працював капітаном іншого судна з країною реєстрації в Танзанії, яке на той момент належало компанії Vilnius Management Co. У жовтні того року судно зайшло до закритого Україною Керченського морського рибного порту в окупованому Криму, «не оформлюючи при цьому жодних дозвільних документів в компетентних органах України». Судно періодично вимикало систему стеження AIS, щоб приховати свої координати, а капітан вносив фіктивні відомості щодо курсу слідування.

Згідно зі слідством, у листопаді 2024 року вказане судно в Керчі завантажили зрідженим газом загальним об’ємом дві тисячі тонн.

Вид на керченські порти, літо 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У 2023 році інформагенція Reuters повідомила, що Росія поновила експорт зрідженого газу з Керчі після його зупинки у 2015 році через міжнародні санкції, що ввели проти російських компаній та виробників у відповідь на окупацію українського півострова. 

3 квітня 2026 року Дніпровський районний суд Києва обрав для капітана запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, хоча слідчій по цій справі клопотав про тримання під вартою. Після цього, як повідомили «Ґратам» у пресслужбі ГУ СБУ в АР Крим, капітан перебував безпосередньо на судні і продовжував виконувати свої обовʼязки. Частина екіпажу також перебувала на борту. Ті, хто залишили суховантаж, запевнили в СБУ, знаходились в межах досяжності для проведення необхідних процесуальних дій. Члени команди, які працювали під керівництвом підозрюваного й у 2024 році, є свідками у справі. 

У травні Мазін Алькаді Юсуф спробував виїхати з України, пояснюючи це тим, що його матір дуже хвора і він хотів з нею попрощатися. Після цього суд змінив йому запобіжний захід на арешт ту СІЗО з альтернативою застави в розмірі 66,5 тисяч гривень.

Хоча в ухвалі суду назва судна, яке вивозило зріджений газ з окупованої території України, прихована, але через назву компанії власника Vilnius Management Co. та країну реєстрації, під яким ходило це судно, можна встановити, що йдеться про танкер MARINA. 

Судно «тіньового флоту» РФ танкер MARINA. Фото: Франк Катцер, Marinetraffic

За свою історію судно не раз змінювало назву та ходило під різними прапорами: Німеччини, Антигуа та Барбуди, Монголії та Того. 

За даними реєстру Marine Traffic, зараз воно перебуває в Мармуровому морі. Танкер — у санкційному списку США через зв’язок із ліванською організацією Хезболла.

Судна «тіньового флоту» РФ  

Судна GLADIUS (PERESVET) та MARINA відносяться до так званого тіньового флоту, який допомагає Російській Федерації обходити накладені на неї економічні санкції за агресію проти України. 

Під «тіньовим флотом» РФ найчастіше мають на увазі мережу танкерів, за допомогою якої Росія перевозить нафту та нафтопродукти в обхід міжнародних санкцій, ембарго та встановленої «цінової стелі» у 60 доларів за барель. За даними Міністерства оборони України, саме «тіньовий флот» допомагає РФ фінансувати агресію. Росія переважно використовує танкери, яким у середньому 15-25 років (наприклад, у випадку із GLADIUS та MARINA — це 34 роки), номінальні власники суден — фіктивні компанії, команда вимикає систему навігації (АІС), щоб унеможливити свою ідентифікацію, нафту перевантажують прямо в морі, судна працюють без страхування та технічного догляду, що, також створює величезні загрози для довкілля.

Однак не тільки танкери є частиною «тіньового флоту» РФ. За інформацією порталу War&Sanctions, створеного за ініціативи Головного управління розвідки Міністерства оборони України, «тіньовий флот» складається з різних типів суден та допомагає РФ у пересуванні військ, отриманні зброї та підсанкційних товарів, торгівлі краденим, зокрема агропродукції та інших товарів з тимчасово окупованих територій України. Крім цього Росія використовує судна так званого тіньового флоту як шпигунську платформу для диверсійної діяльності.

Докази з розслідування проєкту “Миротворець” за фактом заходу суховантажа GLADIUS в порт Севастополя. Колаж: Myrotvorets News

За словами керівника безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павла Лакійчука, притягнути до відповідальності судна «тіньового флоту» складно.

«Для того, щоб довести порушення, наприклад, захід до портів на тимчасово окупованій території, необхідно документальне підтвердження в умовах, коли капітани таких суден вимикають систему автоматичної ідентифікації судна (АІС). Тобто — або фото з геолокацією, яке приймуть як доказ, або суднові документи, які можна отримати лише після затримання судна за умови, що капітан їх не знищив. Але «тіньові» судна взагалі можуть у порти не заходити — деякі здійснюють перевалку вантажів у нейтральних водах «з борту на борт», тобто з «тіньового» судна на, умовно кажучи, чисте судно. В такому випадку щось інкримінувати таким суднам ще складніше», — каже він у коментарі «Ґратам».    

Лакійчук підкреслює, що для ефективної боротьби з російським «тіньовим флотом» Україна має більш активно тиснути на країни-партнерів, щоб вони продовжували затримувати та арештовувати такі судна. 

«Якщо прецедентів стане багато, то практика затримки суден «тіньового флоту» буде лише збільшуватись. Це стане трендом. Бо довгий час трендом було робити вигляд, що нічого не відбувається», — каже він.

У першу чергу західні партнери України реагують на проблему «тіньового флоту», додаючи його судна до санкційних списків. Аналітики Київської школи економіки проаналізували ефективність санкцій США та країн ЄС. Згідно з висновками КШЕ, санкції суттєво впливають на роботу «тіньового флоту», але ефект різниться — і за масштабом, і за механікою. Американські санкції одразу жорстко обмежують діяльність флоту, змушуючи перебудовувати логістику і різко скорочуючи обсяги перевезень. Санкції ЄС діють більш поступово, підтримуючи тиск упродовж тривалого часу, але при цьому дозволяючи продовжувати торгівлю через альтернативні канали.

Не визнав Крим російським і отримав 17 років тюрми — історія морського прикордонника Василя Дмитрюка

Окрім санкцій, європейські країни повідомляють про затримання суден «тіньового флоту». Напочатку червня Офіс генпрокурора поінформував про арешт у Швеції судна CAFFA, яке могло вивозити українську продукцію з тимчасово окупованої території. Арешт відбувся за запитом української прокуратури. Як підкреслили в ОГП, це перший такий випадок співпраці. 

Вперше збройні сили Великої Британії перехопили нафтовий танкер  SMYRTOS «тіньового флоту» РФ під час спроби пройти через протоку Ла-Манш 14 червня 2026 року, повідомляє видання «Укрінформ» з посиланням на британського прем’єр-міністра Кіра Стармера.

У цьому ж році, у березні, Бельгія в Північному морі затримала нафтовий танкер Ethera, зареєстрований під прапором Гвінеї. 1 червня поблизу Бретані в Атлантиці французькі військові затримали російський нафтовий танкер Tagor, а капітана судна, громадянина РФ, взяли під варту. 

В Україні, як повідомили «Ґратам» у пресслужбі ГУ СБУ в АР Крим, за два останні роки співробітники спецслужби спільно з морською охороною Держприкордонслужби затримали три судна, які допомагали РФ вивозити зерно: перше судно USKO MFU було затримано у липні 2024 року, друге — ANKA — у квітні 2025 року, і третє — GLADIUS — у грудні 2025 року. Всі заарештовані судна передали в управління АРМА. У пресслужбі ГУ СБУ в АР Крим зазначили, що судно USKO MFU вже продали, дохід від продажу отримала держава. Такі ж плани — й щодо інших заарештованих суден «тіньового флоту» РФ.

Cуховантаж GLADIUS в порту окупованого Севастополя. Фото з рослідуваня Myrotvorets News

Наразі, за даними порталу ГУР War&Sanctions, виявлені 1404 морських судна, які відносяться до «тіньового флоту» РФ, і 534 капітани, які працюють або працювали на цих суднах. В поточному році Україна наклала санкції на десятки суден «тіньового флоту» РФ: 13 лютого під обмеження попало 91 судно, 29 квітня — 23 судна, 23 травня — 29 суден. Однак заарештований в Одесі суховантаж GLADIUS/PERESVET під українськими санкціями не перебував.

Водночас під санкціями перебувають власники компаній, які володіли судном PERESVET. Йдеться про подружжя Лідію та Олександра Анненкових, які з 2016 року вперше потрапили під українські санкції через діяльність їхніх численних компаній, що працюють у Криму. Востаннє, у 2024 році, Рада нацбезпеки та оборони України запровадила проти них санкції терміном на 10 років як на співзасновників «Севастопольського морського банку». Однак судохідну компанію «Аншип», яка належить через її засновника — «Анрусстранс» — Олександру Анненкову та була власником судна PERESVET у 2021 році, санкції оминули. Інше судно компанії «Аншип», яке має назву FEDOR, з 2025 року — під українськими санкціями за перевезення вантажів з та до окупованих українських територій, викрадення українського зерна.

Редакторка: Тетяна Козак