Продовження судової реформи. Частина 1. Як влада пропонує боротися з корупцією у судах: перевірки, поліграф та посилення відповідальності
Пленум Верховного суду. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Після скандалу із затриманням ексголови Верховного суду Всеволода Князєва та кількох «дрібніших» корупційних скандалів у судовій системі українська влада вирішила почати нову хвилю судової реформи. У парламенті зареєстровані кілька законопроєктів, котрі, на думку їхніх авторів, сприятимуть «зміцненню довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя».
Що саме пропонують реформувати та що про це думають судді і депутати — розповідаємо у серії матеріалів про стан судової системи і нові ініціативи влади щодо її реформування.
Про законодавчі ініціативи парламенту, що стосуються перевірки суддів та посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини у сфері правосуддя, — у першому матеріалі «Ґрат».
Передумови
Після приходу до влади Володимир Зеленський розпочав кілька ініціатив для реформування судової системи. Зокрема, глава держави вирішив повністю змінити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів і таким чином перезавантажити її роботу, не погоджуючись із наслідками судової реформи часів свого попередника Петра Порошенка. Зеленський також запустив перевірку членів Вищої ради правосуддя та запровадив конкурсний добір на посади суддів Конституційного суду. До усіх цих процедур залучили комісії, що наполовину складаються із міжнародних експертів.
Втім, затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва стало приводом для нової хвилі реформування системи.
Князєва та адвоката Олега Горецького підозрюють в отриманні хабаря на загальну суму 2 мільйони 700 тисяч доларів. З кінця травня цього року вони перебувають під арештом з можливістю вийти під заставу. Суму суд щоразу зменшує, втім, жоден не вніс поки заставу, тому вони залишаються в СІЗО.
Представники судової влади засуджували діяльність Князєва, у якій його підозрюють. Верховний суд оперативно зібрав пленум та висловив йому недовіру, а згодом обрав на його місце іншого суддю — Станіслава Кравченка.
У відповідь на викриття корупційного злочину Рада з питань нацбезпеки та оборони провела засідання та вирішила прискорити судову реформу та «подолати прояви корупції у системі правосуддя».
Президент Володимир Зеленський погодився та ввів у дію рішення РНБО. Усі визначені РНБО і главою держави пропозиції для боротьби з корупцією в судах увійшли до зареєстрованих у парламенті двох законопроєктів: №9454 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади» авторства групи депутатів, у тому числі голови профільного комітету парламенту Дениса Маслова; та №9438 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя» авторства групи депутатів на чолі з Денисом Масловим.
Акція протесту в Києві, 16 березня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
До них також подали дві альтернативні версії: законопроєкт №9454-1 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади», його автор — депутат від «Слуги народу» Тарас Тарасенко; та №9438-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя», його автор — депутат від «Слуги народу» Максим Павлюк. Усі законопроєкти наразі опрацьовують профільні комітети. Як тільки вони пройдуть погодження, їх передадуть до ВР для голосування.
Щоб подолати корупцію у судовій владі, парламентарі пропонують проводити перевірку суддів, ввести проходження суддями поліграфа та посилити відповідальність за корупційні правопорушення.
Моніторинг
Вища рада правосуддя вже має повноваження перевіряти суддів — за скаргами від сторін у судових процесах. У тому числі ВРП може звертатися до Національного агентства з питань запобігання корупції, щоб перевірити спосіб життя та декларації суддів, а також викликати суддів для пояснення. Після такої перевірки ВРП може притягати суддю до дисциплінарної відповідальності або передавати матеріали щодо судді до правоохоронних органів, якщо для цього є підстави.
Нині парламент пропонує надати Вищій раді правосуддя можливість перевіряти усіх суддів у тому суді, де одному із суддів вручили підозру у корупційному злочині. Крім того, перевірку усіх суддів одного суду можуть провести, якщо Вища рада правосуддя дала згоду на затримання, арешт судді цього ж суду, підозрюваного в корупційному злочині, чи відсторонила його від здійснення правосуддя через притягнення до кримінальної відповідальності.
Одразу після оголошення перевірки ВРП має звернутися в Національне агентство з питань запобігання корупції для перевірки способу життя та декларацій конкретного судді. ВРП також має викликати суддю чи інших суддів та працівників апарату суду для отримання пояснень, а також за потреби призначити проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа.
Інформацію про суддів, щодо яких проводять перевірку, може надіслати ВРП будь-хто, але не ця інформація не може бути анонімною.
За результатами перевірки ВРП може ініціювати дисциплінарне провадження щодо суддів.
Статуетка богині правосуддя Феміди
Верховний суд пропонують почати перевіряти через 14 днів після набрання чинності цього закону.
Поліграф
Крім перевірки ВРП, депутати хочуть, щоб суддів перевіряли ще й на поліграфі. Як це відбуватиметься, які установи та спеціалісти можуть його провести, — має визначити також Вища рада правосуддя. ВРП має повноваження призначити судді поліграф під час перевірки суду або коли щодо судді здійснюють дисциплінарне провадження.
Подібну перевірку щодо суддів в Україні пропонують запровадити вперше. Загалом опитування з використанням поліграфа нині використовують під час конкурсу на посади та у службових розслідуваннях у Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, а також у приватних компаніях для перевірки своїх працівників.
Депутати обумовили процедуру для суддів: заборонено ставити питання, які не мають безпосереднього відношення до судді та здійснення ним правосуддя, або питання, що носять інтимний чи дискримінаційний характер (про стан здоров’я, релігійні чи політичні переконання, національне чи етнічне походження тощо).
Результати опитування долучаються до матеріалів суддівського досьє, вони є конфіденційними, оприлюднювати їх заборонено. Разом з тим, щодо проведення опитування із використанням поліграфа є медичні протипоказання. Їх перелік для суддів має визначити Міністерство охорони здоров’я, йдеться в законопроєкті.
У разі відмови проходити поліграф, ВРП має право відмовити суддям вносити їхні кандидатури президентові для призначення на посаду або переводити суддю з одного суду в інший.
Посилення покарання
Суддів притягують до відповідальності за корупційні злочини так само як і інших посадовців — за загальними статтями Кримінального кодексу. Досить часто їм інкримінують використання службового становища чи шахрайство.
Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв на лаві підсудних під час обрання йому запобіжного заходу. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Тепер же Верховна рада пропонує доповнити кримінальне законодавство окремим розділом, де ввести кримінальну відповідальність за корупційні правопорушення у сфері правосуддя.
Зокрема, це стосується тих, хто пропонуватиме чи обіцятиме надати судді або третій особі хабар за прийняття чи неприйняття судового рішення. Депутати пропонують ввести покарання за такі злочини у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Законопроєкт передбачає таке ж покарання за так зване «посередництво» у системі правосуддя — коли хтось домовляється або передає хабар від клієнта судді. Розслідування ці злочини пропонують закріпити за Національним антикорупційним бюро.
Що кажуть судді
Одразу після того, як Верховна рада та РНБО заявили про необхідність реформувати судову систему, на сайті Верховного суду опублікували заяву, що загалом судді не заперечують проти перевірки. Однак, вважають у ВС, «такі ініціативи мають здійснюватися в умовах дотримання принципу незалежності суддів і не мають дестабілізувати роботу Верховного Суду».
Щоправда, цю заяву розкритикували окремі судді Верховного суду, зазначаючи, що цю позицію не узгоджували з усіма суддями. Вони наполягали провести пленум суду — зборів усіх суддів, щоб висловити свою позицію щодо запропонованої перевірки.
Пленум Верховного суду зібрався на початку серпня цього року та затвердив висновок щодо законопроєктів про перевірку суддів. Зокрема ВС виступив категорично проти застосування поліграфа, оскільки його не використовують у жодній країні світу, і його висновки не є валідними. А щодо перевірки усіх суддів будь-якого суду після виявлення випадків корупції судді ВС наголосили, що кожен суддя несе індивідуальну відповідальність. Також, як зазначили у ВС, процедури такої перевірки не визначені у законопроєктах і потребують тривалого часу для розробки.
«Аналізовані законопроєкти не можуть бути прийняті в запропонованих редакціях, адже визначені ними норми значною мірою порушують принцип незалежності суддів, міжнародні та конституційні гарантії незалежності судової влади, ставлять під сумнів можливість функціонування в Україні ефективної судової системи», — йдеться у висновку пленуму.
Вища рада правосуддя, що дає висновки на всі законопроєкти, що стосуються судової системи, оцінила поки законопроєкти щодо посилення кримінальної відповідальності. ВРП наголосила на тому, що не варто виокремлювати корупційні злочини у сфері правосуддя. А також варто в кожному конкретному випадку оцінювати як дії підозрюваного або обвинуваченого, так і ступінь важкості злочину і причини пом’якшення покарання, щоб визначити покарання. У підсумку ВРП попросила парламент доопрацювати законопроєкти.
В інтерв’ю Суспільному голова ВРП Георгій Усик пояснив, що рада дасть висновок щодо законопроєкту щодо моніторингу суддів за допомогою поліграфу, але після висновку міжнародників.
Голова Ради суддів Богдан Моніч. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Голова Ради суддів Богдан Моніч також прокоментував ініціативи влади:
«Якщо судді не беруть участь у корупції, або не знають про неї, чому вони мають відповідати за чужі дії? Ми ж повинні про це думати?.. Який ми наслідок отримаємо, коли судді, про незалежність нагадаю, вони будуть у страху. Чи буде такий суддя незалежний? Чи буде він підкорятися правилам та процедурам, закону, чи буде він об’єктивно досліджувати ті, чи інші обставини? Ми хочемо бачити такого суддю?» — сказав він під час судово-правового форуму 13 липня, повідомляла пресслужба Ради суддів.
Що кажуть депутати
Заступник голови партії «Голос», перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин вважає, що запроваджувати нові способи реформувати судову систему наразі не потрібно. На його думку, система здатна самостійно очиститися. Це є у повноваженнях Вищої кваліфікаційної комісії суддів, що запрацювала на початку червня цього року. А також у Вищої ради правосуддя, що запрацювала на початку цього року після майже року перерви через відсутність кворуму: за кілька днів до повномасштабного вторгнення РФ 10 із 15 її членів подали у відставку.
«Посилення кримінальної відповідальності чи перевірка суддів на поліграфі — це скоріше екзотичні рішення, щоб сподобатися суспільству після кейсу Князєва, діяльності ОАСКу (Окружного адміністративного суду Києва — Ґ), рішень Конституційного суду періоду головування Тупицького (Олександр Тупицький — колишній голова Конституційного суду — Ґ). Але це не має нічого спільного із європейськими підходами», — сказав Юрчишин у коментарі «Ґратам».
На його думку, те, що законопроєкти зареєстрували у парламенті депутати, а не президент, а також неактивний розгляд їх у сесійній залі свідчить про те, що влада не має наміру ухвалювати їх.
Ярослав Юрчишин. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Юрчишин переконаний, що перевірку суддів на корупційність варто залишити за антикорупційними органами і не проводити нових судових реформ під час воєнного стану.
Він також нагадав, що свій висновок щодо двох законопроєктів, які стосуються моніторингу роботи суддів, проаналізує Венеційська комісія, представники Ради Європи та Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи і Консультативної ради європейських суддів. Висновок цих європейських інституцій очікується на початку жовтня.
Денис Маслов, голова комітету з питань правової політики Верховної ради, депутат від фракції «Слуга народу» та один з авторів законопроєктів, зазначає, що наразі комітет збирає позиції всіх зацікавлених учасників: Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, ВККС, Ради суддів, міжнародних партнерів, представників громадськості.
«Після цього, буде проводитись робота в комітеті щодо напрацювання оптимальної моделі, яка, з одного боку, має забезпечувати досягнення мети — досить серйозний контроль доброчесності суддівського корпусу і запобігання можливим проявам корупції в системі правосуддя, а з іншого не буде порушувати гарантії суддівської незалежності», — зазначив він у коментарі «Ґратам».
Щодо посилення кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення у сфері правосуддя, то Маслов зазначив, що «по-перше, цей законопроєкт лежить в загальній логіці посилення кримінальної відповідальності за корупцію під час дії воєнного стану, а по-друге, він не стосується виключно суддів, в ньому мова йде про посередників — всіх, хто пропонує дає хабар, обіцяє «вирішити» справу в суді». Він вважає вкрай необхідним ухвалення обох законопроєктів.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
