Суди без обвинувачених — що відбувається з судовими процесами учасників «великого обміну»

Учасники «великого обміну» між Україною і Росією, звільнені під особисте зобов’язання, ще жодного разу не відвідали судових засідань, які продовжують призначати в їхню відсутність. «Ґрати» розповідають, як проходять суди без підсудних.

«Не з’явився обвинувачений Кімаковський, він був повідомлений належним чином», секретарка Красноармійського суду Донецької області почала судове засідання у справі росіянина Ігоря Кімаковського. Його звинувачують у плануванні, підготовці, розв’язанні і веденні агресивної війни. Кімаковський приїхав на Донбас восени 2014 року через Росію, деякий час працював радником мера Дебальцевого і, за версією СБУ, збирав інформацію про збройні сили України для російських спецслужб.

Звільнені учасники російського списку на обмін. Фото посольства РФ в Україні

Кімаковського затримали 30 червня 2015 року в селі Березове Волноваського району Донецької області. Він був заарештований, у лютому 2018 року суд почав розглядати його справу, а 28 серпня 2019 року змінив запобіжний захід на особисте зобов’язання і звільнив із-під варти. 7 вересня він вилетів із України в Росію в результаті «великого обміну» ув’язненими між Росією і Україною.

2 жовтня мало відбутися чергове засідання у його справі її слухають у суді Покровська, невеликого міста біля лінії фронту.

«Вам нічого не відомо, шановний адвокате?» уточнила колегія суддів. Цього дня засідання у справі Кімаковського було вже третьою за рахунком справою, пов’язаною з конфліктом на Донбасі, яка розглядалась у суді. Перші дві теж довелося перенести через відсутність обвинувачених. Їхні адвокати повідомили в суді, що з їхніми підзахисними немає зв’язку.

Адвокатка Кімаковського Наталія Молчанова зі своїм підзахисним розмовляла телефоном. Вона повідомила суду, що Кімаковський пропускає засідання з поважних причин: змінює прострочений паспорт і до того ж перебуває на лікарняному. Телефоном він нібито обіцяв їй передати довідку для суду.

«Він хоче бути присутнім у судовому засіданні, довести до кінця кримінальне провадження, до якогось вироку. Він хоче приїхати сюди, але поки в нього не виходить», пояснила Молчанова на засіданні, де були присутні «Ґрати». Наступне засідання призначили на 6 листопада. Однак і тоді Кімаковський до суду не з’явився.

Ігор Кімаковський і Олексій Седіков. Фото: телеграм-канал Ігоря Кімаковського

При цьому він активно веде свій телеграм-канал і 5 листопада виклав фотографію, на якій обіймає ще одного учасника обміну Олексія Седікова. Седіков проходить реабілітацію після операції на пораненій нозі, пише Кімаковський. Лейтенанта запасу збройних сил Росії 3 березня 2017 року Попаснянський районний суд Луганської області засудив до 11 років позбавлення волі.

 

Ті, кому український суд оголосив вирок, були помилувані указом президента України перед обміном. Справи, в яких не були оголошені вироки, згідно із законом повинні тривати, але по факту їх тепер постійно переносять обвинувачені не з’являються до суду. Адвокати кажуть, що в разі регулярної неявки їхніх підзахисних справи зупинять, а обвинувачених оголосять у розшук.

6 листопада в Подільському районному суді Києва не відбулося засідання у справі Кирила Вишинського, обвинуваченого в державній зраді керівника «РИА Новости Украина». Він так само, як і Кімаковський, брав участь у «великому обміні» 7 вересня. Напередодні звільнення суд змінив йому запобіжний захід із арешту на особисте зобов’язання. Про причини неявки Вишинський коментував російським ЗМІ.

«Сьогодні вранці виписаний із Першого меду (Першого державного медичного університету імені Сєченова ред.), де проходив медичне обстеження. І просто фізично не можу опинитись у Києві, цитує ТАСС Вишинського. Оскільки в мене були певні проблеми і в тюрмі, а там медицина символічна, то зараз дізнаюся багато не завжди цікавого і приємного. І, на жаль, ці процеси продовжуватимуться».Вишинський неодноразово заявляв, що має намір повернутися до Києва і довести свою невинність у суді. Справа дійшла стадії розгляду по суті, але через неявку підсудного Подільський районний суд міста Києва переніс судове засідання на 14 січня 2020 року.

Володимир Цемах і Кирило Вишинський. Скріншот RT

На декілька днів раніше, 1 листопада, Вишинський интерв’ював одного з п’яти фігурантів у справі про катастрофу МН17 Володимира Цемаха. Він, як і Вишинський, був ключовим учасником обміну 7 вересня. 5 вересня Київський апеляційний суд скасував арешт Цемаха. Підозрюваного відпустили під особисте зобов’язання.

Справа Цемаха перебуває на етапі досудового слідства. Адвокат Роман Гонтарєв, який до цього представляв Цемаха в суді під час обрання йому запобіжного заходу, більше не є його захисником. «У дорученні, яке держава на мене виписала, було написано, що я здійснюю функції захисника, поки він під вартою. Це закон про безоплатну правову допомогу», Гонтарєв прокоментував ситуацію «Ґратам».

Цемах усе-таки повернувся в Україну, на непідконтрольну територію Донецької області.

Туди ж, у «ДНР», перебрався ще один обвинувачений майор ЗСУ Денис Хитров. Він один із фігурантів «шпигунської справи», процес у якій триває в Одесі.

«Відповідно до місцевого законодавства, я потрапляю під програму присвоєння мені статусу політбіженця. Потім я збираюся отримати місцеве громадянство, при цьому я не повинен відмовлятися від українського громадянства», повідомив Хитров в інтерв’ю місцевим ЗМІ.

Проблемні місця процесу обміну раніше називав голова міжнародного об’єднання адвокатів «Агора» Павло Чиков.

«Видача власних громадян заборонена Конституцією України (стаття 25). Отже, громадяни України, яких видають, мають відмовитися від українського громадянства, а Росія повинна була їм надати російське. Робиться це теж указом президента. Або українські громадяни повинні отримати в Росії політичний притулок», пояснював він.

Громадянин Молдови Петро Мельничук, ще один фігурант одеської «шпигунської справи» й учасник обміну 7 вересня, має схожі проблеми. Його дружина Галина Мельничук повідомила «Ґратам», що в нього прострочені документи, а нові він не може зробити, і тому не може приїхати до суду.

«Йому виписали штраф за нереєстрацію місця перебування у 5000 рублів. Вони особистість його встановлюють, і це буде від місяця до трьох місяців. Його три тижні під охороною тримали, а тепер штраф виписали, і вже говорять у міграційній службі про обов’язок виїхати або примусову депортацію», розповіла Мельничук.

Серед тих, хто не з‘являється до українських судів, кримчанин, ексдепутат міськради Севастополя Володимир Галичий. Судовий розгляд щодо нього також не закінчився, і перспективи його участі в засіданнях незрозумілі. Адвокат Галичого Андрій Юровський коментував відсутність свого підзахисного коротко: «Відкладається засідання у зв’язку з неявкою. Дарницький районний суд. Новин поки немає».

 

Едем Бекіров і українські моряки

У Росії, як і в Україні, немає механізму звільнення з гуманітарними цілями. Тому питання обміну лежить у суто політичній площині. Що буде зі справами обвинувачених українців у Криму й Росії, вирішується окремо в кожному конкретному випадку.

7 жовтня Центральний районний суд Сімферополя, в якому слухається справа кримського татарина Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному поводженні з вибухівкою і боєприпасами і звільненого в результаті «великого обміну», призупинив провадження за клопотанням прокуратури.

Едем Бекіров. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Едем Бекіров зараз перебуває в Києві на стаціонарному лікуванні. Прокуратура клопотала про зупинення провадження у справі до його повного одужання. Він переніс уже три операції, і будуть ще. Його здоров’я похитнулося в слідчому ізоляторі, де він провів дев’ять місяців. Як сказали йому лікарі, якби він ще на місяць більше провів у СІЗО, його б не вдалося врятувати», розповідав «Ґратам» адвокат Олексій Ладін.

Він назвав рішення суду «компромісним і проміжним».

«Провадження можуть і не відновлювати зовсім. Захист планує систематично сповіщати суд про стан здоров’я Бекірова і про можливість брати участь у судовому процесі», зазначив Ладін.

У справі 24 українських моряків і військових зміни: після їхнього звільнення команда адвокатів вирішила розформуватися, так як основна функція забезпечення спостереження за станом обвинувачених, уже неактуальна.

Фото: Пресслужби президента України«Цю справу далі веду я. Мені допомагає один адвокат Володимир Музюкін. Ми продовжуємо знайомитися з матеріалами справи. Всі томи читаємо. На початку листопада ми підійдемо до завершення ознайомлення з письмовими матеріалами і далі вивчимо речові», повідомив Микола Полозов «Ґратам». «Далі будемо дивитися. Про суд поки говорити рано», додав адвокат.

Особиста порука української уповноваженої з прав людини Людмили Денисової, на підставі якої були звільнені українські моряки й військові, означає, що немає необхідності продовжувати запобіжний захід, що закінчується 25 листопада. Слідчий у справі з моменту звільнення не викликав обвинувачених для будь-яких процесуальних дій.

Полозов також уточнив, що за статтею, яку інкримінують морякам, неможлива їхня участь у процесі за допомогою відеозв’язку з Україною.

«Наша позиція така, як і раніше, кримінальну справу відкрито незаконно. Ми спираємося на позиції міжнародного трибуналу, морського кодексу ООН», пояснив адвокат. Кінцева мета захисту домогтися усунення будь-яких негативних юридичних наслідків для моряків, зокрема припинення справи».

Процесуальний статус затриманих кораблів «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» не змінився на цей момент вони залишаються в російської сторони.

У жовтні міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомив, що Росія поверне Україні військові кораблі і це відбудеться найближчим часом. Нібито Україна і РФ взаємодіють із цього питання процес переговорів перебуває «на фінальному етапі». Однак досі цього не відбулося.

4 листопада 2019 року МЗС направило ноту Росії з вимогою вказати координати й час, коли Україна може забрати кораблі. «Я хотів би подивитися, коли ми отримаємо ці кораблі, чи залишилися наслідки обстрілів цих кораблів», сказав тоді Пристайко.

Офіційно Україна не вважає, що Росія, звільнивши моряків і військових, виконала рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права про негайне звільнення українців і кораблів.

Тим часом адвокат Полозов повідомив, що у вересні слідчі Держбюро розслідувань допитали українських моряків у рамках провадження про «Керченський інцидент», яке відкрили за заявою колишнього заступника голови адміністрації президента Януковича Андрія Портнова, який вважає Петра Порошенка винним у захопленні українців і кораблів. Один із адвокатів Порошенка, Ілля Новіков, заявив, що розслідування ДБР «щодо захоплення кораблів у Керченській протоці фактично виходить із тієї ж версії, що російське (що причиною інциденту була військова провокація з боку українського керівництва)» і висловив стурбованість тим, що це відіб’ється на позиції МЗС України в міжнародних інстанціях при позовах із Росією.