15 жовтня російські силовики у Криму затримали чотирьох кримських татарок та звинуватили їх в участі в діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії визнали терористичною, але вона вільно діє в Україні та більшості європейських країн. 16 жовтня Київський районний суд Сімферополя відправив їх на два місяці до СІЗО.
Нова кримінальна справа за обвинуваченням у тероризмі — цього разу проти кримськотатарських жінок — стала шоком не лише для їхніх рідних та близьких, а й для значної частини кримськотатарської спільноти. Для багатьох у Криму та за його межами це — тривожний сигнал про перехід репресій на новий етап. Затриманих жінок заарештовували у закритому режимі: родичів не допустили до зали суду. Репортаж Ґрат — з-під стін суду у Сімферополі.
Жовтневий ранок. Надворі — перший холод. У двір Київського районного суду у Сімферополі в’їжджає біла «Газель» із тонованими вікнами. З неї силовики по черзі до будівлі заводять дівчат у мусульманських хустках. Ніч вони провели в ізоляторі тимчасового тримання.
Їхні матері стоять за металевою огорожею. Вони не зводять очей із автомобіля.
— Люба моя! Моя доню! Відпустіть наших дочок!
Мати 21-річної Февзіє Османової ридає навзрид, заламуючи руки від безсилля. Конвой виводить 18-річну Насібу Саїдову. Щойно побачивши дочку, її мати скрикує:
— Насіба! Насіба! Моя лялечка!
Мати 20-річної Ельвізи Алієвої теж починає плакати, коли бачить доньку у кайданках.
— Аллах з тобою, к’язим (донечко). І ми теж поруч, балам (дитина моя). Золота, єдина моя! Усі тобі передають селям (вітання)!
Четитрьох кримськотатарських жінок — Февзіє Османову, Ельвізу Алієву, Насібу Саїдову та Есму Німетулаєву — затримали напередодні у Бахчисараї та Севастопольському районах Криму. Усіх звинувачують у зв’язках з ісламською політичною партією «Хізб ут-Тахрір» — організацією, забороненою в Росії, але легальною в Україні та більшості країн Європи.

(зліва направо) Насіба Саїдова, Февзіє Османова, Есме Німетулаєва, Ельвіза Алієва. Колаж Кримської солідарності
З самого ранку біля входу до суду чергує поліцейський наряд — всіх, окрім кримських татар, що зібралися, всередину пропускають. Розвертають навіть батьків затриманих.
«Я з доньками хотіла пройти, — розповідає мама Насіби Саїдової Дінара Іюпова. — Але силовики перегородили дорогу. Сказали шукати свого адвоката, і що він нам усе пояснить. Пізніше додзвонилася до канцелярії, секретарка відповіла: “Подумаємо”. Але, звісно, ніхто нічого не збирався думати. З заднього боку, зовсім мигцем, вдалося побачити доньку — буквально на одну мить».
Представника Ради кримськотатарських старійшин Криму та Севастополя Айдера Ісмаїлова також до суду не пустили, навіть із посвідченням. Засідання оголосили закритим. Поліція вимагає, щоб люди розійшлись.
У сквері перед будинком суду зібралося близько 300 чоловік: жителі Бахчисараю, Севастополя, Сімферополя та інших міст Криму. Усі вони приїхали підтримати затриманих.
«Серед нас дуже багато людей у цивільному. Деякі навіть не соромляться — прямо дістають телефони та знімають усіх. Ці моменти нас уже не дивують, — спокійно розповідає молодий чоловік із Судака. — Підійшов майор поліції, зачитав витяг із законодавства. Сказав: “Стійте тут, у сквері. Вас ніхто чіпати не буде, ніхто не виганятиме”».
Проте згодом ситуація змінилася: поліція знову почала відтісняти натовп.
«Давайте не влаштовуватимемо тут незаконні масові збори! Розійдіться!», — повторюють у рупор.
Після коротких переговорів із силовиками біля паркану залишили лише близьких родичів, по кілька людей від кожної родини. Решту відігнали ще далі в сквер. Усі розуміють: для сімей це, можливо, єдиний шанс побачити своїх близьких, хоча б на секунду.
Новина про затримання кримськотатарських дівчат швидко розлетілася місцевими пабликами та чатами. Люди діляться фотографіями, пишуть імена, передають один одному: «Ельвіза, Февзіє, Насіба, Есма — затримані». У цих повідомленнях — тривога, змішана з обуренням. Подібне у Криму вже було й не раз, але з жінками — вперше.
Майже одночасно Центр громадських зв’язків ФСБ Росії розсилає змонтоване відео затримання та пресреліз. У ньому спецслужба стверджує, що в Криму «припинено діяльність жіночого терористичного осередку». На кадрах — силовики у балаклавах, жінки у наручниках із заблюреними обличчями.
Всім, окрім Есми Німетулаєвої, силовики закидали участь у діяльності терористичної організації . Самій Німетулаєвій — частина про організацію діяльності . Жінці загрожує термін від 15 до 20 років позбавлення волі, решті дівчат від 10 до 20 років.
«Прийшли — і зруйнували сім’ю мого сина, — зривається голос у 68-річної Хатіджі Німетулаєвої, свекрухи Есми, яка також прийшла під будівлю суду. — Це була справжня родина. Там було кохання, повага, розуміння. У будинку росло п’ять доньок — усі добре навчаються у школі. І ось учора забрали їхню маму».
Вона робить паузу, щоб перевести дух:
«Відколи вивчення ісламу вважається тероризмом? За що мою невістку затримали? Де докази того, що вона терористка? Їх немає».
Її сина, Ремзі Німетулаєва, заарештували у серпні 2023 року за таким самим звинуваченням, як і його дружину. Наразі справу Німетулаєва розглядає Південний окружний військовий суд.
Есма працювала кондитеркою і останні два роки фактично утримувала сім’ю сама, не без допомоги родичів. Їх старшій дочці Айше – шістнадцять, Аніфі – 14, Аділі – 12, Ясмін – 9, наймолодшій Алімі – ще немає і п’яти. Тепер діти лишилися без обох батьків.
Якби напередодні обшуку в будинку Есми не залишилася ночувати її 73-річна мама Аліє Бекірова, то силовики забрали б і дітей — до дитячого будинку.
Поки дочки на кухні зачитували постанову про обшук, бабусі з дітьми сказали сидіти у спальні. Їх не випускали, доки обшук не завершили та не відвезли Есму.
«Я їм кричала: “Чому ви так робите? Що ця жінка з п’ятьма дітьми вам зробила, що ви прийшли з ранку? Дітей лякаєте? Приходите, вламуєтесь в будинок?”. А вони нічого не сказали. Я знову говорю: “А що ми поганого, я і мої діти, вам зробили? Ми сповідуємо свою релігію, іслам. Вам це не подобається? Чи наша нація? Що ми не тієї нації, якої ви? Може, тому два роки тому у моїх онучок так батька забрали, а тепер прийшли по матір?», — переказує розмову.
На це співробітники ФСБ сказали лише, що вона може оформити опіку над дітьми.
«Сказали, якщо ви не оформлятимете, ваших внуків заберуть до інтернату, під опіку держави. Я відповіла, що нікого їм ніколи не віддам», — згадує жінка.

Доньки Німетулаєвої з бабусями Аліє Бекірової (ліворуч) та Хатідже Німетулаєвої (праворуч), після обшуку 15 жовтня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
Одразу після обшуку родичі Німетулаєвих відвезли дітей до рідного брата Есми, який мешкає у селі Андрусове у Сімферопольському районі Криму. Він має двох дорослих дітей — 21 і 18 років.
«Діти зараз у мене. Вони живуть разом із бабусею. Ми усі в одному дворі. Молодша, п’ятирічна, плакала. Старша, якій шістнадцять, вона як мама, — каже Асан Бекіров. — Заспокоює молодшу, грає з нею. Я сам органам опіки зателефонував, поговорив, сказав, що все нормально, щоб не переживали, і що я їх забираю до себе».
За один день дівчатка втратили матір, змінили будинок, а тепер їм доведеться міняти і школу.
«Добре, що на момент затримання з ними була моя мама, — продовжує Асан. — Вона кілька днів гостювала в них. Обшук пройшов у її присутності. Слава Аллаху, що вона опинилася поряд — дітей тоді не забрали. Потім ми вже під’їхали. Я ходив до ФСБ, потім до слідчого, написав заяву, щоб мені передали дітей. Як дядьку. Судді також про це повідомили».
Правозахисниця та дружина політв’язня Муміне Салієва приїхала на суд, бо добре знає всіх затриманих — вона, як і Есма, із Бахчисараю.
«В останні два роки після арешту її чоловіка нас зблизило спільне лихо, — розповідає Муміне. — Вона не пропустила жодного суду у Ростові-на-Дону. Завжди збирала посилки з такою турботою… Їм із чоловіком дуже тяжко давалася розлука. А вдома її всі знали як кондитерку — на весілля та свята вона пекла величезні, гарні торти».
Затриману Насібу Саїдову Салієва, за її словами, знає від народження.
«[Батько Насіби], Садик-аг’а (Садик Уринбаєв — Ґ) — відомий не тільки в Бахчисараї імам. Обряди одруження, дженазелер (похорон), сунне дуалар (дуа) — скрізь Садик-аг’а. В останні роки він активно брав участь у побудові мечеті поряд із їхнім будинком», — додала правозахисниця.
У лютому цього року Насіба вийшла заміж за Назіма Саїдова. Дівчина закінчувала останній курс коледжу з педагогічної спеціальності та працювала з ясельною групою у дитячому садку.

Весілля Насіби та Назима Саїдових. Фото: сімейний архів Саїдових
У будинок Саїдових у селі Холмівка Бахчисарайського району силовики прийшли о п’ятій ранку. Двері відчинив свекр Насіби Саїдової, Сеїт Саїдов, коли почув сильні удари у двері та вікна. Силовики скрутили йому руки і повалили на підлогу, обличчям у підлогу поклали в підлогу сина Назима, він чоловік Насіби. Чоловіків потім змусили підвестися і повели на кухню. Туди ж завели жінок — Насібу та її свекруху. Усі вимагали телефони для перевірки.
«Нас не пускали нікуди, — розповідає Сеїт Саїдов. — Вони були в балаклавах, чоловік приблизно шість-сім, і двоє понятих без балаклав. У цей час я чув, що хтось із феесбешників лазив по всіх кімнатах. Потім сказали: “Давайте понятих, показуватимемо”. Взяли невістку, дивилися там, усі розкидали. Я кажу: “Невістка тут всього півроку живе, я господар, давайте я показуватиму”. Вони мене відкинули [назад на кухню], сказали стояти тут».
Силовики запитали, як піднятися на другий поверх і пішли. У цей час один з них відкривав файли на комп’ютері молодят.
«Після коли все це обшукали, писали протокол. Знайшли у тумбочці, серед трусів, дві книжки, які, я вважаю, самі підкинули, і їх забрали. Вийшли на подвір’я [до гаража]. Коли спускалися, там [за парканом] ще дві машини були, ціла рота їхня — з автоматами, пістолетами. Підійшов до гаража, хотів відкрити, дивлюся двері [в підвал] була навстіж. Я говорю: “Що ви там лазили без мене? Що вже там зробили?”. А вони: “Та так …”. Вітер би цю двері відчинити не зміг. Вони без мене, без понятих, полізли туди, дивилися», — згадує Саїдов.
Чоловік Насіби, Назим, все ще не вірить у те, що трапилося.
«Це вперше у нас у Криму, щоб приходили з обшуками до наших [мусульманських] жінок, сестер. Це незбагненно! Про свою дружину можу сказати лише добре, добре. Вона працює вихователькою. З дітьми ладнає, діти її дуже люблять. Це просто шок», — каже чоловік.
Книжки підкинули під час обшуків і в інших будинках, за словами родичів затриманих.
«Підкинули дві книги, — розповідає Елеонора Османова, мати затриманої Февзії. — Ми не підписали [протоколи], потім поїхали до другого дому — тут у мене батько-інвалід мешкає, 78 років. Мати теж хвора, 77 років жінці, і я з дітьми. І тут, удома, також провели обшук. Було дуже багато людей. Всі ходили по всіх кімнатах, подвір’ям — скрізь ходили, дивилися, побачити [за ними] було неможливо. І годині о 7:20 це все закінчилося. Посадили [Февзіє] у “бусик”, їх було два чи три, і відвезли мою дочку. Дали з собою взяти маленьку сумку, навіть не бачила, що вона туди похапцем поклала. Забрали її телефон, паспорт, свідоцтво про закінчення школи, планшет, п’ять книг і дві — їхні [співробітників ФСБ]. <…> Так нас налякали».
Османові мешкають у селі Орлівка Севастопольського району. 21-річна Февзіє після закінчення школи працює у магазині, яким володіє її родина. Вона також брала участь в організації дитячих свят.
Ельвіза Алієва працює касиркою у пекарні у Сімферополі, навчається у Кримському федеральному університеті на четвертому курсі за спеціальністю «Менеджмент».
Правозахисниця Муміне Салієва згадує, що вони познайомилися на роботі у дівчини.
«Вона на касі стояла. Коли черга до мене дійшла, я говорю: “У вас таке знайоме обличчя”. Вона каже: “А я з Долинного”. З того часу, так чи інакше, то там, то тут бачилися. Вона, як і Февзіє [Османова], незаміжня ще, зовсім юна», — додала Салієва.

Київський районний суд Сімферополя, 16 жовтня 2025 року Фото: Кримська солідарність
Суд дуже швидко, майже механічно, виніс ухвали про відправку жінок до слідчого ізолятора до 14 грудня 2025 року.
«На переконання суду, обрання іншого, більш м’якого запобіжного заходу, у тому числі й домашнього арешту, заборони певних дій не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої, баланс приватних і публічних інтересів не відповідатиме інтересам правосуддя щодо своєчасного розгляду кримінальної справи», — повідомила рішення суддя Ольга Кузнецова у справі Есми Німетулаєвої.
Аналогічні формулювання були використані і в ухвалах щодо інших затриманих дівчат.
З клопотаннями про взяття під варту виступили слідчі слідчого відділу УФСБ Росії у Криму. Кримінальну справу було порушено за день до обшуків, 14 жовтня. В його основу лягли приховані аудіозаписи розмов, зроблених, ймовірно, у будинку Есми Німетулаєвої. Хто саме вів запис — поки що залишається незрозумілим. Але матеріали вже вивчили експерти, які співпрацюють із ФСБ, і у справі є їхня експертиза.
Окрім аудіозаписів, у матеріалах справи фігурують свідчення засекреченого свідка під вигаданим ім’ям — «Ізетова Мавіле Ізетівна». Протокол її допиту датований свіжою датою — 10 жовтня.
Усі адвокати просили обрати для жінок запобіжний захід, не пов’язаний з позбавленням волі. Проте суд відмовив.
«Моя підзахисна навіть не встигла толком зрозуміти, що відбувається. Все засідання трималася спокійно. Але коли суддя сказала, що її беруть під арешт, не спромоглася стримати сліз», — розповідає адвокат однієї із затриманих після рішення.
Дівчата передали родичам списки необхідних особистих речей. Однак, нічого з того, що привезли батьки, конвоїри передати не дозволили: ні одяг, ні предмети першої необхідності.
«Коли бачиш [затриманих] жінок у кабінетах ФСБ, за ґратами, жінок, які нічого поганого не зробили, перше питання, яке виникає: що вони тут роблять? За якою логікою працюють спецслужби, коли йдуть на арешти молодих дівчат, багатодітних матерів? Це зовсім інші почуття. Зовсім інший біль», — каже адвокат Еміль Курбедінов, який захищає Есму Німетулаєву.
За його словами, всі затримані дотримуються єдиної позиції: винними себе не вважають, із кримінальною справою не погоджуються.
«На даному етапі вони скористалися 51 статтею Конституції та відмовилися від надання свідчень», — уточнює захисник.
Курбедінов наголошує, що рішення суду про запобіжний захід буде оскаржено, але надії на гуманність суду у нього мало.
«Я одразу сказав Есмі, що дуже багато людей прийшли її підтримати. Це важливо, і вона має це знати», — додає він.

Адвокат Едем Семедляєв у Верховному суді Криму, 20 грудня 2021 року. Фото: «Ґрати»
Інша затримана, Ельвіза Алієва, за словами її адвоката Едема Семедляєва, захворіла.
«Вчора вона мала важкий день. Ніч вона провела в ізоляторі, в одиночній камері. Звичайно, це для молодої дівчини, яка ніколи не була судима, навіть до адміністративної відповідальності [не притягувалася], це складно. Але попри це і вчора, і сьогодні Ельвіза трималася дуже гідно», — додав Семедляєв.
За його словами, на перших етапах особливо важливо не дати емоціям захлеснути з головою.
«Я постарався її заспокоїти. Хоча з чоловіками ми вже давно працюємо, знаємо, що і як говорити, як підтримати. Але тут все складніше. Дівчатам, а вони всі домашні, які звикли до піклування та опіки своїх батьків, за таких умов набагато важчі», — розповів захисник Ельвізи Алієвої.
Адвокати мають намір найближчими днями відвідати всіх чотирьох кримських татарок до СІЗО-1 Сімферополя. Юристи планують дізнатися, в яких умовах їх утримують, та обговорити з ними подальші кроки щодо захисту.
«Вона йшла на червоний диплом… Зараз у адвоката дізнавалися, чи можна якось продовжити навчання. Хоч чимось займатиметься — якщо навчальний заклад погодиться, може вдасться домовитися, щоб їй дозволили вчитися навіть там, у СІЗО. Тоді, може, їй буде не так важко, не так сумно… Хоча, звісно, не знаю, наскільки це можливо. Вони знищують її репутацію. І ніхто за це не відповість», — розповідає мати Насіби Саїдової Динара Іюпова.
Поки тривали засідання, кримські татари, що зібралися біля суду, обговорювали ранкові візити до Радміну Криму та Духовного управління мусульман Криму (ДУМК).
До Радміну пішла делегація із 70 осіб, серед них — батьки заарештованих дівчат та родичі інших політв’язнів кримських татар. Нинішнього голови Криму Сергія Аксьонова на місці не виявилося. Але делегація все одно наполягала на зустрічі з будь-ким із чиновників. У цей час до будівлі під’їхали співробітники кримського Центру протидії екстремізму.

Альберт Куршутов (праворуч) та родичі затриманих кримськотатарських дівчат, біля Радміну Криму, 16 жовтня 2025 року. Фото: Кримська солідарність
До людей вийшов чиновник Альберт Куршутов. До 2022 року він був бізнесменом, а потім перейшов на держслужбу: спочатку першим заступником голови Державного комітету у справах міжнаціональних відносин, потім першим заступником міністра і далі міністром внутрішньої політики, інформації та зв’язку Республіки Крим. А у вересні 2025 року Аксьонов підписав указ про його призначення на посаду заступника голови Ради міністрів Республіки Крим. Куршутов — етнічний кримський татарин, і частину розмови з делегацією вів кримськотатарською мовою.
Першим бере слово імам Садик Уринбаєв, батько Насіби Саїдової.
— Що моя дитина зробила, 18-річне дівча, що її таким чином у наручниках забрали як злочинницю? Що вона встигла вдіяти? Що вона зробила? Я ось це хочу дізнатися.
Він розповів, як проходив обшук, як неналежно поводилися співробітники ФСБ із мусульманськими жінками. Чоловік душить сльози та намагається говорити спокійно. Мати Насіби Динара Іюпова не витримує і також вступає у діалог. Вона обурюється, що у російських медіа її дитину та інших дівчат подали як терористок, хоча вироку ще немає, і доказів ніхто не бачив.
— Ці дівчата навчаються в університетах, здобувають педагогічну освіту, яку ви маєте право таврувати їхню репутацію? Без вироку, без доказів ви їх звинувачуєте на весь світ і всякі гидоти слідом пишуть такі ж подібні до цих ЗМІ коментарі. Хто за це відповідає?!

Динара Іюпова, мати Насіби Саїдової. Фото: Кримська солідарність
Серед делегатів — історик Шукрі Сейтумеров. Його троє синів — політв’язні. Старший син, історик Сейтумер, Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму. Другий інженер-автомеханік Осман Сейтумеров -–14 років. Справу молодшого сина Абдулмеджита зараз розглядають у суді.
— Якщо подивитися на останні дані перепису, у Криму зараз мешкає близько 250-270 тисяч кримських татар. А тепер порахуйте: скільки вже засуджених за “терористичними” та “екстремістськими” статтями? Виходить, практично на кожну тисячу людей один “терорист”. Серед цієї тисячі — і люди похилого віку, і діти, і жінки. Така ось статистика, — каже історик Шукрі Сейтумеров.
Він робить паузу і продовжує:
— Візьміть ці цифри і нехай керівництво порівняє із загальним населенням Криму. Скільки у них «терористів» та «екстремістів»? А скільки ж у нас? Виходить, нас хоч і мало, але в нас, за цією логікою, просто якась нереальна кількість терористів. Це говорить лише про одне: не в нас проблема.
— Дев’ятнадцятирічна дівчина хоче скинути владу у Росії? Та це абсурд, ви ж розумієте, — каже Сейтумеров.
— Ще на етапі 2015-2016 року була домовленість: треба було просто прийти і сказати — так, я мав відношення до цієї організації, більше не буду. До муфтія-бея тоді треба було прийти. Прийшла хоч одна людина? Ніхто не прийшов, — не погоджується Куршутов із аргументами родичів ув’язнених.
Розмова була недовгою і, по суті, ні до чого не привела. Співробітники Центру з протидії екстремізму МВС у Республіці Крим, які спостерігали за тим, що відбувається, у результаті попросили присутніх розійтися. Люди не стали вступати у конфронтацію та пішли до будівлі Київського райсуду.
Під час зустрічі з другою делегацією у будівлі Духовного управління мусульман Криму, яка проходила паралельно, до присутніх вийшов Раїм Гафаров. З 2021 року він обіймає посаду заступника муфтія Криму Еміралі Аблаєва. У тому ж році Гафаров виступав у суді як свідок звинувачення у справі однієї з груп кримських татар, які звинувачуються в участі у «Хізб ут-Тахрір».
І хоча, на думку частини кримськотатарської громадськості, ДУМК лише формально представляє інтереси мусульман на півострові і давно перетворилося на урядову структуру, родичі ув’язнених та громадські активісти все одно вважали за потрібне прийти. Вони заявили, що управління має втрутитися у ситуацію із затриманням дівчат та виконати, за їхніми словами, свій «мусульманський обов’язок — захистити честь мусульман». На сайті ДУМК немає новин про цю зустріч.
«Це сильно на мене вплинуло, бо затримали дочку моїх сватів. Сьогодні з ранку приїхали до муфтіятів, щоб, згідно з релігією, вони [представники ДУМК] чиновникам та спецслужбам свої думки озвучили. Але вони нас не почули. Ми в будь-якому разі захищатимемо цих дівчат», — розповідає один із учасників делегації.
+++
Нижче — перевірені офіційні адреси затриманих жінок, куди можна направити листи до СІЗО. Будь ласка, вказуйте у відправленні повні дані адресата. Пам’ятайте: кореспонденція може цензуруватися.
Ниметулаева Эсма Тахировна
09.01.1986
ФКУ СИЗО-1 УФСИН России по Республике Крым и городу Севастополю
Республика Крым, г. Симферополь, бульвар Ленина, д. 4
295006
Алиева Эльвиза Эскендеровна
29.05.2005
ФКУ СИЗО-1 УФСИН России по Республике Крым и городу Севастополю
Республика Крым, г. Симферополь, бульвар Ленина, д. 4
295006
Османова Февзие Февзиевна
24.05.2004
ФКУ СИЗО-1 УФСИН России по Республике Крым и городу Севастополю
Республика Крым, г. Симферополь, бульвар Ленина, д. 4
295006
Саидова Насиба Садык кызы
25.10.2006
ФКУ СИЗО-1 УФСИН России по Республике Крым и городу Севастополю
Республика Крым, г. Симферополь, бульвар Ленина, д. 4
295006