«Я від Паші». Колишній суддя з Черкас, обвинувачений в отриманні хабара, уник ув’язнення завдяки помилці прокуратури

У лютому Вищий антикорупційний суд засудив колишнього суддю Черкаського апеляційного суду Володимира Пономаренка до двох років позбавлення волі. За версією обвинувачення, він пообіцяв жителю Черкас за хабар домовитися з двома колегами, щоби ті не позбавляли його водійських прав за п’яну їзду. Однак у колонії суддя пробув лише кілька місяців. 15 вересня Верховний суд скасував вирок і випустив його на волю.

«Ґрати» розповідають, як Володимир Пономаренко випрошував хабар і чому вийшов раніше терміну.

«З хлопцями треба перечірікати»

Житель Черкас Станіслав Дейнега вранці 1 червня 2018 року їхав центром міста, і його зупинили поліцейські. Інспектор вирішив, що водій п’яний, і склав на нього протокол про водіння в нетверезому стані. У документі він вказав, що Дейнега не міг рівно стояти, невиразно говорив, а з рота в нього пахло алкоголем.

Склавши протокол, патрульні поїхали, і через кілька хвилин до Дейнеги під’їхала ще одна поліцейська машина. Другий патруль склав на водія такий самий протокол. Обидві справи поліцейські скерували до Соснівського районного суду Черкас.

Дейнега запідозрив, що поліцейські незаконно склали одразу два протоколи за одне порушення, і почав розпитувати друзів, що робити. Один із них — Павло Кущавін — порадив звернутися до свого знайомого — судді з Черкаського апеляційного суду Володимира Пономаренка.

13 серпня Кущавін, Дейнега й суддя зустрілися поруч із будівлею суду. Кущавін познайомив їх між собою й залишив наодинці. Як пізніше Дейнега повідомив у суді, він розповів Пономаренку, що з ним сталося. На це суддя відповів, що за статтею про п’яну їзду його можуть оштрафувати й позбавити прав. Щоби цього не сталося Пономаренко, за словами Дейнеги, запропонував дати йому 30 тисяч гривень, і він домовиться про потрібне вирішення із суддями, які будуть розглядати цю справу. Суддя сказав, щоби для подальшого зв’язку, Дейнега відправив йому смс із текстом «Я від Паші».

Наступного дня Дейнега написав заяву про вимагання хабара до СБУ. Спецслужба переслала документ до Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Детективи відкрили справу, уклали з Дейнегою договір про конфіденційну співпрацю й отримали санкцію суду на прослуховування й негласні заходи спостереження за суддею Пономаренком.

За даними слідства, 21 серпня 2018 року Дейнега надіслав судді повідомлення «Добрий день, це Станіслав від Паші». Після цього вони кілька разів зідзвонювалися й зустрілися 26 серпня на вулиці. У Дейнеги не було із собою грошей, і вони призначили ще одну зустріч наступного дня.

27 серпня Пономаренко зателефонував своїй колезі Аллі Чечот — голові Сосновського районного суду. Він попросив її організувати зустріч із двома суддями, які мають розглядати протоколи про п’яну їзду Дейнеги. НАБУ прослуховувало й записало цю розмову.

— А що ти хотів? — запитала Чечот.

— Та там із хлопцями треба перечірікати, — відповів Пономаренко.

У відповідь Чечот запропонувала йому зустрітися біля її роботи. Пономаренко приїхав до неї й повторив прохання, але суддя йому відмовила.

За даними слідства, попри це, Пономаренко вирішив не скасовувати домовленості з Дейнегою. Вони зустрілися того ж вечора на вулиці Шевченка, де Дейнега передав судді згорток із 30 тисячами гривень. Пономаренко поклав гроші до задньої кишені шортів та одразу ж був затриманий.

НАБУ оголосило йому підозру в отриманні хабара за вплив на посадову особу частина 2 статті 369-2 Кримінального кодексу . Після цього Пономаренко залишився на волі, але Вища рада правосуддя (ВРП) відсторонила його від роботи на час слідства.

У грудні 2019 року, не очікуючи вироку, Пономаренко подав у відставку, після чого ВРП його звільнила. За даними Центру з протидії корупції, таке рішення означає, що судді дісталася довічна велика суддівська пенсія і вихідна допомога в розмірі 869 тисяч гривень.

Вирок

На початку 2019 року НАБУ завершило слідство. Спочатку справа потрапила до Придніпровського районного суду Черкас, а потім перейшла до Вищого антикорупційного суду.

У суді прокурори як докази надали записи прослуховування телефону підсудного і відеоспостереження за ним. З огляду на ці матеріали, 26 серпня 2018 року Пономаренко на зустрічі з Дейнегою запитав: «Ти приніс гроші?». Той відповів, що ні, і тоді суддя сказав: «Сподіваюся, що завтра вони в тебе будуть до вечора».

Засідання Вищої ради правосуддя 25 червня 2018 року, на якому відсторонили суддю Володимира Пономаренка. Фото: ВРП

Наступного дня, судячи з прослуховування, вони здзвонилися й Пономаренко запитав: «Я переговорив, ти свою справу зробив? Ні?». Дейнега відповів, що зробив. Під час передавання грошей у них відбулася така розмова:

— Тут як домовлялися, тридцять, — сказав Дейнега й ще раз уточнив. — Тридцять, так?

— Так, так ми й говорили, — відповів суддя і взяв згорток.

Гроші для хабара Дейнезі дали працівники НАБУ й до передачі судді записали номери купюр у протокол. Цифри ідентичні тим, які вилучили під час обшуку Пономаренка. До того ж гроші були помічені спеціальною хімічною речовиною, яку видно під ультрафіолетовим випромінюванням. Після затримання сліди цієї речовини знайшли на долонях судді.

Проте на суді Пономаренко повністю заперечував провину й розповів власну версію події. Він сказав, що на прохання свого знайомого зустрівся з Дейнегою, оскільки не відмовляв своїм друзям і родичам у правових консультаціях. Його товариш цим скористався й разом із Дейнегою спровокував його на одержання хабара. Однак, за словами Пономаренка, сам він не вимагав гроші й не збирався підкуповувати своїх колег. Він стверджував, що хотів зустрітися із суддями, які мали розглядати протоколи щодо Дейнеги, щоби «допомогти з юридичної точки зору». А саме повідомити, що для притягнення до відповідальності вже закінчився тримісячний термін, передбачений законодавством.

Адвокат колишнього судді Сергій Дзигора також заявив, що слідчі допустили десятки формальних процесуальних порушень. Наприклад, що правоохоронці порушили процедуру реєстрації кримінального провадження. Або те, що справу розслідував детектив, який, за версією захисту, не мав відповідних повноважень, оскільки ніхто з керівників НАБУ не видав постанову про призначення його слідчим у цьому клопотанні.

Однак аргументи захисту не переконали суддівську колегію. Вони не повірили у версію Пономаренка про те, що правоохоронці разом із Дейнегою провокували його на одержання хабара. Судді зазначили, що заявник звернувся до СБУ вже після того, як Пономаренко вчинив злочин і попросив у нього гроші. Колегія зазначила у вироку, що, з огляду на матеріали негласного спостереження, Пономаренко сам ініціював зустрічі з Дейнегою й давав йому вказівки щодо передавання грошей. Численні скарги адвоката на процесуальні порушення судді також відхилили.

19 лютого 2021 року Колегія визнала Пономаренка винним. Покарання за злочин, у якому він звинувачувався, за Кримінальним кодексом, може обмежуватися штрафом до 25 500 гривень. Колегія зазначила, що це набагато менше, ніж суддівська пенсія, тому така санкція була б несправедливою. Оскільки Пономаренко не визнав провину, не шкодував про скоєне й підірвав авторитет судової влади, суд вирішив ізолювати його від суспільства і відправити в колонію на два роки.

Але вирок передбачав, що обвинувачений залишається на волі до набрання ним чинності — тобто до того, як справу розгляне апеляційна палата. Адвокат Пономаренка подав туди скаргу, але 21 квітня палата її відхилила. Тоді колишній суддя був узятий під варту і відправився в колонію міста Мена, де відбувають покарання колишні правоохоронці.

Звільнення

Адвокат Пономаренка подав касаційну скаргу до Верховного суду. Він просив скасувати вирок. На думку захисту, попередні два суди ухвалили незаконні рішення й не врахували процесуальні порушення, допущені слідством. Касаційний кримінальний суд частково погодився з адвокатом і визнав, що слідчий і прокурор дійсно зробили одну грубу помилку.

Судді нагадали, що в жовтні 2017 року в Кримінально-процесуальному кодексі з’явилася нова норма. Відповідно до неї, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після оголошення особі підозри закінчується термін досудового розслідування. Заключний епізод досудового розслідування настає, коли прокурор скеровує справу до суду.

За рішенням слідчого судді, термін розслідування в справі Пономаренка закінчився 2 квітня 2019 року. Як зазначив Верховний суд, цього дня прокурор склав і підписав обвинувальний акт. Але, з огляду на штемпель на поштовому конверті, надіслав його до суду лише 5 квітня, тобто із запізненням на три дні.

15 вересня Верховний суд вирішив: оскільки прокурор скерував обвинувальний акт до суду вже після того, як термін досудового розслідування закінчився, Пономаренко не отримав статус обвинуваченого і його не можна було судити. Через це суддівська колегія закрила справу, скасувала вирок Пономоренку й постановила його випустити. Це остаточне рішення суду й оскарженню воно не підлягає.