Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію

Верховна Рада ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про посилення мобілізації. Про це повідомляється на сайті Верховної Ради. 

Раніше Антикорупційний комітет Верховної Ради прийшов до висновку, що урядовий законопроєкт про мобілізацію несе корупційні ризики. Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець зазначив, що в законопроєкті містяться норми, що суперечать Конституції. Міноборони обіцяє покращити законопроєкт до другого читання. 

Деталі — у дописі «Ґрат»

243 депутати віддали свої голоси за законопроєкт про посилення мобілізації №10449 у першому читанні. Більшість голосів (178) дала фракція «Слуга народу», група «Довіра» (18) та «Платформа за життя та мир» (17). «Європейська солідарність» та «Батьківщина» не голосували. Дані з результатами голосування оприлюднив у телеграм-каналі нардеп Ярослав Железняк. 

Законопроєкт зареєстрував Кабінет міністрів України 30 січня. У нардепів, як зазначив Железняк, є 14 днів, щоб внести правки, — до 21 лютого. Він прогнозує, що законопроєкт в цілому приймуть в останній тиждень лютого, він буде підписаний на початку березня і набере чинності через місяць, у квітні.

За задумом Міністерства оборони, ухвалення цього закону дозволить залучити до армії більше людей. Зокрема, пропонується зменшити вік тих, хто підлягає мобілізації, з 27 років до 25, скоротити кількість підстав для відстрочки та посилити контроль за чоловіками, які свідомо не з’являються до військкоматів. Наприклад, перевіряти на вулицях військові квитки або арештовувати банківські рахунки ухилянтів.

Повістки через інтернет, затримання ухилянтів та арешт їхніх рахунків: що передбачає новий урядовий законопроєкт про мобілізацію

Після голосування нардепка «Європейської солідарності» Ірина Геращенко повідомила у фейсбуці, що фракція вже працює над правками, щоб «зробити законопроєкт і мобілізацію справедливою, без корупційних ризиків і антиконституційних норм». 

Серед ключових недоліків вона назвала відсутність механізму демобілізації. Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана розмито та викликає багато запитань. 

«Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації, і це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, Бахмутом, Купʼянськом», — вважає Геращенко. 

Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко на своїй сторінці у фейсбуку також критикувала новий законопроєкт та заявила, що партія за жодних умов не голосуватиме за нього. На її думку, законопроєкт є «катастрофою», адже він містить неприпустимі антиконституційні вимоги. 

«Україні потрібна мобілізація. Але вона не повинна бути насильницькою. Вона повинна бути мотиваційною, на основі негайного переходу до професійної армії», — зауважила Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» вважає, що ті, хто відслужили понад 18 місяців, мусять отримати право на відпустку або демобілізацію. На їхнє місце мають стати підготовлені працівники силових структур, а не «перший-ліпший, кого спіймають на вулиці».

Законопроєкт критикував Антикорупційний комітет Верховної Ради та Офіс Омбудсмена

Антикорупційний комітет Верховної Ради прийшов до висновку, що урядовий законопроєкт про мобілізацію несе корупційні ризики. Про це повідомила голова підкомітету з дотримання законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Вікторія Сюмар. 

У комітеті незадоволені низкою норм, а саме: що Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних і антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим;  тим, що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон; через неясність, які документи треба надати для доглядачів за людьми з інвалідністю, аби довести факт догляду; і через те, що можуть бути ризики при накладанні стягнення за не відкриття електронного кабінету призовника. Комітет також звернув увагу на те, що нечітко виписано норму щодо обов’язку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) обробляти ці дані.

«ТЦК передаватиме дані тих, хто кабінет не зробив, до поліції, і поліція виписуватиме протоколи про порушення. Все виписано знову не чітко і сумнівно щодо відповідності до Конституції… Ми запропонували, як його доопрацювати», — додала Сюмар.

Законопроєкт критикував уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець. Він зазначив, що в документі містяться норми, що суперечать Конституції. Але напередодні голосування, після термінової наради з Міністром оборони Рустемом Умеровим Лубинець закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт у першому читанні.

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець. Фото: Офіс Омбудсмена

«До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмена можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку Міністра Оборони України», — зазначив уповноважений з прав людини. 

Зауваження від Офісу Омбудсмена зайняли 9 сторінок — їх направили до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 

Зокрема, Дмитро Лубинець вважає те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни, суперечить вимогам статті 17 Конституції України. За нею ЗСУ та інші військові формування не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян — зауважив уповноважений з прав людини.

Лубінець також зазначив, що обовʼязок реєструвати електронний кабінет призовника, за невиконання якого встановлюється юридична відповідальність, не відповідає положенням Конституції, закону «Про захист персональних даних» та правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. 

«Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», — рекомендував омбудсмен.

Лубинець зазначив також, що надавання права представникам ТЦК здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції, статті 17.  

«Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персонал Державної прикордонної служби України», — повідомив омбудсмен. 

Ще одна норма: позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які здобувають рівень освіти на умовах контракту, — суперечить вимогам 24 статті Конституції щодо рівності прав громадян та недопущення їхньої дискримінації. Бо усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. 

Омбудсмена занепокоїла й норма про те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. 

«Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у Законі цієї норми є недоцільним», — вважає Лубинець. 

Він звернув увагу на те, що чинна редакція закону «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

«Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм статтею 35 Конституції України праву на свободу совісті», — зауважив уповноважений з прав людини. 

Після голосування законопроєкту в першому читанні, в Міноборони пообіцяли, що співпрацюватимуть із профільним комітетом ВР і врахують всі пропозиції, «які покращать законопроєкт, а також зроблять ефективнішими державні політики щодо мобілізації, військового обліку та проходження служби». 

«Важливо, щоб нормативно-правові зміни в інтересах захисників і захисниць були ухвалені та імплементовані якнайшвидше», — повідомили в Міноборони.