«З корисливих мотивів». Російські суди зможуть конфісковувати майно за дискредитацію армії і заклики до санкцій проти Росії

21 квітня президент Росії Володимир Путін підписав новий федеральний закон, який посилив переслідування за висловлювання проти війни в Україні, заклики до санкцій і сприяння у виконанні рішень міжнародних організацій. Згідно зі встановленою процедурою, документ має набути чинності 28 квітня. 

«Ґрати» обговорили нововведення з юристами та правозахисниками, щоб розібратися, які наслідки вони можуть мати для жителів окупованих Росією українських територій.

«Нові кваліфікуючі ознаки»

Держдума Російської Федерації ухвалила новий федеральний закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу Російської Федерації та статті 31 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації» 8 квітня 2025 року. Рада Федерації схвалила його через тиждень, а вже 21 квітня його підписав Володимир Путін. Ухвалений законопроєкт зачіпає одразу три статті Кримінального кодексу РФ і вводить нові кваліфікуючі ознаки: вчинення правопорушення з «корисливих мотивів або за наймом». 

Поправки посилили покарання за вже наявними статтями: публічні дії, спрямовані на дискредитацію російської армії (стаття 280.3 КК), заклики до запровадження санкцій проти Росії (стаття 284.2 КК), сприяння виконанню рішень міжнародних організацій, у яких Росія не бере участі, або іноземних державних органів (стаття 284.3 КК). 

Усі три кримінальні статті російські правозахисники вважають «політичними».

«Закон внесли доволі відомі депутати та керівники фракцій, підписала велика кількість депутатів і сам закон доволі швидко пройшов три читання, розгляд у Раді Федерації та підписання у президента. Це свідчить про те, що це не якась випадкова ініціатива, а заплановане посилення репресивного апарату. Крім того, звинувачення противників війни в корисливих мотивах доволі зручне, тому що це ще й створює маргінальний образ ‘продажних критиків влади”», — розповів «Ґратам» юрист і аналітик незалежного російського правозахисного медіапроєкту ОВД-Інфо Денис Шедов.

Він звертає увагу на три ключові моменти. По-перше, запроваджується конфіскація майна у випадках, коли один із трьох злочинів — дискредитація армії, заклики до санкцій або сприяння міжнародним організаціям, у яких Росія не бере участі, — було скоєно з корисливих мотивів або за наймом. По-друге, посилюється кримінальне покарання за ці діяння. І, нарешті, з’являється можливість кримінального переслідування за дискредитацію російської армії вже з першого порушення, якщо влада вирішить, що його скоєно за наймом або з корисливих цілей. 

За словами Шедова, зараз тисячі людей щорічно притягують до адміністративної відповідальності за дискредитацію російської армії — це штрафи та арешти до 15 діб, але тепер такі випадки можуть спричинити більш серйозні наслідки.

«Це означає, що тепер покарання буде суворішим, якщо дії розцінюються як оплачені або продиктовані особистою вигодою. Наприклад, за звичайні заклики до санкцій загрожує до 3 років позбавлення волі, а якщо мотивом була корисливість — до 5 років», — пояснює нові поправки юристка російського правозахисного центру «Меморіал» Тамілла Іманова.

За її словами, тепер у разі «дискредитації» російської армії наявність корисливого мотиву дає змогу відразу порушувати кримінальну справу за статтею 280.3 КК РФ — без попереднього адміністративного покарання, як це було раніше. Закон фактично скасував «право на одну помилку», вважають правозахисники. 

Але навіть якщо суди не зможуть довести «корисливий мотив», в умовах посилення контролю за громадською думкою, ті, кого вже було піддано адміністративному покаранню за дискредитацію, однаково можуть зіткнутися з кримінальним переслідуванням у разі повторного складання адміністративного протоколу за статтею про «дискредитацію» армії.

«Усі, хто притягувався за адміністративною статтею про дискредитацію, все одно перебувають у групі ризику. Оскільки повторна дискредитація — це теж кримінальна справа», — упевнений Денис Шедов.

«Підготовка нових репресивних практик»

Російські репресії кримчан на півострові. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Юрист Шедов вважає, що розширення можливостей для конфіскації майна є найбільшим ризиком. 

«Великі терміни за слова російська влада вже давно практикує, а ось розширення можливостей для конфіскації схоже на підготовку нових репресивних практик», — зазначає він.

Крім того, аналітик ОВД-інфо висловлює побоювання з приводу того, як нові зміни будуть реалізовуватися на практиці. Він вважає, що влада може почати бачити корисливий мотив навіть там, де його не було, що фактично розширює можливості для переслідування. На думку Шедова, ці заходи можуть бути насамперед спрямовані проти активістів, журналістів і правозахисників, які не згодні з діями Росії в Україні, але не виключає, що влада підготувала цей інструмент для масштабнішого застосування в майбутньому — для реалізації в міру потреби.

Тамілла Іманова нагадує, що російська влада апробувала таку практику конфіскації майна ще 2024 року, коли дозволила вилучати активи в засуджених за статтями про «розповсюдження фейків» про армію (ст. 207.3 КК РФ) та участь в екстремістських спільнотах (ст. 282.1-282.3 КК РФ). 

Ця практика особливо тривожна для тих, хто залишив Росію або виїхав з окупованих українських територій, але має там нерухомість або інші активи.

6 липня 2024 року в Представництві Президента України в Криму повідомило, що в окупованому Криму вилучили майно батьків кримськотатарської співачки Джамали: будинок і дві земельні ділянки в селі Сонячногірське. Переможниця «Євробачення-2016» заочно заарештована в Росії за звинуваченням у поширенні так званих фейків про російську армію в її соцмережах. Як повідомляла прокуратура Москви, кримінальну справу порушено за пунктом «д» частини 2 статті 207.3 КК РФ — публічне поширення завідомо неправдивої інформації про дії Збройних сил Росії, вчинене з мотивів національної ненависті. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі. Підставою для конфіскації стала постанова від 11 червня 2024 року, згідно з якою влада окупованого півострова ухвалила рішення про «націоналізацію» майна тих, кого вона вважає прихильниками «київського режиму» і ЗСУ.

На думку експертів ініціативи «Кримський процес», яка досліджує судову практику на території окупованого Криму, це справді може призвести до розширення кола осіб, які підпадають під кримінальне переслідування, включно з тими, хто взаємодіє з міжнародними правозахисними структурами або надає інформацію для розслідувань. 

Таке посилення, на їхній погляд, може бути пов’язане з підготовкою до «заморожування війни» в Україні.

«Відсутність скільки-небудь значущих результатів за помітних економічних втрат може викликати значне зростання невдоволення в розігрітому і налаштованому на агресію російському суспільстві, особливо серед так званих турбопатріотів. Кримінальна відповідальність за дискредитацію армії вже давно серед іншого виконує функцію зі стримування критики на адресу російської влади. В очікуванні зростання такої критики, Кремль посилює запобіжні механізми», — розповіли «Ґратам» правозахисники «Кримського процесу».

На думку експертів, покарання за заклики до санкцій і переслідування російських військових злочинців може свідчити про підготовку законодавчої бази до повоєнного періоду. Питання зняття санкцій і виходу з міжнародної ізоляції опиняться в центрі уваги, тому російській владі важливо мінімізувати кількість тих, хто перешкоджатиме цим процесам, упевнені правозахисники.

Крім того, з урахуванням нових змін у законодавстві, суди заочно зможуть розглядати справи тих, хто повторно вчинив дії, пов’язані з «дискредитацією» російської армії за першою частиною статті 280.3 КК. Це передбачає, що навіть якщо людина перебуває за межами Російської Федерації або виїхала з окупованих територій, її дії можуть розглядатись як погроза або порушення закону, що дасть змогу притягнути її до кримінальної відповідальності.

На думку правозахисників громадського руху «Кримська солідарність», такі комплексні заходи можуть ще одним стати інструментом придушення будь-якої критики і змусити суспільство вдаватися до самоцензури. Вони впевнені, що конфіскація майна або кримінальне переслідування за дискредитацію без явної загрози національній безпеці РФ може загалом порушувати принцип пропорційності в праві.

«Комплекс додаткових каральних дій». Як в окупованому Криму переслідують за проукраїнську чи антивоєнну позицію

Як карали за антивоєнні висловлювання в Криму до ухвалення законопроєкту

«Дискредитацією» армії російські правоохоронці та суд можуть вважати майже будь-яке критичне висловлювання про війну проти України. За даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, після ухвалення Держдумою РФ відповідного законодавства в березні 2022 року до 21 березня 2025 року до судів на території тимчасово окупованого Криму надійшло щонайменше 1279 матеріалів, складених за статтею 20.3.3 КпАП РФ — публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян.

Переслідування кримчан за статтею про дискредитацію армії РФ. Інфографіка: Ґрати

Відповідно до неї, для фізичних осіб передбачено штрафи в розмірі від 30 тисяч до 50 тисяч рублів (від 15 тисяч до 25 тисяч гривень), а для посадових і юридичних осіб — від 100 тисяч до 500 тисяч рублів (50 тисяч до 250 тисяч гривень). Санкцією статті також передбачено адміністративний арешт строком до 15 діб.

За даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, 49% таких постанов у Криму стосуються жінок (561 випадок), і 51% — чоловіків (593 випадки).

Тільки із січня по березень 2025 року Кримська правозахисна група зафіксувала щонайменше 159 адміністративних справ, переданих на розгляд до судів Криму за статтею 20.3.3 КоАП РФ. У 151 випадку було винесено рішення про призначення адміністративного покарання — штрафу або арешту. Загалом від початку повномасштабного вторгнення Кримська правозахисна група задокументувала щонайменше 1152 такі адміністративні справи.

Так, наприклад, 22 січня 2025 року суддя Київського районного суду Сімферополя Олексій Микитюк ухвалив рішення у справі жителя села Добре Сімферопольського району Рустема Аблялімова й оштрафував його за статтею про «дискредитацію» на 45 тисяч рублів (22 тисячі гривень). Чоловіка звинуватили в тому, що він опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі «Однокласники» інтерв’ю президента України Володимира Зеленського.

Раніше «Ґрати» повідомляли, що учасника Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедлю оштрафували на 40 тисяч рублів за «дискредитацію російської армії». Підставою для адміністративної справи стала публікація на його сторінці у фейсбуці, де, як зазначено в поліцейському рапорті, він розмістив текст: «Скільки ще має загинути мирних жителів, жінок і новонароджених дітей, щоб світ почав відрізняти геноцид від хрін знає яких операцій?». Силовики розцінили це як висловлення незгоди з діями російської армії та прирівнювання їх до геноциду.

Учасник Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедля. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Аналітики Представництва Президента України в Криму розповіли «Ґратам», що в окупованому Криму кількість таких справ постійно збільшується. Якщо 2022 року кримські провадження становили 4,4% від загальної кількості по Росії, то 2023 року — вже 13,3%. При цьому по всій Росії кількість справ скоротилася на 44%, а в Криму, навпаки, збільшилася на 70,6%.

«Слід пам’ятати, що у справах про “дискредитацію” армії місцеві суди продемонстрували повну залежність від силовиків. У переважній більшості випадків судді механічно переписували бачення сторони обвинувачення в судові рішення, абсолютно ігноруючи реальні обставини, суперечності та елементарні вимоги до процедури судочинства. Тому з високою часткою ймовірності можна припустити, що в нових кримінальних справах про дискредитацію ми побачимо збільшення строків покарання за «корисливі спонукання», незалежно від того, мали вони місце чи ні», — упевнені експерти «Кримського процесу».

Росія відмовляє полоненим та цивільним українцям у справедливому судовому розгляді, чим скоює злочин проти людяності та воєнний злочин — дослідження