Вибух у Шевченківському суді Києва. Що відомо про загибель Ігоря Гуменюка та його справу

5 липня у Шевченківському райсуді Києва загинув Ігор Гуменюк. Це сталося після засідання, на якому йому продовжили термін арешту. Гуменюк — один з обвинувачених у справі про теракт під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Тоді від вибуху гранати загинуло четверо правоохоронців.

«Ґрати» розповідають, що відомо про нещодавні події в Шевченківському суді, чому обвинуваченого Гуменюка 8 років тримали під вартою без вироку та що буде з його справою. 

Що відбулося в Шевченківському суді

Спеціальна операція під Шевченківським судом Києва 5 липня 2023. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Повідомлення про вибух у будівлі Шевченківського райсуду Києва надійшло у поліцію близько 17:20. Через пів години про це почали писати ЗМІ. 

Спікерка суду Ірина Фролова одразу ж у коментарі «Ґратам» підтвердила, що, вибух дійсно був. Вона розповіла, що невідомий пристрій підірвав обвинувачений, якого привезли на судове засідання. Фролова назвала його імʼя: Ігор Гуменюк, якого судять у справі про теракт біля Верховної Ради 31 серпня 2015 року. Проте, що саме відбулося після засідання, вона не бачила. Працівників суду евакуювали одразу після вибуху. 

Адвокат Гуменюка Олександр Свиридовский сказав «Ґратам», що, коли пролунав вибух, перебував у канцелярії разом із конвойним, який оформляв документ, щоб конвоювати Гуменюка в СІЗО.

Невдовзі на місце події прибула слідчо-оперативна група, спецназ, кінологи з вибухотехніками. Підʼїхали також декілька автомобілів швидкої допомоги. Територію суду оточили поліцейською плівкою і заборонили стороннім туди заходити, у тому числі журналістам.

Близько 19:10, коли розпочався штурм будівлі, пролунав другий вибух. Із суду винесли двох поранених чоловіків. Їм почали надавати першу медичну допомогу. Згодом Міністерство внутрішніх справ повідомило, що постраждалі — бійці спецназу. 

Близько 20-ї до журналістів вийшов міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Він повідомив, що Ігор Гуменюк загинув на місці: за попередньою версією, підірвав  себе. 

Міністр МВС України Ігор Клименко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За словами Клименка, після засідання суду Гуменюк зачинився в туалеті і звідти кинув у конвой невідомий вибуховий пристрій. Після того спробував утекти, але пострілами у повітря конвойні зупинили його. Тоді Гуменюк забарикадувався у конвойному приміщенні. Коли спецназ спробував його захопити, він кинув у бійців вибухівку і загинув на місці. Спецназівці прикрилися щитами, тому їм вдалося вижити, але отримали поранення. 

Як вибуховий пристрій опинився в суді, — повинне з’ясувати слідство.

Керівник Служби судової охорони Віктор Мороз згодом заявив журналістам, що конвойне приміщення у суді має окремий вхід і до повноважень працівників судової охорони не входить його перевірка. Почувши вибух, охоронці повідомили командира підрозділу та евакуювали працівників суду.  

Прокуратура повідомила, що кримінальна справа відкрита за фактом спроби втечі підсудного з-під варти, вчинена у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей (частина 2 статті 15 частина 2 статті 393 КК). Також поранення спецназівців кваліфікували як посягання на життя працівника правоохоронного органу (стаття 348 КК). 

Про що справа Гуменюка

Момент кидка вибухового пристрою під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Скріншот з відео Радіо Свобода

Ігор Гуменюк — обвинувачений у справі щодо теракту під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Тоді під будівлею парламенту стались сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту, які виступали проти ухвалення  законопроєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Адміністрація президента пропонувала доповнити її наступною нормою: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». 

Парламентська опозиція вбачала у цьому надання «особливого статусу» окупованій частині Луганської і Донецької областей. Провладні політичні сили наполягали на тому, що саме по собі це формулювання не несе жодних загроз суверенітету країни і навіть у випадку його фінального голосування потребує ухвалення окремого закону, аби ця норма була реалізована.

Більшість учасників мітингу під Радою були прихильниками партії «Свобода» Олега Тягнибока і Радикальної партії Олега Ляшка. 

Після того, як за законопроєкт проголосували в першому читанні, почались сутички протестувальників з поліцією. Обидві сторони застосовували сльозогінний газ, димові шашки і шумові гранати. Тоді ж хтось кинув бойову гранату. 

Від вибуху загинуло четверо нацгвардійців з очеплення Верховної Ради, 152 людей отримали поранення. 

Наслідки вибуху гранати під Верховною Радою 31 серпня 2015 року. Фото: Наталія Кравчук, New Voice

Під час зіткнень у заблокованій будівлі парламенту опинились журналісти та депутати. Вони спостерігали з вікон за тим, що відбувалось на площі. Журналісти Радіо Свобода зафіксували на відео людину, яка кидає гранату у силовиків. Чоловік, вдягнений у футболку, шорти болотного кольору, обличчя прикриває кепка та медична маска. Пізніше запис стане доказом у суді. 

Увечері того дня на брифінгу тодішній міністр МВС Арсен Аваков заявив, гранату у Нацгвардійців кинув 21-річний боєць батальйону «Січ» і назвав його — Ігор Гуменюк. Під час затримання, за словами Авакова, він чинив опір. У нього вилучили бойову гранату і чеку від використаної. 

Аваков звинуватив у подіях під Радою партію «Свобода» та її лідера Олега Тягнибока. Усього тоді затримали 30 людей.

Партія «Свобода» поклала відповідальність за те, що відбулось, на чинну владу — Петра Порошенка та його команду. Тягнибок заявив, що саме Аваков спланував провокацію, намагаючись створити підставу для застосування зброї. 

«Шарпанина почалася після того, як «орли Авакова» пішли в наступ, розтоптавши портрети загиблих українських героїв-«свободівців», які полягли на фронті», — писав Тягнибок у фейсбуці. 

Йдеться про ряд щитів з портретами загиблих в АТО, які політична сила поставила між кордоном поліції та своїми прихильниками. 

Події під ВР розслідували як теракт. Зрештою оголосили підозри: крім Гуменюка — 21-річному бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку, який, за версією обвинувачення, запалив димову шашку, щоб відвернути увагу людей і допомогти Гуменюку кинути гранату.

Гуменюка обвинуватили за трьома статтями: теракт частина 3, статті 258 КК , незаконне поводження зі зброєю частина 1 статті 263 КК , опір працівнику правоохоронного органу частина 2 статті 342 КК . 

Правоохоронці розслідують ще одну справу щодо подій під Верховною Радою 31 серпня. У ній 16 обвинувачених, яким інкримінують масові заворушення стаття 294 КК   та опір представникам правоохоронного органу стаття 342 КК . Але наразі її не розглядають, тому що обвинувачені мобілізовані в Збройні сили України. 

В окремий епізод виділяли справу Геннадія Дуброва, захисника Донецького аеропорту. Миколаївський суд визнав його винним в участі у масових заворушеннях, а також в спробі викрадення депутата Миколаївської облради Сергія Чмиря в грудні 2015 року, але апеляція скасувала це рішення. У квітні 2022 року Дубров загинув під Ізюмом. 

«Свободівці» називають обвинувачених у цих справах «захисниками Конституції».  

Чому Гуменюка тримали майже вісім років під вартою

Сергій Крайняк (ліворуч) та Ігор Гуменюк (праворуч) в Шевченківському суді Києва. Фото: Судовий репортер

Суд у справі про теракт під Верховною Радою триває вже сім років за участю присяжних — наразі в суді вивчають письмові докази, вже допитали свідків, потерпілих, вивчили речові докази.  

Обвинувачені не визнавали вину. Гуменюка також не встигли допитати в суді, щоб почути його позицію. На початку слідства Гуменюк та адвокати заявляли про фізичний та психологічний тиск на нього в ізоляторі тимчасового тримання та СІЗО — за словами адвоката Олександра Свиридовського, від підзахисного вимагали не скільки зізнання, як показів проти керівництва «Свободи» щодо організації теракту під ВР. 

Гуменюк, якому загрожував довічний вирок, якщо його вину довели б, з 2015 року перебував СІЗО. За «законом Савченко», який могли застосувати щодо його справи, рік проведений під вартою дорівнює двом рокам тюрми: тобто фактично у вироку йому зарахували б 16 років позбавлення волі. Неодноразово однопартійці хотіли взяти його на поруки, але суд відмовляв, підтримуючи сторону обвинувачення. 

5 липня йому вчергове продовжили запобіжний захід, захист просив відпустити його з-під варти. Суд знову погодився з прокуратурою, що існують ризики, що Гуменюк буде ухилятися від суду і може скоїти новий злочин. Після засідання Гуменюк спробував утекти. 

У коментарі «Ґратам» адвокат Олександр Свиридовський розповів, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну його підзахисний просив звільнити його з-під варти, щоб відправитися на фронт. Але Гуменюку відмовляли. 

«Він хотів воювати. Неодноразово звертався. Але бачите, маємо, що маємо», — сказав він. 

Гуменюк був активним партійцем «Свободи». Брав участь у протестах на Майдані у 2013-2014 роках, та після цього воював в АТО у складі добровольчого батальйону «Січ», який згодом підпорядкували МВС. 

Адвокат каже, що те, що Гуменюка не відпускали з СІЗО воювати, пригнічувало його. Проте, за словами Свиридовського, нічого не вказувало на те, що його підзахисний вдасться до радикальних дій. На засіданні адвокат доводив, що обвинуваченого можна відпустити. 

Адвокат також сумнівається, що Гуменюк підірвав себе. 

«Його могли застрелити працівники КОРДу під час штурму. Тут важливо буде дослідити судово-медичну експертизу», — зазначив він в коментарі «Українській правді». 

У травні 2020 року другого обвинуваченого Сергія Крайняка звільнили з СІЗО під цілодобовий домашній арешт. Після 24 лютого 2022 року він мобілізувався, нині воює в складі 5 окремої штурмової бригади. Понад пів року тому справу Крайняка виділили  провадження і зупинили на період мобілізації. 

2 квітня 2023 року загинув під Бахмутом Данило Ляшук, білоруський доброволець з позивним «Моджахед», засуджений до 10 років тюрми по справі батальйону «Торнадо», з яким Гуменюк перебував під вартою перший рік у СІЗО. Під його впливом, вважає адвокат, Гуменюк почав сповідувати Іслам. 

Спеціальна операція під Шевченківським судом Києва 5 липня 2023. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суспільство обурив той факт, що Гуменюк перебував у СІЗО майже вісім років без вироку і звинувачує в цьому суд. Однопартійці Гуменюка напередодні його загибелі готували звернення до Володимира Зеленського та Валерія Залужного з вимогою звільнити Гуменюка з-під варти, щоб він міг воювати. Текст опублікував «свободівець» Юрій Сиротюк. У ньому зокрема звинувачують суддю Віталія Циктіча «в репресіях проти побратима»“. 

«Шевченківський районний суд міста Києва не заперечує, що розгляд справи відбувався тривалий час, але перед законом всі є рівними: існує правова процедура, дотримання якої є обов’язковою для суду. Чи мають судді на меті свідомо роками розглядати справи? Вважаємо, що очевидною є відповідь — ні. Не виправдовуємо тривалість розгляду, але підкреслюємо наявність об’єктивних та обґрунтованих чинників щодо розгляду справи протягом такого часового терміну», — йдеться в заяві суду, опублікованій на його сторінці в фейсбуці 6 липня — наступного дня після вибуху. 

Суд також звернув увагу на зловживанні захистом процесуальними правами, зокрема, численні відводи суддям та присяжним, внаслідок чого справу доводилось слухати заново; часті неявки адвокатів на засідання — врешті-решт суд прийняв рішення, щоб у судових засіданнях могли одночасно брати участь  адвокат за договором та захисник з Безоплатної правової допомоги. 

Суд посилається на недосконале законодавство, яке не дає можливості суддям прискорити судовий розгляд. При тому, стверджують у суді, судді вживали заходи, щоб мінімізувати наслідки цих проблем. До того ж Апеляційний суд ставав на бік суду першої інстанції і підтверджував обгрунтованість рішень щодо тримання під вартою Гуменюка.

Натомість адвокат Гуменюка зазначив, що суд зухвало порушував право на захист, тому доводилося заявляти відводи й оскаржувати рішення. За його словами, суд першої інстанції навмисно затягував передачу справи до апеляції. Це також впливало на відвідування захистом судового процесу. Обвинувачені також надіслали скарги до ЄСПЛ через  тривале тримання під вартою. Європейський суд з прав людини визнав порушення п’ятої статті конвенції у скарзі Крайняка. Спільну скаргу Гуменюка та Крайняка досі розглядають. 

Після вибуху 5 липня суд продовжує працювати, але обвинувачених не доставлятимуть. Їм забезпечать участь у засіданнях по відеозвʼязку, оскільки конвойне приміщення суд ремонтуватимуть. Там також проводяться слідчі дії. Зокрема розслідують роботу конвойної служби: як обвинувачений отримав вибухівку. 

У звʼязку зі смертю обвинуваченого, справу мають закрити, якщо родичі Гуменюка не будуть наполягати на продовженні слухання задля його реабілітації.