Вищий антикорупційний суд 4 лютого засудив до п’яти з половиною років суддю Слов’янського райсуду Донецької області Ігоря Мінаєва за звинуваченням у отриманні хабара у шість тисяч гривень.
Це восьмий вирок ВАКС із початку року. І другий щодо суддів.
«Ґрати» ознайомилися з вироком, оголошення якого транслювалося на ютуб-каналі суду, та зібрали найцікавіші факти у справі.
Ігоря Мінаєва було призначено суддею Шахтарського райсуду Донецької області у 2002 році. За рік його перевели до Слов’янська, з грудня 2016 року він був заступником голови суду.
За інформацією Єдиного реєстру судових рішень, Мінаєв, незважаючи на кримінальну справу, продовжує приймати рішення, останнє — датоване 3 лютого.
У серпні 2017 року до Слов’янського райсуду надійшов адміністративний протокол про водіння у стані алкогольного сп’яніння автомобіля безробітним жителем Слов’янська Андрієм Стрільцем. Справа потрапила до судді Мінаєва.
Стрілець у свідченнях підтверджував, що не увімкнув поворот і був нетверезий. Провину визнав одразу та підписав усі документи.
Після того, як йому зателефонували із суду та повідомили про надходження протоколу, він попросив свого кума — Ковальова про допомогу. Той сказав, що знайомий із суддею. А пізніше зустрівся з ним, щоб обговорити справу та попросити «про справедливе рішення».
Після зустрічі, як йдеться у вироку, Ковальов сказав Стрільцю, що суддя просить шість тисяч гривень, щоби закрити провадження. Той відповів, що не має таких грошей, і почав шукати адвоката. Ним став Олександр Омельяненко. Раніше він представляв його в справі щодо участі в складі незаконного воєнізованого формування «Донецької народної республіки» в травні-червні 2014 року. Тоді ж його визнали винним та засудили до п’яти років позбавлення волі зі звільненням від покарання з випробувальним терміном на три роки.
Під час першої зустрічі з Мінаєвим Омельяненко увімкнув диктофон. Адвокат сказав, що Стрілець хотів би, щоби справу закрили за термінами давності або взагалі визнали невинним, на що Мінаєв знову почав вимагати шість тисяч гривень. А якщо Стрілець дасть більше, то нехай Омельяненко залишить їх собі, дозволив Мінаєв. Суддя також попросив Омельяненка поміняти банкноти, які отримає від Стрільця, на інші. Після цієї розмови Омельяненко вирішив написати заяву на суддю до правоохоронних органів.
Наприкінці вересня 2017 року Омельяненко випадково зустрів Мінаєва в суді й той повідомив, що справу Стрільця можна закрити. З’ясувалося, що поняті підійшли до його машини трохи пізніше за складання протоколу, тому поліції складно буде довести, що саме він сидів за кермом. Але суддя нібито попросив адвоката не розповідати про це Стрільцю до передавання грошей, щоб угода не зірвалася.
Омельяненко, у свою чергу, сказав, що Стрілець переймається справою, оскільки відбуває умовний термін у справі про участь у збройних формуваннях «ДНР». І якщо отримає адміністративне покарання, воно може бути зараховане як порушення випробувального терміну. На це Мінаєв сказав, що треба буде допитати понятих та поліцейського. На цьому вони розійшлися.
За кілька днів зустрілися знову. Мінаєв, побачивши Омельяненка, запитав, чи він готовий. Адвокат зрозумів цю фразу як питання про хабар і відповів, що готовий. Перед цим він отримав від правоохоронців позначені шість тисяч гривень.
Мінаєв покликав Омельяненка на сходи, відкривши вхід туди між четвертим та п’ятим поверхами суду — відвідувачам туди вхід заборонено. Адвокат віддав йому гроші і сказав, що потрібно все ж таки закрити адміністративне провадження. Суддя погодився.
Того ж дня детективи НАБУ знайшли у сейфі в кабінеті Мінаєва, передані йому шість тисяч гривень.
Аналізуючи аудіо та відеозаписи розмов Омельяненка та Мінаєва, суд вирішив, що останній навмисно використав жести та фрази щоби шифруватися. До того ж вони не ставили один одному жодних уточнюючих питань — слідство вважає це доказом того, що вони чудово розуміли, про що йдеться. Крім того, прокуратура посилалася на експертизи зображень, голоси співрозмовників, щоби підтвердити, що саме Мінаєв отримав гроші від Омельяненка.
У грудні 2017 року суддя Слов’янського райсуду Донецької області Кузнєцов визнав Стрільця винним в адміністративному правопорушенні, але закрив провадження після закінчення терміну притягнення до відповідальності.
Адвокати Мінаєва наполягали на тому, що Омельяненко та Ковальов спровокували їхнього підзахисного на хабар. За їхніми словами, обидва працювали раніше в правоохоронних органах, а Стрілець до того ж був засуджений. На думку захисту, це свідчить про те, що вони були зацікавлені в співпраці з правоохоронними органами.
Адвокати також просили суд визнати неприпустимими свідчення Омельяненка, оскільки він давав їх лише під час розслідування. У суді допитати його не вдалося — у травні 2020 року він помер. Але суд вирішив, що свідчення Омельяненка можна врахувати, оскільки не лише вони доводять провину Мінаєва. Захист також посилався на порушення з боку слідства під час розслідування та деякі його заперечення суд врахував у вироку, але на остаточне рішення це не вплинуло. Зокрема, суд визнав неналежним висновки експертів щодо змивів із рук та піджака Мінаєва — після отримання хабара люмінесцентний засіб мав залишитися на руках та одязі, але експерти його не виявили.

Засідання Антикорупційного суду в справі колишнього судді Ігоря Мінаєва. Скріншот трансляції судового засідання
Сам Мінаєв провину не визнав, у суді відмовився давати свідчення.
Його адвокати стверджували, що гроші в сейф хтось йому підкинув. Але суд відкинув цю версію, оскільки з моменту передачі грошей до обшуку минуло кілька хвилин, а ключі від сейфа лежали на столі Мінаєва.
Суд вирішив, що провина Мінаєва доведена, і засудив його до п’яти з половиною років ув’язнення, конфіскував усе майно та призначив заставу майже у 750 тисяч гривень до набуття чинності вироку. Якщо він внесе гроші, то залишиться на волі, але буде змушений з’являтися за кожним викликом до суду, не залишати Слов’янськ, здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.
Адвокатка Мінаєва Марія Островська в коментарі «Ґратам» сказала, що планує оскаржити вирок та вважає його незаконним. За її словами, суддя поки що не вніс заставу. Чи зможе зібрати таку суму, вона не знає. Адвокатка здивувалася, що суд обрав запобіжний захід, оскільки прокурор не клопотав про це. Крім цього, за її словами, її підзахисний демонстрував ідеальну процесуальну поведінку.