У Криму на імама Садика Урінбаєва, батька політув’язненої Насіби Саїдової, завели адміністративну справу

Поліцейські склали адміністративний протокол на Садика Урінбаєва — імама мечеті в селі Долинне у Бахчисарайському районі, батька 19-річної політув’язненої Насіби Саїдової, яка вже 11 місяців перебуває під арештом у СІЗО Сімферополя за обвинуваченням в участі в ісламській політичній партії Хізб ут-Тахрір (заборонена у Росії, але вільно діє в Україні та інших країнах).

Справу порушили на тлі публічної діяльності Садика Урінбаєва та його дружини Дінари Іюпової задля звільнення доньки. «Ґрати» розповідають детальніше. 

«Справу буде передано до суду»

2 вересня співробітники відділу МВС Росії по Бахчисарайському району прийшли додому до Садика Урінбаєва і склали на нього протокол про порушення порядку здійснення місіонерської діяльності за частиною 4 статті 5.26 КоАП РФ . 

У протоколі зазначено, що Урінбаєв 5 червня провів у селі Долинне «обов’язкову колективну молитву», не маючи свідоцтва про проходження атестації в Духовному управлінні мусульман Криму і Севастополя. Йдеться про джума-намаз — щотижневу колективну молитву, яку мусульмани традиційно здійснюють щоп’ятниці.

Імам підписав протокол, однак у поясненні зазначив, що не згоден з документом і не визнає провини, оскільки не вважає свою діяльність протиправною.

«Приїхав майор поліції з помічником — уже для того, щоб скласти протокол, і повідомив, що далі справу буде передано до суду. А до цього, 5 червня, співробітники інших органів теж приїжджали до мечеті й розмовляли з чоловіком. Мечеть у нас у селі нова, ще тільки будується. Чоловік проводив байрам-намази святкові молитви, які проводяться двічі на рік з нагоди Ураза-байраму та Курбан-байраму і громадські заходи, але не був офіційно зареєстрований як імам у Духовному управлінні мусульман Криму», — розповіла дружина імама Дінара Іюпова.

Дінара Іюпова, мати Насіби Саїдової. Поїздка кримськотатарської делегації до Москви, 2025 рік. Фото: Кримська солідарність

Тепер Садику Урінбаєву загрожує адміністративний штраф від 5 до 50 тисячі рублів 2,5 тисячі — 25 тисячі гривень . Суд, який ухвалить рішення щодо правомірності протоколу та суми штрафу, ще не призначили.

Для Урінбаєва це перша адміністративна справа за всю його багаторічну практику як імама. Релігійні обряди в Криму для кримських мусульман він проводить з 1994 року. 

«Збирав підписи» 

У жовтні минулого року силовики затримали доньку імама, тоді ще 18-річну Насібу Саїдову. Співробітники ФСБ забрали її з дому, куди вона нещодавно переїхала до чоловіка після весілля, відвезли її на допит, а потім висунули звинувачення в участі в ісламській політичній партії Хізб ут-Тахрір, забороненій у Росії, але вільно діючій в Україні та інших країнах. Додому вона не повернулася і відтоді перебуває в сімферопольському СІЗО.

Окрім Насіби Саїдової, того дня ФСБ затримала ще трьох кримських татарок — матір п’ятьох дітей і дружину політв’язня Есму Німетулаєву, студентку й виховательку Ельвізу Алієву та Февзіє Османову, яка працювала в будівельному магазині, що належить її родині. Це перша й єдина справа в Криму, у якій жінок звинуватили у зв’язках із Хізб ут-Тахрір і терористичній діяльності. 

«Відпустіть наших дочок». Тепер у Криму у тероризмі звинуватили кримськотатарських жінок — репортаж «Ґрат» з-під суду

Після арешту доньки Садик Урінбаєв разом із дружиною почали домагатися її звільнення, об’єднавшись із батьками та близькими інших заарештованих жінок. Наприкінці жовтня минулого року вони у складі делегації родичів і юристів вирушили до Москви зі зверненнями — з підписами понад 6,5 тисячі кримчан до уповноваженої з прав людини, генпрокуратури та адміністрації президента РФ, у яких просили звільнити жінок з-під варти. Документи були складені від імені Садика Урінбаєва, і він особисто збирав під ними підписи не лише у своєму селі, а й у жителів інших населених пунктів.

Звернення з вимогою звільнити чотирьох кримськотатарських жінок із підписами кримчан, яке делегація привезла до Москви, 29 жовтня — 3 листопада 2025 року. Фото: Кримська солідарність

Дорогою до Москви мікроавтобуси з 16 учасниками поїздки неодноразово зупиняли співробітники поліції, а самих делегатів затримували під різними формальними приводами.

«Ми просто везли підписи». Монолог матері заарештованої в Криму Насіби Саїдової про поїздку до Москви — під тотальним контролем силовиків

Саме цю поїздку та публічну спробу Урінбаєва домогтися звільнення доньки подружжя вважає чинником, який міг вплинути на появу адміністративної справи проти самого імама, хоча силовики, звісно, прямо про це не говорять.

Непідконтрольні імами 

Історія Урінбаєва — не поодинокий випадок. Незалежні мусульманські громади та їхні представники в Криму регулярно стикаються з різними формами тиску з боку російської влади — від адміністративних справ і перевірок мечетей до ліквідації громад і кримінального переслідування. Найпоширеніша підстава для адміністративних справ — проведення богослужінь та інших релігійних заходів поза офіційною системою зареєстрованих релігійних організацій. 

Так, імама села Завітне Ділявера Халілова оштрафували на 30 тисяч рублів понад 15 тисяч гривень за проведення п’ятничного намазу в мечеті, кваліфікувавши це як «організацію масового одночасного перебування і (або) пересування громадян у громадських місцях, що спричинили порушення громадського порядку». Щодо імама із села Зарічне Арсена Кантемірова порушували справу про незаконну місіонерську діяльність, однак суд припинив її через закінчення строку давності.

Іншим приводом для переслідування є зберігання літератури, яку російська влада вважає забороненою. У 2024 році після перевірки мечеті в Старому Криму адміністративний протокол склали щодо незалежної громади «Ескі Къырым». Її звинуватили у зберіганні такої літератури з метою розповсюдження та оштрафували на 100 тисяч рублів близько 52 тисяч гривень . Після серії судових розглядів і штрафів діяльність громади була припинена.

Адміністративний тиск у деяких випадках зачіпав не лише окремих імамів, а й інших членів громади. Так сталося з мусульманською громадою «Алушта», що діяла при мечеті «Юкъары-Джамі» в Алушті. Її голову Руслана Емірвалієва оштрафували за публікацію зображення шахади — свідчення ісламської віри — у «ВКонтакте». До наступного голови громади також прийшли з обшуком і згодом оштрафували.

Мечеть «Юкъары Джамі». Фото: Кримська солідарність

У самій мечеті проводилися перевірки за участю співробітників ФСБ, Центру з протидії екстремізму МВС, прокуратури та представників кримського муфтіяту. Після серії судових розглядів щодо членів громади її діяльність також була припинена. Щодо імама громади Юсуфа Аширова двічі порушували адміністративні справи, після чого його остаточно усунули від проведення богослужінь у мечеті. У підсумку громада припинила своє існування.

Для деяких мусульманських діячів переслідування переросло в кримінальні справи. Ленура Халілова, Руслана Месутова й Едема Смаїлова звинуватили у причетності до діяльності «Хізб ут-Тахрір», що визнана терористичною в Росії, але вільно діє в Україні та інших країнах. Російські суди засудили їх до строків від 13 до 18 років позбавлення волі. 

У 2026 році до цих форм тиску додалося внесення представників незалежних мусульманських громад до реєстру учасників руху «Кримська солідарність», визнаного російською владою іноземним агентом. У липні Мін’юст Росії вніс до цього списку імамів Садика Урінбаєва, Юсуфа Аширова, Іскандера Джелялова та Ізета Сайфулліна, а також голів громад Руслана Емірвалієва, Абдула Гафарова та Ідріса Юрдамова. До реєстру також потрапили засуджені Ленур Халілов, Руслан Месутов і Едем Смаїлов.

Наразі такий статус отримали 137 осіб — правозахисники, журналісти, юристи, родичі політв’язнів, а також інші активні учасники кримськотатарської та мусульманської спільнот Криму. 

ЄСПЛ зафіксував порушення прав

Коли влітку 2020 року Алуштинський міський суд оштрафував імама Юсуфа Аширова на 5 тисяч рублів за «незаконну місіонерську діяльність» за частиною 4 статті 5.26 КпАП РФ , Аширов оскаржив рішення в російських судах, але без успіху. Після цього він звернувся до Європейського суду з прав людини.

У травні 2026 року ЄСПЛ визнав, що російська влада, притягнувши імама до відповідальності за богослужіння поза релігійними організаціями, підтримуваними державою, порушила його право на свободу віросповідання, гарантоване статтею 9 Європейської конвенції з прав людини, і присудила йому 7,5 тисячі євро компенсації. 

Водночас присуджену йому компенсацію Росія, по суті, виплачувати не збирається: після припинення участі в Раді Європи російська влада заявила про відмову виконувати нові рішення ЄСПЛ.