У центрі Києва вночі знесли «храм-МАФ» — каплицю УПЦ (МП), яку суд визнав незаконним самобудом

У ніч на 17 травня в Києві знесли каплицю Української православної церкви (Московського патріархату) Сама Українська православна церква не використовує у назві приставку «Московського патріархату». У травні 2022 року УПЦ заявила, що внесла до свого статуту зміни щодо незалежності УПЦ від Російської православної церкви. Проте Держслужба зі свободи совісті вважає, що канонічно УПЦ не розірвала зв'язків із РПЦ на Старокиївській горі біля фундаменту Десятинної церкви. Знесення з 2014 року домагався Національний музей історії України, на території якого церква була побудована за часів президентства Віктора Януковича. У вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд задовольнив позов музейників, остаточно постановив, що каплиця — це незаконний самобуд та зобов’язав релігійну громаду знести її власним коштом. Церква відмовилась виконувати рішення, тому цим займалася виконавча служба.

«Ґрати» розповідають про історію суперечки та як відбувалося знесення каплиці.

Коротка історія каплиці: від будівництва до знесення

16 травня о десятій вечора десятки поліціянтів та нацгвардійців оточили Старокиївську гору — історичну місцевість у центрі Києва. За оточення нікого не пускали, в тому числі журналістів. Жителі навколишніх будинків з вікон зафільмували, що на гору заїжджає будівельна техніка.

Згодом почали зносити каплицю Української православної церкви (Московського Патріархату), збудовану у 2012-2013 роках, під час президентства Віктора Януковича. До цього протягом шести років тут стояв намет для церковних служб, а потім дерев’яна каплиця. Для УПЦ було важливо побудувати храм саме тут, оскільки наприкінці X століття тут звели Десятинну церкву — перший кам’яний православний храм Київської Русі.

Каплиця біля фундаменту Десятинної церкви у Києві, лютий 2023 року Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Каплиця, як і залишки фундаменту Десятинної церкви, зараз розташовані на території Національного музею історії України. У 2014 році після перемоги Євромайдану керівництво музею змінилося, й нові очільники почали боротися за знесення каплиці. На їхню думку, вона була побудована незаконно і немає жодних дозвільних документів.

У лютому 2023 року це визнав Господарський суд Києва. Суддя вказав, що каплиця — це самобуд і зобов’язав релігійну громаду «Десятинний храм Пресвятої Богородиці», яка розпоряджається храмом, знести її самостійно. Громада оскаржила рішення. Але у вересні Північний апеляційний господарський суд відхилив їхню апеляцію, та рішення набрало чинності.

Громада відмовилась його виконувати, а у державної виконавчої служби не було коштів на знесення. Тоді музей оголосив збір грошей в соцмережах і менш ніж за день зібрав 885 тисяч гривень.

Знесення було призначено на 7 травня, але йому завадили віряни, яки зібралися в цей день всередині каплиці на службу. Вдруге виконавча служба про знесення їх не попереджала.

«Для нас, вірян, це диво». Репортаж «Ґрат» про те, чому не виконується рішення суду про знесення каплиці УПЦ (МП) біля фундаменту Десятинної церкви

Як повідомив «Ґратам» намісник каплиці Климент, у ніч на 16 травня в каплиці перебувала тільки одна людина. Вона відлучилася в туалет, і в цей час поліціянти оточили територію. На місце події майже відразу прибули священники та парафіяни, але їх не пускали. Вони потрапили туди тільки зранку, коли на місці колишньої каплиці вже було порожньо. Виконавці повністю знесли споруди й вивезли майже всі залишки.

«Ми були вражені, як швидко, якісно, злагоджено»

Намісник Климент сказав «Ґратам», що напередодні знесенні вони винесли з каплиці майже всі цінні речі. Але всередині залишилися кілька ікон, хрести і одяг, який священники використовують на службах.

«Чесно, хороших слів у мене немає, тому [знесення каплиці] коментувати не буду», — сказав він «Ґратам».

У суді релігійну громаду представляв адвокат Микита Чекман, який сам є священником УПЦ. На його думку, демонтаж відбувався незаконно. Він вважає, що, за рішенням суду, каплицю мала право зносити тільки сама релігійна громада, а не виконавча служба із залученням сторонніх будівельних компаній.

«Такі дії можливі тільки за авансовий внесок стягувача, і то за рішенням суду. Але ми бачимо, що в нашій країні закони не діють, і влада вирішила вчиняти прямі, відверті богоборства… Бог їм суддя, анафема їм всім в род», — сказав він у трансляції на власній сторінці в фейсбуці.

Каплиця УПЦ (МП) на Старокиївській горі в ніч на 7 травня 2024 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Представники музею з оцінкою Чекамана не згодні і вважають, що знесення відбувалось в рамках закону. Завідувачка філії «Скарбниця Національного музею історії України» Наталія Панченко, яка представляла установу в суді, заявила, що все відбулось «делікатно й професійно».

«Ми були вражені дуже високим професіоналізмом виконавчої служби, підрядної організації та національної поліції. Ми були вражені, як швидко, якісно, злагоджено», — сказала вона журналістам під час брифінгу біля музею.

Знесення виконувала компанія Inzhur. Її директор Андрій Журжий вийшов до журналістів разом із представниками музею та повідомив, що роботи тривали сім годин.

«Будівля дійсно була капітальна, але в частині фундаменту. Усе, що вище фундаменту — фактично це були дерев’яні конструкції», — сказав він.

Він пообіцяв, що всі гроші, які зібрав музей на знесення, компанія передасть на Збройні сили України.

На місці колишньої каплиці музей планує влаштувати археологічні розкопки.

«Уся діяльність, яка відбувається на території музею, має бути виключно пам’яткоохоронна. Тому ми як музей популяризуємо знання для громадян, гостей міста і всіх, хто цікавиться історією. І в цьому, власне, полягає наше завдання. Але 17 років тому чиновники вирішили, що вони такий законний стан речей можуть змінити. І це започаткувало довгий шлях боротьби за справедливість і за те, що пам’яткоохоронний статус цієї території має бути повернутий… Сьогодні відбулось закінчення цієї 17-річної історії», — сказав журналістам директор музею Федір Андрощук.