У Шевченківському районному суді Києва завершився процес у справі про вбивство колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова. У 2017 році в центрі столиці його вбив колишній доброволець батальйону «Донбас» Павло Паршов. На місці злочину його застрелив охоронець росіянина. Пізніше прокуратура затримала двох ймовірних спільників убивці: лідера «Правого сектору» Павлограда Ярослава Тарасенка, який, за версією слідства, був водієм кілера, та харків’янина Олександра Лося, підозрюваного в стеженні за депутатом. Суд над ними тривав чотири роки. 26 листопада відбулася заключна стадія — дебати.
«Ґрати» розповідають, чим прокурор доводив провину підсудних і як вони самі виправдовувалися перед судом.
Першим у дебатах виступив прокурор Олег Власов. За його словами, у період із лютого до березня 2017 року кримінальний авторитет із Харкова Юрій Василенко разом із «невстановленою слідством особою» запропонував своєму знайомому Олександру Лосю взяти участь у вбивстві колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.
Тоді росіянин перебував в Україні вже три місяці. Вороненков був депутатом Держдуми від Компартії Росії з 2011 до 2016 року. Тоді слідчий комітет запідозрив його в участі в рейдерському захопленні будинку в центрі Москви. У грудні 2016 року, побоюючись кримінального переслідування, він переїхав до Києва разом із дружиною — оперною співачкою та депутаткою Держдуми від «Єдиної Росії» Марією Максаковою. В Україні Вороненков різко розкритикував Кремль і дав свідчення проти президента Віктора Януковича.
Ймовірний організатор убивства Василенко, за версією обвинувачення, також залучив праворадикала та ветерана АТО Ярослава Левенця. За інформацією слідства, Левенець найняв кілера — раніше засудженого за валютні махінації добровольця з батальйону «Донбас» Павла Паршова. Для злочину Левенець купив уживаний «деу» «ланос». Як водій для кілера він залучив другого підсудного — колишнього очільника «Правого сектору» з Павлограда Ярослава Тарасенка.
Вранці 23 березня 2017 року Тарасенко приїхав автобусом до Києва. За словами прокурора, для конспірації свій телефон він залишив удома. На автовокзалі Тарасенка зустрів ймовірний співорганізатор вбивства Левенець та віддав ключі від «ланоса». Тарасенко сів за кермо, поїхав на вулицю Сагайдачного й підібрав там кілера Паршова. Той приготував пістолет ТТ. Потім «ланос» вирушив до будинку колишнього депутата і якийсь час кружляв поблизу.
Трохи пізніше колишній депутат Денис Вороненков вийшов із під’їзду та сів до машини. Разом із ним був охоронець Олег Петров — його політику надало головне управління розвідки Міноборони. За версією слідства, організатор вбивства Василенко та підсудний Лось, які стежили за росіянином, рацією повідомили кілеру, що «об’єкт» виїхав.
За словами прокурора, Тарасенко на «ланосі» розпочав стеження за машиною Вороненкова. Автомобіль росіянина зупинився біля готелю «Прем’єр Палас», з нього вийшли колишній депутат з охоронцем.
«Скориставшись перебуванням Вороненкова на відкритій місцевості та можливістю вразити його з пістолета Тарасенко зупинив «деу» «ланос» поряд з автомобілем [Вороненкова]», — сказав прокурор.
Паршов вийшов із «ланоса», наблизився до Вороненкова і вистрілив у нього три кулі. Охоронець спробував зупинити кілера. Паршов вистрілив охоронцю в живіт, добив Вороненкова ще кількома кулями, почав втікати, після чого охоронцеві вдалося підстрелити вбивцю. Кілер помер у лікарні. Охоронець втратив багато крові, але вижив та свідчив у суді.
Потім, за словами прокурора, водій Тарасенко поїхав додому до Павлограда на тому самому «ланосі». Дорогою він викинув рацію, а наприкінці травня віддав машину знайомому із села Кочережки, щоби той розібрав її на деталі. Влітку 2017 року поліція затримала Тарасенка та знайшла в нього вдома пістолет, який експерт визнав вогнепальним. Трохи пізніше затримали другого обвинуваченого — харків’янина Олександра Лося. Решту підозрюваних упіймати досі не вдалося, обидва перебувають у розшуку.
Прокурор Власов вважає, що під час суду провину підсудних повністю довели. За його словами, причетність Лося до вбивства підтверджують відео з камер спостереження біля будинку Вороненкова. На них видно, як обвинувачений постійно стоїть у дворі поряд із «тойотою», орендованою ймовірним організатором вбивства Василенком. Зокрема, він стояв там у день злочину. Двоє охоронців Вороненкова, допитані в суді, сказали, що неодноразово бачили Лося під будинком. Підсудного впізнала й директорка житлового комплексу «Діамант», яка здала Василенку квартиру в будинку Вороненкова.
Провина другого обвинуваченого Ярослава Тарасенка, за словами прокурора, підтверджується записами з камер спостереження із центрального автовокзалу Києва. На них видно, як його зустрічає ймовірний співорганізатор вбивства Левенець. Водночас, за словами прокурора, вони використовують методи конспірації, вдають, що незнайомі і йдуть на відстані 10 метрів один від одного. Знайомий Тарасенка із села Кочережки підтвердив у суді, що той віддав йому «ланос» після злочину.
Прокурор просив суд визнати обох підсудних винними в співучасті в замовному умисному вбивстві , скоєному групою осіб, та призначити їм по 12 років позбавлення волі. Він також попросив три роки за незаконне зберігання пістолета Тарасенку, але однаково просив присудити 12 років, оскільки більший термін поглинає менший.
Обоє підсудних не визнали провину. Олександр Лось підтверджував, що напередодні вбивства він справді постійно був біля будинку Вороненкова. Але, за його словами, він не має стосунку до злочину.
Підсудний стверджував, що він був охоронцем у Юрія Василенка, якого слідство вважає організатором вбивства. За словами Лося, у дворі він чекав на роботодавця, не стежив за Вороненковим і не знав, чим займається Василенко.
«Я перебував у тому місці, де перебував мій роботодавець. Я прошу ретельно проаналізувати всю документацію й ухвалити законне рішення, оскільки моя провина в скоєнні злочину не доведена», — сказав він, виступаючи в дебатах.
Його адвокатка Емма Целовальник додала: прокуратура не надала доказів, що її підзахисний стежив за колишнім депутатом. За її словами, свідки, які бачили Лося біля будинку Вороненкова, сказали, що той був охоронцем одного з мешканців. Рації в нього ніхто не бачив.
На думку адвокатки, факт стеження не підтверджують і відео з камер спостереження, на яких Лось стоїть поряд із будинком загиблого. Проте захисниця попросила суд визнати ці записи неприпустимим доказом. За її словами, до суду було надано не оригінали записів, а лише їхні невеликі фрагменти невідомого походження.
Адвокатка Целовальник також заявила, що початкова версія слідства розвалилася за час суду. Вона нагадала: раніше прокуратура стверджувала, що замовники вбивства — «невстановлені керівники російських спецслужб» та Володимир Тюрін. Це російський кримінальний авторитет та колишній чоловік Марії Максакової, вдови Вороненкова. Раніше обвинувачення вважало, що це він замовив знайомому кримінальному авторитету з Харкова Юрію Василенку організувати вбивство та залучити до виконання праворадикалів.
Причетність до вбивства Тюріна спочатку підтверджувала Максакова. Проте у вересні 2019 року в суді вона несподівано змінила свідчення. Вона заявила, що замовником вбивства була інша людина — колишній російський силовик Денис Панаітов, який хотів забрати у Вороненкова квартиру в Москві. Через місяць Печерський районний суд Києва, посилаючись на нові свідчення Максакової, скасував підозру Тюріну в замовленні вбивства.
Адвокатка Целовальник також поскаржилася на процесуальні порушення під час слідства. На її думку, у 2017 році поліцейські незаконно затримали Лося, не маючи санкції суду, і повалили обличчям у землю. За словами захисниці, її клієнта безпідставно утримували в ізоляторі тимчасового тримання замість СІЗО, залякували та вимагали зізнатися в злочині. Крім того, вона вважає, що було порушено підслідність: замість прокуратури справу мала розслідувати поліція.
Другий підсудний Ярослав Тарасенко також не визнав провину. Раніше на допиті він підтверджував, що в день вбивства справді приїхав до Києва з Павлограда, щоби зустрітися з Левенцем, якого прокуратура вважає співорганізатором злочину. Але Тарасенко сказав, що прибув не для участі в злочині, а щоб обговорити із побратимом створення нової націоналістичної організації.
За словами Тарасенка, Левенець попросив його сісти за кермо «ланоса» та поїхати за Паршовим, але не повідомляв, що той збирається когось вбивати. Обвинувачений заявив, що з’їздив за кілером, але вийшов із машини до того, як сталося вбивство. За словами Тарасенка, у салоні він посварився з Паршовим, покинув «ланос», і той самостійно керував автомобілем.
У дебатах Тарасенко наполягав, що його провина не доведена. За його словами, він приїхав до Києва без телефону не для конспірації, а просто забув його вдома і з ним так буває часто.
Підсудний наполягав: він не переганяв «ланос», на якому пересувався кілер, своєму знайомому із села Кочережки, хоч той і сказав у суді, що це було. Тарасенко твердив, що привозив йому іншу машину на зберігання. Обвинувачений також заперечував, що зберігав вдома вогнепальну зброю. За його словами, це був легальний стартовий пістолет, а експертизу було проведено з порушеннями.
«Матеріали справи свідчать, що Павло Паршов діяв самостійно й без сторонньої допомоги. Слідство про це знає, але постійно бреше та хоче посадити на 12 років. Ну, будь ласка», — сказав він.
Його адвокатка Олена Ващенко також наполягала: прокуратура не надала доказів того, що Тарасенко був у «ланосі» поряд із місцем злочину. За її словами, це лише припущення прокурорів, на яких за законом не можна ґрунтувати звинувачення. Захисниця також нарікала на процесуальні порушення правоохоронців. За її словами, у 2017 році Тарасенка необґрунтовано затримали без санкції суду, не забезпечили йому адвоката та обшукали без понятих. Адвокатка попросила виправдати її клієнта.
Чия версія переконливіша — вирішуватиме колегія з двох суддів та трьох присяжних. Оголошення вироку призначене на 1 грудня.