«За дорученням інших органів». Дорожньо-патрульна служба в Криму бере участь у затриманнях і викраденнях людей — свідчення потерпілих

Завданням дорожньо-патрульної служби є контроль дорожнього руху, але в Криму її співробітників постійно бачать в очепленні під час обшуків у будинках кримських татар, а також на резонансних судових процесах щодо активістів, цивільних журналістів і релігійних діячів, коли біля будівлі суду збираються близькі та друзі заарештованих.

Крім того, правозахисники документують випадки, коли інспектори ДПС зупиняють жителів Криму на автошляхах, а потім затримують і передають їх спецслужбам або везуть до відділку поліції, де у внутрішньому дворі на затриманих чекають озброєні люди.

«Ґрати» поговорили з постраждалими, які пережили викрадення за участю інспекторів ДПС, та їхніми адвокатами.

Зупинка

«Коли вночі мене зупинили співробітники ДПС, підозри у мене не було. Вони поводилися досить спокійно, буденно», — розповідає 29-річний Мамбет Асан-Уста з селища Кіровське. 

Кримський татарин займається обслуговуванням кавових автоматів і виховує двох неповнолітніх дочок. Його машина зламалася в ніч з 18 на 19 травня 2023 року. Він викликав друзів на допомогу і їхав за їхньою машиною на буксирі, з увімкненими аварійними сигналами. Коли побачив патруль, зупинився.

«Вони підійшли спочатку до першої машини, яка мене тягнула, перевірили її документи, потім вже перейшли до мене, запитали мої документи. Транспорт, на якому я пересувався, був на кримських номерах — не на номерах РФ. Вони отримали мою згоду на проїзд з ними, мовляв, не переживай, нам просто треба пробити по базі машину і все. Думав, чим швидше я поїду, тим швидше повернуся додому. Плюс у мене не було обов’язкового медичного страхування», — розповів Мамбет і додав, що співробітники ДПС також послалися на відсутність порожніх бланків. 

За кілька годин до цього він помітив, що за ним постійно слідують дві машини. Йому запам’яталася біла «лада веста», але тоді Мамбет подумав, що це просто учасники дорожнього руху.

«Я виїжджав у центр села, потім на крайні вулиці, і постійно машина ця проїжджала. Коли вони зупинилися біля станції техобслуговування, куди я приїхав, автослюсар підійшов до співробітника ДПС і запитав: «Що за метушня? Що ви їздите тут?». Той відповів: «Ми шукаємо тут мотоцикл. Водій п’яний, ось тому катаємося». І це ще більше відбило в мене якісь підозри», — згадував Мамбет. 

Тож він майже одразу погодився поїхати у відділ поліції, коли його вночі на трасі зупинили співробітники ДПС. Йому пообіцяли, що розмова не триватиме понад пів години. 

Мамбет спокійно зайшов у будівлю відділу поліції по Кіровському району Криму. На прохідній його не зареєстрували в журналі. У самій будівлі, за словами Мамбета, його не чіпали — «ніяких рукоприкладств не було». 

Через деякий час співробітник ДПС Євген Дегтярьов повідомив, що «машина чиста, рівна». Але на нього склали протокол за відсутність обов’язкового страхування. Це єдиний документ, який Мамбет підписав того вечора. Після чого один із поліцейських повів його на вихід через задній двір.

«Він мене почав виводити через задній вихід. «Поставиш машину на 82-й регіон і будеш спокійно їздити», — говорив мені спокійним тоном. Коли я в нього запитав, чому ми через задній вихід ідемо, він каже: «Машина тут, на якій ми приїхали. Вона тут, на задньому дворі. Зараз коло ціле даватимемо. Звідси швиденько вийдемо. Я тебе відвезу. Ти ж поспішаєш?», — переказав свій діалог з поліцейським кримський татарин. 

Поліцейський дорогою пояснював Мамбету, який потрібно зібрати пакет документів, щоб поставити машину на російський облік. У дворі він несподівано сказав, що йому «терміново треба їхати» і тут їхні «шляхи розходяться». Майже одночасно до патрульного під’їхав на машині напарник. Тоді боковим зором Мамбет побачив у темряві припаркований мікроавтобус і кілька людей в камуфляжі. 

«Відчинилися двері мікроавтобуса, вони накинулися на мене і почали скручувати. Закрили рот і очі, «затягнули» в салон. Це все відбувалося на очах співробітників ДПС. Вони все це бачили і ніяк не сприяли тому, щоб перешкодити їм. Зрозуміло, що вони були в курсі і допомагали спецслужбам», — каже Мамбет. 

Його відвезли до Сімферополя — він зрозумів це за кількістю часу в поїздці. Всю дорогу його били, попередньо накинувши на голову мішок і обмотавши його скотчем. Ще кілька годин він провів у якомусь приміщенні, де його допитували про зв’язки з Україною. Силовики ставили запитання про пошкодження залізничного полотна в селі Чистенькому Сімферопольського району Криму.

«Посадили на стілець і сказали: «Підписуй, зізнавайся». Я їм сказав, що нічого не робив. Вони запитали: «Що ти робив сьогодні в Чистенькому?», — згадує Мамбет.

Навесні 2023 року ФСБ обшукала десятки будинків кримських татар у пошуках причетних до диверсій на залізничних коліях — кримська влада звинуватила в їхній організації українські спецслужби.

Мамбет причетність до диверсій заперечував. Поки він перебував в руках оперативників ФСБ, біля будівлі поліції в Кіровському зібралися майже півсотні людей і стали вимагати його звільнення, а в соціальних мережах почали писати про його зникнення.

Після допиту Мамбета знову посадили в машину. Куди його повезли, він не знав: чоловікові закрили очі паперовим рушником і перемотали скотчем. У якийсь момент машина зупинилася і від нього зажадали вийти. Перед тим, як викрадачі поїхали, Мамбету сказали: «Якщо тільки спробуєш обернутися, ми повернемося». Коли він зняв пов’язку з очей, то зрозумів, що перебуває біля автозаправки на околиці Сімферополя.

Машина Мамбета Асан-Уста того вечора, коли його викрали. Фото з особистого архіву Асана-Уста

З усіх, хто брав участь у викраденні, Мамбет знає тільки імена співробітників ДПС: Євген Дегтярьов і Айдер Авамілов. Перший складав документи і привів його у відділ поліції, другий був водієм патрульної машини. 

Пересадка

Співробітники кримської дорожньо-патрульної служби в очепленні біля Кримського гарнізонного військового суду у Сімферополі. Фото: Кримська солідарність

50-річний кухар із села Молодіжне Сімферопольського району Ельдар Менсітов помітив синій «фольксваген» без номерів, коли в червні 2023 року повертався з роботи додому. Перед цим він зателефонував дружині і заїхав у магазин за продуктами. 

«Він проїхав повз «Ашан» [на виїзді з Сімферополя], і побачив цей автобус, припаркований на узбіччі. Подумав, що спецслужби знову когось чекають. Зазвичай вони без номерів їздять. На себе не подумав», — розповіла його адвокатка Сафіє Шабанова. 

Через кілометр від гіпермаркету по трасі на Молодіжне — колишній пост ДПС. Там його зупинив інспектор. 

Менсітов припаркувався і, нічого не підозрюючи, пред’явив документи та відкрив на вимогу багажник. 

«Вони попросили його сісти до них в машину. Він нічого поганого не подумав, сів. За хвилину під’їхав синій «фольксваген». Люди в масках витягли його з машини. Пересадили до себе, наділи на голову мішок і відвезли. Відразу ж ударили в праве підребер’я», — продовжувала захисниця. 

Машина Менсітова залишилася на дорозі відчиненою, а його самого відвезли в якесь підвальне приміщення — він вирішив так, бо довго спускався сходами вниз. 

Невідомі люди довго допитували його по справі заступника голови Меджлісу кримських татар, заарештованого у вересні 2021 року, Нарімана Джелялова.

Вчинок і кара. Як із тортур і уривків фраз з’явилася справа Нарімана Джеляла про диверсії в Криму

Кілька років тому Менсітова вже допитували по цій самій справі та проводили обшук у його будинку, але тоді, після кількох годин в управлінні ФСБ та огляду техніки, його відпустили.

«Його побили. Через годину-дві повели в іншу будівлю, зняли мішок. Склали адміністративний протокол. Він підписав, не читаючи, бо втомився і був виснажений», — описала стан Менсітова адвокатка. 

Уночі його привезли в камеру Київського відділу поліції. Протокол розглянули наступного дня в Залізничному райсуді Сімферополя. Менсітову повідомили, що його затримали за «опір і непокору» співробітникам ЦПЕ (Центру з протидії екстремізму МВС РФ). У матеріалах справи, які склали оперативники, виявилися покази свідкині, яка нібито бачила, як він тікав від співробітників. 

«У нього одна нога коротша за іншу. Він навіть ходить насилу», — здивувалася версії поліції адвокатка Шабанова. 

У Менсітова інвалідність третьої групи. 

Сімферопольський суд ці факти проігнорував: за його рішенням, Менсітов провів у спецприймальнику 15 діб. 

Перебуваючи під арештом, він викликав медиків швидкої допомоги через погіршення самопочуття. Замість них приїхали люди в масках і погрожували, що за ним «знову приїдуть». Його вкотре почали допитувати. Цього разу силовики цікавилися його зв’язками з Меджлісом кримських татар, який заборонений на території Росії з 2016 року як екстремістська організація. Менсітов дійсно був у складі цього органу, але після 2014 року припинив громадську діяльність.

Прізвища силовиків, які викрали його, Менсітов не знає. Після завершення адмінарешту він повернувся додому і більше з оперативниками ЦПЕ не зустрічався.

Безслідне зникнення  

Члена виконкому Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова бачили востаннє ввечері 24 травня 2016 року — наступного дня він планував їхати в Судак, на суд над кримськотатарськими активістами. 

Орієнтування на зниклого Ервіна Ібрагімова. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Камерами зовнішнього спостереження магазину, розташованого поруч з місцем події, було зафіксовано факт зупинки і подальшого викрадення мого сина невідомими у формі співробітників ДПС, імовірно, на автомобілі «форд транзит» або «ГАЗ соболь» білого кольору», — написав його батько Умер Ібрагімов у своєму зверненні до начальника слідчого відділу в Бахчисарайському районі Сергія Галкіна.  

Таке ж звернення він направив начальнику відділу МВС Росії по Бахчисарайському району Дмитру Грачову. 

Слідком порушив кримінальну справу за фактом викрадення, а Ібрагімова оголосили в розшук. До матеріалів його справи долучено запис з камер спостереження. На ньому невідомі у формі співробітників ДПС зупиняють машину Ібрагімова і пересаджують його в мікроавтобус, потім прямують в бік Бахчисарайського водосховища. Його машина залишилася покинутою на дорозі. Коли Ібрагімова викрали, він мав при собі телефон, документи на автомашину «форд фокус» і водійське посвідчення.

Розслідування не дало результатів, його призупинили. А Ібрагімов досі значиться як зниклий безвісти. 

«За стільки років абсолютний нуль у розслідуванні. У низці інших справ про викрадення обставини точно такі самі. Дуже важко домогтися відповідей навіть на адвокатські запити», — розповів «Ґратам» адвокат Еміль Курбедінов, який представляє інтереси батьків Ібрагімова. 

Співробітники ДПС брали участь і в його затриманні 2017 року. Тоді з ініціативи кримського Центру з протидії екстремізму адвоката заарештували на 10 діб. 

«Я їхав на обшук до громадянського журналіста Сейрана Салієва. На кільці в Бахчисараї ДПС зупинила нашу машину, адвоката Едема Семедляєва вивели з машини. Почали говорити йому: туди пройдемо, сюди пройдемо. Майже відразу з’явилися «ешники» в масках, я впізнав Руслана Шамбазова та інших співробітників Центру «Е», почав вести прямий ефір у фейсбуці», — розповів про своє затримання Курбедінов. 

Адвокат після цього звернувся до головного управління державтоінспекції з письмовими запитами.

«Вони абсолютно відкрито тоді відповіли, що зупиняли нас за дорученням інших органів», — сказав Курбедінов.  

Серед зниклих безвісти на півострові, за даними українських правоохоронців, досі значаться щонайменше 15 кримськотатарських і українських активістів: Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Мухтар Арісланов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Федір Костенко та Арсен Алієв. 

«І це тільки ті випадки, ті імена, про які ми знаємо. Їхні родичі знайшли сили заявити про це публічно, наймали адвокатів, вступали в комунікацію з правозахисниками, шукали», — підсумував адвокат. 

Випадків насильницьких зникнень, після яких люди не поверталися додому, за його словами, більш як півсотні.