У Криму арештували таксиста з Херсонської області. ФСБ звинувачує його в участі у кримськотатарському батальйоні, якого давно немає

Рустем Гугурік. Фото: «Кримська солідарність»
Рустем Гугурік. Фото: «Кримська солідарність»

Ввечері 27 березня Рустем Гугурік виїхав разом з дружиною та 6-річною донькою з села Новоолексіївка Херсонської області у Криму. У мирний час багатодітний кримський татарин підробляв таксистом — возив людей до Чонгару й назад. Цього разу, через російське вторгнення, він намагався відвезти сім’ю до родичів — у Бахчисарай, але так і не доїхав. Автівка під’їхала до пропускного пункту, пасажири віддали документи на паспортному контролі. Після цього Гугуріка затримали прикордонники. Його обвинуватили у причетності до кримськотатарського добровольчого загону імені Номана Челебіджихана, який Росія визнала незаконним збройним формуванням. Херсонському таксисту загрожує від 8 до 15 років. Гугурік ніколи раніше не був судимим. 

«Ґрати» поговорили з адвокатом і дружиною Гугуріка та розповідають, як у Криму з’явилася нова кримінальна справа про участь у добровольчому батальйоні, якого вже давно немає. 

 

58 годин очікування

31 березня Вікторія Гугурік приїхала до Київського районного суду у Сімферополі, щоб спробувати потрапити на судове засідання до чоловіка. Через три доби після затримання працівники спецслужб передали матеріали справи до суду. Вона була разом з чоловіком, коли його затримали.

«Ми приїхали на пропускний пункт. Спершу нас затримали на дві доби, але ми там просиділи 58 годин без їжі. Ми були з маленькою дитиною — доньці всього 6 років. Ми нічого не їли, тільки пили воду. Знайомі хотіли передати нам їжу, але їм сказали, що нічого не потрібно, що у нас все є. Потім на очах у дитини просто забрали батька. Вона розплакалася. Нам сказали, що його затримують до з’ясування обставин. Коли я спитала, за що забирають мого чоловіка, мені відповіли: «Значить, є за що».

Дружину таксиста не допитували і навіть запропонували повернутися — у Новоолексіївку. Але вона вирішила супроводжувати чоловіка. 

«Я сказала, що буду тут, поки вони не відпустять мого чоловіка. Чоловік казав, що його у п’ять різних кабінетів заводили. Йому там казали, щоб він все розповів, але він не розумів, про що мова. З кордону його посадили у мікробус і повезли, мені сказали, що везуть на бульвар Франка Приміщення кримського управління ФСБ у Сімферополі за адресою бульвар Франка, 13 у Сімферополь. Йому 50 років. Коли його доставляли, поклали на підлогу, наступили ногою й у такий спосіб його везли, зв’язавши очі. Чоловік казав: «Я думав, мене просто вб’ють». Поїсти йому дали лише на другий день. Йому постійно казали: «Розповідай!». Він їм весь відповідав, що йому нічого розповідати. Казав: «Мені що, придумати?». Його обвинувачують в участі у батальйоні, про який він нічого не знає», — говорить Вікторія.

Батальйон імені Номана Челебіджихана створили з учасників акції «Громадянська блокада Криму», які виступали за припинення товарообігу з Кримом та у вересні 2015 року блокували пропускні пункти на адмінкордоні. Тоді ж у Херсонській області підірвали стовпи ліній електропередач у Крим — російські правоохоронці розцінили це як диверсію й обвинуватили, у тому числі, учасників батальйону. Підрозділ так і не зареєстрували, а Міністерство оборони України відмовилося присвоїти йому офіційний статус. Його засновник — бізнесмен Ленур Іслямов — наголошує, що батальйон ніколи не був військовим підрозділом, а після відмови у реєстрації взагалі перетворився на громадське об’єднання «Аскер». Російська влада у Криму неодноразово затримувала й судила місцевих жителів за участь у батальйоні. Самого Іслямова заочно засудили у Криму до 18 років ув’язнення за створення загону й підрив лінії електропередач. 

Обвинение в Крыму запросило для Ленура Ислямова 19 лет заключения. Его обвиняют в диверсии, сепаратизме и создании незаконного вооруженного формирования

Рустема Гугуріка на прохання сім’ї захищає кримський адвокат Марлен Халіков. Він розповів «Ґратам», що ухвалу щодо порушення кримінальної справи слідчий слідчого відділу кримського управління ФСБ Олександр Абрамов підписав вранці 29 березня. Цього ж дня він направив його прокурору, а ввечері у присутності державного адвоката Олександра Полянського оформив протокол затримання.

«Приїхала його дружина. Ми уклали угоду. Кілька діб він провів зі спецслужбами. За його словами, його ніхто не катував. Будь-яких ознак насильницьких дій я не побачив. Його спочатку допитали з адвокатом за призначенням Полянським у статусі підозрюваного. Потім його затримали за статтею 91, 92 КПК РФ ще на дві доби. На другу добу адвокат заявив клопотання про те, що везуть документи медичні та буде адвокат за згодою. Потім я вступив у справу. Суть допиту зводилася до з’ясування — чи є він членом батальйону Номана Челебіджихана. На що він відповів, що не є і взагалі не знає, про що мова. Так, він жив у Новоолексіївці, він таксував і, можливо, за його словами, міг когось підвозити, якщо таксі хтось замовляв на територію, де поблизу розташований батальйон. Це стоянка чи ринок. Але якихось активних дій як учасник він не робив».

У протоколі затримання Гугурік написав, що підозри вважає повністю необґрунтованими та із затриманням не згоден. Він добровільно віддав усі документи на автомобіль та картку ПриватБанку. На допиті він розповів, що з 2015 року проживає на Херсонщині, у Новоолексіївці, і весь цей час працює таксистом. Присягу про вступ до батальйону він не давав, з Ленуром Іслямовим особисто не знайомий.

 

Суд та документи українською мовою

Матеріали справи Гугуріка опинилися у провадженні судді Оксани Карчевської — вона обирала йому запобіжний захід. Окрім адвоката, слідчого та прокурора, до зали вона більше нікого не допустила. У Криму досі посилаються на епідеміологічні заходи, введені під час пандемії коронавірусу. Формально вони дозволяють судам переводити будь-яке засідання у закритий режим — без жодних юридичних наслідків.

За версією слідства, яку на засіданні представив слідчий ФСБ, кримський татарин не пізніше листопада 2015 року, «перебуваючи на території України, вступив добровільно у незаконне збройне формування, кримськотатарський добровольчий батальйон Номана Челебіджихана, та брав активну участь у його діяльності, яка спрямована проти інтересів Російської Федерації».

ФСБ вважає, що кримський татарин забезпечував загін продовольством та речами. При цьому Гугурік досі «не заявив про добровільне припинення участі у цьому формуванні».

Судячи з документів справи, представлених у суді, підозра Гугуріка базується на показаннях двох свідків, які стверджують, що теж перебували у батальйоні та бачили, як він привозив продукти та спорядження. На думку слідства, це доводить участь Гугуріка у батальйоні. Один із свідків додав, що «Рустем Гугурік був ідеологічно переконаним у правильності своїх дій, оскільки з політикою Російської держави не погоджувався, законність входження Криму до складу Росії вважав актом агресії та окупації».

«Він на стадії попереднього слідства дав чіткі свідчення, де повідомив, що ніякого стосунку до батальйону не має. Він справді проживав на території Новоолексіївки, він справді таксист, він перевозив різних людей, тобто у людини був стимул — взяти клієнта, довезти до місця призначення, отримати кошти та поїхати до своєї родини», — пояснював суду адвокат Халіков.

Перевірити показання свідків неможливо — слідство засекретило їхні особи. Слідчий Абрамов стверджував, що, опинившись на волі, кримський татарин може чинити тиск на них, якщо виявиться на волі. Цей слідчий наполягав на арешті Гугуріка, стверджуючи, що він, не маючи будинку в Криму, може втекти.

Рустем Гугурік із дружиною Вікторією. Фото: «Кримська солідарність»

«У нього відсутні тісні соціальні зв’язки на території Республіки Крим, його дружина є громадянкою України, діти — так само громадяни України, його тут у Криму нічого не тримає. Також він може спробувати встановити особи закритих свідків та впливати на них з метою змінити показання та з метою ухилення від кримінальної відповідальності, на підставі цього прошу обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту терміном на 2 місяці, тобто до 29 травня 2022 року», — виступив слідчий.

Прокурор його підтримав і лише понарікав, що документи Гугуріка, представлені захистом, написані українською мовою.

«Більшість із них доставлені українською мовою і, крім того, мають медичний характер, не завжди можливо оцінити ступень захворювання», — заявив прокурор.

У суді Гугурік все обвинувачення заперечував, а його захисник Марлен Халіков стверджував, що няікого зв’язку його підзахисного з добровольчим кримськотатарським батальйоном немає. 

Адвокат просив, щоб суд обмежився домашнім арештом і навіть надав адресу домівки родичів, де Гугурік міг би перебувати до завершення слідства.  

Родичі додали довідки, що у Гугуріка кілька захворювань. Суддя Корчевська дослідила їх, але при виборі запобіжного заходу проігнорувала. 

«Стан здоров’я, вік та сімейне становище не перешкоджають утриманню його в умовах слідчого ізолятора. Суд вважає, що надано достатньо даних для вибору запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на строк попереднього слідства і підстав для обрання щодо нього менш суворого запобіжного заходу немає», — вирішив суд.

Рустема Гугуріка відправили до ізолятора на два місяці — до 29 травня 2022 року. На волі у нього залишилося п’ятеро дітей, усі, крім молодшої дочки, вже повнолітні. У Криму за схожими звинуваченнями вже заарештовано як мінімум семеро людей.

«Стан у нього пригнічений. Переживає дуже за сім’ю, він їх утримував. Боротимемося», — підсумував адвокат Халіков.