Шевченківський районний суд Львова вчергове продовжив запобіжний захід підозрюваному у вбивстві мовознавиці та народної депутатки VII скликання Ірини Фаріон Вячеславу Зінченку. Під час двох засідань 11 та 13 листопада суд допитав нових свідків, зокрема матір обвинуваченого Олену Зінченко й двох мешканок Львова, які здавали в оренду Зінченку свої квартири. Крім того, до справи долучили нові речові докази.
«Ґрати» розповідають детальніше, що вдалось з’ясувати слідству.
11 листопада у справі про вбивство Ірини Фаріон суд почав досліджувати нові докази, про які клопотав адвокат Вячеслава Зінченка Ігор Сулима. Йшлося про запахові сліди на поверхні та змиви з лавки у дворі будинку на вулиці Масарика, де жила мовознавиця, запахові сліди та змиви зі стільця з квартири на вулиці Костюшка, яку Зінченко орендував у Львові, гільзу, знайдену на місці вбивства, а також мобільний телефон Redmi, вилучений під час обшуку вдома в Зінченка 25 липня 2024 року.
Першим хотіли дослідити телефон. Він був запакований у пакет із підписами понятих, однак підозрюваний попросив його взяти, щоб зайти в деякі додатки.
«З цього телефона, я би хотів повноцінний огляд, щоб він був включений і я хотів би зайти в певні додатки, які не відображаються в протоколі. Тобто, є можливість передивитися певні речі суто з телефона, а не з якогось іншого додатку, який був зазначений у протоколі. Мені потрібно, щоб він був увімкнений і я хотів би зайти в деякі додатки в ньому», — сказав Вячеслав Зінченко.
Прокурор зазначив, що цей телефон вже дистанційно оглядали, натомість підозрюваний може видалити важливі для справи дані. Однак в ході огляду пакета з’ясувалося, що на суд принесли не той телефон, також вилучений у межах обшуків у цій справі, тож дослідження цього доказу відклали.
Далі захист показав пакет із гільзою, яку вилучили на місці вбивства Ірини Фаріон. На пакуванні вказане маркування 9х18 Макаров. Самої зброї, з якої з неї стріляли, за півтора року так і не знайшли.
За словами прокурора Дмитра Петльованого, для зʼясування, з якої зброї відстріляли знайдену гільзу, відправлять в Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Прокурор уточнив, що згідно з висновками балістичної експертизи, гільза могла бути відстріляна як з пістолета Макарова, так і з іншої переробленої зброї.
У суді також продемонстрували серветки зі змивами з поверхні долонь Вячеслава Зінченка, а також марлеві серветки із запаховими слідами з лавки на вулиці Масарика і стільців у квартирі на вулиці Костюшка. На засіданні 11 листопада слідство лише оглянуло ці докази, перевіривши, чи всі вони місять відповідні пломби і маркування.
На наступному засіданні 13 листопада допитали одного з понятих, який опинився на місці вбивства незадовго після того, як воно сталося. Суд заборонив розголошувати його особисті дані. Про його допит клопотав адвокат Зінченка. Мешканець сусіднього будинку розповів, що того дня він повертався додому з магазину й був присутній в момент вилучення змивів із лавки, на якій міг сидіти вбивця, та бачив, як поліцейські знайшли гільзу.
«Це десь було під вечір. Попросили мене бути понятим, коли будуть вилучати докази речові на місці вбивства. Пам’ятаю, як вилучили там, де відбулося вбивство, одну гільзу. Все інше вилучали там, де він сидів на лавці — брали лавку, відбитки пальців, якщо вони там були. А решту не пам’ятаю. Всі ці докази знімали поліцейські на камеру. Нас було двоє понятих — ще була жінка», — розповів понятий.

Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон поряд з її будинком. Скриншот з відео камер спостереження, опублікованого МВС України
На уточнювальні питання він переважно відповідав, що не пам’ятає подробиць, оскільки минуло багато часу. Найбільше йому запам’яталась лише гільза. Також на місці вбивства він бачив автомобіль синього або чорного кольору.
Сторона захисту наполягала також на свідченні поліцейських, які були присутні на місці вбивства, а також фахівців, які проводили експертизи, оскільки немає відеозапису і неможливо перевірити належність цих експертиз. Прокурори щодо цього частково заперечили, зазначивши, що закон дозволяє не допитувати працівників поліції. Тому клопотання щодо свідчень працівниками поліції суддя не задовольнив.
Також адвокати Зінченка заявили про допит інших свідків. Суд так само заборонив розголошення їхніх особистих даних.
Ще один адвокат Зінченка Володимир Вороняк на засіданні 11 листопада клопотав про допит власниці квартири на вулиці Костюшка та власницю приміщення на Лесі Українки, які орендував Зінченко у Львові. Крім цього, він клопотав про допит його батьків, зазначивши, що вони з ним спілкувалися під час його перебування у Львові, знали причину візиту і можуть розповісти про поведінку Зінченка після повернення додому.
«З метою спростування голослівно непідтвердженого обʼєктивними доказами твердження та обвинувачення прокурора у справі про нібито здійснення заходів Зінченком з підготовки до вчинення вбивства Фаріон, а також заходів маскування та інших заходів, спрямованих на уникнення відповідальності, сторона захисту вважає за необхідне допитати наступних громадян», — зачитав клопотання Володимир Вороняк.
Обвинувачення у відповідь зазначило, що раніше допитувало цих свідків, тому проти їх допиту на суді не заперечили.
Першою засвідчила львів’янка, яка здавала в оренду В’ячеславу Зінченку однокімнатну квартиру-студію на вулиці Костюшка, 2 у центрі Львова. Сама квартира складається з двох рівнів та спільного холу. Зінченко жив на четвертому мансардному поверсі. За її словами, вони спілкувалися виключно щодо умов поселення.
«13 липня 2024 року зробив бронювання мого житла. 14 числа він поселився, 18 — виселився. Наше спілкування було лише в робочих межах. Єдине, він попросив, це те, що він вже є у Львові і просив залишити речі раніше. Про що ми домовилися. Він прийшов, залишив речі, взяв ключі, розрахувався і пішов по своїх справах. На виселені — нічого особливого. Віддав ключі і по факту наше спілкування на цьому обмежилось», — розповіла свідка.
Зінченко жив у квартирі на Костюшка чотири доби. Першу добу проживання він оплатив зі своєї картки на рахунок ФОП орендодавиці, а решту суми — передав тітці власниці на місці готівкою.
За словами свідки, у підʼїзді та в спільному коридорі встановлені відеокамери, завдяки яким вона відстежила, що за час проживання в її квартирі у нього не було гостей, а додому він повертався завжди сам. Сама ж власниця особисто бачилась із Зінченком лише на виселені, попередньо він надсилав їй фото документів. Від сусідів скарг на нього не було. Вона також наголосила, що Зінченко не міг потрапити у помешкання в обхід загального коридору, адже зв’язку з іншими квартирами чи кімнатами помешкання, в якому жив Зінченко, немає.
«У поведінці я не можу нічого особливого відзначити, бо особисто з цією людиною я знайома не була. Я можу говорити лише про особисті відчуття, але це суто суб’єктивна думка», — додала жінка.
Після виселення Зінченко виходив з орендованої квартири з рюкзаком і сміттєвим пакетом.
«Так рідко гості роблять, а тут без нагадування сам своє сміття забрав», — наголосила свідка.
Він був одягнений в шорти і футболку та був узутий в кросівки. Також жінка уточнила, що хлопець заселявся і виселявся без головного убору.
Панама з логотипом бренду Patagonia є однією з прикмет ймовірного вбивці. Зокрема, раніше свідки розповіли, що впродовж двох тижнів бачили хлопця в панамі біля будинку, де жила Ірина Фаріон.

Підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон. Фото: МВС
Власниця квартири на вулиці Лесі Українки, 43, яку також орендував Зінченко, розповіла, що також спілкувалась із ним лише щодо поселення і виселення. Телефоном він їй здався старшим.
«Коли ми розмовляли, домовились про поселення близько 15 години, і по часу все так і чітко відбувалось. Єдине, що мене вразило, що коли був дзвінок, голос був такий досить старшого чоловіка, років 55, чіткий український тон. Я прийшла на квартиру може на 5 хвилин швидше і його чекала, в телефонному режимі пояснювала, як зайти до квартири. Все було чітко: як домовились, так він і прийшов. І що мене вразило — заходить молодий хлопчина, в нього лице таке ще запам’ятала прищаве було, перехідний вік, а по голосу в телефоні був старший чоловік. І мене це вразило», — розповіла орендодавиця.
Після цього вона перевірила його документи, адже сумнівалась, що йому вже виповнилось 18 років, і отримала гроші за три дні оренди готівкою. Однак виїхав він через два дні. Гроші повернути не просив.

Адвокати Вячеслава Зінченка у Шевченківському райсуді Львова, 21 жовтня 2025. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
На засіданні 11 листопада адвокати також клопотали про допит ще трьох раніше не заявлених свідків. Захист стверджував, що ці люди могли бачити ймовірного вбивцю Ірини Фаріон за декілька днів до вбивства.
«Вони можуть розповісти суду про прикмети зовнішності та поведінки особи, яку вони не тільки спостерігали зблизька, а й окремі з них навіть безпосередньо спілкувалися з ним. Допит цих осіб має важливе значення для встановлення обʼєктивної істини, зокрема уточнення прикмет, часу і обставин появи особи, яку сторона обвинувачення ототожнює з підзахисним без належних і допустимих доказів. Встановлення можливої помилкової ідентифікації особи, що є суттєвим для оцінки достовірності доказів сторони обвинувачення та підтвердження чи спростування іншої версії подій, що особа, яку бачили свідки, могла бути іншою людиною, не повʼязаною з підзахисним, або навіть справжнім виконавцем злочину», — наголосив Володимир Вороняк.
За його словами, на цих свідків можуть тиснути, зокрема й правоохоронці. Він стверджує, що одна з цих свідків, мешканка Закарпатської області, днями отримала погрози від невідомих із проханням не свідчити в судді.
«Добрий вечір, Світлано. Скільки вам заплатили грошей, щоб ви стали свідком? Ви знаєте, ви можете дуже пошкодувати, ніж я можу бути покараний. Вам нема чого боятися в суді. Я дуже вас прошу, ви можете залишитись без дитини, пошкодуйте її і краще сидіть удома. Я вам не погрожую, я вам говорю факти. Не зʼявляйтесь на суді, ваша донька залишиться сиротою і вас так само можуть застрелити. Будьте обережною, гроші, які вам заплатили, вас не врятують», — йшлося в повідомленні, яке зачитав адвокат. Воно було написане російською.
Він просив суд долучити це повідомлення з погрозами до матеріалів справи та наполягав на допиті цієї свідки, зазначивши, що про це клопотав ще попередній адвокат Юрій Немировський.
Прокурор заперечив.
«Невідомо звідки взялось клопотання про допит невідомих осіб. Сторона захисту має право збирати докази, але сторона захисту має ще й обовʼязок, перед тим, як їх залучати, відкрити їх стороні обвинувачення», — наголосив прокурор Дмитро Петльований.
Зрештою це клопотання захисту суд задовольнив.
13 листопада засвідчив один із них. Чоловік розповів, що дізнався про засідання з інтернету і не зміг пояснити, хто його запросив.
За його словами, за кілька днів до вбивства Ірини Фаріон, 17 липня, він ішов із вулиці Сосюри через Масарика. На лавці біля під’їзду, де жила Ірина Фаріон, він побачив людину в темному капелюсі та окулярах. Він був одягнений у широкі штани та кофту, мав при собі коричневу сумку. Він присів до нього на лавку, де посидів кілька хвилин. Потім цей чоловік встав пішов до підʼїзду будинку на Масарика, 3.
Він заявив, що Вячеслав Зінченко не схожий на чоловіка, якого він тоді бачив. За словами свідка захисту, чоловік мав коротку стрижку і був схожий на дівчину.
«У того менші були очі, а у тої людини трошки більше. І ріст: він вищий, а той менший був», — сказав свідок.
Мати Вячеслава Зінченка свідчила на засіданні 13 листопада. Вона є свідком захисту.

Мама Вячеслава Зінченка — Олена в будівлі Шевченківського суду Львова. Фото: Ольга Дейнека, Суспільне Львів
Вона розповіла, що виховували сина в любові, а в його дитинстві вони сім’єю часто їздили відпочивати на Захід України, тому «любов до України в нього жила з дитинства й він був патріотом», а на початку повномасштабного російського вторгнення хотів піти на війну. Тоді він почав їздити на вишколи й за порадою батька у березні 2024 року приїхав до Львова, вчитися керувати дронами.
За словами матері, в червні, після завершення першого курсу факультету журналістики, Вячеслав Зінченко хотів поїхати до Львова й заробляв гроші на цю поїздку на криптовалюті. Як саме — вона не пояснила.
«Він сказав, що заробив на один тиждень і поїде на один тиждень. Я, на той момент не давала [йому] грошей, бо він хотів бути самостійним. Він приїхав, винаймав квартиру і рівно через тиждень я приїхала поряд — у Тернопільську область», — розповіла Олена Зінченко.
Мати стверджує, що домовилась із сином поїхати разом додому у Дніпро через три дні, тому 18 липня він орендував ще одну квартиру, а вона перевела йому на це гроші. Також Олена Зінченко пригадала, що спілкувалася з сином телефоном у день убивства Ірини Фаріон.
«Я дуже добре пам’ятаю цей дзвінок. У нього був добрий настрій. Він привітав тренера [з футболу] свого з Днем тренера. Багато мені в той день розповідав про Львів. А ще у моєї мами день народження в цей день, 19 липня, у його бабусі. І він передавав вітання бабусі. І це ще одна підстава, що він не міг в цей день нічого, навіть поганого подумати, не тільки зробити. Він передавав вітання, тому ця розмова 19-го була трішки довша, ніж зазвичай. На наступний день ми також зідзвонювалися», — пригадала мама підозрюваного.
За її словами, на 21 липня вдалось придбати лише один квиток на поїзд, ним поїхав Вячеслав Зінченко, а його мама — автобусом. Вони зустрілися вдома в Дніпрі 22 липня.
Також Олена Зінченко розповіла про обшук. За її словами, 25 липня 2024 року правоохоронці зупинили її на вулиці, забрали з сумки ключі і з конвоєм повели додому.
«Коли я прийшла, то там вже було це шоу. Я нарахувала шість машин, купа людей. Я розумію, раз в мене взяли ключі, то щось відбувається у нас вдома. Скільки б питань я не ставила поліцейським, що там відбувається, я розумію, що мій син у небезпеці, мені не відповідали. Я хотіла підійти до сусідів, мені не дозволяли. Тобто мені сказали: “Стій, вийде слідчий, він все пояснить”. А що пояснить? І я чекала ще пів години. Коли я зайшла наверх, там вже було багато скла, багато речей валялося. І мій син стояв у наручниках, чого я також не розуміла. Він сказав: “Мамо, я тебе люблю і папу також”. І я йому сказала: “Я тебе також люблю”. І його вивели. Мені не дали ні обійнятися, ні поговорити», — розповіла Олена Зінченко, зазначивши, що на той момент не розуміла, в чому звинувачують її сина.
Натомість на її питання правоохоронці спершу не відповідали, але згодом ввімкнули камеру і показали відео, на яких, стверджує Олена Зінченко, сина не впізнала. Йшлося про відео, на яких чоловік у панамі Patagonia ходив у дворі, де вбили Ірину Фаріон.
«Це були відео, як цей клоун у Patagonia ходить в якомусь дворі туди й назад, що мене навіть посмішило, я кажу, що це не мій син. По-перше, тому, що мій син не буде просто так одягатися, по-друге, той хлопець, що там був, набагато худіший, ніж мій син, і хода була зовсім не така. Я дивлюсь, що це зовсім інша людина» — пригадала Олена Зінченко.
Вона підтвердила, що загалом її син висловлював негативне ставлення до політичних діячів, але без конкретики.
«Ми говорили про всіх: про посадовців, про владу. Про Фаріон ні разу не казали, бо я вперше почула про Ірину Фаріон, коли вона висловилася про азовців… І коли ми таке почули, звісно, а в нас дуже багато людей говорять російською, це обурило, тоді я вперше почула ім’я Ірини Фаріон», — каже Олена Зінченко.
Також вона додала, що після затримання, ані її, ані чоловіка, який, щоб побачитись із сином, приїхав із фронту, не пускали до сина. Їм передали лише записку, в якій Вячеслав висловлював побоювання за своє життя.
Крім адвоката, питання Олені Зінченко ставили сам підозрюваний і потерпіла — донька вбитої Софія Особа. Вячеслав Зінченко запитав у матері, чи були в нього ознаки дискримінації людей за расою, національністю чи релігією та чи були ознаки того, що він погано ставився до людей, які пропагують українську мову? На обидва запитання Олена Зінченка відповіла, що ні.
Софія Особа уточнила, чи були в телефоні Вячеслава Зінченка запити, щоб купити накладки з імітацією акне і бороди, але мама підозрюваного це пояснити не змогла.
Серед іншого Софія Особа також запитувала, чи знала мати, що її син цікавився в інтернеті, як мінімізувати стеження за сім-картою та чи не бачила вона на його комп’ютері фотографії Ірини Фаріон із заклеєними очима. На що Олена Зінченко відповіла, що не бачила, також син їй не доповідав, що шукає в інтернеті.
На засіданні 26 листопада планують заслухати батька Вячеслава Зінченка Федора Зінченка.
Ірину Фаріон убили пострілом у голову у дворі її будинку на вулиці Масарика, 3 у Львові 19 липня 2024 року. За версією слідства, убивця тривалий час стежив за мовознавицею та у день убивства прибув до її помешкання за дві години до злочину. Він сидів у дворі на лавці та спостерігав за під’їздом, із якого приблизно о 19:20 вийшла Ірина Фаріон. Убивця наблизився до неї та вистрілив із відстані двох метрів. Від вогнепального поранення політикиня померла за кілька годин у лікарні святого Пантелеймона.

Донька Ірини Фаріон Софія Особа у Шевченківському райсуді Львова, 21 жовтня 2025. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
18-річного підозрюваного у вбивстві затримали 25 липня у Дніпрі. Без права внесення застави він перебуває в СІЗО майже півтора року. Слідчі розслідують справу за статтями про умисне вбивство у зв’язку з виконанням особою громадського обов’язку та незаконне придбання зброї . Вячеславу Зінченку загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне увʼязнення.
Крім цього, донька Софія Особа подала цивільний позов на 15 млн грн компенсації, які вона планує перерахувати на підтримку «Легіону Свобода», де воював та загинув її чоловік Василь Особа.
Раніше у суді вже заслухали загалом 10 свідків, одного з яких — таємно. Зокрема, майстер із підключення інтернету засвідчив, що в момент вбивства бачив, як чоловік біг і тримав у руці чорний подовжений предмет. Таємний свідок на суді розповів, що міг бачити Вячеслава Зінченка за тиждень до вбивства мовознавиці — він перетнувся з хлопцем, коли гуляв із собакою у лісосмузі в одному з районів Львова 11 липня 2024 року.
На попередніх слуханнях суд розглянув інші докази слідства, зокрема протягом кількох засідань вивчав переміщення Вячеслава Зінченка по Львову та висновки експертів. Сам Вячеслав Зінченко своєї провини не визнає.